Рішення

від 02.08.2019 по справі 640/14145/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2019 року № 640/14145/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. при секретарі судового засідання Основі О.В.,

за участі представників :

заявника - Сидоренка Андрія Васильовича (довіреність від 01.04.2019 № 1171/26-15-10-07-13),

заявника - Трембача Олександра Сергійовича (довіреність від 22.05.2019 № 2072/26-15-10-07-13),

відповідача - Варіцевої Наталії Володимирівни (довіреність від 31.07.2019 № 31/07-54),

розглянувши заяву Головного управління ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей",

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 заяву залишено без руху. У встановлений судом строк було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 подання прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 02.08.2019.

Подання обґрунтовано тим, що за наявності належним чином оформлених документів, що дають підстави для проведення та допуску перевіряючих до проведення перевірки відповідачем, перевіряючого до проведення перевірки не допущено, у зв`язку з чим складено акт про відмову допуску до фактичної перевірки від 29.07.2019, з огляду на що в.о. начальника Головного управління ДФС у м. Києві застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків.

Представник податкового органу у судовому засіданні підтримав подання у повному обсязі.

Представники відповідача заперечила проти задоволення подання у повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що позивачем було оскаржено наказ від 03.07.2019 № 9220 в судовому порядку та у податкового органу були відсутні правові підстав для проведення його фактичної перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників податкового органу та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об`єктивно оцінивши докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2019 начальником Головного управління ДФС у м. Києві на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДФС видано наказ № 9220 "Про проведення фактичних перевірок", яким наказано провести протягом липня 2019 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1 - 24) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Відповідно до Переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу організації проведення фактичних перевірок управління контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, який є додатком до наказу від 03.07.2019 № 9220 фактична перевірка має бути проведена на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей" з 29.07.2019.

05.07.2017 заступником начальника Головного управління ДФС у м. Києві складено направлення № 6135/26-15-14-09-01 та № 6136/26-15-14-09-01.

29.07.2019 головними державними ревізорами - інспекторами відділу організації проведення фактичних перевірок управління контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сидоренко А.В. та Мургою Р . Я . складено:

- акт відмови від підписання та ознайомлення з направленням на проведення перевірки в якому зазначено про те, що при ознайомленні з направленнями на перевірку від 05.07.2019 № 6135/26-15-14-09-01, № 6136/26-15-14-09-01 головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей " ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом направлень та наказу на проведення фактичної перевірки, але розписатись в направленні на перевірку відмовилась пояснивши це тим, що відсутні підстави для проведення перевірки;

- акт відмови від допуску до фактичної перевірки в якому зазначено про те, що після пред`явлення службових посвідчень, копії наказу на проведення фактичної перевірки та направлень на фактичну перевірку від 05.07.2019 № 6135/26-15-14-09-01, № 6136/26-15-14-09-01 головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей" працівникам ГУ ДФС у м. Києві відмовлено в допуску до фактичної перевірки, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у господарській одиниці - офіс за адресою м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 2-Г у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки.

В.о. начальника Головного управління ФДС у м. Києві прийнято рішення від 29.07.2019 №141746 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей", що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 2-Г.

Супровідним листом від 29.07.2019 №141746/10/26-15-14-09-01-18 вказане рішення направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей".

Головне управління ДФС у м. Києві на виконання пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України звернулась до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей".

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктами 94.4, 94.5 та 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку якщо такий платник податків відмовляється від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. При цьому обґрунтованість відповідного арешту має бути перевірена судом.

Підставою для звернення органу доходів і зборів до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей" є недопуск посадових осіб відповідача для проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 03.07.2019 № 9220 та направлень від 05.07.2019 № 6135/26-15-14-09-01, № 6136/26-15-14-09-01.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1. стаття 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з пунктами 80.1 та 80.5 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Підпунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі відмови службових осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки та у разі ж відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови у допуску до перевірки.

Органом доходів і зборів на підтвердження відмови головного бухгалтера відповідача від підписання та ознайомлення з направленням на проведення перевірки надано суду копію акту відмови від підписання та ознайомлення з направленнями на проведення перевірки від 29.07.2019 в якому зазначено про те, що при ознайомленні з направленнями на перевірку від 05.07.2019 № 6135/26-15-14-09-01, № 6136/26-15-14-09-01 головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей " ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом направлень та наказу на проведення фактичної перевірки, але розписатись в направленні на перевірку відмовилась пояснивши це тим, що відсутні підстави для проведення перевірки.

На підтвердження факту відмови відповідача допустити до проведення перевірки органом доходів і зборів надано суду копію акту відмови від допуску до фактичної перевірки в якому зазначено про те, що після пред`явлення службових посвідчень, копії наказу на проведення фактичної перевірки та направлень на фактичну перевірку від 05.07.2019 № 6135/26-15-14-09-01, № 6136/26-15-14-09-01 головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей" працівникам ГУ ДФС у м. Києві відмовлено в допуску до фактичної перевірки, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у господарській одиниці - офіс за адресою м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 2-Г у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки.

Таким чином наданими відповідачем документами підтверджується факт того, що відповідачем відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Відповідач, як на обґрунтування наявності підстав для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки посилається на те, що наказ від 03.07.2019 № 9220 виданий з порушенням вимог чинного законодавства у зв`язку з чим його було оскаржено в судовому порядку на підтвердження чого надано суду копію позовної заяви від 01.01.2019 № 01/08/270, яка була подана до суду 02.08.2019 . Також представник відповідача зазначила про наявність спору про право.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, оскільки предметом даної адміністративної справи є обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна, а не правомірність видання наказу від 03.07.2019 № 9220, право на оскарження якого позивачем було реалізовано, у суду відсутні підстави для надання оцінки правомірності його видання.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.05.2019 у справі № 808/610/17 (провадження № К/9901/31867/18) зазначив наступне: "Відтак, суди попередніх інстанцій мали встановити обставини щодо наявності/відсутності спору про право на час звернення податкового органу до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків , оскільки наявність обставин, що виключать можливість провадження в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для закриття провадження по справі, а не відмови у задоволенні подання.".

Таким чином, спір про право перешкоджає розгляду заяви органу доходів і зборів у випадку, якщо він має місце на момент звернення органу доходів і зборів органу з заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України

Позовна заява від 01.01.2019 № 01/08/270 відповідачем була подана до суду 02.08.2019, тобто, після звернення органу доходів і зборів з заявою до суду, в отже у суду були відсутні підстави для відмови у відкриті провадження у справі та відповідно для закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю спору про право.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей".

Керуючись статтями 241-246, 243, 244, 245, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Подання Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей" (03148, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 2Г, код ЄДРПОУ 39010283) - задовольнити .

2. Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Леогеймінг Пей" (03148, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 2Г, код ЄДРПОУ 39010283).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню . Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Суддя О.П. Огурцов