Ухвала

від 02.08.2019 по справі 640/14201/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 серпня 2019 року м. Київ № 640/14201/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Кабінету Міністрів України, 3) Національного університету біоресурсів і природокористування України про визнання незаконними рішень та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185), Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м.Київ, вул. Героїв Оборони, 15) щодо:

- відновлення його порушених конституційних і трудових прав та принижених честі і гідності в період до, в процесі і після звільнення (08.06.2014) його з посади ректора Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України;

- судового визначення законності (незаконності) Наказів МОН України та Розпоряджень Кабінету Міністрів України, стосовно відмов на продовження контракту ОСОБА_1 з Кабінетом Міністрів України на посаді ректора НУБіП України (2014р.);

- судового визначення законності (незаконності) відмов Вченої Ради НУБіП України і МОН України на заяви ОСОБА_1 щодо зарахування його на посаду почесного ректора (президента) НУБіП України (заяви від 28.08.2014р., 23.05.2019р.) та президента цього Університету (заява від 15.07.2019р.);

- судового визначення законності (незаконності) рішень вищевказаних офіційних органів щодо призначення ОСОБА_5 на посаду в.о.ректора НУБіП України (2014р.), проведення конкурсу (2014р.), діяльності (2014-2019рр.), зарахування Президентом Університету (2018р.), призначення в.о. ректора (2019р.), переобрання (2019р.) та а також затвердження МОН України на посаді ректора НУБІП України (2019р.).

Також позивач просить, при судовому виявленні незаконності рішень вищеназваних офіційних органів відносно п.1-б і п. 1-в позову, в судовому порядку порекомендувати форму законного вирішення даного позову (можливо такими шляхами):

а) продовжити термін контракту ОСОБА_1 з Урядом (чи МОНом) України, згідно звернень Вченої Ради і Конференції трудового Колективу Університету 2014р (дод. 4-4-д);

б) або зарахувати ОСОБА_1 почесним ректором (президентом) НУБіП України (з 28.08.2014р. по даний час - на громадських засадах, а далі - за рахунок позабюджетних надходжень, довічно), якщо в силу якихось законних обставин п. 2-а не може бути виконаним;

в) або зарахувати ОСОБА_1 на вакантну посаду Президента НУБіП України , якщо п.2-а і 2-6 не можуть бути виконані.

- "Стягнути з МОН України на користь ОСОБА_1 ......... гривні за час вимушеного прогулу ".

- Прийняти окрему ухвалу суду щодо здійснення незаконних дій і моральних збитків по відношенню до Ректора НУБіП України ОСОБА_1 (1984-2014рр.) і стягнути з осіб, причетних до скоєння зазначених вище проступків, певну суму коштів, які прошу тут же перерахувати на рахунок студентського профкому НУБіП України для підтримки студентів за їх рішеннями.

Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем в позовній заяві не зазначено власний реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреси електронної пошти та не зазначено даних щодо засобів зв`язку, офіційної електроної адреси або адреси електронної пошти відповідачів та ідентифікаційного коду юридичної особи щодо відповідача 2 та відповідача 3

У пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 1 на його користь грошові кошти за час вимушеного прогулу, при цьому позивачем не зазначено, яку саме суму має стягнути суд.

Заявляючи позовні вимоги щодо визначення законності (незаконності) рішень відповідачів позивач не наводить реквізитів відповідних рішень, а лише зазначає рік їх прийняття чи дату заяви за якої їх було прийнято, з огляду на що у суду відсутня можливість встановити, які саме рішення відповідачів позивач оскаржує.

В пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд не захистити його права, свободи та інтереси певним чином, а просить порекомендувати форму законного вирішення позову наводячи три варіанти можливого вирішення спору, які є різними за своєю суттю та стосуються зарахування позивача на різні посади, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити, яким саме способом позивач просить суд захисти його права.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Таким чином судовий збір за кожну вимоги немайнового характеру складає 768,40 грн.

Позивачем документу на підтвердження сплати судового збору суду надано не було та було зазначено про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як встановлено судом поряд з вимогами щодо поновлення його на роботі, а саме визнання незаконним рішення щодо відмови в продовженні контракту щодо зайняття ним посади ректора НУБіП України та поновлення його на вказаній посаді позивачем заявлено позовні вимоги щодо оскарження, які стосуються рішення щодо відмови зарахувати його на посаду почесного ректора (президента) НУБіП України та щодо призначення ОСОБА_5 на посаду в.о. ректора НУБіП України (2014р.), проведення конкурсу (2014р.), діяльності (2014-2019рр.), зарахування Президентом Університету (2018р.), призначення в.о. ректора (2019р.), переобрання (2019р.), а також затвердження МОН України на посаді ректора НУБІП України (2019р.), на які дія пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюється.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Позивач оскаржує рішення відповідачів прийняті період з 2014 по 2019 рік, враховуючи те, що позивачем не зазначено їх реквізитів, у суду відсутня можливість встановити точні дати відповідних рішень.

Позов до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було подано 30.07.2019.

Таким чином щодо рішень прийнятих в період з 2014 року по 30.01.2019, які безпосередньо не стосуються прийняття позивача на публічну службу та звільнення з неї, та по 30.06.2019, які стосуються прийняття позивача на публічну службу та звільнення з нею позивачем порушено строк на звернення до суду.

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що позов до суду було подано лише 30.07.2019, оскільки йому було необхідно зібрати всі необхідні докази на підтвердження своєї позиції.

Вказані посилання позивача не приймаються судом до уваги з огляду на те, що факт відсутності певних доказів не позбавляє особу права звернутися з відповідним позовом до суду заявивши клопотання про необхідність їх витребування чи вчинення інших дій спрямованих на їх отримання.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем не було додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними , позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом:

- надання суду належним чином оформленої уточненої позовної заяви та її копій для вручення відповідачам в якій має бути зазначено: власний реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та адреса його електронної пошти; дані щодо засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідачів або зазначено про те що вони не відомі; ідентифікаційний коду юридичної особи відповідача 2 та відповідача 3; визначено в прохальній частині суму грошових кошти, які, на думку позивача, має бути стягнуто за час вимушеного прогулу; уточнено позовні вимоги в частині реквізитів рішень відповідачів, які оскаржено; уточнено позовні вимоги в частині способу захисту, яким позивач просить захисти його права, свободи та інтереси;

- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- надання документу на підтвердження сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру на яку не поширюється дія пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали .

3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов