Постанова

від 23.07.2019 по справі 1340/5867/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4837/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

представника позивача - Попко ОСОБА_1 .М ОСОБА_2

представника відповідача - Чубак Н.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (головуючий суддя: Брильовський Р.М., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 01.04.2019) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ЛАРА до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Приватне підприємство ЛАРА (далі ПП ЛАРА ) 05.12.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0019411401 від 19.11.2018.

Обґрунтовує позов тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку, за наслідками якої складено акт від 01.11.2018 № 2632/13-01-14-01/22332240, яким встановлено порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України та прийнято зазначене вище податкове повідомлення-рішення, яким зменшено податок на додану вартість на суму 1073887,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 268471,75 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу про порушення ПП ЛАРА вимог податкового законодавства помилковими, оскільки реальність господарських операцій з придбання розвантажувальних робіт щебню гранітного, відсіву піску з залізничних вагонів від контрагентів ТОВ Грінбокс Студіо за період листопад 2016 року, ТОВ Вартес за період грудень 2016 року, ТОВ Калісто Інтел , ТОВ Фіолент Групп за період січень 2017 року, ТОВ Буд Корпарейшн , ТОВ Джорджія Консалт за період лютий 2017 року, ПП Техніка тепла і води за період березень 2017 року, підтверджено усіма первинними документами, а відтак - оскаржуване податкове повідомлення-рішення просить визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0019411401 від 19.11.2018.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене судове рішення прийнято без врахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального права. Просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що контрагенти позивача не могли надавати послуги по розвантаженню щебню та відсіву з залізничних напіввагонів у таких кількостях, у зв`язку з недостатністю на підприємствах трудових ресурсів, основних засобів, необхідних для здійснення задекларованих операцій та відсутністю придбання таких послуг у третіх осіб. Суд першої інстанції не надав оцінки тому, що засновник та керівник ОСОБА_3 під час допиту в межах кримінального провадження, заперечував своє відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності одного з контрагентів позивача ТОВ Калісто Інтел . Вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2017 по справі № 757/33900/17-к визнано винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, тобто пособництві фіктивному підприємництву, шляхом підписання реєстраційних документів серед яких ТОВ Калісто Інтел . Крім цього, допитаний, як свідок директор ТОВ Буд Корпарейшн повідомив свою непричетність до фінансово-господарської діяльності товариства. Також, під час досудового розслідування кримінального провадження № 32015100010000089 від 05.06.2015 за фактом створення невстановленими слідством особами субєктів підприємницької діяльності, встановлено, що директор ТзОВ Вартес на протязі останнього року був недієздатним, а тому не міг вчиняти будь-які дії по реєстрації та перереєстрації підприємства та вести фінансово-господарську діяльність. Отже, наявність пояснень (свідчень) керівників та засновників суб`єктів господарювання про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності є достатньою підставою для неврахування первинних документів/податкових накладних у даних податкового обліку.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні, апеляційну скаргу не визнав, просив її залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення, виданого ГУ ДФС у Львівській області № 9686 від 17.10.2018 ОСОБА_5 , головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області, згідно до п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п.п. 73.3 ст. 73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 16.10.2018 № 5917, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства ЛАРА (код ЄДРПОУ 22332240), з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Грінбокс Студіо за період листопад 2016 року, ТОВ Вартес за період грудень 2016 року, ТОВ Калісто Інтел , ТОВ Фіолент Групп за період січень 2017 року, ТОВ Буд Корпарейшн , ТОВ Джорджія Консалт за період лютий 2017 року, ПП Техніка тепла і води за період березень 2017 року.

За результатом перевірки ГУ ДФС у Львівській області складено Акт від 01.11.2018 за № 2632/13-01-14-01/22332240, у висновках якого, встановлено порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість всього у сумі 1073887 грн, у тому числі за листопад 2016 року - на суму 224 016 грн, грудень 2016 року - на суму 156 372 грн, січень 2017 року - на суму 235 424 грн, лютий 2017 року - на суму 229 898 грн, березень 2017 року - на суму 228 177 грн.

Головним управління ДФС у Львівській області надано відповідь за вих. № 39460/10/13-01-14-01-10 від 16.11.2018, на письмове заперечення позивача на акт перевірки, в якій відповідач повідомив про те, що висновки вищевказаного акту перевірки є правомірними, а заперечення ПП ЛАРА залишено без задоволення.

На підставі Акту перевірки від 01.11.2018 за № 2632/13-01-14-01/22332240, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019411401 від 19.11.2018, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1073887,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 268471,75 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки первинними документами підтверджується реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій з платником податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

З цими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується частково та вважає за необхідне зазначити наступне.

За визначенням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд першої інстанції здійснив системний аналіз положень пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, проаналізував наявні в матеріалах справи первинні документи, дійшов до висновку, що вони підтверджують реальність господарських операцій та мету їх отримання позивачем у договірних відносинах, зокрема з ТОВ Грінбокс Студіо за період листопад 2016 року, ТОВ Вартес за період грудень 2016 року, ТОВ Фіолент Групп за період січень 2017 року, ТОВ Буд Корпарейшн , ТОВ Джорджія Консалт за період лютий 2017 року, ПП Техніка тепла і води за період березень 2017 року.

Зокрема, судом встановлено, що між ПП ЛАРА (замовником) в особі директора ОСОБА_6 , та контрагентами: ТОВ Грінбокс Студіо (виконавець) в особі керівника ОСОБА_7 Ю ОСОБА_2 О.; ТОВ Вартес (виконавець) в особі керівника ОСОБА_8 ; ТОВ Фіолент Груп (виконавець) в особі керівника ОСОБА_9 ; ТОВ Джордія Консалт (виконавець) в особі керівника ОСОБА_10 .; ТОВ Буд Корпорейшн (виконавець) в особі директора ОСОБА_11 ; ТОВ Техніка тепла і води (виконавець) в особі директора ОСОБА_12 І ОСОБА_2 укладено договори про виконання робіт відповідно: № 1011-1/16 від 10.11.2016; № 3011/16 від 30.11.2016; № 2501/17 від 25.01.2017; № 2501/17-1 від 01.02.2017; № 1002-17/01 від 10.02.2017; № 2702-2017-1 від 27.02.2017.

Згідно умов договору виконавець виконує розвантажувальні роботи щебеню гранітного, відсіву піску з залізничних вагонів, які приходять на адресу Замовника, на станції вказаній замовником. Замовник приймає від виконавця результати надання послуг шляхом підписання в двосторонньому порядку Акта виконаних робіт (наданих послуг). Оплата проводиться Замовником шляхом здійснення оплати на рахунок Виконавця вартості виконаних Виконавцем робіт, яка визначається виконавцем на підставі калькуляції та положень договору.

За результатами наданих послуг, сторонами договорів підписано акти виконаних робіт та податкові накладні. До матеріалів справи, також додані залізничні транспортні накладні та договори про відступлення права вимоги, за якими відступлено право грошової вимоги до Позивача новому кредитору.

За наявності цих первинних документів, судом першої інстанції правильно враховано, що сторони між собою не мають неузгоджених питань щодо виконання, погодження, оплати виконаних робіт та обсягом документації у відповідності до умов договору.

Всі первинні документи досліджені судом першої інстанції, копії наявні в матеріалах справи. Жодних зауважень до змісту або форми первинних документів податковим органом не зазначено як у акті перевірки, так і в апеляційній скарзі.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача відповідних первинних документів, як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Склад податкових правопорушень покладених податковим органом в основу збільшення грошових зобов`язань полягає у відсутності підстав у ПП ЛАРА для формування даних бухгалтерського обліку, оскільки в його контрагентів недостатньо трудових ресурсів, основних засобів, необхідних для здійснення задекларованих операцій та відсутністю придбання таких послуг у третіх осіб. А також у тому, що в наданих до перевірки актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) вказана лише загальна кількість розвантаженого щебеню чи відсіву та загальна вартість наданих послуг, однак місця складання таких актів різні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом не надано доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента об`єктивної неможливості здійснення господарських операцій, або ж відсутності можливості залучення до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем третіх осіб.

А подані до суду відповідачем звіти про суми нарахованої заробітної плати доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та відомості про трудові відносини осіб ТзОВ Грінбокс Студіо за період листопад 2016 року, ТОВ Вартес за період грудень 2016 року, ТОВ Фіолент Групп за період січень 2017 року, ТОВ Буд Корпарейшн , ТОВ Джорджія Консалт за період лютий 2017 року, ПП Техніка тепла і води за березень 2017 року підтверджують наявність трудового ресурсу у контрагентів позивача на виконання господарських операцій з придбання розвантажувальних робіт щебеню, піску з залізничних спеціалізованих вагонів.

Також податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 804/887/17.

Щодо посилання контролюючого органу на окремі недоліки у складенні актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), суд апеляційної інстанції вважає, що такі є недостатніми для висновку про нереальність (фіктивність) господарських операцій, позаяк помилки в оформленні цих документів не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших первинних документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платників податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Неприйнятними є аргументи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, щодо не причетності директора ТОВ Буд Корпорейшн до фінансово-господарської діяльності товариства, а також те, що директор ТзОВ Вартес був недієздатним, отже не міг вчиняти будь-які дії по реєстрації та перереєстрації підприємства, вести фінансово-господарську діяльність, оскільки такі не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст. 77 КАС України.

Отже, здійснення позивачем господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами ТзОВ Грінбокс Студіо за період листопад 2016 року, ТОВ Вартес за період грудень 2016 року, ТОВ Фіолент Групп за період січень 2017 року, ТОВ Буд Корпарейшн , ТОВ Джорджія Консалт за період лютий 2017 року, ПП Техніка тепла і води за березень 2017 року та їх реальний характер, доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов`язання в розмірі 894845 грн 39 коп.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 223510 грн 40 коп.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях із ТзОВ Калісто Інтел , з огляду на наступне.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року у справі № 757/33900/17-к, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 КК України. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/68408314).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Надаючи оцінку спірних відносин у цій частині, які вказують на наявність підстав звільнення від доказування, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року у справі № 757/33900/17-к, встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, як майбутнього засновника та директора ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310), ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751), не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність даними товариствами, пов`язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в статуті підприємства та мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від такої діяльності, усвідомлюючи, що здійснює дії спрямовані на створення та перереєстрацію товариств та його придбання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих мотивів, у грудні 2016 року, перебуваючи у м. Києві по бул. Дружби Народів, передала невстановленій особі, з метою підготування документів по створенню ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310) та по перереєстрації ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751), копії сторінок власного паспорту громадянина України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, які в подальшому невстановленими слідством особами були використані для реєстрації ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310) та для внесення змін в статутні та реєстраційні документи ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751).

У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй невстановленими особами грошову винагороду, ОСОБА_4 у денний час доби, перебуваючи в м. Києві, неподалік станції метро Дружби народів , достовірно знаючи, що сприяє іншим особам, здійснити створення ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310) та перереєстрації ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751) на своє ім`я без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, знаючи, що сприяє іншим особам у створенні ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310) та перереєстрації ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751) для прикриття незаконної діяльності інших осіб, реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення фіктивного підприємництва, підписала надані їй невстановленою особою документи, необхідні для проведення змін державної реєстрації вищезазначених підприємств та передала їх державним реєстраторам для проведення відповідних реєстраційних процедур. Після виконання вищезазначених дій, ОСОБА_4 отримала грошову винагороду у розмірі 300 (триста) гривень.

Після створення ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310) та перереєстрації ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751) на ім`я ОСОБА_4 , виступивши засновником та директором підприємств, самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, ніколи не укладала правочини з суб`єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, не користувалася печаткою підприємства, не використовувала банківські рахунки підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахунки підприємств, не формувала податкові зобов`язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751), ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310), а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передала невстановленим слідствам особам.

Надання ОСОБА_4 , особистих даних, документів, підписання реєстраційних документів ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751), ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310) дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, в тому числі: укладати правочини з суб`єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, користуватися печатками підприємств, використання банківських рахунків підприємств, здійснювати перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємств, формувати податкові зобов`язання та податковий кредит, що в свою чергу є фіктивним підприємством.

Таким чином, ОСОБА_4 визнано винною в тому, що своїми умисними діями, що виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, тобто в сприянні іншим співучасникам створити суб`єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та в обіцянці приховувати фіктивне підприємництво, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину особи, що утворила контрагента позивача ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Крім того, згідно з протоколом допиту засновника, директора та головного бухгалтера ТзОВ Калісто Інтел ОСОБА_3 від 07.06.2017, які ним надані в кримінальному провадженні № 12015000000000088, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТзОВ Калісто Інтел , жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував. За винагороду в розмірі 500 грн підписав документи, зміст яких йому невідомо. Про те, що він являється директором, зокрема ТзОВ Калісто Інтел , дізнався від працівника податкової поліції.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції такого підприємства не може бути легалізовано навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 826/16865/14.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ Калісто Інтел , в межах договору про виконання робіт № 3012/17 від 30.12.2016, укладеного між ПП Лара (замовником) в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ Калісто Інтел (виконавець) в особі керівника ОСОБА_3 , відповідно до якого виконавець виконує розвантажувальні роботи щебеню гранітного, відсіву піску з залізничних вагонів, які приходять на адресу замовника, на станції вказаній останнім. Оскільки, вважає відсутніми у позивача відповідних первинних документів, на підставі яких формується бухгалтерський облік господарських операцій з ТзОВ Калісто Інтел , якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , так як вони укладені з підприємством, діяльність якого визнана фіктивною у встановленому Законом порядку.

Неналежність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій унеможливлює прийняття позиції позивача про подальший рух цих активів, реальність здійснення таких операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 804/8332/17.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині задоволення позовних вимог позивача по господарських операціях з ТОВ Калісто Інтел . Оскільки, в порушення вимог податкового законодавства, ПП ЛАРА за січень 2017 року занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на суму 179 845 грн. Як наслідок, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44961 грн 35 коп.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 20135,38 грн (платіжні доручення № 525 від 04.12.2018; № 526 від 04.12.2018; № 557 від 17.12.2018), за подання апеляційної скарги - 30203,10 грн (платіжне доручення № 1088 від 24.05.2019).

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 139 КАС України судовий збір необхідно стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області, на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 17887 грн 31 коп.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 1340/5867/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 19.11.2018 № 0019411401 в частині нарахування податкового зобов`язання в розмірі 894845 грн 39 коп та штрафними санкціями в розмірі 223510 грн 40 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ - 39462700) на користь Приватного підприємства ЛАРА (код ЄДРПОУ - 22332240) судовий збір у розмірі 17887 грн 31 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О. М. Гінда судді В. В. Ніколін Д. М. Старунський Повний тексти складено 02.08.2019.