Рішення

від 02.08.2019 по справі 916/1616/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1616/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргомаш» (49074, м. Дніпро, вул. Киснева, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 39086111)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, код ЄДРПОУ 39300003)

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.11.2016 № 191116 у розмірі 43 110,04 грн., з якої 20 000,00 грн. - сума основного боргу, 15 774,74 грн. - пеня, 1 519,67 грн. - 3 % річних, 5 815,63 грн. - інфляційні втрати

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргомаш» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.11.2016 № 191116 у розмірі 43 110,04 грн., з якої 20 000,00 грн. - сума основного боргу, 15 774,74 грн. - пеня, 1 519,67 грн. - 3 % річних, 5 815,63 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2019 позовну заяву ТОВ «Аргомаш» залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунути недоліки позовної заяви, а саме надати оригінал ордеру на надання правової допомоги від 03.06.2019 № 2528/017, який підтверджує повноваження адвоката Бочкаря Романа Віталійовича здійснювати представництво інтересів ТОВ «Аргомаш» , зокрема, на подання та підписання позовної заяви в семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.06.2019 за вх. № 2-2952/19 надійшло від ТОВ «Аргомаш» клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2019 відкладено розгляд справи по суті на 29.07.2019.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання для розгляду справи по суті. На електронну адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності позивача.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 611, 624, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 226 Господарського кодексу України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 19.11.2016 щодо оплати поставленого товару.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Як випливає зі змісту виписки з офіціального сайту ДП «Укрпошти» , відповідно до якої відправлення за трек номером 6511911318853, яким було надіслано відповідачу ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2019 у справі № 916/1616/19, якою повідомлено його про розгляд справи по суті 29.07.2019, не вручене під час доставки. Відзиву на позовну заяву до господарського суду не надходило.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із приписами статтей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.07.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

19.11.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 191116 (далі - Договір від 19.11.2016) /а.с. 13-16/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 19.11.2016 постачальник (Позивач) зобов`язався поставити покупцю ТМЦ, а покупець (Відповідач) прийняти цей товар і сплатити постачальнику його вартість відповідно до умов договору. Найменування (номенклатура, асортимент) та ціна товару, що постачається за цим договором, вказується у Специфікації (Додаток № 1 до договору), кількість товару у кожній партії вказується у замовленнях покупця, наданих постачальнику покупцем. Замовлення товару або графік поставки здійснюється в будь-якій зрозумілій сторонами формі (в усній формі, шляхом надсилання замовлення електронною поштою, факсимільним зв`язком, тощо). В разі відсутності на складі постачальника товару, зазначеного у замовленні покупця, постачальник повинен протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання замовлення повідомити покупця у той же засіб про неможливість повного або часткового виконання цього замовлення. Ціни на товар, погоджені сторонами у Специфікації за цим договором зміні не підлягають.

Згідно із пунктами 3.3, 3.4, 3.6 Договору від 19.11.2016 форма оплати - безготівкова, в національній валюті України на поточний рахунок підприємства. Оплата здійснюється за погодженням сторін у вигляді відстрочки платежу протягом 14 календарних днів. Товар вважається переданим постачальником прийнятим покупцем з моменту відвантаження товару зі складу перевізника покупцю та підписання видаткової накладної на цей товар уповноваженими представниками сторін та скріпленою печатками. Надалі покупець несе ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження товару.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору від 19.11.2016 поставлено Відповідачу товар на загальну суму 40 500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

27 000,00 грн. - видаткова накладна від 29.11.2016 № 434 (а.с. 20);

13 500,00 грн. - видаткова накладна від 30.11.2016 № 436 (а.с. 21);

Відповідачем частково сплачено за поставлений товар у загальному розмірі 20 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням від 06.01.2017 № 62088 /а.с. 25/.

Отже, сума боргу Відповідача за Договором від 19.11.2016 складає 20 000,00 грн. (40 500,00 - 20 500,00 = 20 000,00).

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.2 Договору від 19.11.2016 у разі невиконання або неналежного виконання постачальником зобов`язань, що передбачені пунктами 3.5, 3.10, 3.11 договору, він сплачує на користь покупця неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення.

Отже, сторонами Договору від 19.11.2016 не встановлено іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж визначений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором від 19.11.2016, з урахуванням приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за періоди з 16.12.2016 по 15.06.2017 складає суму в розмірі 3 040,25 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 40 500,00 16.12.2016 - 05.01.2017 21 14.0000 % 650,66 20 000,00 06.01.2017 - 26.01.2017 21 14.0000 % 322,19 20 000,00 27.01.2017 - 02.03.2017 35 14.0000 % 536,99 20 000,00 03.03.2017 - 13.04.2017 42 14.0000 % 644,38 20 000,00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 598,36 20 000,00 26.05.2017 - 15.06.2017 21 12.5000 % 287,67 Всього: 3 040,25

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми пені у розмірі 3 040,25 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми пені у розмірі 12 734,49 грн. (15 774,74 - 3 040,25 = 12 734,49) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 19.11.2016 складає суму у розмірі 1 516,34 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 40 500,00 16.12.2016 - 05.01.2017 21 3 % 69,76 20 000,00 06.01.2017 - 04.06.2019 880 3 % 1 446,58 Всього: 1 516,34

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 516,34 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 3,33 грн. (1 519,67 - 1 516,34 = 3,33) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 19.11.2016 складають суму в розмірі 5 713,50 грн., яка розраховується наступним чином.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.02.2017 - 31.05.2019 20 000,00 1.286 5 713,50 25 713,50

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 5 713,50 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 102,13 грн. (5 815,63 - 5 713,50 = 102,13) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 20 000,00 грн. - суми основного боргу, 3 040,25 грн. - пені, 1 516,34 грн. - 3 % річних, 5 713,50 грн. - інфляційних втрат.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Через недотримання норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої, частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Позивачем в позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Вказаний розрахунок складається із поштового відправлення претензії в розмірі 20,50 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 068,20 грн. та суми судового збору в розмірі 1 921,00 грн., а всього 10 009,70 грн.

Судом встановлено, що 13.05.2019 між Адвокатським об`єднанням ЕКВІТА та Позивачем укладено Договір про надання правової допомоги № 14/19 (а.с. 45-47). Відповідно до пунктів 1.1, 4.2 вказаного договору адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором. За правову допомогу, передбачену в Розділі 2 договору клієнт (Позивач) оплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору та актах.

Відповідно до Акту про приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 06.06.2019 № 2 загальна вартість наданих послуг складає 8 068,20 грн. /а.с. 53/.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону ).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов підлягає задоволенню, такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини першої статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, суд може зменшити суму судових витрат на правову допомогу і без відповідного клопотання іншої сторони. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 06.03.2019 у справі № 916/15357/17.

З огляду на часткове задоволення позову сума витрат на правову допомогу яка б підлягала відшкодуванню відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України складає 5 665,49 грн. (8 068,20 Х 70,22 % = 5 665,49). Проте, з огляду на нескладність справи яку відповідно до норм статті 12 ГПК України віднесено до малозначних справ, а також те, що розмір таких витрат не відповідає критеріям пропорційності до предмету спору, з урахуванням ціни позову, та справедливості, суд вважає можливим зменшити суму витрат на професійну правову допомогу, яка підлягає відшкодуванню Відповідачем, до розміру 3 027,00 грн.

Не підялгає задоволенню вимога про відшкодування витрат пов`язаних із поштовим відправленням претензії вартістю 20,50 грн. Оскільки, такий захід досудового врегулювання спору, як відправка претензії при розгляді даного спору не є обов`язковим. А відтак, витрати Позивача на поштове відправлення претензії не є пов`язаними з розглядом цієї справи, а тому не підлягають відшкодуванню.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1 348,93 грн. покладається на відповідача.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський коровай» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, код ЄДРПОУ 39300003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргомаш» (49074, м. Дніпро, вул. Киснева, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 39086111) 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) - суму основного боргу, 3 040,25 грн. (три тисячі сорок гривень 25 коп.) - пені, 1 516,34 грн. (одна тисяча п`ятсот шістнадцять гривень 34 коп.) - 3 % річних, 5 713,50 грн. (п`ять тисяч сімсот тринадцять гривень 50 коп.) - суму інфляційних втрат, 3 027,00 грн. (три тисячі двадцять сім гривень 00 коп.) - витрати на професійну правничу допомогу та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 348,93 грн. (одна тисяча триста сорок вісім гривень 93 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову ТОВ «Агромаш» до ТОВ «Одеський коровай» в частині стягнення пені в розмірі 12 734,49 грн., 3 % річних в розмірі 3,33 грн., інфляційних втрат в розмірі 102,13 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 серпня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов