Рішення

від 31.07.2019 по справі 920/955/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2019 Справа № 920/955/17м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 920/955/17

за позовом Кролевецького районного центру зайнятості, м. Кролевець Сумської області

до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми

про стягнення 9 078,09 грн.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача:Сахнюк В.С. (довіреність № 13/1132 від 01.08.2019)

від відповідача:не прибув

Суть спору: до господарського суду звернувся Кролевецький районний центр зайнятості населення з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 9078,09 грн. матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

26.10.2017 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення судового рішення Вищим адміністративним судом України у справі № К/800/259068/17.

16.01.2018 ухвалою Господарського суду Сумської області зупинено провадження у справі № 920/955/17 до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за насідками касаційного провадження у адміністративній справі №К/800/259068/17.

20.06.2019 відповідач подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 4978 від 21.06.2018).

Ухвалою суду від 01.07.2019 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду по суті у судове засідання на 01.08.219.

Судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що е реєстрі відсутні відомості про юридичну особу - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у той же час у реєстрі наявні відомості про юридичну особу - ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з місцезнаходженням: 61166, м. Харків, пров. Інженерний, 7.

З урахуванням того, що спір виник внаслідок діяльності структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд з урахуванням приписів ст.29 ГПК України розглядає спір за місцезнаходженням цього структурного підрозділу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання відповідача повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

Кролевецький районний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 9078,09 грн. виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг гр. ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зокрема п.4 ст.35, згідно якого із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2017 в Кролевецькому районному центрі зайнятості зареєструвався як безробітний гр. ОСОБА_1 , звільнений згідно наказів № 89-аг від 10.02.2017, № 24-ос від 10.02.2017 з останнього місця роботи - ІНФОРМАЦІЯ_4 (військової частини НОМЕР_2 ).

01.03.2017 на підставі ч. 1 ст. Закону України «Про зайнятість населення» гр. ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно п. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Кролевецький районний центр зайнятості згідно п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ст.ст. 7, 16 цього ж Закону допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

В силу ч. 1 ст. 23 Закону застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Пунктами 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють, у тому числі, управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з приписами статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (далі - Порядок) зазначено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону. У разі наявності пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі за попереднім узгодженням з роботодавцем видається направлення на працевлаштування за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Особа зобов`язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні. Якщо в зазначений строк особа подає центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв`язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

Судом встановлено, що за період перебування на обліку в службі зайнятості гр. ОСОБА_1 були надані соціальні послуги та виплачувалось матеріальне забезпечення по безробіттю.

Відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №818/375/17 позов гр. ОСОБА_1 задоволено, поновлено його на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІІ категорії (тип А).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 та Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.05.2019 вищезазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання вищезазначеного судового рішення відповідачем був винесений наказ №80-ОС від 24.04.2017 та гр. ОСОБА_1 поновлено на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІІ категорії (тип А).

На підставі вищевказаного судового рішення суду, керуючись пп. 2 п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» гр. ОСОБА_1 з 24.04.2017 було припинено реєстрацію та виплату допомоги по безробіттю (наказ № 25 від 25.04.2017).

Відповідно до з п. 2 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2016 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. Так, пунктом 37 вказаного Порядку передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Як зазначалось вище, наказом від 25.04.2017 гр. ОСОБА_1 з обліку в службі зайнятості було знято, виплату допомоги по безробіттю припинено.

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 35 названого Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, статтями 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов`язок роботодавця сплатити таку суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

29.06.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-06/214 про повернення коштів, виплачених гр. ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 01.03.2017 по 18.04.2017.

Відповідач на зазначену претензію відповіді не надав, заявлену до відшкодування суму грошових коштів не перерахував.

Факт виплати зазначених коштів працівникові відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією додатку 4 до Персональної картки №180717022200002 гр. ОСОБА_1 (нарахування допомоги по безробіттю та платежі).

Доказів перерахування цих коштів позивачеві відповідачем суду також надано не було.

За таких обставин, сума соціального забезпечення, виплачена центром зайнятості гр. ОСОБА_1 у розмірі 9078,09 грн. в період його перебування на обліку 01.03.2017 по 24.04.2017 включно як безробітному, підлягає поверненню роботодавцем, а саме Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки Сумським окружним адміністративним судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено таку особу на посаді.

Обов`язок роботодавця відшкодувати вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Судом встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі № 818/375/17 поновлено гр. ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІІ категорії (тип А); стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) на користь гр. ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 20413,72 грн. та втрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення гр. ОСОБА_1 на роботі на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 8668,73 грн.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Як зазначено у пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу оголошення в судовому засіданні.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця виникає обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відтак, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які виплачені як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 в сумі 9078,09 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (положення якого були чинними на момент звернення позивача з даним позовом до суду) позивач був звільнений від сплати судового збору, згідно ст. ст123, 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн., оскільки позов подано до суду 10.10.2017, а прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (40030, м. Суми, а/с-103) на користь Кролевецького районного центру зайнятості (41300, Сумська область, м. Кролевець, пр. Миру, 31; код ЄДРПОУ 21113228) кошти у сумі 9078,09 грн., виплачені як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 .

3.Стягнути з Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (40030, м. Суми, а/с-103) в доход державного бюджету (отримувач коштів: УК у м.Сумах/м.Суми/22030101; код за ЄДРПОУ: 37970593 ; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 34311206083032; код класифікації доходів бюджету: 22030101 «Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)») 1600,00 грн. судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.08.2019.

СуддяВ.Л. Котельницька