Рішення

від 01.08.2019 по справі 922/1753/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1753/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт", м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська молочна компанія", с. Хроли про стягнення 220 604,87 грн. без участі представників

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська молочна компанія" (надалі - Відповідач) суму заборгованості в розмірі 220 604,87 грн. (де: сума основної заборгованості - 188 427,62 грн.; пеня - 23 772,86 грн.; три відсотки річних від суми заборгованості - 1 997,85 грн.; інфляційних втрат - 6 406,54 грн.), а також стягнення з Відповідача суми судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що 16.04.2018 р. Позивач (Постачальник) уклав договір поставки молока № 1604/18 з Відповідачем (Покупцем), де Постачальник поставив відповідну продукцію у власність Покупця, а останній здійснив оплату не в повному обсязі та з затримкою, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

10.06.2019 р. судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 922/1753/19, розгляд якої здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвали суду від 10.06.2019р., що була направлена на адресу Відповідача, яка повернулась до суду 15.07.2019р. з довідкою поштового відділення де зазначена причина повернення поштового відправлення - за закінченням терміну зберігання.

Частиною 7 статті 120 ГПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також, ухвалою суду, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву від Відповідача не надійшли.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.

Договором поставки молока №1604/18 від 16 квітня 2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт" прийнято на себе зобов`язання по передачі у власність (поставці) партіями виробленої ним продукції - молока незбираного сирого коров`ячого (надалі за текстом - продукція), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська молочна компанія" зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити на умовах Договору вказану Продукцію. Згідно п. 1.12 Договору передача (поставка) Продукції здійснювалася безпосередньо у господарстві Позивача - Донецька обл., Слов`янський р-н, с. Дмитрівка. Строки поставки Продукції визначені п. 2.6. Договору, а саме, починаючи з 17.04.2018р. щотижня, через день, по 17 тон Продукції.

Вартість продукції та розрахунки за неї визначалася з урахуванням фізико-хімічних показників, відповідно положенням п.3.5. та 4.2. Договору, а саме: ціна на Продукцію складала 9,10 грн. (дев`ять гривень 10 коп.), в т.ч. ПДВ, за 1 літр за базу.

Оплати за Продукцію здійснюється Покупцем (Відповідачем) в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника (Позивача). При цьому конкретних строків проведення таких розрахунків Договором не передбачено. (П 4.3 Договору).

Строк його дії, який передбачено п. 9.2. Договору, встановлений з моменту його підписання повноважними представниками Сторін і до 31 грудня 2018 року, однак у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань Сторонами по ньому.

Позивачем у період з 17 квітня 2018 року по 30 липня 2018 року передано у власність відповідача Продукції на загальну суму 8 283 836,98 грн. (вісім мільйонів двісті вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять шість гривень 98 коп.). Претензій від Відповідача щодо якості або кількості Продукції на адресу Позивача не надходило, що є доказом належного виконання Позивачем своїх зобов`язань по Договору. Поставка Продукції підтверджується наступними видатковими накладними: №1459 від 17.04.18р. на суму 109 619,74 грн., №1460 від 14.04.18р. на суму 92 327,68 грн., №1501 від 19.04.18р., на суму 108 687,30 грн., №1502 від 19.04.18р., на суму 65 248,90 грн., №1522 від 21.04.18р., на суму 159 864,34 грн., №1544 від 23.04.18р., на суму 168 366,37 грн., №1580 від 25.04.18р.. на суму 166 841,39 грн., №1646 від 27.04.18р., на суму 159 611,08 грн., №1650 від 29.04.18р., на суму 168 368,50 грн., №1654 від 01.05.18р., на суму 168 663,62 грн., №1715 від 03.05.18р.. на суму 154 510,43 грн., №1743 від 05.05.18р., на суму 167 310,97 грн., №1765 від 07.05.18р., на суму 165 778,30 грн., №1794 від 09.05.18р., на суму 166 305,89 грн., №1836 від 11.05.18р., на суму 149 973,41 грн., №1839 від 13.05.18р., на суму 164 619,07 грн., №1889 від 15.05.18р., на суму 163 606,06 грн., №1933 від 17.05.18р., на суму 162 089,22 грн., №1960 від 19.05.18р., на суму 164 016,80 грн., №2011 від 21.05.18р., на суму 153 512,12 грн., №2051 від 23.05.18р., на суму 146 120,46 грн., №2093 від 25.05.18р., на суму 145 779,70 грн., №2094 від 27.05.18р., на суму 154 853,65 грн., №2123 від 29.05.18р., на суму 153 868,45 грн., №2157 від 31.05.18р., на суму 145 508,35 грн., №2186 від 02.06.18р., на суму 163 349,76 грн., №2218 від 04.06.18р. на суму 164 564,38 грн., №2248 від 06.06.18р. на суму 183 259,00 грн., №2276 від 08.06.18р.,на суму 175 205,83 грн., №2279 від 10.06.18р.на суму 188 325,35 грн., №2322 від 12.06.18р. на суму 168 335,10 грн., №2364 від 14.06.18р. на суму 175 223,03 грн., №2379 від 16.06.18р. на суму 194 142,94 грн., №2402 від 18.06.18р. на суму 158 403,34 грн., №2435 від 20.06.18р. на суму 172 182,01 грн., №2468 від 22.06.18р. на суму 179 465,63 грн., №2484 від 24.06.18р. на суму 174 631,24 грн., №2524 від 26.06.18р.на суму 75 861,08 грн., №2525 від 26.06.18р. на суму 94 578,24 грн., №2559 від 28.06.18р. на суму 156 256,97 грн., №2560 від 30.06.18р. на суму 175 188,32 грн., №2595 від 02.07.18р. на суму 90 270,42 грн., №2596 від 02.07.18р. на суму 86 774,15 грн., №2644 від 04.07.18р. на суму 57 427,73 грн., №2645 від 04.07.18р. на суму 97 652,10 грн., №2677 від 06.07.18р. на суму 180 799,85 грн., №2678 від 08.07.18р. на суму 188 474,53 грн., №2718 від 10.07.18р. на суму 174 347,53 грн., №2753 від 12.07.18р. на суму 166 517,74 грн., №2782 від 14.07.18р. на суму 197 437,93 грн., №2797 від 16.07.18р. на суму 167 348,22 грн., №2835 від 18.07.18р. на суму 169 079,72 грн., №2879 від 22.07.18р. на суму 194 855,42 грн., №3011 від 30.07.18р. на суму 188 427,62 грн.

Так у період з 25 квітня 2018р. по 02 серпня 2018 р. Відповідачем здійснено неповну (часткову) оплату за отриману Продукцію на загальну суму 8 095 409,36 грн. (вісім тисяч дев`яносто п`ять тисяч чотириста дев`ять гривень 36 коп.), що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1 від 25.04.18р. на суму 375 883,62 грн.; № 2 від 27.04.18р. на суму 327 950,00 грн.

№ 3 від 04.05.18р. на суму 494 820,97 грн.; № 7 від 05.05.18р. на суму 280,71грн.; № 9 від 11.05.18р. на суму 656 263,33 грн.; № 22 від 17.05.18р. на суму 644 504,42 грн.; № 39 від 24.05.18р. на суму 153 512,12 грн.; № 38 від 24.05.18р. на суму 326 106,02 грн.; № 43 від 30.05.18р. на суму 465 706,98 грн.; № 44 від 05.06.18р. на суму 280 423,63 грн.; № 47 від 13.06.18р. на суму 686 378,97 грн.; № 51 від 20.06.18р. на суму 726 026,42 грн.; № 71 від 27.06.18р. на суму 684 682,22 грн.; № 80 від 05.07.18р. на суму 501 884,61 грн.; № 81 від 13.07.18р. на суму 512 924,25 грн.; №82 від 23.07.18р. на суму 188 474,53 грн.; № 83 від 25.07.18р. на суму 174 347,53грн.; № 84 від 26.07.18р. на суму 166 517,74 грн.; № 85 від 27.07.18р. на суму 197 437,93 грн.; № 88 від 01.08.18р. на суму 167 348,22 грн.; № 90 від 22.08.18р. на суму 363 935,14 грн.

Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору та 18 січня 2019 року направлено на адресу Відповідача Вимогу (вих. №3 від 18.01.2019р.), що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, щодо сплати заборгованості протягом семи календарних днів з моменту її отримання, розмір якої станом на 18.01.2018р. становив 188 427,62 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 62 коп.), а також підписати акт звірки взаємних розрахунків та повернути підписаний екземпляр на адресу Позивача.

Вимога була отримана Відповідачем 19.01.2019р., що підтверджується відміткою у повідомлення про вручення поштового відправлення, таким чином, строк виконання Відповідачем зобов`язань по оплаті встановлений 25.01.2019р.

Відповідач ухиляючись від свого зобов`язання не надав відповіді на вимогу та не повернув підписаного примірника акту звірки взаємних розрахунків Позивачем, а сума заборгованості залишена без погашення.

Позивач зазначає, що на момент звернення до суду з даною позовною заявою сума основної заборгованості Відповідача за отриману від Позивача Продукцію становить 188 427,62 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 62 коп.).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем грошового зобов`язання в сумі 188 427,62 грн., відповідно до пункту 6.1. Договору, останньому було нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, що складає 23 772,86 грн. (двадцять три тисячі сімсот сімдесят дві гривні 86 коп.)

Також Позивачем нараховано Відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 997,85 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 406,54 грн. відповідно до вимог частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2. ст.625 ЦК України зобов`язує боржника, який прострочив виконання грошовою зобов`язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. З ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного та з урахуванням ст. ст. 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачеві суму основної заборгованості в розмірі 188 427,62 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 62 коп.); пеню в розмірі 23 772,86 грн. (двадцять три тисячі сімсот сімдесят дві гривні 86 коп.); 3% річних від суми заборгованості в розмірі 1 997,85 грн. (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім гривень 85 коп..); інфляційні втрати в розмірі 6 406,54 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська молочна компанія" (62480, Харківська обл., Харківський район, село Хроли, вул. Зорянська, буд. 17; код ЄДРПОУ 41467027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт" (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 1А; код ЄДРПОУ 38491636) суму заборгованості в розмірі 220 604,87 грн. (де: сума основної заборгованості - 188 427,62 грн.; пеня - 23 772,86 грн.; три відсотки річних від суми заборгованості - 1 997,85 грн.; інфляційних втрат - 6 406,54 грн.), а також суму судового збору у розмірі 3 309,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "01" серпня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін