Постанова

від 30.07.2019 по справі 911/1394/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1394/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Антонов О.М.,

відповідача 1 (скаржника) - Мохонько К.М.,

відповідача 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

від 23.05.2019

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна", Відділу державної реєстрації Управління Адміністративних послуг Білоцерківської міської ради

про визнання недійсним статуту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" та Відділу державної реєстрації Управління Адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання недійсним статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна", затвердженого установчими зборами 15.06.2011, та скасування реєстраційної дії від 21.06.2011 № 13531450000004217 (державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення).

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 20 000,00 грн судових витрат на професійну адвокатську допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі № 911/1394/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі № 911/1394/18 залишено без змін. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі № 911/1394/18 у розмірі 5286,00 грн.

15.05.2019 від Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 відмовлено Товариству з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою при розгляді справи № 911/1394/18 в апеляційній інстанції.

Додаткова постанова мотивована тим, що представлені відповідачем документи щодо оплати вартості послуг на професійну правничу допомогу адвоката, наданих в рамках розгляду спору у даній справі в суді апеляційної інстанції, не є належними і допустимими доказами, які б підтверджували обставини реально понесених стороною витрат, відповідно до статті 126 ГПК України, оскільки на підтвердження витрат на послуги адвоката надано додаток № 2 від 01.02.2019 до договору № 90/Г, відповідно до якого адвокатське об`єднання надавало правничі послуги Товариству з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" у спорі про стягнення заборгованості з Державного підприємства Міністерства оборони України Білоцерківське управління військово-будівельних робіт , що не пов`язано з даною справою . При цьому, Товариством з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" не надано рахунок-фактуру, що не дає можливості встановити за які саме послуги виставлено рахунок та проведено оплату платіжним дорученням № 56 від 10.05.2019.

Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" у касаційній скарзі просить скасувати зазначену додаткову постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат. Касаційну скаргу обґрунтовано посиланнями на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. За твердженнями скаржника, ним належними та допустимими доказами (акт про надання правничої допомоги, розрахунок витрат на правничу допомогу, платіжне доручення та довідка про зарахування коштів) доведено розмір витрат на правову допомогу, що є достатньою підставою для здійснення компенсації таких витрат судом. На думку скаржника, допущена описка в додатку до договору не спростовує факту надання послуг за договором про надання правничої допомоги № 90/Г від 03.08.2018.

ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна", в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається в тому числі з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У заяві про розподіл судових витрат Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" просило покласти на ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу адвоката.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесення таких витрат Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" надано, зокрема додаток № 2 від 01.02.2019 до договору № 90/Г, відповідно до якого адвокатське об`єднання надавало правничі послуги Товариству з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" у спорі про стягнення заборгованості з Державного підприємства Міністерства оборони України Білоцерківське управління військово-будівельних робіт , що не пов`язано з даною справою . При цьому, Товариством з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" не надано рахунок-фактуру, що не дає можливості встановити за які саме послуги виставлено рахунок та проведено оплату платіжним дорученням № 56 від 10.05.2019.

Тобто, з умов додатку № 2 від 01.02.2019 до договору № 90/Г не вбачається домовленості сторін про те, що адвокатське об`єднання буде представляти права та інтереси Товариству з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" в апеляційному господарському суді в цій справі № 911/1394/18, та відповідно домовленості щодо погодження розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за представлення інтересів в суді апеляційної інстанції в цій справі.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, договір № 90/Г, на який посилається скаржник у касаційній скарзі, до суду апеляційної інстанції не надавався.

При цьому, Товариство з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" не скористалося своїм правом на участь у судовому засіданні 23.05.2019 та надання відповідних пояснень щодо заяви про розподіл судових витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою.

Таким чином, апеляційний господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо розподілу судових витрат за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, з дотриманням норм процесуального права, навівши в судовому рішенні зі справи необхідне мотивування, встановивши факт неподання договору на професійну правничу допомогу у цій справі, а також факт відсутності рахунку - фактури з відповідним призначенням платежу, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" про розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" без задоволення, а оскаржуваної додаткової постанови суду апеляційної інстанцій без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, пов`язаних з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 911/1394/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Л.В. Стратієнко

В.І. Студенець