465/4225/19
2-з/465/75/19
У Х В А Л А
"31" липня 2019 р. суддя Франківський районний суд м. Львова Марків Ю.С. розглянувши заяву адвоката Марчук С.В. в інтересах ОСОБА_1 прозабезпечення позовупо справіза позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Знаюбудінвест» про визнання майнових прав на квартиру, -
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП «Знаюбудінвест» про визнання майнових прав на квартиру.
Крім того, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , згідно умов укладеного Договору дольової участі у будівництві №3/113. Свою заяву мотивує тим, що Між Приватним підприємством «Знаюбудінвест», як забудовником з однієї сторони та позивачем, як пайовиком, з другої сторони було укладено Договір дольової участі у будівництві № 3/113, предметом якого є зобов`язання: пайовик зобов`язується оплатити вартість будівництва замовленої Квартири, а ОСОБА_2 зобов`язується проводити організаційні заходи по будівництву, побудувати будинок, в якому знаходиться замовлена квартира і в обумовлений в цьому договорі термін передати у власність Пайовику замовлену Квартиру (пункт 1.1. Договору). Відповідно до пункту 2.1. Договору зазначено, що об`єктом цього договору є: трьох кімнатна квартира в новозбудованому будинку за адресою: АДРЕСА_2 згідно специфікації генплану загальною площею 82,08 м. кв., яка знаходиться в осях 15-16 на десятому поверсі, а відповідно до пункту 2.2. Договору забудовник (Відповідач) зобов`язувався передати, визначену в пунктом 2.1. Договору квартиру, а пунктом 2.3 Договору визначено, що термін передачі квартири згідно будівельних норм - 4 квартал 2010 року. Позивач, оплативши повну вартість квартири, взяті зобов`язання за договором виконав належним чином. Крім того, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Окрім того, у позивача немає впевненості в тому, що на об`єкт інвестування не претендує жодна інша особа, оскільки на державному рівні його права як інвестора саме цієї квартири, ніде не відображено і не визнано
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.
У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення
Так, відповідно до положень ч.1ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2ст.149 ЦПК України).
Згідно ч.1ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно п.1 та п.2 ч.1ст.150 ЦПК Українипозов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.
Так, судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , згідно умов укладеного Договору дольової участі у будівництві №3/113.
З метою забезпечення виконання рішення суду позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити реєстрацію права власності на згадану вище квартиру.
Однак, позивачем в обґрунтування поданої заяви не подано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав та інтересів.
Керуючись роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Наявність самого по собі позову про визнання майнових прав в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії з житловим приміщенням, тобто вищевказаною квартирою.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст.149-153,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви адвоката Марчук С.В. в інтересах ОСОБА_1 прозабезпечення позовупо справіза позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Знаюбудінвест» про визнання майнових прав на квартиру - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Марків Ю.С.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2019 |
Оприлюднено | 15.09.2022 |
Номер документу | 83414919 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Марків Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні