Рішення

від 30.07.2019 по справі 598/1348/18

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/1348/18

провадження № 2/598/91/2019

РІШЕННЯ

іменем України

"30" липня 2019 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретаря Сливки М.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Свиріпи-Депутат В.З., представника відповідача адвоката Гарагуца І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства АГРО-САД про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача до ФГ АГРО-САД про визнання недійсним договору оренди землі від 09 березня 2015 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та ФГ АГРО-САД , щодо оренди земельної ділянки площею 5,9746 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень 20 квітня 2015 року за № 621595761224. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він, відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.10.2016 року, став власником вищевказаної земельної ділянки, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . 09 березня 2015 року між спадкодавцем та ФГ АГРО-САД був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень 20 квітня 2015 року за № 621595761224. В зв`язку з підвищенням цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції, позивачем на адресу відповідача направлялись неодноразові листи щодо неналежного виконання орендарем взятих на себе обов`язків та з пропозицією зміни розміру орендної плати шляхом її підвищення з 3% до 20% від нормативної грошової оцінки землі. Однак, відповідачем проігноровані вказані пропозиції та не виконані обов`язки по виплаті орендної плати за 2016 та 2017 роки.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 10.08.2018 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 19.03.2019 року призначено судовий розгляд справи .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові. При цьому зазначив, що чоловік орендаря ФГ АГРО-САД пропонував йому грошові кошти в якості орендної плати за 2016 та 2017 роки, однак ці кошти він не отримав з тих підстав, що вимагав належного оформлення виплати орендної плати у грошову виразі, що орендарем зроблено не було.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що орендар двічі пропонував позивачу виплату орендна плати за 2016 та 2017 роки, однак ОСОБА_1 відмовився отримати грошові кошти, що підтверджується актами за 2017 рік та за 2018 рік. Оскільки позивач не з`являвся для отримання орендної плати та відмовився отримати грошові кошти в якості орендної плати за два роки.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 09.03.2015 року між Фермерським господарством АГРО-САД та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,9746 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Іванчанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, відповідно до якого, остання передала в оренду відповідачу належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 16.06.2006 року, виданого Збаразькою районною державної адміністрацією Тернопільської області, вищевказану земельну ділянку строком на 5 років.

Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень 20 квітня 2015 року за № 621595761224, що підтверджується копією договору оренди землі від 03.01.2012 року, та повідомленням відділу у Збаразькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Строк дії договору оренди землі від 09.03.2015 року закінчується 20 квітня 2020 року.

Орендодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті, відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.10.2016 року, власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,9746 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Іванчанської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, є позивач ОСОБА_1 .

Відповідно до п.40 договору оренди землі від 09.03.2015 року право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря переходить до спадкоємців.

Таким чином до позивача ОСОБА_1 перейшли права і обов`язки орендодавця, згідно договору оренди землі від 09.03.2015 року.

Як вбачається із листів адресованих орендодавцем ОСОБА_1 орендарю Фермерському господарству АГРО-САД від 07.11.2017 року та 04.12.2017 року, позивач-орендодавець вніс пропозиції щодо зміни розміру орендної плати з 3% на 20% від нормативної грошової оцінки землі, оскільки відповідач неналежно виконував взяті на себе обов`язки орендаря, однак відповіді на отримані листи із внесених вищевказаних пропозицій на його адресу не надходили.

Окрім того, орендарем Фермерським господарством АГРО-САД невиплачена орендодавцю ОСОБА_1 орендна плата за 2016 та 2017 роки, відповідно до пунктів 9-14 умов договору оренди землі від 09.03.2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13 , 15 , 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Пунктом 9 договору оренди землі від 09.03.2015 року визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати у рік складає 1600 грн. 77 коп. (одна тисяча шістсот грн. 77 коп., що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі або в натуральній формі (за погодженням сторін орендна плата може вноситися орендарем в одній із наступних форм та розмірів товарного зерна або іншими видами продукції).

Пунктом 10 вказаного договору від 09.03.2015 року передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 договору оренди землі від 09.03.2015 року встановлено, що орендна плата вноситься у такі строки щорічно до 31 грудня.

Пунктом 12 договору оренди землі від 09.03.2015 року визначено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Відповідно до пункту 38 договору оренди землі від 09.03.2015 року, його договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Проаналізувавши докази по справі суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки від 09 березня 2015 року, укладений між Фермерським господарством АГРО-САД та ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , необхідно визнати недійсним, у зв`язку із порушенням орендарем ФГ АГРО-САД обов`язку щодо виплати орендної плати, що призвело до систематичної (два рази) не виплати орендної плати за 2016 та2017 роки, що порушує права позивача на володіння і користування земельною ділянкою на умовах договору оренди від 09 березня 2015 року.

Сам факт систематичного (два рази) порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи відповідача ФГ АГРО-САД в тім, що позивач двічі відмовився від отримання орендної плати за 2016 та 2017 роки, запропонованої йому чоловіком орендаря у вигляді грошових коштів, що мало місце у 2017 та 2018 роках, не є підставою вважати належне виконання відповідачем зобов`язань щодо виплати орендної плати та виконання умов договору оренди земельної ділянки від 09 березня 2015 року, оскільки судом встановлено факт її систематичної несплати у 2017 та 2018 роках, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , пункту д частини першої статті 141 ЗК України , статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору. Зазначені доводи представника відповідача ФГ АГРО-САД , зокрема про те, що відповідачем не виконані умови п. 9 договору оренди землі щодо виплати орендної плати за договором у зв`язку з відмовою позивача отримати орендну плату у виді грошових коштів, не заслуговують на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати, та є безпідставними.

Доводи представника відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки в 2017 та 2018 роках позивач двічі відмовився від отримання орендної плати, є безпідставними, тому що ФГ АГРО-САД , відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість та було зобов`язано сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 484/301/18, Верховного Суду України: від 12 грудня 2012 року №6 -146цс12, від 28 вересня 2016 року №6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17, і підстав для відступлення від цієї позиції немає.

Суд не приймає уваги акти від 20.10.2017 рік (а.с.37) та від 29.12.2018 року (а.с.48), в яких задокументовані факти відмови орендодавця ОСОБА_1 від отримання орендної плати та вважає ці докази неналежними та недопустимими, оскільки ОСОБА_3 не є стороною спірного договору оренди землі укладеного 09 березня 2015 року між Фермерським господарством АГРО-САД, в особі ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .

Суд критично оцінює та не приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі, показання свідка ОСОБА_5 , який ствердив в судовому засіданні, що саме ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_1 грошові кошти для виплати орендної плати, однак не бачив платіжного документу, який передбачає форму виплати орендної плати.

Аналогічно, суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі, показання свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні дав показання, що акт від 20.10.2017 рік (а.с.37) він підписав, однак при передачі грошових коштів ОСОБА_3 ОСОБА_1 присутнім не був.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Фермерського господарства АГРО-САД на користь держави судовий збір 768 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 537,651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 1, 13, 14, 15,21, 24, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст.4, 11, 12, 76- 81, 141, 265, 268, 351-354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі укладений 09 березня 2015 року між Фермерським господарством АГРО-САД та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень 20 квітня 2015 року за № 621595761224.

Стягнути з Фермерського господарства АГРО-САД код ЄДРПОУ 36881796, місцезнаходження: 47340, Тернопільська область, Збаразький район с. Іванчани на користь держави судовий збір 768 грн. 40 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 02 серпня 2019 року.

Суддя: Г.Р. Щербата