Постанова

від 02.08.2019 по справі 523/9850/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6118/19

Номер справи місцевого суду: 523/9850/18

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач- ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року у складі судді Сувертак І.В.,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила суд стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі по 5000 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення повноліття спільними дітьми.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шлюбні відносини між нею та відповідачем припинилися, від шлюбу мають двох синів. Діти проживають разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні та вихованні. Відповідач належної матеріальної допомоги дітям не надає.

В подальшому позивач звернулася з заявою про уточнення позовних вимог та просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2019 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Відповідач визнав частково вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, зазначивши, що має можливість сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно на кожну дитину.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500,00 грн. щомісячно до його повноліття- до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, починаючи з 18 липня 2018 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500,00 грн. щомісячно до його повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, починаючи з 18 липня 2018 року. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704,80 грн. в дохід держави. В іншій частині відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати в частині визначення розміру аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом обрано інших спосіб стягнення аліментів, аніж просив позивач. При ухваленні рішення судом застосовано норму Сімейного кодексу України, яка на момент розгляду справи була нечинна, а саме ч. 1 ст. 184 СК України, яка до внесення змін передбачала, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Проте, відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, діючої на момент звернення з позовом, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Частиною 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Таким чином, зазначена норма закону встановлює розмір аліментів у частці чи твердій грошовій сумі за вибором особи, яка звернулася до суду за захистом порушеного права і ніяк не визначає статус відповідача щодо його працездатності чи безробіття, не ставить цим в залежність суд щодо визначення порядку та способу стягнення аліментів і не зобов`язує суд діяти на свій розсуд. Отже, спосіб стягнення аліментів на дитину та його вибір законодавець залишив за позивачем, а тому суд не повинен був приймати до уваги бажання відповідача сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, оскільки така вимога суперечить діючому законодавству. Отже, суд першої інстанції, порушив норми матеріального права та вийшов за межи позовних вимог, оскільки позивачем були уточнені позовні вимоги щодо стягнення аліментів саме у частці від доходу, і самостійно обрав інший спосіб стягнення аліментів, ніж просив позивач, що суперечить принципу диспозитивності, як одній із основних засад цивільного судочинства, передбаченої пунктом 5 частини 3 статті 2 та частиною 1 статті 13 ЦПК України. Також в оскаржуваному рішенні, суд визнав встановленим, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться його батько - ОСОБА_5 , який є інвалідом II групи. Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надано належних та достовірних доказів знаходження батька відповідача на його утриманні.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбних відносинах та мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Діти перебувають на повному матеріальному утриманні та вихованні матері, що не заперечується сторонами.

Добровільної угоди щодо утримання дітей між сторонами не досягнуто.

Визнаючи обґрунтованими та задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції визначив спосіб їх стягнення у твердій грошовій сумі, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно з частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Крім того, частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається із вказаних норм закону спосіб стягнення аліментів визначається судом за вибором позивача, на утримання дитини, з якою вказана особа проживає.

Проте, суд першої інстанції без врахування вказаних норм закону, що підлягали до застосування, вийшовши за межі позовних вимог, з власної ініціативи визначив спосіб та розмір стягнення аліментів з відповідача на користь позивача без врахування остаточно заявлених позовних вимог, а тому рішення суду підлягає зміні.

Встановлюючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення для справи. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Приписами ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатною особою, є приватним підприємцем та єдиним засновником ТОВ ТИМ-АРТ (ідентифікаційний код юридичної особи: 41807138). З довідки ДФС вбачається, що загальна сума доходу відповідача за 2016 рік становить 965 780,00 грн., за 2017 рік - 936 540,00 грн. (а.с. 73).

Відповідно до копії витягу з ЄДР Міністерства внутрішніх справ за відповідачем зареєстроване рухоме майно, а саме: HYUNDAI SONATA, 2015 року випуску, дата державної реєстрації 16.05.2018; MERSEDES-BENZ CITAN, 2012 року випуску, дата державної реєстрації 26.10.2016; RENAULT KANGOO, 2012 року випуску, дата державної реєстрації 22.09.2015; RENAULT KANGOO, 2012 року випуску, дата державної реєстрації 21.11.2014; ГАЗ 3302-418 СПГ, 2008 року випуску, дата державної реєстрації 06.08.2009 (а.с.32-34).

Позивач працює бухгалтером в ТОВ Торговий дім Граніт-ЮГС та отримує заробітну плату в середньому 4000 грн. на місяць (а.с.11).

Одночасно суд враховує, що у відповідача на утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей від другого шлюбу, а також батько відповідача, який є інвалідом другої групи (а.с.49-53).

З урахуванням всіх обставин даної справи, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з наявності правових підстав для стягнення аліментів у частці від заробітку, яка, з врахуванням відсутності заперечень відповідача щодо стягнення у частці від заробітку, підлягає визначенню рівною 1/3 часті від усіх видів заробітку.

Відповідно до положень частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року змінити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 18 липня 2018 року і до досягнення старшим сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, надалі аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: