Постанова

від 01.08.2019 по справі 912/2635/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/2635/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2019 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий), Дармін М.О., Кощеєв І.М.)

у справі № 912/2635/17

за позовом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Лайн"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації

про стягнення 170 492,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Лайн" (далі - відповідач, ТОВ "Імідж Лайн") про стягнення збитків в сумі 24 882,18 грн вартості невиконаних підрядних робіт.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду на капітальний ремонт від 05.08.2016 №385-16/393, внаслідок чого у 2017 році виникли дефекти по виконаним та оплаченим роботам, що завдало збитків позивачеві.

На підтвердження суми збитків - вартості невиконаних підрядних робіт, позивач надав висновок експертного дослідження Кіровоградського НДЕКЦ МВС України від 28.07.2017 №1, виконаного на замовлення позивача.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - третя особа).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2017 у справі було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кропивницькому відділенню КНДІСЕ.

20.09.2018, враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 Кропивницького відділення КНДІСЕ, позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 170 492,00 грн збитків, заподіяних внаслідок завищення відповідачем обсягів виконаних робіт, їх якості та вартості будівельних матеріалів.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2018 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 170 492,00 грн збитків, 2 557,38 грн витрат по сплаті судового збору та 14 872,00 грн витрат на проведення експертизи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 підтверджено завищення відповідачем обсягів виконаних робіт та їх вартості на суму 170 492,00 грн; позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків, розмір яких є доведеним.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2018 скасовано.

У задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з позивача на користь відповідача 3 836,08 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що позивачем не доведено наявності збитків, оскільки виконані роботи не були прихованими, позивачем вони прийняті після огляду, шляхом підписання актів виконаних робіт без зауважень щодо їх кількості, якості та вартості, обумовленою сторонами у проектно-кошторисній документації, виконані роботи погоджені органом, що здійснював технічний нагляд по об`єкту, роботи оплачені позивачем, тому позивач, не здійснивши заяви про відступи в роботі та інші недоліки при прийнятті робіт, втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах та несе ризики пошкодження або знищення робіт, про що вказано у ст.853, ч.3 ст.882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Суд апеляційної інстанції відхилив висновки експертиз та акти недоліків через недостовірність даних у них на момент їх складення в порівнянні з даними в актах виконаних робіт на момент їх підписання сторонами.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що завищення обсягів виконаних робіт не відповідає поняттю збитків.

Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2019, у квітні 2019 року позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2018 - залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги, позивач зазначив, що відповідач завищив обсяги виконаних робіт, чим спричинив збитки в сумі 170 492,00 грн, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27; відповідачем не надано доказів відсутності його вини у спричиненні збитків; в зв`язку з тим, що відповідач не усунув недоліки у виконаних роботах у встановлений строк, вимога позивача про стягнення збитків, спричинених завищенням обсягів виконаних робіт є обґрунтованою.

При цьому, скаржник погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні від 09.11.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019, враховуючи положення пп. в п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та те, що справа має виняткове значення для скаржника, відкрито касаційне провадження у справі та ухвалено здійснити перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 26.02.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами відкритих конкурсних торгів, 05.08.2016 між Головним Управлінням Національної поліції в Кіровоградській області (замовник) та ТОВ "Імідж Лайн" (генпідрядник) укладено договір підряду на роботи з капітального ремонту адміністративної будівлі по вул. Габдрахманова, 1А в м. Кіровограді №385-16/393 (далі - договір підряду), до якого в подальшому сторонами укладено додаткові угоди № 1-6.

За умовами договору підряду генпідрядник зобов`язується виконати та здати у 2016 році роботи згідно проектно-кошторисної документації, договірної ціни (додаток № 1) та кошторису (додаток № 2), з капітального ремонту адміністративної будівлі по вул. Габдрахманова, 1а в м. Кіровограді, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи (п.1.1 договору підряду).

Пунктом 1.2 договору підряду визначено, що його предметом є роботи за кодом ДСТУ Б Д.1-1:2013 - інше, за ДК 021:2015 - 45400000-1 Завершальні будівельні роботи (капітальний ремонт адміністративної будівлі по вул. Габдрахманова, 1а в м. Кіровограді) (далі - об`єкт).

Генпідрядник повинен виконати передбачені договором підряду роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та умовам договору (п. 2.1 договору підряду).

З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник (відповідні посадові особи замовника, які визначені наказом замовника) забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України та у порядку, передбаченому договором підряду. Для здійснення технічного нагляду і контролю за виконанням робіт на об`єкті генпідрядник зобов`язаний на вимогу замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють технічних нагляд, надавати відповідну інформацію і документи (п. п. 2.2 - 2.4 договору підряду).

У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення генпідрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт до повного усунення недоліків генпідрядником (п. 2.5 договору підряду).

Відповідно до п. 3.1 договору підряду договірна ціна по об`єкту становить 4 191 412,55 грн, у тому числі 20% ПДВ - 698 568,76 грн. Вказана договірна ціна є динамічною, складається генпідрядником на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації згідно вимог нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві.

Пунктами 4.1.2, 4.1.4 договору підряду визначено, що після виконання генпідрядником робіт замовник проводить оплату фактично виконаних робіт протягом 10 днів з дня підписання "Актів приймання-передачі виконаних робіт" та "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма Кб-2в), "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3). У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю генпідрядника відповідно скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Згідно з п. 5.1.1 договору підряду термін виконання робіт визначається відповідно до графіку виконання робіт (додаток №3), але не пізніше 31.12.2016.

У пункті 5.2.2 договору підряду сторони погодили, що якщо при виконанні робіт, або введенні об`єкта в експлуатацію чи передачі його замовнику виникнуть зауваження до стану (якості) цього об`єкта, сторони зобов`язані скласти Акт виявлених недоліків та дефектів з переліком і кількісним визначенням виявлених недоліків (недоробок і порушень) та строків щодо їх усунення. Якщо генпідрядник відмовиться взяти участь у складанні чи підписанні вказаного акта, замовник має право скласти цей акт за участю незалежних компетентних експертів. Визначені у цьому акті і не оспорені генпідрядником зауваження щодо недоліків, недоробок або порушень (якщо такі будуть виявлені) та терміни їх усунення (виправлення) будуть обов`язковими для виконання генпідрядником, а також будуть підставами для накладення на генпідрядника відповідних штрафних санкцій, виплати генпідрядником замовнику визначених договором штрафних санкцій та відшкодування завданих замовнику внаслідок порушення умов договору збитків.

Пунктами 5.7.1-5.7.5 договору підряду визначено, що генпідрядник гарантує якість виконаних робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектно-кошторисній документації та можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом 1 року. Гарантійний строк експлуатації об`єкта визначається згідно із чинним законодавством від дня його прийняття замовником. Початком гарантійного строку вважається день затвердження Декларації про готовність об`єкту до експлуатації. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, які виникли з вини генпідрядника. У разі виявлення замовником протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) він повинен протягом 3-х днів після виявлення цих недоліків (дефектів) повідомити про це генпідрядника і запросити його для складення відповідного Акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо генпідрядник відмовиться взяти участь у складанні акта, замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його генпідряднику. Генпідрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначеному в акті про їх усунення.

Пунктами 6.3.4 та 6.3.5 договору підряду встановлено обов`язки генпідрядника своєчасно, у строки, визначені чинним законодавством, умовами договору, замовником, чи іншими уповноваженими замовником особами, та за свій рахунок усувати всі виявлені, як при прийнятті об`єкта в експлуатацію і передачі об`єкта замовнику, так і під час гарантійного строку експлуатації цього об`єкта, недоліки (недоробки, порушення) та відшкодувати відповідно до законодавства та умов договору завдані замовнику збитки.

Відповідно до п. 10.1 договору підряду договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків - до їх повного виконання сторонами.

Невід`ємними частинами договору підряду є: договірна ціна (додаток № 1); кошторис (додаток № 2); графік виконання робіт (додаток № 3).

До договору підряду сторонами вносились зміни, зокрема, стосовно банківських реквізитів підрядника, терміну завершення робіт та строку дії договору, внаслідок чого термін виконання робіт встановлений - не пізніше 16.06.2017, а строк дії договору - до 01.07.2017 (додаткова угода від 07.03.2017 №5).

Договір підряду та додаткові угоди до нього підписані повноважними представниками сторін.

На виконання умов договору підряду, оскільки підрядні роботи виконувались за бюджетні кошти, між позивачем (замовник) та Управлінням капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації (виконавець) укладено договори про надання послуг з технічного нагляду від 29.07.2016 № 12/16 та від 19.12.2016 №19/16/695-16/700, згідно яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню функцій технічного нагляду по об`єкту "Капітальний ремонт адміністративної будівлі по вул. Габдрахманова, 1а в м. Кіровограді".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.08.2016 позивач сплатив відповідачеві 30% авансу в сумі 1 257 423,76 грн за платіжним дорученням № 1959.

30.09.2016 та 27.12.2016 між сторонами підписані акти приймання виконаних робіт за вересень та грудень 2016 року (форми КБ-2в), без будь-яких зауважень та заперечень щодо обсягів, вартості та якості виконаних робіт. Акти приймання виконаних робіт підписані Управлінням комунального будівництва Кіровоградської ОДА з поміткою "фізобє`ми погоджено" та "кошторисні розцінки відповідно до ДБН та ДСТУ" (далі - акт №1, №2).

Після прийняття підрядних робіт, позивач оплатив виконані роботи по акту № 1 на суму 221 388,10 грн (платіжне доручення від 30.09.2016 № 2568) та по акту № 2 на суму 315 179,53 грн (платіжне доручення від 27.12.2016 № 3919).

Посилаючись на виявлені дефекти, які проявились після прийому робіт, позивач направив відповідачеві претензійного листа від 05.04.2017 №320/05/31-2017 про усунення дефектів, а саме: замокання стін, внутрішніх пошкоджень оздоблення, відновлення цілісності покрівлі даху.

Листами від 16.06.2017 та від 22.06.2017 позивач повідомляв відповідача про виявлені недоліки у виконаних роботах та просив 23.06.2017 прибути на об`єкт для складення акта виявлених недоліків та дефектів, а також встановити строки їх усунення.

23.06.2017 складено акт комісійного обстеження об`єкта "Капітальний ремонт адміністративної будівлі по вул. Габдрахманова, 1А в м. Кіровограді". В результаті обстеження (огляду та обміру) виявлено наступні недоліки: нерівності покрівлі (просідання) загальною площею 53,00 кв.м.; примикання покрівлі довжиною 24,00 м не відповідає нормам ДБН; на покрівлі розташовано не задіяне будівельне обладнання та сміття, яке необхідно прибрати; кріплення каркасу підвісної стелі "Армстронг" не відповідає будівельним нормам; встановлені двері не відповідають будівельним нормам (відсутні ручки, в деяких - замки, ключі, ущільнювальні планки, наличники), не відрегульовані; виявлено дефекти стяжки у кімнаті актового залу на третьому поверсі та в місцях розташування дверних прорізів; в усіх приміщеннях не повністю укомплектовані вимикачі та розетки відповідно до норм ДБН; виявлено грибок на стінах та стелях третього поверху та частково другого поверху; необхідно відновлення віконних укосів третього поверху; неякісне шпаклювання (частково) площі стін коридорів та приміщень, відповідно до норм під влаштування шпалер та пофарбування; в санвузлі першого та другого поверхів виявлено нерівності облицювання плиткою стін; не зароблені цементним розчином отвори після монтажу труб опалення по всіх поверхах; частково відсутня розшивка швів облицювальної плитки на першому та другому поверсі; освітлювальні прилади частково укомплектовані не в повному обсязі; не надана уся виконавча документація по проведеним ремонтним роботам; акти на приховані роботи, сертифікати, паспорти та застосовані матеріали.

У акті від 23.06.2017 встановлено строк для усунення недоліків - до 10.07.2017.

Акт від 23.06.2017 підписано представником ТОВ "Імідж Лайн" із застереженням про незгоду із висновками, викладеними у акті та зазначено заперечення представника відповідача.

24.07.2017 у складі комісії, за участю повноважного представника відповідача, повторно обстежено об`єкт та складено акт будівельно-технічного обстеження об`єкта "Капітальний ремонт адміністративної будівлі по вул. Габдрахманова, 1А в м. Кіровограді", який підписано, зокрема, представником відповідача із запереченнями.

Старший інспектор технічно-виробничого відділу УКБ Кіровоградської облдержадміністрації відмовився від підписання акта від 24.07.2017, про що складено акт від 27.07.2017.

На замовлення позивача, 28.07.2017 Кіровоградським НДЕКЦ МВС України проведено експертне дослідження об`єкта, за результатами якого складено висновок від 28.07.2017 №1, відповідно до якого обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором підряду станом на момент проведення експертного дослідження, виявлені під час огляду об`єкта, не відповідають обсягам та вартості робіт за актами №1 та №2; невідповідність актів №1 та №2 до фактично виконаних робіт складає 24 882,18 грн.

15.08.2017 з метою досудового врегулювання спору та відшкодування завданих збитків, позивач направив на адресу відповідача претензію № 658/31-17 на загальну суму 24 882,18 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виявлені недоліки не усунув, з їх наявністю не погодився, збитки добровільно не відшкодував.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27, проведеної на виконання ухвали суду першої інстанції від 01.12.2017, фактично виконані будівельні роботи не відповідають обсягам та вартості, вказаним у актах № 1, № 2 роботам та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Невідповідність полягає у завищенні обсягів виконаних робіт, якість виконаних робіт та вартість матеріалів завищена відповідно до вартості, яка існує на ринку будівельних матеріалів на час проведення експертизи. Завищення вартості робіт за актами №1 та №2 складає 170 492,00 грн. Фактична вартість виконаних будівельних робіт з капітального ремонту будівлі по актам № 1 та № 2 становить 277 804,53 грн.

Причиною затікання та замокання поверхні стелі та стін третього поверху є відсутність примикань до парапетів та надбудови на покрівлі. Однією з причин затікання вологи до приміщення також є відсутність організованого водозливу з покрівлі будинку. Причиною затікання стіни фасаду будівлі є відсутність організованого водозливу з покрівлі будівлі. При візуальному огляді 3 поверху явних ушкоджень від затікання покрівлі визначити неможливо, оскільки будівля знаходиться у незавершеному будівництві. Визначити, чи це є незавершене будівництво чи ушкодження візуально неможливо. При огляді було встановлено, що частина виконаної шпаклівки ушкоджена грибком, що найбільш вірогідно від відсутності в приміщенні опалення, або виконання робіт у холодному приміщенні, внаслідок чого йде часткове руйнування шпаклівки.

Візуально, без руйнування, визначити відповідність прихованих робіт проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва за актами № 1 та № 2 у експерта немає можливості. Приміщення, яке знаходиться в незавершеному будівництві, де незавершений процес виконання будівельних робіт, та ще відсутнє опалення, піддається впливу вологості, а в зимовий період і руйнуванню верхніх шарів шпаклівки, стяжки. Більше виникає періодів замерзання та відлиги верхніх шарів оздоблення, що призводить до їх руйнування. Внаслідок чого вказати причини руйнування оздоблення неможливо, оскільки всі вказані умови впливають на руйнування оздоблення. Внаслідок того, що приміщення знаходиться без опалення, значна частина шпаклівки зовнішніх стін та частина внутрішніх стін уражена грибком, або просто частково зруйнована від перепаду температур та холоду.

Для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок протікання покрівлі, відсутності опалення в приміщенні, необхідно спочатку виконати відповідним чином, примикання до парапетів та відновити шпаклювання стін. Вартість відповідних робіт відповідно до кошторису дорівнює 229 267,00 грн.

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 170 492,00 грн збитків, завданих внаслідок завищення відповідачем вартості та фактичних об`ємів виконаних робіт, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 підтверджено завищення ціни та обсягів виконаних робіт, суд врахував, що вартість невиконаних та оплачених робіт цілком відповідає визначенню складових збитків, наведеним у п.1 ч.1 ст.22 ЦК України та ч.1 ст.225 ГК України, відповідачем наявність своєї вини не спростовано, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення - про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено наявності збитків, оскільки роботи прийняті ним без зауважень та заперечень щодо їх кількості, якості та вартості, обумовленою сторонами у проектно-кошторисній документації; акти №1 та №2 погоджені органом, що здійснював технічний нагляд по об`єкту; виконані роботи позивачем оплачено; експертні висновки не є належними доказами наявності збитків, а завищення обсягів виконаних робіт не є збитками в розумінні ст.22 ЦК України та ч.1 ст.225 ГК України.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Окремим видом договору підряду є договір будівельного підряду.

Частинами 1, 2 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

У відповідності до ч.1 ст.877 ЦК України що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частинами 4, 6 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У частинах 1-4 ст.853 ЦК України закріплено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Значення огляду при прийняті робіт полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання.

У акті сторона, яка приймає роботи має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.

Частиною 1 ст.858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

З огляду на вказані норми, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки позивачем виконані підрядні роботи прийняті після огляду, шляхом підписання актів виконаних робіт без зауважень та заперечень щодо їх кількості, якості та вартості, обумовленою сторонами у проектно-кошторисній документації, фактична кількість та вартість виконаних робіт погоджені органом, що здійснював технічний нагляд по об`єкту, роботи оплачені позивачем після їх прийняття, то позивач, не здійснивши заяви про відступи в роботі та інші недоліки при прийнятті робіт, відповідно до положень ст. ст. 853, 882 ЦК України, втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах та несе ризики пошкодження або знищення робіт.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що недоліки, викладені у акті будівельно-технічного обстеження об`єкта від 24.07.2017, а саме: нерівності покрівлі, примикання покрівлі, сміття на об`єкті, двері з ручками, замками, планками, ключами, стяжка, вимикачі та розетки, грибок на стінах, отвори монтажних труб, радіатори опалення, електричний щиток, заповнення швів є явними, не є прихованими, та не були зазначені позивачем перед прийняттям робіт як недоліки.

Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 та висновок експертного дослідження від 28.07.2017, проведеного на замовлення позивача, оскільки: по-перше, у зв`язку з підписанням замовником актів виконаних робіт, в яких ці роботи виконані в повному обсязі; по-друге, через недостовірність даних, що міститься у актах, зокрема, в обох експертизах, здійснених по двом однаковим актам, різняться види матеріалів та невиконаної частини робіт, зокрема, у висновку експертного дослідження від 28.07.2017 по другому акту, виявлена невідповідність, в тому числі, пов`язана з електрикою (кількість штепсельних розеток, вимикачів, щитків освітлювальних приборів тощо), а у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 більше недоліків, пов`язаних з системою опалення (клапани запобіжні, крани для спуску повітря тощо); також в порівняльній таблиці до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 включені як відсутні, блоки дверні вартістю 74 400,00 грн, при цьому за цією ж таблицею, вони фактично наявні; крім того, у висновку експертного дослідження від 28.07.2017 встановлено відсутність 8 шт. радіаторів, а у висновку судової будівельно-технічної експертизі від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 вже виявлена відсутність 50 секцій опалення, що також свідчить про те, що кількість цих секцій зменшилась після передання підрядником робіт замовнику, який після прийняття робіт всі ризики випадкового знищення робіт несе самостійно.

Таким чином, апеляційний господарський суд вірно вказав, що висновками судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 та експертного дослідження від 28.07.2017, а також актами недоліків, складеними сторонами, встановлено, що певні роботи не виконані та певне обладнання не встановлено, втім, на момент підписання актів виконаних робіт №1, №2 всі роботи були виконані та все обладнання було в наявності.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2018 №1723/1724/17-27 не може змінювати умов договору, який є обов`язковим, оскільки недійсним в судовому порядку не визнавався, а відповідно такий висновок експертизи не може змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, він не може встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов`язання порівняно із договірними.

Матеріально-правовою підставою заявленого позивачем позову є збитки, заподіяні внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, виникнення дефектів, завищення обсягів робіт, їх якості та вартості.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не було встановлено наявності повного складу цивільного правопорушення, Верховний Суд вважає, що висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у розмірі заявленому позивачем, відповідає матеріалам справи, встановленим обставинам та вимогам закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що в даному випадку, завищення обсягів виконаних робіт, прийнятих, оплачених позивачем та погоджених органом технічного нагляду, не відповідає поняттю збитків (реальних збитків), а позивач, фактично, намагається стягнути збитки (завищення обсягу виконаних робіт), вчинені внаслідок скоєння кримінального правопорушення, а не виконання господарського зобов`язання; збитками може бути вартість відновлювальних робіт, які позивач зробить або мусить зробити на об`єкті, а до того, розмір матеріальної шкоди є орієнтовним, оскільки витрати на відновлення майна позивачем фактично понесені не були.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Загалом обґрунтування касаційної скарги стосується повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися апеляційним судом в процесі розгляду цієї справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При оцінці доводів касаційної скарги Верховним Судом також враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації", згідно з якою повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких під час розгляду цієї справи встановлено не було.

Ураховуючи зазначені положення законодавства та обставини, установлені судом апеляційної інстанції, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені ст. 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №912/2635/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий