Рішення

від 24.07.2019 по справі 902/309/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2019 р. Cправа № 902/309/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури, м.Вінниця в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради, м.Вінниця

до Виробничо-комерційного приватного підприємства "Олімп", м.Вінниця

про стягнення 11141,21 грн заборгованості згідно договору оренди та повернення майна.

Представники сторін в судове засідання 24.07.2019 на проголошення вступної та резолютивної частини рішення не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/309/19 за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради про стягнення з Виробничо-комерційного приватного підприємства "Олімп" 11141,21 грн за договором оренди приміщень (будівель, споруд) №ДЖГ-90 від 19.11.2015 та про повернення балансоутримувачу індивідуально визначеного майна, а саме: вбудованих приміщень загальною площею 49,4 кв.м (прим. №7, №1, №2) цокольного поверху п`ятиповерхового житлового будинку (літ.А), що знаходяться за адресою: м.Вінниця, пров. К.Маркса, 11 .

Ухвалою суду від 13.05.2019 по вказаній справі призначено підготовче засідання на 11.06.2019. Під час вказаного засідання судом оголошено перерву до 04.07.2019 з метою надання представнику відповідача можливості реалізувати надані йому Господарським процесуальним кодексом України права, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву. 21.06.2019 до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких Виробничо-комерційне приватне підприємства "Олімп" стверджувало про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у даній справі, а також наголошувало, що вбудовані приміщення цокольного поверху належать власникам багатоквартирного будинку відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" №417-VIII від 14.05.2015.

Під час судового засідання, 04.07.2019, представник відповідача додатково зазначив, що приміщення, яке визначено в позовній заяві, в його користуванні не перебуває, оскільки ним використовується майно з іншими ідентифікуючими ознаками.

В ході підготовчого провадження з метою підготовки справу до розгляду у суду виникла необхідність витребувати у Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" матеріали інвентаризаційної справи на вбудовані приміщення цокольного поверху п`ятиповерхового житлового будинку (літ. А) за адресою: пров. К. Маркса, 11 (вул. О. Антонова, 11) у м. Вінниці .

В зв`язку з цим згідно ухвали суду від 04.07.2019 в засіданні оголошувалась перерва до 23.07.2019.

В судове засідання 23.07.2019 були присутні всі учасники судового процесу.

Прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов. В ході підготовчого засідання 23.07.2019 ним було заявлено усне клопотання про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті. Представники позивача та відповідача не заперечили проти закриття підготовчого провадження у справі та переходу до розгляду справи по суті 23.07.2019. Суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті 23.07.2019 о 14:30 год.

Під час розгляду справи по суті прокурор та позивач підтримали свої позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що прокурор не має правових підстав для представництва інтересів позивача у даній справі, а також зазначив, що власники квартир у багатоквартирних будинках є співвласниками допоміжних приміщень, а відтак відповідач вважає заявлений прокурором позов в інтересах виконавчого комітету Вінницької міської ради безпідставним.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 24.07.2019 для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.

В засідання 24.07.2019 на проголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.02.2006 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення за №457 "Про затвердження актів-приймання передачі у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці житлового будинку по вул. Острозького, 17 , гуртожитків по вул. Немирівське шосе, 82, пров. К. Маркса , 7,11, які перебувають на балансі ВАТ "Вінницький ламповий завод".

Як слідує з даного рішення (п.п.1, 2.15) затверджено акти приймання-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці вказаних приміщень, в т.р. гуртожитку по пров. К. Маркса, 11 загальною площею 4239,1 кв.м.

13.12.2007 видано свідоцтво № 522 про право власності на 9/20 часток житлового будинку для малосімейних за територіальною громадою м. Вінниці в особі Вінницької міської ради. Згідно реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, що належать юридичним особам, Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації посвідчило, що житловий будинок для малосімейних 9/20 часток , який розташований в м. Вінниці по пров. К. Маркса за в„– 11 , зареєстровано за територіальною громадою м. Вінниці.

Отже, наявними у справі документами стверджується, що вказані приміщення перебувають у власності територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради.

Згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради за № 2596 від 19.11.2015, останньою було укладено з відповідачем - Виробничо-комерційним підприємством "Олімп" договір оренди приміщень (будівель, споруд) № ДОКГ-90, згідно якого відповідачу як орендарю було передано в строкове платне користування вбудовані приміщення загальною площею 49,4 кв.м. цокольного поверху п`ятиповерхового житлового будинку (Літ. А) за адресою К . Маркса, 11 (вул. О.Антонова, 11) у м. Вінниці , вартістю 17803,00 грн., визначеною незалежною (експертною) оцінкою, встановленою станом на 31.07.2015 та затвердженою рішенням виконавчого комітету міської ради № 2096 від 17.09.2015.

Оглядом матеріалів інвентаризаційної справи на приміщення п`ятиповерхового житлового будинку (Літ. А) за адресою Маркса, 11 (вул. О. Антонова, 11) у м. Вінниці , встановлено, що передані відповідачу в оренду на підставі вищевказаного договору оренди приміщення - це вбудовані приміщення цокольного поверху п`ятиповерхового житлового будинку в„– 11 по вул. О. Антонова (пров. К. Маркса) в м. Вінниця являються самостійними об`єктами нерухомого майна і не належать до спільного майна багатоквартирного будинку (приміщень загального користування).

Відповідно до плану цокольного поверху п`ятиповерхового житлового будинку літ. "А" по пров. К.Маркса (вул. О.Антонова), 11 в м. Вінниця , загальна площа приміщення № 7, № 1 та № 2 складає 49,4 кв.м.

Згідно плану, який міститься в технічному паспорті, виготовленому Комунальним підприємством "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", площа приміщень №10, № 11 цокольного поверху будинку по вул. Олега Антонова, 11 в м. Вінниця становить 47,5 кв.м. Порівнянням вищевказаних планів приміщень встановлено, що їх конфігурація є ідентичною, та має місце переобладнання приміщень шляхом демонтажу частини перегородок для влаштування дверних прорізів (отворів)

Орендовані приміщення знаходяться на балансі Департаменту житлового господарства міської ради та обслуговуванні Приватного підприємства "Бокуд". Передача приміщення балансоутримувачем орендарю відбулась 19.11.2015, що стверджується актом прийому-передачі приміщення до договору оренди № ДЖГ-90 від 19.11.2015.

Пунктом 1.4. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015 визначено термін оренди приміщення з 19.11.2015 по 24.09.2017.

Орендна плата перераховується Департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. При укладанні Договору, орендна плата за перший місяць оренди складала 747,73 грн., крім того ПДВ 20%. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця згідно чинного законодавства. (п.п. 2.1., 2.2. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015).

Відповідно до п. 2.3. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, орендна плата нараховується з моменту підписання акта прийому-передачі об`єкта оренди.

Згідно п. 2.5. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, своєчасно несплачені орендарем суми орендної плати стягуються за весь період заборгованості з пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 2.8. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, до орендної плати не включаються витрати на утримання засобів телефонного зв`язку, за електроенергію, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та каналізацію, радіофікацію, інші комунальні послуги, експлуатаційні витрати та оплата за користування земельною ділянкою.

Згідно п.п. 4.2.4. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, орендар зобов`язався вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. На вимогу орендодавця проводити звірки взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти.

Відповідно до п. 4.2.11. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, після закінчення терміну дії договору оренди, якщо немає згоди орендодавця на його продовження або у випадку достроково припинення (розірвання) договору, орендар зобов`язаний здати об`єкт згідно акту прийому-передачі балансоутримувачу за погодженням з департаментом комунальних ресурсів міської ради на наступний день після закінчення терміну, визначеного договором. Зобов`язання по сплаті орендної плати за договором оренди припиняється з моменту здачі об`єкта за актом прийому-передачі (ст. 795 ЦК України).

12.10.2017 відповідач звернувся до Виконавчого комітету Вінницької міської ради з листом за № 01-21-55247 про продовження строку дії договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015 площею 49,4 кв.м, по вул. О.Антонова, 11 (провул. К.Маркса, 11 ) терміном на 2 роки 11 місяців.

10.11.2017 Департаментом комунального майна Вінницької міської ради відповідачу на даний лист надано відповідь за № 06-00-013-48837, яким останнього повідомлено про наявність непогашеної заборгованості у розмірі 1686,98 грн та про можливість розгляду питання про продовження терміну оренди зазначеного приміщення після повного погашення заборгованості з орендної плати.

Як підтверджується договором, наявними матеріалами справи, термін дії договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015 закінчився 24.09.2017, згоди про продовження строку дії договору оренди спірного приміщення сторонами досягнуто не було.

Судом встановлено, що станом на час прийняття рішення суду у даній справі, відповідачем орендну плату за користування комунальним майном повністю не сплачено та зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати вчасно не виконано, майно балансоутримувачу згідно акту прийому-передачі не повернуто.

Заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за користування комунальним майном, переданого на підставі договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, становить 11141,21 грн за період з жовтня 2017 по березень 2019 згідно розрахунку позивача (а.с. 29, т.1).

Після закінчення терміну дії вказаного вище договору оренди комунального майна Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради як виконавчий орган Вінницької міської ради, який здійснює самоврядний контроль за повнотою надходжень коштів до бюджету Вінницької міської об`єднаної територіальної громади від використання комунального майна, надсилав на адресу відповідача рекомендованими листами наступні вимоги про сплату заборгованості за договором оренди комунального майна: від 26 жовтня 2017 року за вих. № 09-00-014-46263; від 03 вересня 2018 року за вих. № 09-00-014-40487 від 28 вересня 2018 року за вих. № 09-00-014-45151; від 11 грудня 2018 року за вих. № 09-00-014-59359; від 02 січня 2019 року за вих. № 09-00-014-26; від 25 січня 2019 року за вих. № 09-00-014-4139; від 01 березня 2019 року за вих. № 09-00-014-10421; від 28 березня 2019 року за вих. № 09-00-014-14990; від 23 квітня 2019 року за вих. № 09-00-012-20347.

Вимоги про сплату заборгованості відповідачем залишені без задоволення, що стало приводом для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Як вбачається із змісту договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, за своєю правовою суттю вказаний договір відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Стаття 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 зазначеної вище статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін.

За умовами п. 6.2. договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, чинність договору, зокрема припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до п. 5.2.1 договору оренди приміщень (будівель, споруд) №ДЖГ-90 від 19.11.2015, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Так, правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач своїм листом №06-00-01348837 від 10.11.2017, повідомив відповідача про те, що питання про продовження дії договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015 буде розглянуто тільки після погашення заборгованості.

Враховуючи, що заборгованість по договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015 відповідач своєчасно не погасив, за таких умов суд вважає, що наявне волевиявлення орендодавця щодо припинення договірних відносин з відповідачем і повернення об`єкта оренди.

Як зазначав позивач, про обов`язок виконання умов п. 4.2.11 договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, яким визначено, що після закінчення терміну дії договору оренди та відсутності згоди позивача на його продовження, об`єкт підлягає поверненню за актом прийому-передачі балансоутримувачу на наступний день після закінчення терміну, визначеного договором), відповідачу було доведено до відома під час проведення Департаментом самоврядного контролю міської ради перевірок дотримання вимог законодавства щодо використання майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Вінниці (акти перевірок від 12.10.2017 за № 149/9-03-3 та від 08.02.2019 за №27/9-03-3).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов`язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об`єкт оренди передбачено також ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якою в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, визначених договором оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини щодо припинення дії договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015, та неповернення відповідачем приміщення після спливу цього строку, суд дійшов висновку про безпідставне зайняття відповідачем спірного приміщення у даний час.

Так, положеннями п. 4.2.11. договору оренди приміщень (будівель, споруд) №ДЖГ-90 від 19.11.2015 встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний на наступний день після закінчення терміну, визначеного договором, здати об`єкт згідно акту прийому-передачі за погодженням з департаментом комунальних ресурсів.

Судом наголошується, що зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати за договором оренди припиняється з моменту здачі об`єкта за актом прийому-передачі.

Проте відповідач у встановленому договором порядку, а саме за актом прийому-передачі приміщення після закінчення дії договору оренди орендоване приміщення не передав, а відтак у нього виник обов`язок сплачувати орендні платежі за весь час користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди приміщень (будівель, споруд) № ДЖГ-90 від 19.11.2015.

Як стверджували прокурор та позивач, на момент звернення з позовом відповідач у добровільному порядку не передав спірне приміщення та продовжує його використання. Доказів протилежного відповідач суду не представив.

Так, враховуючи припинення договору оренди приміщень (будівель, споруд) №ДЖГ-90 від 19.11.2015 і відсутність правових підстав для подальшого використання відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, останній зобов`язаний повернути його позивачу. Наведене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відносно заперечень відповідача з приводу безпідставності звернення прокурора з даним позовом, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. За змістом частини 3 вказаної статті Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України, може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі статтями 3, 142 Конституції України, статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", держава відповідає за свою діяльність, у тому числі в частині дотримання встановлених нею ж норм та гарантій щодо діяльності органів місцевого самоврядування, матеріальною та фінансовою основою діяльності яких є належна наповнюваність їх бюджетів.

Так, звертаючись із позовом до суду, прокурор в позовній заяві зазначив, що спірне приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Вінниці, отримувачем коштів від оренди об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Вінниці є місцевий бюджет.

Прокурор вказав також, що незважаючи на ненадходження до міського бюджету значних сум коштів від оренди об`єктів комунальної власності територіальної громади міста, Виконавчим комітетом Вінницької міської ради заходів щодо стягнення наявної суми заборгованості та повернення балансоутримувачу приміщення самостійно не вжито, що свідчить про бездіяльність виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Представник позивача підтвердив суду, що заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості та повернення приміщення не вживались.

Відтак, необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки невиконання відповідачем умов договору зумовлює ненадходження відповідних коштів до міського бюджету, чим порушуються економічні інтереси держави та територіальної громади міста.

З огляду на викладене, суд вважає, що пред`являючи зазначений позов до суду, прокурор дотримався вимоги статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заперечень відповідача, які ґрунтуються на тому, що спірні приміщення належать до власності співвласників багатоквартирного будинку, останні до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання розподілу судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що в даній справи прокурором було заявлено одну майнову та одну немайнову вимоги, за які Прокуратурою Вінницької області відповідно було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, обов`язок відшкодування сплаченого Прокуратурою Вінницької області судового збору у розмірі 3842,00 грн належить покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з виробничо-комерційного приватного підприємства "Олімп" (адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Замостянська, 51, код ЄДРПОУ 01199268) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради (адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, ІКЮО 03084813) заборгованість в сумі 11141,21 грн на р/р 37117032098121, УДКСУ у м.Вінниці у Вінницькій області, МФО 802015, ідентифікаційний код 41029597; отримувач Департамент комунального майна Вінницької міської ради).

2. Зобов`язати виробничо-комерційне приватне підприємство "Олімп" (адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Замостянська, 51, код ЄДРПОУ 01199268) повернути Виконавчому комітету Вінницької міської ради (адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, ІКЮО 03084813) вбудовані приміщення загальною площею 49,4 кв.м. цокольного поверху п`ятиповерхового житлового будинку (Літ. А) за адресою: пров. К. Маркса, 11 (вул. О. Антонова, 11), у м. Вінниці вартістю 176803,00 грн, яке знаходиться на балансі Департаменту житлового господарства міської ради, згідно акту прийому-передачі.

3. Стягнути з виробничо-комерційного приватного підприємства "Олімп" (адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Замостянська, 51, код ЄДРПОУ 01199268) на користь Прокуратури Вінницької області 3842,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору на наступні реквізити: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Вінницької області.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05 серпня 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - Вінницькій місцевій прокуратурі - пров.Цегельний, 8, м.Вінниця, 21020;

3 - позивачу - вул. Соборна, 59, м.Вінниця, 21050;

4-5 відповідачу - (вул.50-річчя Перемоги, 51) вул. Замостянська, 51, м. Вінниця, 21100, пров. К. Маркса, 11, м.Вінниця;

6 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_6