Рішення

від 05.08.2019 по справі 903/448/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2019 р. Справа № 903/448/19

Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., розглянувши справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ливарний завод", Волинська область, м. Нововолинськ

про стягнення 1849,99грн.

Без виклику представників сторін.

Встановив: Позивач - Приватне акціонерне товариство "Картонно-паперова компанія" звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ливарний завод" про стягнення 1849,99грн. - пені

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №16/05-2018 КПК/ЛМЗ від 16.05.2018р.

Ухвалою суду від 07.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшли:

1.) Відзив на позовну заяву за вх.№01-57/7374/19 від 05.07.2019р. в якому зазначає, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами з наступних підстав:

- твердження позивача про відвантаження продукції з посиланням на лист №161 від 04.09.2018р. є помилковими, оскільки цим листом відповідач просив, зокрема провести доплату в розмірі 20289,00 грн. Поставка відповідачем виготовленої продукції позивачу відбулась на протязі чотирнадцяти робочих днів від дня отримання 09.08.2018р. повідомлення про виправлення технічного завдання по видатковій накладній №588 від 30.08.2018р., позивачем не було враховано вказані обставини і необґрунтовано нараховано пеню починаючи з 26.07.2018р. по 04.09.2018р.

- згідно п. 2 Специфікації №1 до договору після передоплати оплати продавець виконує роботи протягом 30 робочих днів, а датою поставки є дата що вказана у товаро-транспортній накладній яку позивач отримав разом з товаром. До того ж за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість позивача на 30.08.2018р. становила 14289,00грн. та була сплачена ним лише 07.09.2018р.

- згідно п. 2.1 договору покупець зобов`язався надати продавцю письмове технічне завдання(ескізи, креслення) із зазначенням всіх технічних параметрів для виготовлення продукції - корпусів, дисків для регульованих шківів ШК-300 згідно предмету договору

- в супереч вказаних вимог позивач надав не правильні ескізи, креслення, які ним допрацьовувались проведенням відповідних виправлень про що продавець повідомив на електрону адресу продавця 09.08.2018р., чим унеможливив своєчасність виконання Відповідачем зобов`язань з поставки товару.

- за умовами поставки п. 4.1 договору продавець постачає покупцю продукцію шляхом її відправки протягом двох робочих днів з дня виконання покупцем вимог п. 2.1 даного договору.

- отже, за вказаних обставин відповідач зазначає, що він належним чином виконав свої договірні зобов`язання, а тому вважає що відсутні підстави несення відповідальності за їх неналежне виконання передбаченої п. 6.3. Договору сплатою пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості простроченого товару, що є предметом спору по даній справі.

- наданий позивачем договір №02-2019/Ю0 про надання правничої допомоги від 16.05.2019р., укладений з адвокатським бюро Тетяни Кушнір не підтверджує факт отримання витрат позивачем за відсутності належного доказу про обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартості, а тому не може підтверджувати факт надання правничої професійної допомоги в розмірі 5000,00грн.

2.) Клопотання за вх.№ 01-68/48/19 від 05.07.2019р. про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокатського бюро, які підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з їх не обґрунтованістю, не співмірністю з ціною позову та складністю справи і її значення для сторони.

Представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю подав відповідь на відзив вх. № 01-57/8233/19 від 31.07.2019р. в якому зазначив, що доводи відповідача про додаткові погодження або доопрацювання ескізів, креслень тощо, є безпідставними, оскільки договором від 16.05.2018р. № 16/05-2018 КПК/ЛМЗ, та специфікацією № 1 до нього не передбачено продовження строку виконання робіт понад термін 30 робочих днів. Позивачем належним чином підтверджено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, а відповідачем не надано доказів на спростування цього факту.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

16.05.2018р. між Приватним акціонерним товариством "Картонно - паперова компанія" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механічно - ливарний завод" (продавець) було укладено договір за № 16/05-2018 КПК/ЛМЗ (далі - договір).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсними, а отже є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.п. 1.2, 1.4, 2.1. предметом даного договору є продаж продавцем товару для покупця далі по тексту "продукція" (виготовлення корпусів та дисків для регульованих шківів ШК-300 на суму 227050,00грн рахунок на оплату № 445 від 16.05.2018р. Продавець зобов`язується поставити продукцію відповідно до умов даного договору та специфікацій, які є невід`ємною частиною даного договору. З метою виконання робіт покупець надає продавцю письмове технічне завдання (ескізи, креслення), в якому повинні були зазначені усі технічні параметри продукції. В разі погодження продавцем технічного завдання покупця, продавець підписує технічне завдання та на його основі складає та надає покупцю Специфікацію на виконання робіт, яка є невід`ємною частиною цього договору.

З метою виконання робіт позивачем надано відповідачу письмове технічне завдання в якому зазначено усі технічні параметри продукції, що підтверджується специфікацією № 1 (а.с. 12).

Відповідно до п. 3.1 розрахунок за продукцію проводиться шляхом 50% передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, на протязі трьох банківських днів після отримання рахунку - фактури, решта 50% грошових коштів повинна бути перерахована на розрахунковий рахунок продавця не пізніше трьох банківських днів по факту готовності продукції.

Відповідно до Специфікації № 1 на загальну суму 71455,00 грн. продавець виконує роботи протягом 30 робочих днів після оплати 50% від загальної суми (а.с. 12).

13.06.2018р. позивачем було сплачено згідно з умовами договору та Специфікації № 135722,50 грн. (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять дві гривні 50коп.), отже, за умовами договору та специфікації роботи мали бути виконані до 25.07.2018р. включно.

16.08.2018 позивачем направлено відповідачу претензію № 1732 щодо порушення строку поставки (а.с. 15).

Відповідач листом №161 від 04.09.2018 повідомив позивача, що замовлена продукція по рахунку № 551 від 08.06.2018р. готова до відвантаження, просить провести доплату у розмірі 20289,00грн. (а.с 16).

Сторони в п. 6.3 договору погодили про те, що в разі порушення продавцем строків поставки товару покупцю, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної вартості непоставленого товару.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення строків поставки товару то позивачем правомірно нараховано пеню, за період 26.07.2018р. по 04.09.2018р. в розмірі 1849,99грн.

Облікова ставка НБУ за період з 26.07.2018р. до 04.09.2018р. складала 17,5%, таким чином розмір пені складає: 35% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 х 27 (днів прострочення) х 71455,00 (грн.) = 1849,99 грн.

Доводи відповідача про те, що позивач несвоєчасно подав технічні умови, а саме повідомлення про виправлення технічного завдання по видатковій накладній № 588 від 30.08.2018р. з посиланням на доказ - лист електронної пошти (а.с. 58) не може бути взято до уваги суду, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, а саме видаткова накладна № 588 від 30.08.2018р. не підписана позивачем, з листа електронної пошти не вбачається, що останній стосується договору № 16/05-2018КПК/ЛМЗ від 16.05.2018р. та Специфікації № 1 на виконання робіт.

Згідно із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 5000,00грн. на послуги адвоката та заяви відповідача про зменшення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, за заявою відповідача може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір № 02-2019/ЮО про надання правової допомоги від 16.05.2019р., довіреність від 16.05.2019р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_1 , квитанцію № 0.0.135177465.1 від 17.05.2019р., рахунок на наданні роботи від 17.05.2019р., акт № 1 виконаних робіт від 18.06.2019р.

Враховуючи вищезазначене, заперечення відповідача, незначну складність (з правової точки зору) справи, незначну ціну позову по цій справі то суд вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача та зменшити розмір витрат позивача на послуги адвоката, які підлягають стягненню з ТзОВ "Механічно - ливарний завод" в сумі 2485,35грн.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ливарний завод", Волинська область (м. Нововолинськ, вул. Шахтарська 55, корпус А, код ЄДРПОУ 35516228) на користь Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія", (м. Львів, вул. Ковельська 109, код ЄДРПОУ 00278793) 1849,99грн. пені, 1921,00грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 2485,35грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 05.08.2019р.

Суддя В. М. Дем`як