Ухвала

від 05.08.2019 по справі 903/555/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"05" серпня 2019 р. Справа № 903/555/19 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову по справі №903/555/19 за позовом фізичної особи - підприємця Шугая Петра Васильовича до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

26.07.2019 фізична особа - підприємець Шугай Петро Васильович звернувся з позовом до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради від 26.06.2019 №58/16 Про відмову фізичній особі-підприємцю Шугаю П.В. у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку Шанс на вулиці Кравчука (площею 0,0266 га) та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 22.03.2010 за №041007700138, площею 0,0266 га, для обслуговування ринку Шанс на вулиці Кравчука в місті Луцьку, кадастровий номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він в 30 денний строк звернувся до відповідача із заявою про намір продовжити строк дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені додатковою угодою №2 від 25.09.2017. Водночас, відповідачем прийнято, на думку позивача протиправне рішення від 26.06.2019 №58/16 Про відмову фізичній особі-підприємцю Шугаю П .В. у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку Шанс на вулиці Кравчука (площею 0,0266 га) .

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Фізична особа - підприємець Шугай Петро Васильович 01.08.2019 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання рішенням законної сили у даній справі:

- заборонити Луцькій міські раді (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 34745204) передавати в користування (постійне користування, оренду, суборенду) або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку для обслуговування ринку Шанс , площею 0,0266 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на вул . Кравчука в м . Луцьк;

- заборонити Луцькій міській раді (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 34745204) реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права постійного користування земельною ділянкою для обслуговування ринку Шанс , площею 0,0266 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на вул. Кравчука в м. Луцьк .

Заяву обґрунтовує тим, що 31.07.2019 з офіційного сайту Луцької міської ради, заявнику стало відомо, що на чергову сесію Луцької міської ради підготовлений проект рішення Про надання КП "Луцькі ринки" в постійне користування земельної ділянки для обслуговування ринку "Шанс" на вул. Кравчука .

Відповідно до вказаного проекту рішення пропонується:

1.Надати в постійне користування комунальному підприємству "Луцькі ринки" земельну ділянку на вул. Кравчука, площею 0,0266 га, кадастровим номером НОМЕР_1 для обслуговування ринку "Шанс", згідно з додатком.

2. Зобов`язати комунальне підприємство "Луцькі ринки":

2.1. Зареєструвати право постійного користування на земельну ділянку в порядку, визначеному чинним законодавством України.

2.2. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

2.3. Забезпечувати збереження та вільний доступ до мереж міських інженерних комунікацій, що проходять по зазначеній території, для проведення ремонтних та профілактичних робіт .

Доводить, що згідно зазначеного проекту рішення Луцька міська рада має намір надати в постійне користування комунальному підприємству "Луцькі ринки" земельну ділянку на вул. Кравчука, площею 0,0266 га, кадастровим номером НОМЕР_1 для обслуговування ринку "Шанс", яка є предметом поданого ФОП Шугай П.В. позову.

В даному випадку оцінюючи заяву сторони та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 140 ГПК України встановлено наступне:

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Пунктом 9 цієї постанови визначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким забороняється вчинення дій щодо предмета спору. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із заяви Фізичної особи-підприємця Шугая Петра Васильовича про вжиття заходів до забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника стосовно того, що подальші дії Луцької міської ради будуть спрямовані на проведення державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно та їх обтяжень на користь інших осіб.

Крім того, заява Фізичної особи-підприємця Шугая Петра Васильовича не містить обґрунтування щодо наявності правового зв`язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Предметом позовних вимог Фізичної особи-підприємця Шугая Петра Васильовича є вимоги немайнового характеру: визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради від 26.06.2019 №58/16 Про відмову фізичній особі-підприємцю Шугаю П. В . у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку Шанс на вулиці Кравчука (площею 0,0266 га) та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 22.03.2010 за №041007700138, площею 0,0266 га, для обслуговування ринку Шанс на вулиці Кравчука в місті Луцьку, кадастровий номер НОМЕР_1 .

Суд, розглядаючи такий спір, встановлює відповідність чи невідповідність рішень органу місцевого самоврядування вимогам законодавства та наявність чи відсутність у зв`язку із цим порушень прав позивача. Визнання недійсними рішень та їх скасування не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цих вимог, рішення суду не потребує вчинення жодних дій щодо його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Відтак, небезпеки утруднення чи неможливості виконання судового рішення не виникає.

Заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях заявника, а останнім не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

При цьому, відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову від 01.08.2019 у справі №903/555/19 за позовом фізичної особи - підприємця Шугая Петра Васильовича до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2019.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар