Рішення

від 30.07.2019 по справі 904/2303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2303/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Сергієнко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя", м. Дніпро

про стягнення боргу за договором поставки у розмірі 280350грн.00коп., 3% річних у розмірі 10299грн.98коп. та інфляційної складової у розмірі 34529грн.84коп.

Представники:

від позивача: Яковлєв Ю.В., довіреність б/н від 14.05.2019р.;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя" з позовом про стягнення боргу за договором поставки у розмірі 280350грн.00коп., 3% річних у розмірі 10299грн.98коп. та інфляційної складової у розмірі 34529грн.84коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя" своїх зобов`язань за договором поставки №247 від 01.10.2017р. в частині своєчасної оплати за поставлений соняшник.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2019р.

Судове засідання, призначене на 02.07.2019р., ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019р. у зв`язку з неявкою представника відповідача було відкладене на 30.07.2019р.

Відповідач відзиву на позов не надав, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за його місцезнаходженням згідно з матеріалами справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Ухвали суду від 07.06.2019р. та від 02.07.2019р. були надіслані учасникам справи завчасно у відповідності до норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

У матеріалах справи наявна поштова кореспонденція суду, а саме конверти з ухвалами суду від 07.06.2019р. та від 02.07.2019р., що повернулись від відповідача з відміткою підприємства поштового зв`язку про відсутність особи за місцезнаходженням.

Оскільки місцезнаходженням відповідача, зареєстрованим у встановленому законом порядку, є: вул. Мічуріна, буд. 4, м. Дніпро, 49064, і ним не повідомлено суду іншої адреси, то день проставлення у поштових повідомленнях відмітки про відсутність ТОВ "Артха Віджайя" за адресою місцезнаходження відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України є днем вручення відповідачу поштових відправлень із процесуальними документами суду. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань.

Разом з тим, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень сторонам були створені належні умови для надання доказів та заперечень.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя" (далі - покупець) укладено договір поставки №247 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити окремими партіями у власність покупця: соняшник (далі по тексту - "товар") разом з усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із ним відповідно до вимог чинного законодавства України, а покупець зобов`язується своєчасно й належним чином, у порядку та на умовах, визначених договором прийняти та оплатити отриманий товар.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що базисна умова постачання товару: транспортом постачальника та за його рахунок.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору днем прийняття товару є дата фактичного прийняття товару покупцем, що фіксується шляхом підписання ним видаткової накладної на товар; право власності на товар переходить до покупця в момент передачі партії товару.

За умовами пунктів 3.5. 3.6 договору покупець зобов`язаний передати постачальнику довіреність на товар, форма якої повинна відповідати формі, встановленій чинним законодавством України і заповнена належним чином; в свою чергу, постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали наступних документів на товар:

- рахунок-фактура;

- видаткова накладна на партію товару.

Якщо при прийманні товару буде виявлено його невідповідність за кількістю та/або якістю, складається відповідний акт, який підписується уповноваженими представниками обох сторін, а неякісний товар чи той, якого не вистачає, за домовленістю сторін, підлягає заміні або додатковій поставці за рахунок постачальника, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту виявлення неякісного чи такого, що не вистачає товару (п. 3.9 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що загальна сума договору складається з сумарної вартості всіх партій товару, поставлених згідно накладних протягом дії договору.

У відповідності до умов п. 4.3 договору розрахунок покупцем за поставлену партію товару здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом семи банківських днів з моменту прийняття покупцем партії товару.

Згідно з п. 12.2 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017р., а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за договором - до моменту їх повного виконання.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар (соняшник) на суму 280350грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №1 від 01.10.2017р. (а.с. 12) та довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя" №4 від 09.10.2017р. на ім`я директора Антонюк Г.В. на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" (а.с. 13).

Вищевказана видаткова накладна підписана директором відповідача без заперечень та зауважень і містять відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя".

Відповідач вартості отриманого ним товару не оплатив, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за договором у сумі 280350грн.00коп. за поставлений позивачем товар на підставі видаткової накладної №1 від 01.10.2017р.

Наявна заборгованість і стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідач позову не спростував та не оспорив, доказів погашення суми боргу суду не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару нарахував та заявив до стягнення з нього 3% річних у сумі 10299грн.98коп. за період з 19.10.2017р. по 08.01.2019р. та інфляційні нарахування в сумі 34529грн.84коп. за період з 19.10.2017р. по 08.01.2019р.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, суд доходить висновку щодо обгрунтованості позовних вимог у цій частині позову.

Дослідженням розрахунку втрат від інфляції судом виявлено помилку у визначенні позивачем періоду їх нарахуванння.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідач згідно з умовами договору повинен був оплатити вартість отриманого товару за видатковою накладною №1 від 07.10.2017р. у строк до 18.10.2017р., тому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції повинен визначатись виходячи з суми боргу, що існувала на останній день жовтня 2017 року, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з листопада 2017 року.

В той же час при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тож, останнім повним місяцем, за який підлягають нарахуванню інфляційні збитки, виходячи з визначеного позивачем періоду, є грудень 2018р.

Після здійсненого судом перерахунку сума інфляційної складової за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року становить 33285грн.25коп. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції підлягає частковому задоволенню. У позовних вимогах про стягнення інфляційної складової у сумі 1244грн.59коп. слід відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив зобов`язання, обумовлені договором щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого ним товару. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 4859грн.03коп.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статями 3, 4, 13, 20, 42, 46, 74, 76-80, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя" про стягнення суми боргу за договором поставки у розмірі 280350грн.00коп., 3% річних у розмірі 10299грн.98коп. та інфляційної складової у розмірі 34529грн.84коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха Віджайя" (ідентифікаційний код 40771038; місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Мічуріна, буд. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагротрейд" (ідентифікаційний код 3796991; місцезнаходження: 03142, м. Київ, вул. Семашка, буд. 13) суму боргу в за договором поставки у розмірі 280350грн.00коп., 3% річних у розмірі 10299грн.98коп., інфляційну складову в розмірі 33285грн.25коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4895грн.03коп.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 1244грн.59коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 30.07.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 05.08.2019р.

Суддя Р.Г. Новікова