Рішення

від 05.08.2019 по справі 904/2148/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2019р. Справа № 904/2148/19 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп , м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Діарт Груп , м. Дніпро

Про: стягнення 27 584, 75 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ Преміум Медіа Груп (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Діарт Груп (відповідач) про стягнення 27 584, 75 грн. ( в т.ч.: 17 394, 96 грн. - основна заборгованість; 360, 29 грн. - пеня та 9 829, 50 грн. - штраф) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору №ПМ-3750 на проведення рекламної (их) кампанії (й) від 22.12.18р. ( укладеного між сторонами) щодо здійснення своєчасної оплати наданих рекламних послуг. Окрім того - позивач просить стягнути з відповідача 11 000, 00 грн. - витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесення цих витрат позивач посилається на договір №02/04/18 про надання юридичних послуг , правої допомоги та представництва , укладений між позивачем та адвокатом Авраменко І.В., додаток до нього, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.05.19р.

Ухвалою від 07.06.2019р. було відкрите провадження у справі №904/2148/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ТОВ Діарт Груп ( відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 27.05.19р., а.с.24) та повернутим органами зв`язку з посиланням за закінченням терміну зберігання ( а.с.38-41 ).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою Судова повістка в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Оскільки провадження у цій справі відкрите ухвалою суду від 07.06.19р. , то ця справа повинна бути розглянута в строк до 07.08.19р.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain ) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

22.12.18р. між ТОВ Преміям Медіа Груп (виконавець) та ТОВ Діарт Груп ( замовник) був укладений договір ПМ-3750 на проведення рекламної (их) кампанії (й) від 22.12.18р., відповідно до умов якого виконавець зобов`язався протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язується прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором (п.2.1. договору)..

Пунктом 2.2. договору визначено, що з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору (акт бронювання).

Вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь

спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і зазначається сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами; при цьому вартість

рекламної кампанії підлягає зміні на дату виставлення виконавцем рахунку-фактури у

випадках передбачених п. 4.3. договору (п 4.1.1.).

Згідно п. 4.2. договору визначено порядок розрахунків: оплата здійснюється замовником у формі 100% передоплати не пізніше ніж до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі додатків до договору; якщо день оплати припадає на вихідний або святковий, неробочий день, замовник здійснює оплату останнього робочого дня, що передує вихідному або святковому, неробочому дню; для оперативності у взаєморозрахунках рахунок-фактура може виставлятися замовникові шляхом надсилання скан - копії на електронну адресу з наступним наданням оригіналу.

Відповідно п. 7.2.1. у випадку скасування замовником бронювання поверхонь спеціальних конструкцій, зазначених у додатку до договору, менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до початку рекламної кампанії виконавець вправі стягнути з замовника штраф у розмірі вартості не проведеної рекламної компанії , від якої відмовився замовник, зазначеній у кожному конкретному додатку до даного договору; при цьому штраф за кожну поверхню, від якої відмовився замовник , не може перевищувати місячну вартість рекламної компанії на такій поверхні ; виконавець вправі також зменшити відсоток знижки ( при її наявності від базової ціни рекламної компанії).

Згідно п. 7.2.2. договору (поміж-іншим) при порушенні замовником зобов`язань з оплати замовник зобов`язаний заплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за весь період прострочення, без додаткової вимоги від виконавця (а.с.10-11).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та з метою проведення рекламної кампанії сторонами було підписано акт бронювання додаток №5 від 19.04.19 р. на суму 19 659,00 грн. за період надання послуг в травні 2019 р., зі строком оплати до 25.04.19 р. (а.с.15); та з метою здійснення замовником оплати виконавцем було виставлено його рахунок на оплату №У-2819 від 25.04.2019р. на суму 19 659, 00 грн.

Як зазначає позивач , в порушення прийнятних на себе зобов`язань відповідач наданий рахунок оплатив лише частково - 25.04.19р. на суму 2 264, 04 грн. У зв`язку з чим ( згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 17 394, 96 грн. (а.с.1 ).

Окрім того, позивач відповідно до п.7.2.1. та 7.2.2. договору нарахував відповідачу 360, 29 грн. - пені за порушення зобов`язань з оплати рекламної компанії та 9 829, 50 грн. штрафу за скасуванням (відмову) замовником бронювання поверхонь спеціальних конструкцій. (а.с.2).

Згідно приписів ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України). Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.1.12 Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.13р. №14 (поміж-іншим): з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом перевірено правильність розрахунку пені , здійсненого позивачем за вищезазначений період та виявлені помилки в розрахунку. Внаслідок здійсненого судом перерахунку розмір пені , який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача , склав 350, 28 грн. Отже, саме ця сума пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача; в задоволенні іншої частини пені суд вважає за необхідне відмовити, як необґрунтованої.

Окрім того, суд не вбачає достатньо правових підстав для стягнення з відповідача 9 829, 50 грн. штрафу за скасування (відмову) відповідачем бронювання поверхонь спеціальних конструкцій (оскільки позивачем не надано належних доказів, на підтвердження обставин скасування (відмови) відповідача від бронювання поверхонь спеціальних конструкцій; більше того, сам позивач у позові зазначає про часткову оплату відповідачем рекламної компанії в розмірі 2 264, 04 грн. За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенні в частині стягнення з відповідача 17 394, 96 грн. - основної заборгованості за договором та 350, 28 грн. - пені. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з вищенаведених підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в розмірі 11 000, 00 грн. на послуги адвоката , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як зазначалось вище, на підтвердження понесення цих витрат позивач посилається на договір №02/04/18 про надання юридичних послуг , правої допомоги та представництва (укладеного між позивачем та адвокатом Авраменко І.В.), додатку до нього, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.05.19р. ( а.с.18-20 ) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Дарт Груп (49000, м. Дніпро, ж/м Сокіл, буд.10, корпус 1, кв.8; код ЄДРПОУ 38432261) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Преміум Медіа Груп (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32 Г; код ЄДРПОУ 34716807): 17 394, 96 грн. - заборгованості за договором ; 350, 28 грн. - пені; 1 235, 78 грн. - витрат на сплату судового збору та 11 000, 00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити , судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 05.08.2019 р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.