Рішення

від 31.07.2019 по справі 905/999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2019 Справа № 905/999/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ , м. Маріуполь Донецької області,

до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя , м. Маріуполь Донецької області,

про стягнення суми 96 798,55 грн., із яких: 50 921,50 грн. - сума основної заборгованості, 33 065,71 грн. - пеня, 3 162,14 - 3% річних, 9 639,20 грн. - інфляційне нарахування,-

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя про стягнення суми 96 798,55 грн., із яких: 50 921,50 грн. - сума основної заборгованості, 33 065,71 грн. - пеня, 3 162,14 - 3% річних, 9 639,20 грн. - інфляційне нарахування.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договорів про визнання та реструктуризацію заборгованості від 26 травня 2016 року та від 16 лютого 2017 року, утвореної внаслідок невиконання низки Договорів про надання послуг. У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість та нараховані за невиконання зобов`язань за спірними договорами штрафними санкціями та витрати від інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 10 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Враховуючи неявку сторін підготовче засідання відкладалось.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що оператором поштового зв`язку здійснені необхідні дії, направлені на вручення рекомендованих листів суду відповідачеві, у тому числі залишено повідомлення про необхідність отримання листа 14.06.2019 року. Проте, кореспонденція повертається на адресу суду із відміткою про сплив строку зберігання.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази направлення на юридичну адресу відповідача процесуальних документів по справі №905/999/19, а також враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду справи, суд робить висновок про належне виконання обов`язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи та зазначає, що незабезпечення відповідачем умов для своєчасного отримання ним кореспонденції, не може перешкоджати захисту прав третіх осіб у суді.

Крім того, суд зазначає, що ухвали про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень ( http://www.reyestr.court.gov.ua ).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст. 202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ (далі - Кредитор), та Комунальним некомерційним підприємством Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка № 5 (далі - Боржник) укладено Договір про визнання та реструктуризацію заборгованості № 3 (далі - Договір № 1), за змістом якого Боржник бере на себе зобов`язання в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, здійснити оплату заборгованості в сумі 55 813, 50 грн. (далі - Борг), що виникла за:

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2013 року на суму 3 504, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2013 року на суму 16 556, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2014 року на суму 3 292, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2014 року на суму 10 002, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2015 року на суму 5 680, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2015 року на суму 9 873, 00 грн.;

- Договором про надання послуг № 1 від 1 січня 2016 року на суму 2 620, 00 грн.;

- Договором про надання послуг № 2 від 1 січня 2016 року на суму 4 286, 50 грн.;

на поточний рахунок Кредитора, а Кредитор зобов`язується прийняти реструкторизований Борг.

Кредитор надає Боржнику розстрочку в погашенні Боргу, а Боржник зобов`язується щомісячно перераховувати на поточний рахунок Кредитора оплату Боргу, передбаченого п. 1.1. цього Договору відповідно до наступного графіку:

- 4 700, 50 грн. - до 31 травня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 червня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 липня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 серпня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 вересня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 жовтня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 листопада 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 грудня 2016 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 січня 2017 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 лютого 2017 року;

- 4 700, 00 грн. - до 25 березня 2017 року;

- 4 113, 00 грн. - до 25 квітня 2017 року.

Що загалом становить 55 813, 40 грн.

Згідно з Розділом 2 Договору № 1 Боржник зобов`язується добросовісно виконувати прийняті на себе зобов`язання згідно умов цього Договору та своєчасно вносити платежі згідно з графіком погашення заборгованості.

Розділом 4 Договору № 1 встановлено, що Кредитор нараховує Боржнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, інфляційні втрати та відсотки річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку невиконання Боржником зобов`язань за цим Договором.

Строк позовної давності щодо нарахування пені Сторони узгоджують в п`ять років від первісної дати її нарахування.

Договір складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

В матеріалах справи наявна банківська виписка, згідно якої вбачається, що відповідач частково погасив Борг на суму в розмірі 17 275 грн., але разом з тим у період з травня по грудень позивачем було надано послуги за Договорами про надання послуг № 1 та № 2 від 1 січня 2016 року, за якими утворилась заборгованість, що не увійшла у Договір № 1 загальною сумою у розмірі 9 210, 00 грн.

Внаслідок непогашення викладеної у Договорі № 1 заборгованості та утворення в період з травня по грудень 2016 року поточної заборгованості, з метою врегулювання питань погашення заборгованості відповідача перед позивачем 16 лютого 2017 року між сторонами укладено Договір про визнання та реструктуризацію заборгованості № 3 (далі - Договір № 2), за змістом якого Боржник бере на себе зобов`язання в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, здійснити оплату заборгованості в сумі 50 931, 50 грн. (далі - Борг), що виникла за:

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2013 року на суму 1 312, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2013 року на суму 4 656, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2014 року на суму 3 292, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2014 року на суму 10 002, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2015 року на суму 5 680, 00 грн.;

- Договором про надання послуг б/н від 1 січня 2015 року на суму 9 873, 00 грн.;

- Договором про надання послуг № 1 від 1 січня 2016 року на суму 6 280, 00 грн.;

- Договором про надання послуг № 2 від 1 січня 2016 року на суму 9 836, 50 грн.;

на поточний рахунок Кредитора, а Кредитор зобов`язується прийняти реструктуризований Борг.

Кредитор надає Боржнику розстрочку в погашенні Боргу, а Боржник зобов`язується щомісячно перераховувати на поточний рахунок Кредитора оплату Боргу, передбаченого п. 1.1. цього Договору відповідно до наступного графіку:

- 4 247, 50 грн. - до 25 лютого 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 березня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 квітня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 травня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 червня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 липня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 серпня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 вересня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 жовтня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 листопада 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 грудня 2017 року;

- 4 244, 00 грн. - до 25 січня 2018 року.

Що загалом становить 50 931, 50 грн.

Згідно з Розділом 2 Договору № 2 Боржник зобов`язується добросовісно виконувати прийняті на себе зобов`язання згідно умов цього Договору та своєчасно вносити платежі згідно з графіком погашення заборгованості.

Розділом 4 Договору № 2 встановлено, що Кредитор нараховує Боржнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, інфляційні втрати та відсотки річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку невиконання Боржником зобов`язань за цим Договором.

Строк позовної давності щодо нарахування пені Сторони узгоджують в п`ять років від первісної дати її нарахування.

Договір складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

Позивачем долучено до матеріалів справи Договір про надання послуг б/н від 1 січня 2013 року, Договір про надання послуг б/н від 1 січня 2014 року, Договір про надання послуг б/н від 1 січня 2014 року, Договір про надання послуг б/н від 1 січня 2015 року, Договір про надання послуг б/н від 1 січня 2015 року, Договір про надання послуг № 1 від 1 січня 2016 року та первинні документи (відомості, рахунки тощо) у якості підтвердження належного виконання зобов`язань позивача за зазначеними Договорами.

Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 Цивільного кодексу України)

За змістом ст. 599 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 202 Господарського кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Як встановлено судом, укладанням Договору про визнання та реструктуризацію заборгованості № 3 від 26.05.2016 року відбулася новація, за наслідками якої припинились зобов`язання відповідача за договорами, наведеними у розділі першому Договору.

З укладанням Договору про визнання та реструктуризацію заборгованості № 3 від 16.02.2017 року відбулася новація відносно зобов`язань, які сторони встановили договором від 26.05.2016 року.

Суду не надано доказів оспорювання зазначених Договорів, визнання їх недійсними, або наведення обставин, які свідчать про їх нікчемність, тому суд, виходячи з презумпції правомірності правочину, приймає його як правомірний. Також суд враховує відсутність спростувань або заперечень щодо правомірності договору від позивача та відповідача.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також приймаючи до уваги відсутність спростувань з предмету спору з боку відповідача, а також підписання відповідачем Договорів № 1 та № 2, що у свою чергу свідчить про фактичне визнання останнім заборгованості перед позивачем станом на 26.05.2016 року та 16.02.2017 року.

Відповідачем належним та допустимими доказами не спростовано наявність заборгованості за договором про новацію від 16.02.2017 року. Суд враховує, що фактично заборгованість відповідача утворювалася з 2013 року, та мала накопичуваний характер. Тобто, невиконання зобов`язань відповідача перед позивачем носить тенденційний характер. Відсутність доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором від 16.02.2019 року, веде до висновку про відсутність правових підстав для відмови у задоволені позову в частині стягнення заборгованості в сумі 50 931,50 грн.

Крім основної заборгованості позивач просив суд стягнути пеню у розмірі 33 065, 71 грн., інфляційні нарахування у розмірі 9 639, 20 грн., 3 % річних у розмірі 3 162, 14 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов`язань у відносинах суб`єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розділом 4 Договору № 2 встановлено, що Кредитор нараховує Боржнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, інфляційні втрати та відсотки річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України у випадку невиконання Боржником зобов`язань за цим Договором.

Строк позовної давності щодо нарахування пені Сторони узгоджують в п`ять років від первісної дати її нарахування.

За змістом ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Проте, строк, який зазначений у ч.6 ст. 232 ГК України є періодом у часі в який нараховуються штрафні санкції.

Під час розгляду справи ані позивач, ані відповідач у судові засідання не з`являлись, додаткових пояснень до суду не надавали, зокрема пояснень стосовно пунктів Договору № 2, що регулюють нарахування штрафних санкцій. Таким чином, під час прийняття рішення по суті спору зазначає, що врегулювання сторонами строку позовної давності є відміннім від строку нарахування штрафних санкцій, у зв`язку з чим правомірним є нарахування пені протягом шості місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та така пеня може бути стягнута в суді в межах строку позовної давності п`ять років.

Позивачем у позовній заяві було надано розрахунок пені, відповідно до якого у період з 26 серпня 2016 року по 1 квітня 2019 року позивачу нарахована пеня за Договорами № 1 та № 2, а також пеня за послуги, надані у період з травня по грудень 2016 року, що загалом становить 33 065, 71 грн.

Як вбачається з наданого до позову розрахунку, розрахунок пені за послуги, надані позивачем у період з травня по грудень 2016 року, здійснювався з 26 січня 2018 року по 1 квітня 2019 року в сумі 9 210 грн.. Зазначені послуги надавалися за умовами Договорів про надання послуг № 1 та № 2 від 1 січня 2016 року. Позивач обґрунтовує нарахування пені тим, що ці послуги надавалися вже після підписання Договору № 1 від 26 травня 2016 року, а тому послуги, надані у період з травня по грудень 2016 року, не увійшли до реструктуризованої між сторонами заборгованості.

Проте, виходячи зі змісту розділу першого Договору № 2, підписаного 16 лютого 2017 року, до переліку заборгованості , яка підлягає реструктуризації увійшла заборгованість за договорами № 1 та № 2 від 01.01.2016 року в тому числі на суму 9 210,00 грн. Таким чином, окремий розрахунок пені на вказану суму заборгованості є необґрунтованим.

Крім того, позивачем було невірно визначено період, за який пеня може бути нарахована.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, та враховуючи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд зазначає про правомірність нарахування пені за період з 01.06.2016 року по 15.02.2017 року (поступово за графіком в межах 6-місячного строку ) та з 25.02.2017 року по 1.04.2019 року (поступово за графіком в межах 6-місячного ) задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені частково в розмірі 9 467, 64 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 9 639, 20 грн. та 3 % річних у розмірі 3 162, 14 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розмір 3% річних за визначений позивачем період складає 2 731, 01 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань за визначений період складає 10 064,88 грн., проте позивач просить стягнути 9 639, 20 грн., у зв`язку з чим суд задовольняє вимоги в цієї частині в поновному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ до Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя про стягнення суми 96 798,55 грн., із яких: 50 921,50 грн. - сума основної заборгованості, 33 065,71 грн. - пеня, 3 162,14 - 3% річних, 9 639,20 грн. - інфляційне нарахування. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №5 міста Маріуполя (87535, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Металургів, будинок 167, код ЄДРПОУ 38081767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медлайф АВ (87553, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Латишева, будинок 25, квартира 66, код ЄДРПОУ 34696970; п/р НОМЕР_1 в Маріупольській філії АТ КБ Приватбанк , МФО 335429) суму заборгованості у розмірі 72 759, 35 грн., з яких: 50 921, 50 грн. основна заборгованість, 9 467, 64 грн. - пеня, 2 731, 01 грн. - 3% річних, 9 639, 20 грн. - інфляційне нарахування, витрати на оплату судового збору в розмірі 1 444, 02 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2019р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).