Рішення

від 05.08.2019 по справі 910/8272/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2019Справа № 910/8272/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю ., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Чернігівський військовий лісгосп звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім про стягнення 64 781, 04 грн., у тому числі 49 759, 10 грн. - основного боргу, 11 908, 94 грн. - інфляційні втрати, 3 113, 00 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8272/19. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050564693.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 165 названого Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством Чернігівський військовий лісгосп (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрексім (відповідач) 10.01.2017 укладено договір купівлі-продажу № 18, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача лісоматеріали круглі шпилькових порід, а останній прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору купівлі-продажу № 18 від 10.01.2017 кількість поставленого товару визначається у відповідності з товарно-транспортною документацією.

Строк дії договору купівлі-продажу № 10 відповідно до пунктів 8.1-8.2 сторони встановили з моменту підписання до остаточного його виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2017.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач, у період з березня 2017 року по квітень 2017 року поставив, а відповідач прийняв рудсировину на загальну суму 59 620, 32 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1421 від 31.03.2017 на суму 10 108, 80 грн., № 1435 від 03.04.2017 на суму 10 108, 80 грн., № 1573 від 10.04.2017 на суму 10 329, 12 грн., № 1628 від 13.04.2017 на суму 14 536, 80 грн., № 1634 від 13.04.2017 на суму 14 536, 80 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Положеннями пунктів 4.1-4.2 договору купівлі-продажу № 10 від 10.01.2017 передбачено, що відповідач здійснює 50 % попередньої оплати вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, вказаний в рахунках на оплату. Остаточний розрахунок за кожну окрему партію товару згідно договору здійснюється відповідачем на умовах оплати з відстроченням платежу - оплата за товар, згідно цін, вказаних у відповідних рахунках або накладних на протязі десяти робочих днів з моменту отримання товару відповідачем на підставі накладної.

Втім відповідач, в порушення умов договору купівлі-продажу № 18 від 10.01.2017 у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 49 759, 10 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач неодноразово, 18.05.2017, 22.06.2017 та 26.07.2017 звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості. Зобов`язання відповідач виконав частково.

Оскільки факт поставки товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 49 759, 10 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними та обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 3 113, 00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 908, 94 грн. (період з 01.05.2017 по 01.06.2019) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Що стосується витрат, пов`язаних з розглядом справи за виготовлення копій документів та послуги Укрпошти у розмірі 200, 00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В якості доказів, що підтверджують понесення витрат, пов`язаних з відправленням позовної заяви на адресу відповідача, позивач долучив фіскальний чек № 5513 від 21.06.2019 на суму 44, 92 грн.

Таким чином, суд зазначає, що наведені витрати слід віднести до переліку судових витрат наведеного в пункті 4 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки доказів, що підтверджують понесення державним підприємством Чернігівський військовий лісгосп витрат, пов`язаних з розглядом справи на суму 155, 08 грн. (за виготовлення копій документів), матеріали справи не містять та суду не надано, витрати, пов`язані з розглядом справи підлягають частковому задоволенню у розмірі 44, 92 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім (03039, місто Київ, провулок Приладний, будинок 4-Б, ідентифікаційний код 30779287) на користь державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп (15558, Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Гончарівське, вулиця Лісова, 1, ідентифікаційний код 24967505) 49 759 (сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 10 коп. - основного боргу, 11 908 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісім) грн. 94 коп. - інфляційні втрати, 3 113 (три тисячі сто тринадцять) грн. 00 коп. - 3 % річних, 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору, 44 (сорок чотири) грн. 92 коп. - витрати, пов`язані з розглядом справи.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк