Рішення

від 01.08.2019 по справі 916/1679/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1679/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Топольницькій Б.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Полікарпов О.М. голова правління; Гусаров О.Л. за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" до відповідача Малого приватного підприємства "SWIFT" про стягнення 128725,20грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Малого приватного підприємства "SWIFT" 128725,20грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" посилається на неналежне виконання Малим приватним підприємством "SWIFT" умов укладеного між сторонами договору №18/2017 від 01.01.2017р. щодо своєчасної оплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2019р. було відкрито провадження у справі №916/1679/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2019р. о 11:20.

В судовому засіданні від 16.07.2019р. було оголошено перерву по 01.08.2019р. о 11:40, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2019р. викликано учасників справи у судове засідання 01.08.2019р. о 11:40.

В судовому засіданні від 01.08.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1679/19.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2017р. між Приватним акціонерним товариством "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" (позивач, Орендодавець) та Малим приватним підприємством "SWIFT" (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №18/2017 відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар отримує у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19А , площею 270,0кв.м. за ціною 1,11грн. за квадратний метр за добу (п.1 договору).

Відповідно до п.2, пп.2.1. договору розмір орендної плати може переглядатися у випадку змін мінімальної заробітної плати, тарифів, введення нових податків, централізовано встановлених цін та в інших випадках, згідно законодавства. За умов інфляції загальна місячна плата, визначена у договорі, коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме розмір загальної місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування загальної місячної плати за попередній місяць індекс інфляції за попередній місяць.

Встановлену орендну плату Орендар сплачує за поточний місяць, згідно одержаного від Орендодавця рахунку до 10 числа поточного місяцю незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3. договору).

Згідно п. 4 договору Орендар за порушення термінів перерахування коштів згідно п.3 договору сплачує Орендодавцю в передбачених законом порядку пеню у розмірі не вище подвійної ставки НБУ.

Відповідно до п.10 договору договір набирає чинності після його підписання з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору у зв`язку із закінченням терміну його дії, договір пролонгується на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вказує позивач, на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Одеса, Тираспольське шосе, 19-А загальною площею 270,0 квадратних метрів, орендар завіз необхідне для його господарської діяльності обладнання та розпочав використання орендованого нерухомого майна, що підтверджується Актом № 1 приймання передачі до договору оренди від 01.01.2017р. Протягом 2017, початок 2018 року відповідач сумлінно виконував свої обов`язки щодо оплати за користування орендованим майном. Зокрема, на підтвердження виконання умов договору в січні 2018 року сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт, а відповідачем було здійснено сплату орендних платежів за січень - березень 2018 р. і за 15 днів квітня 2018 року. 15 квітня 2018 року відповідач проявив ініціативу щодо розірвання договору, шляхом написання заяви щодо такого розірвання, але об`єкт оренди не звільнив, продовжує використовувати орендоване приміщення для зберігання свого обладнання. Таким чином, відповідач всупереч умовам договору своїх зобов`язань за договором оренди не виконує, у зв`язку з чим на момент подачі позовної заяви має заборгованість перед позивачем за несплату орендної плати, несплату комунальних послуг та несплату експлуатаційних платежів, а саме у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 128725,2грн, зокрема: за 15 днів квітня 2018р. - 4698,00грн., за травень 2018р. - 9709,20грн., за червень 2018р.- 9396,00грн., за липень 2018р. - 9709,20грн., за серпень 2018р. - 9709,20грн., за вересень 2018р. -9396,00грн., за жовтень 2018р. - 9709,20грн., за листопад 2018р. - 9396,00грн., за грудень 2018р. - 9709,20грн., за січень 2019р. - 9709,20грн., за лютий 2019 року - 8769,60грн., за березень 2019р. - 9709,20грн., за квітень 2019р. - 9396,00грн., за травень 2019р. - 9709,20грн. Письмові та усні звернення з приводу необхідності виконання умов договору відповідач ігнорує і тому, позивач змушений звернутись до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з відповідача 128725,20грн. заборгованості по договору оренди.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 128725,20грн.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Судом встановлено, що 01.01.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №18/2017 відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар отримує у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19А , площею 270,0кв.м. за ціною 1,11грн. за квадратний метр за добу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Одеса, Тираспольське шосе, 19-А загальною площею 270,0 квадратних метрів, орендар завіз необхідне для його господарської діяльності обладнання та розпочав використання орендованого нерухомого майна, що підтверджується Актом № 1 приймання передачі до договору оренди від 01.01.2017р.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно до п.2, пп.2.1. договору розмір орендної плати може переглядатися у випадку змін мінімальної заробітної плати, тарифів, введення нових податків, централізовано встановлених цін та в інших випадках, згідно законодавства. За умов інфляції загальна місячна плата, визначена у договорі, коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме розмір загальної місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування загальної місячної плати за попередній місяць індекс інфляції за попередній місяць.

Встановлену орендну плату Орендар сплачує за поточний місяць, згідно одержаного від Орендодавця рахунку до 10 числа поточного місяцю незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3. договору).

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Умовами договору сторони встановили, що договір набирає чинності після його підписання з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення дії договору у зв`язку із закінченням терміну його дії, договір пролонгується на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з пояснень позивача, 15 квітня 2018 року відповідач проявив ініціативу щодо розірвання договору, шляхом написання заяви щодо такого розірвання, але об`єкт оренди не звільнив, продовжує використовувати орендоване приміщення для зберігання свого обладнання.

На момент подачі позовної заяви має заборгованість відповідача перед позивачем за несплату орендної плати, несплату комунальних послуг та несплату експлуатаційних платежів, а саме у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 128725,20грн, зокрема: за 15 днів квітня 2018р. - 4698,00грн., за травень 2018р. - 9709,20грн., за червень 2018р.- 9396,00грн., за липень 2018р. - 9709,20грн., за серпень 2018р. - 9709,20грн., за вересень 2018р. -9396,00грн., за жовтень 2018р. - 9709,20грн., за листопад 2018р. - 9396,00грн., за грудень 2018р. - 9709,20грн., за січень 2019р. - 9709,20грн., за лютий 2019 року - 8769,60грн., за березень 2019р. - 9709,20грн., за квітень 2019р. - 9396,00грн., за травень 2019р. - 9709,20грн.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість з орендної плати не сплатив, доказів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати у сумі 128725,20грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість з орендної плати у сумі 128725,20грн. у тому числі за 15 днів квітня 2018р. - 4698,00грн., за травень 2018р. - 9709,20грн., за червень 2018р.- 9396,00грн., за липень 2018р. - 9709,20грн., за серпень 2018р. - 9709,20грн., за вересень 2018р. -9396,00грн., за жовтень 2018р. - 9709,20грн., за листопад 2018р. - 9396,00грн., за грудень 2018р. - 9709,20грн., за січень 2019р. - 9709,20грн., за лютий 2019 року - 8769,60грн., за березень 2019р. - 9709,20грн., за квітень 2019р. - 9396,00грн., за травень 2019р. - 9709,20грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" до відповідача Малого приватного підприємства "SWIFT" про стягнення 128725,20грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у сумі 1930,89грн. підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" до відповідача Малого приватного підприємства "SWIFT" про стягнення 128725,20грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "SWIFT" (65009, М. Одеса, пров. Світлий, 2, корп. А, кв. 15, код ЄДРПОУ 22480684) на користь Приватного акціонерного товариства "Одеський комбінат виробничо-експлуатаційного обслуговування" (65085, м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, корп. А, код ЄДРПОУ 04863979) 128725,20грн. заборгованості з орендної плати, 1930,89грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 05 серпня 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова