Рішення

від 29.07.2019 по справі 920/531/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Суми

29.07.2019 Справа № 920/531/19 Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/531/19

за позовом: Дочірнього підприємства "Сток-Сервіс" Приватного підприємства "Еліпс", м. Ромни Сумської області,

до відповідача: Приватного підприємства "Рось" в особі Філії "Роменський молочний комбінат" Приватного підприємства "Рось", м. Ромни Сумської області,

про стягнення 38 153 грн 66 коп,

Представники сторін в судове засідання не з`явились

Суть спору: 28.05.2019 до Господарського суду Сумської області з позовною заявою від 23.05.2019 № 146 звернулось Дочірнє підприємство Сток-сервіс приватного підприємства Еліпс , відповідно до якої просить суд стягнути з Філії Роменський молочний комбінат приватного підприємства "Рось" на свою користь заборгованість по нарахованій пені за несвоєчасну оплату послуг з водовідведення у сумі 25 0667 грн 86 коп, заборгованість 3% річних за неналежне виконання фінансових зобов`язань у сумі - 3 085 грн 80 коп, а також судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 921 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.05.2019 № 920/531/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/531/19, розгляд справи по суті призначено в судове засідання на 26.06.2019,12:30.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.06.2019 № 920/931/19, в зв`язку з не повідомленням належним чином відповідача, розгляд справи відкладено на 29.07.2019, 12:00.

29.07.2019 через канцелярію суду надійшла заява б/н, б/д представника Дочірнього підприємства Сток-сервіс приватного підприємства Еліпс , в якій ОСОБА_1 просить суд розглядати справу без його участі.

Представники сторін в судове засідання 29.07.2019 не з`явились.

Приватне підприємство "Рось" в особі Філії "Роменський молочний комбінат" Приватного підприємства "Рось" про дату, місце та час розгляду справи було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32), проте, правом на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не скористалась.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

01.01.2010 між Дочірнім підприємством Сток-сервіс приватного підприємства Еліпс та Приватним підприємством "Рось" в особі Філії "Роменський молочний комбінат" Приватного підприємства "Рось" укладено Договір № 5014 приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі по тексту - Договір).

На підставі Договору Дочірнє підприємство Сток-сервіс приватного підприємства Еліпс надає Філії Роменський молочний комбінат Приватного Підприємства Рось послуги по прийманню стічних вод в міську систему комунальної каналізації та їх очистку на очисних спорудах міста.

Згідно з п. 2.2.1 Договору Філія РМК ПП Рось зобов`язувалась своєчасно сплачувати за надані послуги з водовідведення та очищення стоків.

Судом встановлено, що протягом останніх 6 місяців, відповідач несвоєчасно розраховувався за надані ДП Сток-сервіс ПП Еліпс послуги з водовідведення, чим порушував умови Договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданої послуги відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96 ВР відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

13.05.2019 відповідачу була направлена претензія з розрахунком штрафних санкцій за несвоєчасну оплату та рахунок для оплати, проте, відповіді на претензію відповідач не надав, суму нарахованих штрафних санкцій не сплатив.

Згідно з п. 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пункт 4.1. даної Постанови передбачає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі періоди нарахувань, суд дійшов висновку щодо правомірності стягнення нарахованих позивачем пені за несвоєчасну оплату послуг з водовідведення у розмірі 5 067 грн 86 коп та заборгованості 3% річних за неналежне виконання фінансових зобов`язань у розмірі 3 085 грн 80 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не спростовано обґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги Дочірнього підприємства Сток - Сервіс Приватного підприємства Еліпс в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рось" в особі Філії Роменський молочний комбінат Приватного підприємства Рось (42010, Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 94, р/р НОМЕР_1 в АТ А-Банк , МФО 307770, код ЄДРПОУ 33370287) на користь Дочірнього підприємства Сток - Сервіс Приватного підприємства Еліпс (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Пригородська 187, р/р НОМЕР_2 АКБ Індустріалбанк МФО 313849, код ЄДРПОУ 31766064) 5 067 грн 86 коп пені та 3 085 грн 80 коп - 3% річних за несвоєчасну оплату послуг з водовідведення, а також 1 921 грн 00 коп - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 05.08.2019.

Суддя Ю.А. Джепа