Рішення

від 31.07.2019 по справі 126/1573/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1573/19

Провадження № 2-о/126/85/2019

"31" липня 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Дончик О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 з 1991 року та на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати - ОСОБА_2 . Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадкового майна, заявниця отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність доказів прийняття ОСОБА_2 спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Так з 1991 року ОСОБА_2 проживала в с. Лугова Бершадського району Вінницької області разом зі своїм співмешканцем - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Однак за життя він вчинив заповіт від 25.03.2008 року, яким на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) на території Устянської сільської ради розміром 2,0507 в умовних кадастрових гектарах.

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, так як проживала з ним однією сім`єю, однак довести даний факт в позасудовому порядку неможливо, так як зазначені особи були зареєстровані за різними адресами.

Дана заява надійшла до суду 12.07.2019 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, була передана для розгляду судді Хмель Р.В. Ухвалою від 15.07.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 31.07.2019 року.

Заявник, ОСОБА_1 , через канцелярію суду надала письмову заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у її відсутність.

Від представника заінтересованої особи - Устянської сільської ради, також надійшла письмова заява про визнання вимог заявника та розгляд справи без участі представника сільської ради.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лугова Бершадського району Вінницької області у віці 67 років померла ОСОБА_2 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , є дочкою померлої та спадкоємицею на її майно. До складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай), яке ОСОБА_2 заповів на випадок своєї смерті ОСОБА_3 , згідно заповіту від 25.03.2008 року.

Однак, постановою нотаріуса від 12.03.2019 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на означене вище майно після смерті матері, заявниці було відмовлено, оскільки відсутні документи, які б підтверджували прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Так, згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Устя Бершадського району вінницької області у віці 52 роки. Відповідно до довідки Устянської сільської ради №417 від 22.02.2019 року, ОСОБА_2 є спадкоємцем на майно останнього за заповітом. У цій же довідці вказано, що ОСОБА_2 з 1991 року проживала разом з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, однак до дня смерті ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Відсутність спільної реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в одному будинку на час смерті останнього унеможливлює встановлення факту прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із частиною 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно із частиною 2 ст. 315 цього ж Кодексу у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 та ч. 2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення наведений у ст.273 ЦПК ( 1502-06 ) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Надані докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт, встановлення якого просить заявник. Відсутні дані, які б свідчили про наявність спору про право у даних правовідносинах. Отже, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.264, 265, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ) за участю заінтересованої особи Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області ( с. Устя, Бершадського району Вінницької області, вул. Центральна, 3, Код ЄДРПОУ: 04329688) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 з 1991 року та на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Р. В. Хмель