Рішення

від 25.07.2019 по справі 160/4552/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Справа № 160/4552/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЮВІКС до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

21.05.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЮВІКС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0004641420 від 19.02.2019 про заниження податку на додану вартість в загальній сумі з урахуванням штрафних санкцій - 672 413,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено:

- позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0004641420 від 19.02.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим;

- ТОВ Виробниче підприємство ЮВІКС погодило всі істотні умови вищезазначених договорів поставки з контрагентами ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , TOB АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНТ , тому данні договори вважаються укладеними;

- як вбачається з наданих до перевірки документів, на момент складання податкових накладних контрагенти Позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів, а податкові накладні, виписані по спірним операціям формально відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства;

- TОB Виробниче підприємство ЮВІКС вважає за необхідне зазначити, що надані контролюючому органу первинні документи складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні , тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості;

- відповідно до аналізу первинної документації, актом перевірки встановлено, що у вищезазначених документах - зазначено, які товари отримано, всі рядки заповнені належним чином, що в свою чергу свідчить що здійснення господарських взаємовідносин в межах господарської діяльності позивача є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та є свідченням добросовісності TОB Виробниче підприємство ЮВІКС при здійсненні вказаних операцій;

- щодо не заповнення розділу вантажно-розвантажувальної операції у товарно-транспортних накладних слід зазначити, що при наданні послуг поставки товарів відповідно до вказаних договорів були виписані видаткові накладні, податкові накладні, ТТН та інші документи, які вказують про перевезення товару на адресу Позивача. Крім того, у контролюючого органу були відсутні зауваження до інших документів, окрім ТТН, і про можливі помилки в інших документах в акті перевірки не зазначено, у зв`язку з чим не заповнення деяких граф у ТТН не є підставою для того, щоб ставити під сумнів здійснення господарських операцій, що підтверджено ДФС України;

- товари, придбані TОB Виробниче підприємство ЮВІКС у контрагентів ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ використано Позивачем у виробництві продукції та частково реалізовано, що підтверджує здійснення повного обігу товару від постачальника до кінцевого споживача з метою одержання прибутку від господарської діяльності в рамках визначених спірних операцій, що є підтвердженням реального характеру проведених поставок товару;

- крім того, TОB Виробниче підприємство ЮВІКС звертає увагу, що на час проведення перевірки, контролюючим органом не надано переконливих доказів про те. що контрагенти TОB Виробниче підприємство ЮВІКС були ліквідовані або припинено їх підприємницьку діяльність під час укладання та виконання договорів поставки, оскільки на момент здійснення господарських операцій ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНТ та TОB Виробниче підприємство ЮВІКС були та є зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому могли здійснювати господарські операції;

- разом з тим, в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності TОB Виробниче підприємство ЮВІКС , незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю TОB Виробниче підприємство ЮВІКС , фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії TОB Виробниче підприємство ЮВІКС та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди;

- підтвердження виконання господарських операцій між TОB Виробниче підприємство ЮВІКС з ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ є те, що у TОB Виробниче підприємство ЮВІКС наявні всі передбаченні умовами договору та вимогами чинного законодавства України первинні ті інші документи, які описані вище та вказують на реальність здійснення господарської операції між контрагентами;

- TОB Виробниче підприємство ЮВІКС звертає увагу, що контролюючим органом не було надано доказів наявності вироку суду відносно посадових осіб ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво);

- ТОВ Виробниче підприємство ЮВІКС також звертає увагу на неприпустимість притягнення до відповідальності однієї юридичної особи за неправомірні дії контрагента, що підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини;

- ТОВ Виробниче підприємство ЮВІКС звертає увагу, що відсутність серед наданих документів сертифікату відповідності на товари, на що посилається контролюючий орган, доводячи цим нереальність угод Виробниче підприємство ЮВІКС з ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ , є недостатніми для висновку про безтоварність операцій та штучну видимість здійснення господарських операцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.06.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

- відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиного реєстру судових рішень, встановлено, що ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ є фігурантами кримінальних проваджень за фактом ведення діяльності, направленої на проведення безтоварних фінансових операцій з метою незаконного формування податкового кредиту в адресу суб`єктів реального сектору економіки;

- ТОВ САБСТЕНД (постачальник ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ ), ТОВ АНРЕСТ (постачальник ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ ), ТОВ ДІСЕРІ (постачальник ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ ), ТОВ САБСТЕНД (постачальник ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ ) не придбавали товари, які були реалізовані контрагентам позивача та в подальшому ТОВ ВП ЮВІКС , відсутня технічна, матеріальна та трудова можливість для їх створення, підприємства не є імпортерами - обрив ланцюга постачання;

- за результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності контрагентів позивача та контрагентів по другому ланцюгу постачання товару не встановлено законного джерела походження реалізованих на адресу ТОВ ВП ЮВІКС товарно-матеріальних цінностей;

- податковий орган дійшов висновку, що первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції між ТОВ ВП ЮВІКС та ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ та не можуть за змістом п.44.1 ст.44 ПК України документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності;

- на думку відповідача, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх створення функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди;

- ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ здійснено фактично безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання ТМЦ для ТОВ ВП ЮВІКС і складено первинні документи всупереч ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

Позивач правом на надання відповіді на відзив, а відповідач - на заперечення, не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

У період з 16.01.2019 по 22.01.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підстав наказу від 11.01.2019 №157-п було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЮВІКС , за результатами якої було складено акт від 29.01.2019 №3727/04-36-14-20/39614289 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВП ЮВІКС (код ЄДРПОУ 39614289) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 41492095), TOB АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ код ЄДРПОУ 41492095) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018, з ТОВ КОРДІАНТІНВЕСТ (код ЄДРПОУ41501366) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, з ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 41627391) за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 .

Відповідно до висновків акту №3727/04-36-14-20/39614289 від 29.01.2019 перевіркою встановлено порушення ТОВ ВП ЮВІКС :

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 в результаті чого ТОВ ВП ЮВІКС занижено податок на додану вартість в загальній сумі 537 931,00 грн. в т.ч.: у травні 2018 р. в сумі 217 320 грн.; у червні 2018 р. в сумі 175 187 грн.; в липні 2018 р. в сумі 145 424 грн.

19.02.2019 на підставі наведеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004641420, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ВП ЮВІКС з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 672413,75 грн, в тому числі за основним платежем - 537 931,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 134 482,75 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ ВП ЮВІКС звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції на час здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами; далі - ПК України) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (тут і далі - в редакції на час здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2. Положення №88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

За приписами пункту 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ТОВ ВП ЮВІКС приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ ВП ЮВІКС з контрагентами. На думку контролюючого органу, фактично здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей на адрес позивача, оскільки податковим органом не встановлено законного джерела походження реалізованих на адресу позивача ТМЦ. Крім цього, орган ДФС в акті перевірки посилався на те, що ТОВ МЕГАТРЕЙДІН , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРІАНТ ІНВЕСТ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ є фігурантами кримінальних проваджень за фактом ведення діяльності, направленої на проведення безтоварних фінансових операцій з метою незаконного формування податкового кредиту в адресу суб`єктів реального сектору економіки. В той же час, контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не заповнений розділ вантажно-розвантажувальні операції , а також ТОВ ВП ЮВІКС не було надано до перевірки сертифікатів відповідності, паспортів якості та інших документів, які б моли підтвердити виробника, а відповідно - і походження товару.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ВП ЮВІКС (Покупець) і ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ (Продавець) був укладений договір поставки товару від 14.05.2018 №14/5, на підставі якого ТОВ ВП ЮВІКС придбало у ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ товар (згідно специфікації), а саме: механізм пересування ППН3А.11.000 на загальну суму 638 700,00 грн, у т.ч. ПДВ 106 450,00 грн.

Придбаний товар передано Покупцеві на підставі видаткової накладної №16/5-2018 від 16.05.2018. Внаслідок здійснення господарської операції на користь ТОВ ВП ЮВІКС зареєстрована податкова накладна № 137 від 16.05.2018 року, дата реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладених (далі - ЄРПН) - 07.06.2018.

Вказана сума була сплачена повністю Позивачем згідно платіжних доручень від 08.06.2018 №3912 та від 05.09.2018 №4247, що підтверджується наданими до матеріалів справи звітами про дебетові та кредитові операції по рахунках ТВ ВП ЮВІКС .

Товар транспортувався ТОВ ВП ЮВІКС самостійно за допомогою орендованого транспорту на умовах EXW - склад постачальника (Інкотермс-2010) м.Харків, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.05.2018 №16/5-2018 та подорожнім листом від 16.05.2018 №100030.

На підтвердження використання отриманого товару у виробництві по виготовленню навантажувальної машини ППН3М ТОВ ВП ЮВІКС до суду були надані: накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №30/5 від 30.05.2018; калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00219 від 30.05.2018 та накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/6 від 05.06.2018.

В подальшому зазначену продукцію реалізовано позивачем ПАТ Криворізький залізорудний комбінат згідно договору поставки №327 від 17.04.2018 та специфікації №1 від 17.04.2018, що підтверджується копіями видаткової накладної №РН-00103 від 05.06.2018, рахунку-фактури №СФ-00110 від 05.06.2018, ТТН №5/6-1 від 05.06.2018, податкової накладної №2 від 05.06.2018, подорожнього листа №100035 від 05.06.2018 та платіжного доручення №12948 від 31.08.2018, копії яких містяться у матеріалах справи.

Крім цього, 07.05.2018 між ТОВ ВП ЮВІКС (Покупець) і ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ (Продавець) був укладений договір поставки №7/5, на підставі якого ТОВ ВП ЮВІКС придбало у ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ товар (згідно специфікації), а саме: ходову частину НК1.01.000-02; платформу поворотну ППН3А.12.000; канат ППН3 00.020 на загальну суму 665 220,00 грн, у т.ч. ПДВ 110 870,00 грн.

Придбаний товар передано Покупцеві на підставі видаткової накладної 17.05.2018 №17/5-001. Внаслідок здійснення господарської операції на користь ТОВ ВП ЮВІКС зареєстрована податкова накладна № 6 від 17.05.2018, дата реєстрації в ЄРПН - 07.06.2018.

Вказана сума була сплачена Позивачем згідно платіжних доручень від 08.06.2018 №3911 та від 05.09.2018 №4246, що підтверджується наданими до матеріалів справи звітами про дебетові та кредитові операції по рахунках ТВ ВП ЮВІКС .

Товар транспортувався ТОВ ВП ЮВІКС самостійно за допомогою орендованого транспорту на умовах EXW - склад постачальника (Інкотермс-2010) м.Харків, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 17.05.2018 №17/5-001, подорожнім листом від 17.05.2018 №100031, копії яких містяться у матеріалах справи.

На підтвердження використання отриманого товар у виробництві по виготовленню навантажувальних машин ППН1М, ППН3М ТОВ ВП ЮВІКС до суду були надані: накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №24/5 від 24.05.2018; калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00214 від 24.05.2018; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №01/6 від 01.06.2018; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №30/5 від 30.05.2018; калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00219 від 30.05.2018; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/6 від 05.06.2018; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №20/6 від 20.06.2018; калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00260 від 20.06.2018; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/7 від 05.07.2018;

В подальшому зазначену продукцію ТОВ ВП ЮВІКС було реалізовано ПАТ Криворізький залізорудний комбінат згідно з договором поставки №327 від 17.04.2018 та специфікацій №1 та №2 від 17.04.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткової накладної №РН-00102 від 01.06.2018, рахунка-фактури №СФ-00108 від 01.06.2018,ТТН №1/6 від 01.06.2018, податкової накладної №1 від 01.06.2018, подорожнього листа №100034 від 01.06.2018, платіжного доручення №12776 від 29.08.2018.

Поряд із цим, між ТОВ ВП ЮВІКС (Покупець) і ТОВ Кордіант Інвест (Продавець) був укладений договір на поставку товару № 7/6 від 07.06.2018, на підставі якого ТОВ ВП ЮВІКС придбало у ТОВ Кордіант Інвест товар (згідно специфікацій), а саме: механізм пересування ППН3А.11.0001, Платформа поворотна ППН3.12.000, Головка циліндрів (КУ-1.01.001,блок циліндрів (КУ-1.01.005, поршень (КУ-1.01.006), колінчатий вал (КУ-1.01.013), роликопідшипник 2308 (КУ-1.01.015), роликопідшипник 50-220 ЭКМ (КУ-1.01.016), шарикопідшипник 308 (КУ-1.01.019), нижня половина картера (КУ-1.01.021), верхня половина картера (КУ-1.01.022), водило ЛС55.00.016, вінець зубчатий ЛС55.00.013, корпус редуктора з кришкою ППН3.04.109СБ; барабан ЛС30.00.005 на загальну суму 1 051 122,00 грн., у т.ч. ПДВ 175 187,00 грн..

Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткових накладних №11-6 від 11.06.2018 та №12-6 від 12.06.2018. Внаслідок здійснення господарської операції на користь ТОВ ВП ЮВІКС зареєстровані податкова накладна №12 від 11.06.2018, дата реєстрації в ЄРПН - 21.06.2018, податкова накладна № 13 від 12.06.2018 року, дата реєстрації в ЄРПН - 12.07.2018.

Вказана сума була повністю сплачена Позивачем згідно платіжних доручень від 27.06.2018 № 3960, від 05.09.2018 № 4245, від 12.09.2018 № 4264, що підтверджується наданими до матеріалів справи звітами про дебетові та кредитові операції по рахунках ТОВ ВП ЮВІКС .

Товар транспортувався ТОВ ВП ЮВІКС самостійно за допомогою орендованого транспорту на умовах EXW- склад постачальника (Інкотермс -2010) м.Харків, що підтверджується товарно-транспортними накладними №11-6 від 11.06.2018, №12-6 від 12.06.2018 та подорожнім листом №100038 від 11.06.2018.

На підтвердження використання отриманого товар у виробництві по виготовленню навантажувальних машин навантажувальної машини ППН3М, Лебідки скреперної 55ЛС-2СМА, Лебідки скреперної 30ЛС-2СМА ТОВ ВП ЮВІКС до суду були надані: накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №20/6-1 від 20.06.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00260 від 20.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/7 від 05.07.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №20/6-1 від 20.06.2018; калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00260 від 20.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/7 від 05.07.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №15/6 від 15.06.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00256 від 15.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №26/6 від 26.06.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00261 від 26.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №27/5 від 27.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №3/8 від 03.08.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00362 від 03.08.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №4/9 від 04.09.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00394 від04.09.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/9 від 05.09.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №15/6-1 від 15.06.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00257 від 15.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №26/6-2 від 26.06.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00262 від 26.06.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №3/7 від 03.07.2018.

В подальшому виготовлену продукцію ТОВ ВП ЮВІКС було реалізовано:

- ПАТ Криворізький залізорудний комбінат згідно договору поставки №327 від 17.04.2018 та специфікації №1 від 17.04.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткової накладної №РН-00133 від 05.07.2018, рахунку-фактури №СФ-00148 від 05.07.2018, ТТН №5/7 від 05.07.2018, податкової накладної №3 від 05.07.2018, подорожнього листа №100042 від 05.07.2018, платіжного доручення №12947 від 31.08.2018, договору поставки №327 від 17.04.2018, видаткової накладної №РН-00133 від 05.07.2018, рахунку-фактуру №СФ-00148 від 05.07.2018, ТТН №5/7 від 05.07.2018, податкової накладної №3 від 05.07.2018, подорожнього листа №100042 від 05.07.2018, платіжного доручення №12947 від 31.08.2018;

- ТОВ Новгородський гідро-механічний завод згідно договору поставки №16 від 01.06.2017 та специфікації № 2 від 04.06.2018, № 3 від 02.07.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткової накладної №РН-00130 від 27.06.2018, рахунку-фактури №СФ-00145 від 27.06.2018, ТТН №РН-00130 від 27.06.2018, податкової накладної №31 від 27.06.2018, платіжного доручення №249 від 03.09.2018, видаткової накладної №РН-00196 від 05.09.2018, рахунку-фактури №СФ-00225 від 05.09.2018, ТТН №РН-00196 від 05.09.2018, податкової накладної №2 від 05.09.2018, платіжного доручення №2552 від 25.10.2018, платіжне доручення №2557 від 02.11.2018;

- ТОВ Костянтинівський завод механічного обладнання згідно договору поставки №14/05/2018 від 14.05.2018 та специфікації №1 від 14.05.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткової накладної №РН-00131 від 05.09.2018, рахунку-фактури №СФ-00147 від 03.07.2018р.,ТТН №РН-00131 від 03.07.2018, податкової накладної №1 від 03.07.2018, платіжного доручення №122 від 30.08.2018.

Крім цього товар, придбаний у ТОВ Кордіант Інвест , частково реалізований Позивачем ТОВ НОВА-ПЛЮС згідно договору поставки №24 від 01.06.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №20/6 від 20.06.2018, специфікації №1 від 01.06.2018, видаткової накладної №РН-00125/1 від 20.06.2018, рахунку-фактури №СФ-00135 від 20.06.2018, довіреності №15 від 20.06.2018, ТТН №РН-00125/1 від 20.06.2018, податкової накладної №27 від 20.06.2018 та квитанції про реєстрацію в ЄРПН, платіжного доручення №1829 від 01.08.2018.

Крім того, між ТОВ ВП ЮВІКС (Покупець) і ТОВ Лорант Компані (Продавець) був укладений договір на поставку товару № 10/7 від 10.07.2018, на підставі якого ТОВ ВП ЮВІКС придбало у ТОВ Лорант Компані товар (згідно специфікацій), а саме: платформа поворотна ППН3А. 12.000, механізм пересування ППН3А.11.000 на загальну суму 872 544,00 грн, у т.ч. ПДВ 145 424,00 грн.

Придбаний товар передано Товариству на підставі видаткової накладної №12-07- 2018 від 12.06.2018. Внаслідок здійснення господарської операції на користь ТОВ ВП ЮВІКС зареєстровані податкова накладна №36 від 12.06.2018, дата реєстрації в ЄРПН - 21.06.2018.

Вказана сума була сплачена Позивачем згідно платіжних доручень від 30.07.2018 №4086, від 02.10.2018 №4331, від 25.10.2018 № 4408, що підтверджується наданими до матеріалів справи звітами про дебетові та кредитові операції по рахунках ТВ ВП ЮВІКС .

Товар транспортувався ТОВ ВП ЮВІКС самостійно за допомогою орендованого транспорту на умовах EXW - склад постачальника (Інкотермс-2010) м.Харків, що підтверджується товарно-транспортною накладною №12-07-2018 від 12.07.2018 та подорожнім листом №100045 від 12.07.2018.

На підтвердження використання отриманого товар у виробництві по виготовленню навантажувальної машини ППН3М ТОВ ВП ЮВІКС до суду були надані: накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №1/8 від 01.08.2018, калькуляція вартості виробництва продукції №КА-00343 від 01.08.2018, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №05/9 від 05.09.2018.

Вищезазначену продукцію Позивачем було реалізовано ПАТ Криворізький залізорудний комбінат згідно договору поставки №327 від 17.04.2018, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями специфікації №1 від 17.04.2018, видаткової накладної №РН-00195 від 05.09.2018, рахунку-фактури №СФ-00224 від 05.09.2018, ТТН №5/9 від 05.09.2018, податкової накладної №1 від 05.09.2018, подорожнього листа №100049 від 05.09.2018, платіжного доручення №14456 від 28.09.2018.

Отже, на підставі дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що усі господарські операції позивача з його контрагентом з постачання позивачеві товарів безпосереднього пов`язані з потребами господарської діяльності позивача та підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами, а отже є реальними.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності ТОВ ВП ЮВІКС та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Водночас, суд звертає увагу на те, що жодних реальних доказів того, що позивач дійсно не отримував товарів від своїх контрагентів і що, відповідно, господарські операції з ним слід вважати безтоварними (фіктивними), так само як і жодних доказів того, що позивач сам, своїми діями допустив порушення податкового законодавства, відповідач в акті перевірки не наводить.

З огляду на досліджені вище первинні бухгалтерські документи, суд приходить до висновку, що первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищенаведеним контрагентом відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже висновок податкового органу про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ ВП ЮВІКС з ТОВ МЕГАТРЕЙДІН , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРІАНТ ІНВЕСТ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ суперечить вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи.

При цьому, суд вважає неправомірними доводи податкового органу в акті перевірки на відсутність здійснення господарських операцій з огляду на не встановлення походження товарів по ланцюгу постачання, виходячи з того, що в результаті аналізу діяльності контрагентів по другому ланцюгу постачання товару, а саме: ТОВ САБСТЕНД (постачальник ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ ), ТОВ АНРЕСТ ( постачальник ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ ), ТОВ ДІСЕРІ (постачальник ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ ), ТОВ САБСТЕНД (постачальник ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ ) встановлено відсутність технічної, матеріальної та трудової можливість для їх створення, підприємства не є імпортерами реалізованих ТМЦ (обрив ланцюга постачання), оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №820/475/17.

За положеннями частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02), в якому зокрема зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Таким чином, як Верховний Суд, так і Європейський суд з прав людини неодноразово звертали увагу на те, що у разі, якщо платник податків є добросовісним платником податків, жодним чином не причетний до можливих зловживань його контрагентів та належним чином виконує свої законодавчо визначені обов`язки із здійснення господарських операцій, їх документального оформлення та відображення в податковому та бухгалтерському обліку, то на такого платника податків не можуть бути покладені негативні наслідки невиконання його контрагентами своїх податкових або інших зобов`язань.

Щодо посилань податкового органу на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти позивача, суд звертає увагу на те, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Водночас, суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДФС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) контрагентами-постачальниками контрагента позивача, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами по другому ланцюгу постачання не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших обєктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №2а/0470/4526/12.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини 3 статті 73 КАС України.

Така ж сама правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 28.08.2018 у справі №826/11298/14.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом до матеріалів справи не було надано доказів наявності вироку суду відносно посадових осіб ТОВ МЕГАТРЕЙДІНГ , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРДІАНТ ІНВЕСТ , ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів відповідності (якості), суд зазначає, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Водночас, посилання відповідача на незаповнення розділу вантажно-розвантажувальної операції у товарно-транспортних накладних, на підставу для сумнівів про фактичне здійснення господарських операцій, суд також вважає помилковими, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 05.02.2019 №813/123/16 та від 24.05.2019 №826/7423/16.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що вищезазначені господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції ТОВ ВП ЮВІКС з ТОВ МЕГАТРЕЙДІН , ТОВ АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ , ТОВ КОРІАНТ ІНВЕСТ та ТОВ ЛОРАНТ КОМПАНІ , суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 10 086,46 грн, сплачений ТОВ ВП ЮВІКС при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 28.02.2019 №3503, підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЮВІКС (місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сулеймана Стальського, буд.2/1А; код ЄДРПОУ 39614289) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.02.2019 №0004641420.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ЮВІКС судові витрати у розмірі 10 086,46 грн (десять тисяч вісімдесят шість гривень сорок шість копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно