Рішення

від 29.07.2019 по справі 200/5912/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2019 р. Справа№200/5912/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування вимоги про сплату боргу від 02.04.2019 року №Ю-603-25 в частині суми 132227,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , звернувся року до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу від 02.04.2019 року №Ю-603-25 в частині суми 132227,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.04.2019 року на адресу Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія вода Донбасу надійшла поштою від Головного управління ДФС у Донецькій області вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-603-25 від 04.04.2019 року зі сплати єдиного внеску станом на 31.03.2019 рік на загальну суму 9658069,27 грн.

Позивач вказує, що сума недоїмки у вимозі частково включає у себе суми, раніше зазначені відповідачем у попередніх вимогах Волноваської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Сума недоїмки з ЄСВ у розмірі 9685069,27 грн. згідно вимоги № Ю-603-25 від 02.04.2019 р., включає у себе суми, раніше включених податковою у попередніх вимогах, які були оскаржені та скасовані судовими рішеннями, які вже набули законної сили або на даний час оскаржуються в судовому порядку.

Вважаємо що відповідач мав нараховувати недоїмку тільки за неоскаржений позивачем період, а саме по вимозі від 02.04.2019 у розмірі 132 227,63 грн. Тобто Відповідач не мав права повторно включати у вимогу № Ю-603-25 від 02.04.2019 року суми, щодо яких є постанови суду стосовно їх скасування або які оскаржуються у судовому порядку.

Позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його права та законні інтереси, оскільки відповідно до вимог п. 9-4 розділу VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-603-25 від 02.04.2019 року в частині суми 132227,63 грн.

Ухвалою від 08 травня 2019 року суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 05 червня 2019 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 25 червня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження.

19 червня 2019 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

25 червня 2019 року розгляд справи відкладено на 08 липня 2019 року.

08 липня 2019 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2019 року.

22 липня 2019 року розгляд справи відкладено на 29 липня 2019 року.

25 липня 2019 року представник позивача надав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за 00191678, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач має структурний підрозділ - Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу без права юридичної особи,місцезнаходження якого є: вул. 1 Травня 97, м.Волноваха, Донецька область (ЄДРПОУ 39710003).

31.03.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області сформована вимога про зобов`язання Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ю-603-25 в загальному розмірі 96580693,27 грн. (недоїмка станом на 31.03.2019 рік).

Вказана вимога отримана позивачем 23.04.2019 року.

Відповідач у відзиві на позов вказує про те, що спірна вимога була сформовано згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, відповідно до яких заборгованість позивача станом на 31.03.2019 рік становила 9685069,27 грн.

Позивач оскаржую спірну вимогу частково, на суму, що дорівнює 132227,63 грн. В обґрунтування вказаної суми позивач вказує на те, що розрахунок недоїмки оскаржуваної вимоги, відповідачем проведено станом на 31.03.2019 року та складає 9552841,64 грн., проте включає в себе суми, що були визначені у попередніх вимогах та які вже була предметом судового оскарження та повторному судовому розгляду не підлягають.

Отже, між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить частково скасувати вимогу про сплату боргу, оскільки вважає її такою, що прийнята з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Вирішуючи адміністративну по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI, в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017, Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування .

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов`язки платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , яким були внесені зміни до Закону №2464-VI, а саме його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 ( в подальшому пункту 9.4):

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються .

З аналізу зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що підставою не застосування до платника єдиного внеску відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, визначених Законом №2464-VI, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , та заява, подана у довільній формі до органу доходів та зборів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція місто Волноваха віднесено до населених пунктів на території яких здійснювалася АТО.

Судом встановлено, що відокремлений підрозділ позивач перебуває на обліку у Волноваській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Враховуючи наведене, оскільки відокремлений підрозділ позивач протягом спірного періоду перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої тривав, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він звільнений від обов`язку сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до нього не застосовуються.

Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов`язків, які виникли до 14.04.2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2018 року та постанові Великої палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі №812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-9804-25 від 06.11.2018 в сумі 132227,63 грн. є протиправною.

Заперечення відповідача проти правових підстав позову судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що з 1 січня 2016 року втратив чинність пункт 9-3 (пункт 9-4) розділу VIII Закону №2464-VI. Така позиція обґрунтована тим, що на підставі Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України було виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669-VII, а саме цим підпунктом розділ VIII Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-3 (пунктом 9-4).

Суд не приймає наведений довід, оскільки положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669-VII були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VІ, після чого пункт 9-3 (пункту 9-4) розділу VIII став частиною відповідного Закону. Зміни до Закону №2464-VІ в частині виключення спірної норми не вносилися та залишаються чинними.

Цей висновок суду узгоджується з пункту 4 Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Указ Президента України від 30.04.2018 №116/2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей , оскільки даним указом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях . Питання про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, як того вимагає Закон №1669-VII, цим указом не вирішувалося.

Враховуючи наведене, суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неподання позивачем до податкового органу заяви про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску у тридцятиденний строк з дня закінчення АТО.

Крім того, формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі статті 25 Закону України № 2464-VI. Проте, за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як вже зазначалося вище, позивача звільнено від обов`язку сплачувати єдиний внесок з 14 квітня 2014 року по день завершення антитерористичної операції, а тому до позивача не мають застосовуватись заходи впливу та стягненню.

Водночас суд зазначає,що Закон № 1669 не скасовує обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2019 року №Ю-603-25 в сумі 132227,63 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, 139,243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177а, ЄДРПОУ 00191678) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114) про скасування вимоги про сплату боргу від 02.04.2019 року №Ю-603-25 в частині суми 132227,63 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.04.2019 року №Ю-603-25 в частині суми 132227,63 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (ЄДРПОУ 00191678) судовий збір у розмірі 1983 (одну тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 41 копійку.

Повний текст рішення складено та підписано 05 серпня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко