Рішення

від 29.07.2019 по справі 1.380.2019.002297

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.002297

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Поповича В.В. ,

представника відповідача Драчук Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Львів-Інтуртранс" до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу,-

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Львів - Інтуртранс" (далі - ПАТ "Львів - Інтуртранс", Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (далі - Управління Укртрансбезпеки, Відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 087590 від 27.11.2018 року.

Ухвалою судді від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.06.2019 від Управління Укртрансбезпеки у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 33-36).

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що не погоджується висновками акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2018 на підставі якого винесено оскаржувану постанову. Зазначає, що до Позивача застосовані штрафні санкції за керування транспортним засобом Mercedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , при здійсненні міжнародних перевезень без тахокарти. Наголосив, що вказаний транспортний засіб було залучено до здійснення перевезення у зв`язку з поломкою автобуса Позивача. Враховуючи наведене, вважає оскаржену постанову протиправною та просить її скасувати.

Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк. справи 33-36). Зазначив, що водії повинні мати та пред`являти особам, які здійснюють контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автобуси, що використовуються для нерегулярних та регулярних на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км. повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, або вести індивідуальну контрольну книжку водія. Представник Відповідача зазначив, що під час перевірки встановлено відсутність тахокарти чи індивідуальної контрольної книжки водія. Крім того, водій не надав інспекторам договору тимчасового користування транспортним засобом та жодних пояснень щодо того, що власник транспортного засобу вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не є перевізником. Враховуючи наведене, вважає позовні вимог безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову.

З`ясувавши зміст спірних правовідносин, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

01.10.2018 Управлінням Укртрансбезпеки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 097549.

Згідно з вказаним актом, виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт водієм транспортного засобу ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки Mercedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 . Зазначено, що вказаний водій порушив вимоги статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з міжнародних регулярних пасажирських перевезень за маршрутом Дніпро - Щецин, протяжність якого понад 500 км., без оформлених щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 01.10.2018 та попередні за 28 днів чи бланк підтвердження діяльності водія. Порушено вимоги ЄУТР (арк. справи 37).

На підставі Акта перевірки, Управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову № 087590 від 27.11.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Позивача в сумі 680,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою Позивач звертався до начальника управління Укртрансбезпеки із листом № 1, у якому просив переглянути і скасувати постанову про накладення штрафу.

Позивач не погоджуючись з вказаною постановою звернувся до суду за захистом свого права.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до статті 18 цього Закону, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Статтею 48 вказаного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частина 8 статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно п. 4 Порядку № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Пункт 15 Порядку передбачає здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як видно з матеріалів справи, Управлінням Укртрансбезпеки 01.10.2018 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 097549. Так, під час перевірки, виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт водієм ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки Mercedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно з вказаним актом, водій порушив вимоги статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з міжнародних регулярних пасажирських перевезень за маршрутом Дніпро - Щецин, протяжність якого понад 500 км., перевезень пасажирів без оформлених щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 01.10.2018 та попередні за 28 днів чи бланк підтвердження діяльності водія. Порушено вимоги ЄУТР.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 1567, у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Судом встановлено, що в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2018 внесений запис про відмову водія від письмового пояснення та підпису.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Суд встановив, що Відповідачем надіслано на адресу ПАТ "Львів-Інтуртранс" запрошення на розгляд справи від 07.11.2018 № 10506/5-79/18. (арк. справи 38).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі -Положення).

Пункт 6.1 Положення передбачає, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 затверджена Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.4. Інструкції, оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6. Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що норми Закону України "Про автомобільний транспорт" зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Крім того, суд зазначає, що 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Підставами для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення Позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме - здійснення міжнародних автомобільних перевезень без попередніх укладених листів обліку робочого часу водія за 28 днів (щоденний тахограф) без листа підтвердження діяльності.

Суд встановив, що під час оформлення даних порушень Позивач не забезпечив надання пояснень чи заперечень перевіряючим, при складанні акту перевірки, не вказав про наявність відповідної тахокарти та бланку підтвердження діяльності від 01.10.2019.

Позивач на спростування вказаного порушення зазначав, що транспортний засіб Mercedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 не належить ПАТ "Львів - Інтуртранс", а був задіяний для перевезення у зв`язку з поломкою автобуса Позивача VANHOOL, реєстраційний знак НОМЕР_2 .

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до положень статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів та забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Аналізуючи наведене, зазначає, що власник транспортного засобу у разі передачі його у тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення зобов`язаний надати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується вказаний транспортний засіб (договір або тимчасовий реєстраційний талон).

Відповідно до договору оренди автобуса від 25.09.2018 (арк. справи 17), Позивач ПАТ "Львів-Інтуртранс" орендує транспортний засіб - автобус Mercedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на період з 26.09.2018 по 25.10.2018.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, транспортний засіб надається в технічно справному стані, чистий, документально оформлений та укомплектований пристроями контролю відповідно до українських та європейських транспортних норм та положень.

Водночас, як уже зазначалося, в акті проведення перевірки № 097549 від 01.10.2019 зазначено, що тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб не оформлено.

Вказане на думку суду спростовує доводи Позивача та додатково вказує на порушення ним вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Представник Позивача зазначав, що Позивача не було завчасно повідомлено про складання акту на підставі якого винесено оскаржувану постанову. Наведене спростовується відомостями акта перевірки, у якому зазначено, що водій, який здійснював перевезення, з актом перевірки ознайомлювався.

Також, на адресу ПАТ "Львів-Інтуртранс" надсилалося повідомлення на розгляд справи від 07.11.2018 № 10506/5-79/18. (арк. справи 38).

Виходячи з наведеного, суд критично ставиться до доводів представника Позивача про те, що Позивачу не було відомо про вказані обставини.

Крім того, суд наголошує, що таке твердження Позивача не спростовує той факт, що водій зобов`язаний мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.

Зважаючи на викладене, Відповідач, у відповідності до норми частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" правомірно застосував до Позивача санкції у вигляді штрафу за здійснення міжнародних автомобільних перевезень без тахокарт відповідно №097549 від 01.10.2018.

Таким чином, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накладати штраф за кожен випадок такого порушення.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 10.05. 2019 року у справі № 816/124/17, адміністративне провадження №К/9901/34159/18.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідні положення Відповідачем дотримані повністю.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно статті 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Львів-Інтуртранс" до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу № 087590 від 27.11.2018, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено та підписано 05.08.2019.

Суддя Мричко Н.І.