Рішення

від 05.08.2019 по справі 400/1592/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 р. № 400/1592/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 35, м. Миколаїв, 54001 Центральної обласної лікарсько - консультативної комісії Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні, вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв, 54018

про:визнання протиправним та скасування рішення, оформленного протоколом від 31.01.2019 р. №1; стягнення моральної шкоди 20000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення центральної лікарсько-консультативної комісії Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні, яке оформлено протоколом № 1 від 31.01.2019 та згідно якого дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у наданні медичного висновку-дитина з інвалідністю, стягнення 20 000 грн. моральної шкоди,3000 грн. надання правничої допомоги.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення ЦЛКК МОДКЛ є протиправним, оскільки прийнято на підставі телефонної консультації з республіканським головним експертом з дитячої ендокринології. Комісія вирішила, що діагноз встановлений Державною установою Інститут охорони здоров`я дітей і підлітків Національної академії медичних наук України не відповідає дійсності та не є підставою для надання висновку дитина з інвалідністю, що є порушенням п.п.1-4,7 Порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 482 від 04.12.2001, а саме: не проведено огляд дитини, не надано належної оцінки медичній документації, при наявності сумнівів у правильності встановленого діагнозу не було проведення повторних аналізів та додаткових досліджень.

Ухвалою суду від 18.06.2019 залучено до участі у справі другого відповідача Центральну обласну лікарсько-консультативну комісію Миколаївської обласної клінічної лікарні.

Відповідач1) надав відзив, в якому просив замінити його, як неналежного відповідача належним, оскільки спірний протокол ним не приймався.

Відповідач 2) надав відзив, в якому позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Надані позивачем медична документація із досконалими обстеженнями, проведеними пробами не підтвердили зазначений у виписці діагноз Передчасний статевий розвиток , тому підстави для встановлення інвалідності ОСОБА_2 , 17.01.2017 відсутні.

Після надання сторонами пояснення, суд перейшов до розгляд справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив:

Позивач разом зі своєю донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 двічі проходила обстеження за направленням лікаря-гінеколога Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні у Державній установі Інститут охорони здоров`я дітей і підлітків Національної академії медичних наук України з 14.09.2018 по 24.09.2018 та з 10.12.2018 по 31.12.2018. У протокол засідання лікарняної консультативної комісії клініки ДУ ІОЗДП НАМН України №262 зазначено, що дитині встановлено діагноз: Гіперфункція гіпофіза. Передчасний статевий розвиток . Має право отримання соціальної допомоги на дитину-інваліда дитинства до 18 років на підставі наказа №454/471/516 від 08.11.2001 МОЗУ, МТ та СПУ, МФУ розділ ІІ, п.3, пп.Е22.

Позивач звернулась до відповідача 2 з медичною документацією для встановлення інвалідності своїй дитині.

У висновку протоколу № 1 від 31.01.2019 зазначено, що діагнозу Передчасний статевий розвиток у дитини не має, підстави для надання висновку дитина-інвалід немає. В присутності матері по телефону була проведена консультація із республіканським головним експертом з дитячої ендокринології. Попередньо республіканський головний експерт з дитячої ендокринології був ознайомлений з виписним епікризом по електронній пошті. Надано висновок: Ізольоване телархе, яке не потребує лікування до 3-х років і не є підставою для надання висновку дитина-інвалід. Рекомендована очна консультація республіканського головного експерта з дитячої ендокринології Н.Б . Зелінської.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям № 917 від 21.11.2013 лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров`я місцевих держадміністрацій.

У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи.

Відповідно до п.8 постанови КМУ № 917 Центральні комісії:

1) здійснюють організаційно-методичне керівництво міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;

2) перевіряють за зверненням дитини-інваліда віком понад 15 років, батьків або законних представників дитини-інваліда:

правомірність прийнятих міськими, районними, міжрайонними, районними в містах комісіями рішень щодо встановлення інвалідності;

якість розроблення індивідуальних програм реабілітації та здійснюють контроль за їх виконанням;

3) розробляють комплексні заходи у регіонах щодо профілактики і зниження рівня дитячої інвалідності, а також в установленому порядку удосконалюють механізм проведення реабілітації дітей-інвалідів;

4) проводять у складних випадках огляд хворих дітей та дітей-інвалідів за направленнями міських, районних, міжрайонних, районних у містах комісій;

5) надають консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи дітей міських, районних міжрайонних, районних у містах комісій;

6) направляють в особливо складних випадках дітей, батьки або законні представники яких звертаються для встановлення інвалідності дитині, до центральної комісії МОЗ;

7) впроваджують у роботу наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними установами, готують пропозиції щодо удосконалення медико-соціальної експертизи;

8) беруть участь у конференціях, нарадах, семінарах з питань профілактики дитячої інвалідності, реабілітації та адаптації дітей-інвалідів.

Наказом Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації № 287-Л від 16.05.2018 утворена центральна обласна лікарська-консультативна комісія на базі Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні та затверджено її склад та Положення про центральну обласну лікарська-консультативну комісію. Цим же наказом (п.4) зобов`язано головних лікарів центральних районних лікарень утворити відповідні міські (міст обласного значення) та районні лікарсько-консультативні комісії, розробити та затвердити Положення про лікарсько-консультативні комісії та забезпечити їх роботу.

Положення про центральну обласну лікарська-консультативну комісію, затверджене наказом управління охорони здоров`я облдержадміністрації № 287-Л від 16.05.2018, визначає механізм проведення медико-соціальної експертизи хворих, що не досягли повноліття, дітей-інвалідів з метою встановлення ступеня обмеження життєдіяльності під час взаємодії із зовнішнім середовищем та часу настання інвалідності.

Висновки Комісії обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти.

Положенням дублюються обов`язки ЦЛКК, зазначені в п.8 постанови КМУ № 917 та до них не віднесено повноваження, які визначають: наявність стійкого розладу функцій організму та відповідно можливі обмеження життєдіяльності дитини під час взаємодії із зовнішнім середовищем; категорію "дитина-інвалід" або "дитина-інвалід підгрупи А", причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати працездатності (у відсотках) у дітей віком від 15 до 18 років, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві ; оскільки відповідно до п.7 постанови КМУ №917 ці обов`язки належать лікарсько-консультативним комісіям, які функціонують у закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.7 Наказу Міністерство охорони здоров`я України N 482 від 04.12.2001 "Про затвердження порядку видачі медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років" визнання дитини віком до 18 років інвалідом та оформлення медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років здійснюється лікарсько-консультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини після особистого огляду її та за наявності виписки з медичної карти стаціонарного хворого (ф.027/о) або консультативного висновку спеціаліста (ф.028/о), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини в дитячій обласній, багатопрофільній міській лікарнях, спеціалізованих лікарнях, диспансерах, де діти перебувають на диспансерному обліку та спеціалізованому лікуванні, Українській дитячій спеціалізованій лікарні "ОХМАТДИТ", Українському центрі медичної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи або клініках науково-дослідних установ Міністерства охорони здоров`я, Академії медичних наук України та оформлених у зазначеному порядку.

Відтак, позивач повинен був звернутись до районної у містах ЛКК за місцем проживання. Доказів того, що районні ЛКК не створені або не працюють позивач суду не надав.

При вирішенні спору суд наголошує на тому, що ним не встановлюється правильність або хибність діагнозу дитини позивача, не вирішується питання підстав для наявність або відсутності встановлення інвалідності дитині, а надається оцінка рішенню ЦЛКК з точки зору: чи мала комісія повноваження приймати таке рішення та чи була дотримана процедура при прийнятті рішення.

Відповідач 2 у своїх поясненнях у судовому засіданні зазначив, що їх комісія не має повноважень встановлювати інвалідність, що вони лише надають консультативні висновки, що передбачено п.7 наказу управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.05.2018 № 287-Л та надають консультативні висновки відповідно до п.7 Порядку №482, що й було ними зроблено відповідно до вимог чинного законодавства.

Але пунктом 7 наказу від 16.05.2018 передбачено, що головним лікарям закладів охорони здоров`я районів області проводити встановлення первинної інвалідності дітям та підліткам на підставі консультативного висновку центральної обласної лікарсько-консультативної комісії. Це застереження стосується тільки для головних лікарів районів області, які знаходяться в Миколаївській області (Арбузинський район, Баштанський район, Березанський район і т.і.), а не міста, де мешкає позивач зі своєю дитиною, тому цей пункт наказу до спірних правовідносин не застосовується.

Крім того, відповідач 2 не повідомив позивачці про те, що ЦЛКК не встановлюють інвалідність, а надають тільки консультативний висновок.

Також суд не приймає посилання відповідача на те, що ЦЛКК приймає консультативний висновок та рекомендації перед вирішенням питання про встановлення інвалідності ЛКК, оскільки Порядком № 482 передбачено консультативний висновок спеціаліста(ф.028/0), а не консультативний висновок виданий ЦЛКК.

Відповідно до постанови КМУ №917 та Положення про ЦЛКК, затверджене наказом від 16.05.2018, відповідач не наділений повноваженнями встановлювати первинну інвалідність. До його повноважень відноситься, зокрема перевірка за зверненням батьків правомірність прийнятих міськими, районними, міжрайонними, районними в містах комісіями рішень щодо встановлення інвалідності, і.т.і.

Відтак, відповідач наділений повноваженнями перегляду рішень-висновків прийнятих районними у містах комісіях.

Центральна лікарсько-консультативна комісія Миколаївської обласної клінічної лікарні відповідно до наданих їй повноважень не мала права встановлювати або відмовляти у встановленні первинної інвалідності дитині позивача.

Тому рішення, а саме протокол № 1 від 31.01.2019 , згідно якого дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у наданні медичного висновку-дитина з інвалідністю, прийнятий поза межами повноважень ЦЛКК та є протиправним і належить скасувати.

Позивач просить стягнути моральну шкоду в сумі 20 000 грн. з відповідачів. В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що після рішення комісії у позивачки підвищився тиск, порушився сон, вона страждала від несправедливості.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державною, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Конституція України ( ст. 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України визначено, що моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров`я,

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів,

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна,

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Але позивач не надав суду будь-яких доказів своїх страждань та причинний зв`язок їх саме з рішенням відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути 3000 грн. за надання правничої допомоги, але будь-яких доказів понесення витрат за надання правничої допомоги позивач суду не надала, тому в їх відшкодування суд відмовляє.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати рішення центральної лікарсько-консультативної комісії Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні, яке оформлено протоколом № 1 від 31.01.2019, згідно якого дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у наданні медичного висновку-дитина з інвалідністю.

Судовий збір підлягає поверненню відповідно до ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Адміральська, 35, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02012438) , Центральної обласної лікарсько - консультативної комісії Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні (вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв, 54018 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення центральної лікарсько-консультативної комісії Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні, яке оформлено протоколом № 1 від 31.01.2019, згідно якого дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у наданні медичного висновку-дитина з інвалідністю.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної обласної лікарсько - консультативної комісії Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні (вул. Миколаївська, 21, м. Миколаїв, 54018 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.1364782427.1 від 24.05.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко