Постанова

від 30.07.2019 по справі 520/3060/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 р.Справа № 520/3060/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 04.06.19 по справі № 520/3060/19 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Приватного підприємства "Докстен " про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, з адміністративним позовом до приватного підприємства "Докстен", в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 87 369,37 грн. в рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків приватного підприємства "Докстен".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватне підприємство "Докстен" перебуває на податковому обліку та має податковий борг в загальній сумі 87 369,37 грн. Проте, вказана сума до теперішнього часу підприємством не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто до бюджету України з усіх відкритих розрахункових рахунків приватного підприємства "Докстен" (код ЄДРПОУ 36429351) кошти у розмірі 57320 (п`ятдесят сім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 30049,37 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо обґрунтованості нарахованої пені у розмірі 30049,37 грн., колегія судів зазначає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що у висновках акту перевірки від 26.09.2017 року № 13534/20-40-14-12-11/36429351 зазначено, що ПП "Докстен" завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 56 667,21 грн. (серпень 2015 року), в результаті чого занижено суму ПДВ на 45 856,00 грн. (серпень 2015 року) та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (серпень 2015 року) на 10 811,00 грн. (а.с. 28).

За результатами перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002221411 від 17.10.2017 року на суму грошового зобов`язання зі сплати ПДВ 45 856,00 грн., яку платником податків було занижено за серпень 2015 року, та визначено суму штрафу 11464,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням підприємство оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року по справі № 820/5138/17 адміністративний позов ПП "Докстен" до ГУ ДФС України у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено та скасовано, зокрема, податкове повідомлення - рішення №0002221411 від 17.10.2017 року, прийняте ГУ ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС України у Харківській області задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 року по справі № 820/5138/17 скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Постанова набрала законної сили 14.03.2018 року.

На виявлену в результаті перевірки суму заниження платником податків суми грошового зобов`язання зі сплати ПДВ за серпень 2015 року на 45 856,00 грн., податковим органом нараховане пеню за період з 30.09.2015 року по 23.03.2018 року, сума якої за вказаний період склала 30049,37 грн., що підтверджено розрахунком загальної суми боргу та розрахунком пені, обчисленої органом ДПС (а.с. 33 - 34).

В розрахунку загальної суми боргу податковий орган зазначив, що нарахування пені відбувалося на підставі пп. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України, а саме з охопленням всього періоду такого заниження грошового зобов`язання (а.с. 33).

В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення в тому числі і пені з Приватного підприємства "Докстен ".

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд першої виходив з того, що нарахування пені платнику податків за період з 30.09.2015 року є необґрунтованим та таким, що суперечить ст. 129 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією судів встановлено, що пеня нарахована позивачу на суму податкових зобов`язань, які були визначені в акті перевірки від 26.09.2017 року № 13534/20-40-14-12-11/36429351.

Нарахування пені контролюючим органом в розмірі 30049,37 грн. відбулось за період з 30.09.2015 року по 23.03.2018 року, яка нарахована у зв`язку з виявленням під час перевірки позивача заниження відповідачем суми податку на додану вартість на 45 856,00 грн. та за весь період такого заниження.

Колегія судів не погоджується з таким нарахуванням та зазначає.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, є податковим боргом (підпункт 14.1.175 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання протягом установленого строку.

Для випадків адміністративного порядку узгодження суми грошового зобов`язання платника податків строк сплати визначається пунктом 57.3 статті 57 ПК України.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок нарахування пені з визначенням моменту початку її нарахування та закінчення визначений статтею 129 ПК України.

Відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до розділу 7 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному випадку нарахування пені мало бути розпочато після спливу десятиденного строку з дня наступного узгодження податкового повідомлення-рішення (після закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу), що не було зроблено позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості нарахування пені за період з 30.09.2015 року по 23.03.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року по справі № 520/3060/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 05.08.2019 року