Постанова

від 25.07.2019 по справі 540/2085/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2085/18 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

за участі секретаря - Скоріної Т.С.

представників позивача - Веріковської Т.А., Сухової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Енерджі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Енерджі до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Атлас Енерджі (далі - ТОВ Атлас Енерджі ) у травні 2017 року звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому, з урахуванням уточнень (т.3 а.с.78-88), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2017 року:

- №0000051409, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями на суму 39 539,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 9 884,85 грн.;

- №0000041409, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем додатковий імпортний збір за податковими зобов`язаннями на суму 9 414,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 353,54 грн.

Також позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень надмірно сплачені грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 76 921,34 грн., що складається із сум податкового зобов`язання, штрафних санкцій та пені за несвоєчасне перерахування податку на додану вартість та додаткового імпортного збору.

ТОВ Атлас Енерджі також просило вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених під час розгляду справи, а саме: стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, судовий збір у сумі 1600 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 13 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ Атлас Енерджі зазначило, що у контролюючого органу не було законних підстав для призначення документальної невиїзної перевірки, оскільки останній використав документи органа іноземної держави, які не мають переклад на українську мову та не є легалізованими в установлений законом спосіб.

Також позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень зробив невірні висновки щодо подання підприємством недостовірних відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, а саме не зазначив у складі митної вартості витрати на транспортування.

На думку позивача, контролюючий орган не звернув уваги, що поставка товарів здійснювалась на умовах DAP-Високопілля (згідно Інкотермс-2010), за якими вартість товару включає і вартість транспортування.

Узагальнюючи викладене товариство наголошує, що протиправні рішення контролюючого органу призвели до безпідставної сплати ними податкових зобов`язань, штрафних санкцій та пені, а це є підставою для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Дана справа після її перегляду Верховним Судом була повернута на новий розгляд до суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд, вирішуючи справу по суті, ухвалив 14 лютого 2019 року, рішення, яким позов ТОВ Атлас Енерджі задовольнив частково.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що суб`єкт владних повноважень довів наявність законних підстав для проведення документальної невиїзної перевірки позивача, адже, на момент її призначення, отримав від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджену інформацію, яка свідчила про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено.

Також, суд вважав, що проведення спірної перевірки на підставі копій документів, які складені на іноземній мові, не є безумовною підставою для визнання такої перевірки незаконною, оскільки під час вирішення спірних правовідносин таким доказам надається оцінка у сукупності з іншими доказами, встановленими під час розгляду обставин, які мають значення для їх правильного та об`єктивного вирішення.

Щодо суті виявлених у ході перевірки порушень суд зазначив, що суб`єкт владних повноважень не довів належними доказами заниження ТОВ Атлас Енерджі митної вартості імпортованих товарів, оскільки документи для розмитнення товару були подані органу доходів і зборів у повному обсязі та розбіжностей в них не виявлено.

До того ж, на думку суду першої інстанції, контролюючим органом не доведено, що умови поставки товару на адресу позивача були саме FCA (згідно Інкотермс-2010), які передбачають оплату доставки товару за рахунок покупця і повинні бути окремо задекларовані.

Відмовляючи у стягненні з бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі надмірно сплачених коштів, за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, на загальну суму 76 921,34 грн., суд вважав, що така вимога є передчасною, позаяк є відповідний Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами , що затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2017 року №618.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд першої інстанції, дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 1600 грн. підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань в сумі 800 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 13 000 грн., суд зазначив, що адвокатом не надано належних доказів, що підтверджують суму гонорару, оскільки наданий акт виконаних робіт не містить деталізованого їх опису із зазначенням сум за кожний вид робіт, а це унеможливлює оцінку співмірності суми гонорару фактично виконаної роботі.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ Атлас Енерджі подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Атлас Енерджі зазначило, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність проведення перевірки та законність використання документів іноземних держав, які не мають перекладу та не є легалізованими в установлений законом спосіб. Наведене, на думку апелянта, призвело до незаконності як самої перевірки так і її наслідків.

На підтвердження своєї позиції ТОВ Атлас Енерджі , наводить правовий висновок Верховного Суду, який викладений в постанові, що ухвалена за аналогічними правовідносинами.

Далі апелянт зазначає, що по суті виявлених порушень контролюючий орган дійшов неправильного висновку про заниження митної вартості імпортованого товару, оскільки підприємство не порушувало митне законодавство при ввезенні на митну територію України товару. Митну вартість товариством визначено відповідно до контракту та інвойсів, з урахуванням умов поставки DAP.

Продовжуючи наполягати на тому, що надмірно сплачені грошові кошти за податковими повідомленнями-рішеннями підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, апелянт не зазначає нормативно-правового обґрунтування таких доводів і не спростовує висновків суду першої інстанції про їх передчасність.

Щодо розміру судових витрат апелянт вважає, що на його користь має бути стягнутий сплачений ним судовий збір у сумі 1600 грн. та витрати на професійну правовничу допомогу у розмірі 13 000 грн., що підтверджується відповідним договором про надання правової допомоги, платіжним дорученням про сплату ТОВ Атлас Енерджі на рахунок адвокатського об`єднання Мімір вказаної суми та актом виконаних адвокатом робіт.

ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі також не погодилось з судовим рішенням вважаючи, що воно ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, вважає, що його належить скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтування апеляційної скарги складається з того, що контролюючим органом встановлено заниження ТОВ Атлас Енерджі митної вартості, як бази оподаткування митними платежами. Таке заниження апелянт пояснює тим, що позивачем не включено до митної вартості товарів транспортні витрати на їх перевезення з Нідерландів до смт. Високопілля, Херсонської області, тобто доставки до місця призначення.

У відзиві на апеляційну скаргу контролюючого органу ТОВ Атлас Енерджі вважає її доводи необґрунтованими та просить залишити її без задоволення.

ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не скористалось своїм правом на подання відзиву на скаргу ТОВ Атлас Енерджі .

Фактичні обставини справи.

Основним видом діяльності ТОВ Атлас Енерджі є виробництво електроенергії.

08.10.2015 року між ТОВ АТЛАС ЕНЕРДЖІ та компанією HESKO s.r.o (Чеська республіка) був укладений контракт № UА07, відповідно до п. 1.1. якого, Продавець HESKO s.r.o продає, а Покупець ТОВ Атлас Енерджі купує і оплачує продукцію: металеві конструкції, технологічне обладнання для будівництва сонячних електростанцій, найменування і асортимент якого встановлюється відповідно до комерційних інвойсів.

Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що вартість Товару встановлюється згідно інвойсів на кожну партію окремо.

Поставка товару здійснюється на умовах DAP - смт. Високопілля, Херсонська область, Україна, згідно тлумачення термінів Інкотермс 2010 (п. 1.4 Контракту).

Відповідно до п. 3.1. контракту № UА07 від 08.10.2015 року, загальна вартість контракту 4 500 000,00 євро, що включає вартість: товару, тари, пакування, завантаження, маркування, доставки в пункт призначення, інформації про відвантаження товару, виписки, вантажних митних платежів і оформлення митних формальностей на території Продавця.

Відповідно до умов вказаного контракту, у листопаді 2015 року позивач отримав полікристалічні, сонячні, фотогальванічні модулі у вигляді панелей (батареї), що використовуються для перетворення сонячного світла в електричну енергію.

З метою здійснення митного оформлення імпортного товару, позивачем до сектору митного оформлення митного поста Волинська митниця ДФС були подані митні декларації:

- № 508050000/2015/042305 від 05.11.2015 р.;

- № 508050000/2015/042523 від 13.11.2017 р.;

- № 508050000/2015/042546 від 16.11.2017 р.

За змістом вказані митні декларації містили інформацію, що відправником товару є HESKO s.r.o (Чеська республіка), одержувачем - ТОВ Атлас Енерджі (Херсонська область, Високопільський район, вул. Ювілейна, буд. 29), умови поставки DAP UA Високопілля.

Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості ТОВ Атлас Енерджі надало наступні документи:

- контракт №UA07 від 08.10.2015 року;

- інвойси, відповідно до яких постачальник HESKO s.r.o на замовлення ТОВ Атлас Енерджі постачає сонячні панелі, на підставі яких проводилися розрахунки;

- CMR, в яких зазначено вантажовідправника Canadian Solar (Нідерланди), вантажоотримувача HESKO s.r.o , місце розвантаження - ТОВ Атлас Енерджі (смт. Високопілля) та товар - сонячні модулі.

Митне оформлення даного товару органом доходів і зборів було здійснено на підставі заявленої позивачем митної вартості, за ціною контракту, оскільки сумнівів щодо заявленої митної вартості товару не виникло, розбіжностей у поданих документах також не виявлено.

Позивачем в повному обсязі проведено оплату митних платежів та зборів, у зв`язку з чим, товар випущений у вільний обіг.

04.03.2016 року, з метою перевірки законності ввезення ТОВ Атлас Енерджі на митну територію України наведеного вище товару, Департаментом адміністрування митних платежів ДФС України направлено до митної адміністрації Нідерландів запит №3877/5/99-99-25-01-04-16 щодо перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів.

28.12.2016 року до Херсонської митниці ДФС надійшов лист-відповідь митної адміністрації Нідерландів разом з копіями документів, які були складені на іноземній мові.

Наведені документи, які не мали офіційного перекладу та не були легалізовані в установленому законом порядку, свідчили про поставку на умовах FCA (згідно Інкотермс-2010), яка покладає транспортні витрати на покупця, а не DAP, де вартість товару включає і вартість транспортування.

Зазначена інформація та документи були направлені до ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (лист від 04.01.2017 року №32/21-70-19).

Для перевірки отриманої інформації, контролюючий орган направив запити на адреси підприємств-перевізників та отримав відповіді з копіями первинних документів, про постачанні товару на умовах FCA.

16.02.2017 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі направило запит №414/10/21-22-14-09-14 на адресу ТОВ Атлас Енерджі щодо надання інформації про митне оформлення товару та отримало документи ідентичні документам, які були надані під час митного оформлення товару, що постачання обладнання відбувалося на умовах DAP.

ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі провело документальну невиїзну перевірку ТОВ Атлас Енерджі щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митним деклараціям: від 05.11.2015 року № 508050000/2015/042305; від 13.11.2015 року № 508050000/2015/042523; від 16.11.2015 року №508050000/2015/042546, за результатами якої складено акт № 0001/7/21-22-14-09-16/37411633 від 10.03.2017 року (далі - акт перевірки).

У висновках даного акту перевірки контролюючим органом зазначено наступні порушення ТОВ Атлас Енерджі :

- статті 49, частини 1 статті 51, ст. 52, 53, ч. 10 статті 58, ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, що призвело до заниження митної вартості товарів, ввезених на територію України на загальну суму 188 283,04 грн.;

- статті 3 Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014 року № 73-VIII, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті додаткового імпортного збору на загальну суму 9 414,16 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 39 539,45 грн.

23.03.2017 року за результатами перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000051409 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в сумі 39 539,45 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 884,85 грн.

- № 0000041409 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем додатковий імпортний збір в розмірі 9 414,16 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 353,54 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року, за результатами оскарження спірних податкових повідомлень - рішень, вони були скасовані та стягнуто з державного бюджету кошти, які сплачені платником податків, на їх виконання.

06.02.2018 року вказане рішення було скасовано Одеським апеляційним адміністративним та ухвалене нове - про відмову в задоволенні позову.

За результатами розгляду касаційної скарги ТОВ Атлас Енерджі , постановою Верховного Суду від 07.08.2018 року скасовано судові рішення попередніх інстанцій та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів, Верховний Суд зазначив, що суди не дослідили умови поставки та оплати товарів, не встановили дійсного змісту щодо наявності розбіжностей у документах щодо митної вартості товарів в частині транспортних документів.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляцій та про зміну судового рішення, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частина 1 статті 345 Митного кодексу України передбачає, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (ч.2 ст.351 Митного кодексу України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів (ч.3 ст. 351 Митного кодексу України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ч.1 ст.495 Митного кодексу України).

Стаття 13 Закону України Про міжнародне приватне право (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

За аналізом викладених норм, логічним висновком має бути судження про те, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації, яка повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України, у даному випадку проставлянням апостилю.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки, що виразилось у призначенні перевірки та обґрунтування її висновків на підставі документів органа іноземної держави, без перекладу на українську мову та нелегалізованих в установлений законом спосіб.

Відтак, є обґрунтованими доводи апеляції ТОВ Атлас Енерджі , що документи, які використовувались контролюючим органом, на підтвердження правомірності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм законодавства, не є допустимими, достовірними та належними доказами, оскільки не мають перекладу на українську мову та нелегалізовані в установлений законом спосіб, а отже не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

Наведені дії суб`єкта владних повноважень призвели до незаконності як самої перевірки, так і її наслідків.

За таких умов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що отримані відповідачем, офіційні іноземні документи є письмовими доказами без їх легалізації.

У свою чергу, доводи апелянта в особі ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про встановлення в ході проведення перевірки обставин, що свідчать про надання позивачем органу доходів і зборів недостовірних відомостей про ціну імпортованих товарів, що призвело до заниження їх митної вартості не спростовують факту протиправності призначення та проведення перевірки на підставі документів, які не мають перекладу на українську мову та нелегалізованого в установленому законом порядку, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

Дана позиція суду апеляційної інстанції побудована на правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року (справа №821/2067/17; провадження №К/9901/66269/18), що розглядав справу за аналогічними правовідносинами між тими ж самими сторонами, але за іншою поставкою товару.

Довід апеляції ТОВ Атлас Енерджі , що надмірно сплачені грошові кошти за спірними податковими повідомленнями-рішеннями підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Суд першої інстанції вирішуючи наведену вимогу, правильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 45 Бюджетного кодексу України, а також Порядок № 618, адже, останні, регулюють питання порядку та умов повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів врегульовано.

Так, ч. 1, ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України передбачають, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Розділом ІІІ Порядку № 618 встановлено порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Згідно з п.1 Розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Таким чином, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову у цій частині.

Щодо питання стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у їх стягненні.

Так, відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст. 139 КАС України).

Отже, для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу, з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт

У цій справі на підтвердження обсягу виконаних адвокатом робіт до суду, зокрема, надано акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 25.04.2017 року. При цьому, вказаний акт не містить деталізованого опису виконаних адвокатом робіт із зазначенням сум гонорару адвоката за кожний вид робіт, що позбавляє суд надати оцінку співмірності суми гонорару фактично виконаній адвокатом роботі.

Крім того, є правильними посилання суду першої інстанції, що платіжне доручення №1149 від 25.05.2017 року про сплату позивачем на рахунок адвокатського об`єднання Мімір 13 000 грн. не може бути визнаним належним доказом, оскільки воно не містить жодних відомостей, що сплачені за ним кошти є оплатою правової допомоги у межах розгляду даної адміністративної справи.

Є, таким, що відповідає законодавству, розмір стягнутого на користь позивача судового збору, а саме пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 800 грн.

Отож, резюмуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виразилося у неправильному тлумаченні закону. Проте, це не може бути підставою для скасування судового рішення, адже суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, а відтак наявні підстави, відповідно до частини 4 статті 317 КАС України, для зміни його мотивувальної частини.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Енерджі - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Енерджі до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 05.08.2019 року.