Постанова

від 24.07.2019 по справі 140/230/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Каленюк Ж.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4980/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: Порхуна А.А.

представника позивача: Таргонія П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі № 140/230/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства КУРУС ПЛЮС до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ :

01.02.2019р. позивач Приватне підприємство КУРУС ПЛЮС (надалі ПП КУРУС ПЛЮС ) звернувся в суд з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000016/2 від 04.01.2019р.

На обґрунтування вимог позивач зазначає, що 29 листопада 2018 року придбав автомобіль марки LAND ROVER, модель DISCOVERI SPORT, VIN-код НОМЕР_1 . Вважає, що митний протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу та обраного методу його визначення, а саме, основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснив визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок чого прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Вважає, що відповідач протиправно поставив під сумнів весь поданий перелік документів та застосував резервний метод для визначення митної вартості товару. Збільшення такої вартості з 22000 євро на 28800 євро суттєво порушує права позивача.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2019р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 04.01.2019р. № UA205110/2019/000016/2.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу марки, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Волинська митниця Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що декларантом до митного оформлення не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в ст. 53 МК України, підтверджуючих митну вартість даного транспортного засобу, а саме не було долучено банківського платіжного документу чи будь-якого іншого платіжного та/або бухгалтерського документу, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, висновки про вартість та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні ( перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення, інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник апелянта ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

29.11.2018року між ПП КУРУС ПЛЮС (покупець) та ASANTECH SP. Z О.О. (продавець) укладено контракт №53/18-AS, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити транспортні засоби. (надалі - товар).

Так, відповідно до п.3.1 контракту №53/18-AS сторони погодили, що ціна кожної одиниці товару вказується в інвойсі, які складають невід`ємну частину цього контракту та формуються на умовах DAP згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 цього контракту).

На виконання умов контракту сторонами погоджено специфікацію від 22.12.2018р. №181222.3-AST/КР, згідно якої вартість товару легкового автомобіля LAND ROVER, модель DISCOVERI SPORT, VIN-код НОМЕР_1 , який був у використанні, становить - 22000 євро, ПДВ 0% (а.с.18).

Для підтвердження митного оформлення в режимі імпорту даного товару 02.01.2019р. позивач як декларант подав для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію №UA205100/2019/000036. Щодо товару за описом легковий автомобіль LAND ROVER, модель DISCOVERI SPORT, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна невизначений, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів 2179 куб.см., потужність - 140 kW, тип кузову універсал, колісна формула - 4x4, колір - сірий, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015, дата введення в експлуатацію 04 лютого 2015р. категорія транспортного засобу за документами виробника М1 декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 697711,04 грн., що дорівнює 22000 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2018р. №53/18-AS (а.с.25-29);

- специфікацію від 22.12.2018р. №181222.3- AST/КР (а.с.18);

- рахунок-фактуру від 22.12.2018р. №181222.3- AST/КР (а.с.19);

- міжнародну товарно-транспортну накладну від 22.12.2018р. б/н (а.с.20);

- сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175388 (а.с.21-22);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20 грудня 2018 року А№40844477 (а.с.23-24);

- декларацію країни відправлення від 22 грудня 2018 року №18PL341010Е0278530 (а.с.30);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 22.12.2018р. №UA205100/2018/021854, фото від 29.12.2018р.

Отже, декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі необхідні документи, що передбачені в ст. 53 МК України. Тобто, вищевказані документи визначають ціну транспортного засобу в розмірі - у розмірі 697711,04 грн., що дорівнює 22000 євро.

З витягу Програмно-інформаційного комплексу ( далі -ПІК) Інспектор-2006 за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Зокрема, за результатами опрацювання згенерований профілів ризику митний орган встановив, що Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів . Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта ЕUR, вартість 28800 .

Крім того, при перевірці документів митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до інвойсу від 22.12.2018р. №181222.3-AST/КР продавцем товару є ASANTECH SP.Z.O.O.ul. Francuska 49/46 Warszawa PL 03-905, покупцем ПП Курус Плюс, а СМR (міжнародній товаротранспортній накладній) б/н від 22.12.2018р. та технічному паспорті А№40844477 вказано власника транспортного засобу: Baltcoast OU Grandini TN 1 Tallinn/Estonia.

З огляду на це, відповідач запропонував декларанту в десятиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, висновки про вартість та якісні характеристики оцінювального товар, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування ( якщо здійснювалось страхування); транспортні ( перевізні ) документи, що місять відомості про вартість перевезення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.(а.с. 54 )

На вимогу митного органу, позивач 04.01.2019р. надав наступні документи:

- звіт про оцінку транспортного засобу від 03.01.2019р. №7/19 (а.с.31-34),

- довідку про транспортні витрати від 03 січня 2019 року (а.с.35), вказавши, що страхування товару не здійснювалося.

При цьому, ПП Курус плюс повідомив відповідача про відсутність банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за товар, оскільки згідно з умовами контракту від 29.11.2018р. №53/18-AS розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки.

04.01.2019р. митний орган прийняв рішення №UA205110/2019/000016/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товару легкового автомобіля марки LAND ROVER, модель DISCOVERI SPORT, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 за резервним методом у розмірі - 28800 євро

Зокрема, у графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності (ті, про які вказано в повідомленні декларанту).

У зв`язку із коригуванням митної вартості митним органом видано картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00037 від 30.01.2019 р.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст. 52 МК України).

Відповідно до ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною , з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

При цьому в ч.6 ст. 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені ст. 53 МК України. Проте, відповідач не мав законних підстав для витребування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

В даній справі митний орган вважає, що декларант надав недостовірні документи у зв`язку із наявністю розбіжностей у відомостях рахунку-фактури ( інвойсу) від 22.12.2018 р. № 181222.3-AST/KP та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу А № 40844477, міжнародній транспортній накладній ( CMR) б/н від 22.12.2018р. в частині визначення продавця та власника транспортного засобу. Тобто, митний орган за таких обставин обґрунтовує подання декларантом додаткових документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість, а тому відповідач необґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи. При цьому апеляційний суд зазначає, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що продавцем є компанія нерезидент ASANTECH SP. Z О.О. (Варшава, Республіка Польша). У міжнародній товаротранспортній накладній від 22 грудня 2018 року також вказано, що відправником є Baltcoast OU Grandini TN 1 Tallinn/Estonia через ASANTECH SP.Z.O.O. (Варшава, Республіка Польша.).

Вимоги ч.3-4 ст. 53 та ч.2 ст. 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Оскільки з поданих декларантом документів видно, що він придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 02 січня 2019 року №UA205100/2019/000036, за ціною 22000 євро, про що свідчать рахунок-фактура від 22 грудня 2018 року №181222.3-AST/КР (а.с.19, 75), специфікація від 22 грудня 2018 року 181222.3-AST/КР (а.с.18).

На час розгляду справи декларант сплатив на користь продавця 22000 євро за автомобіль марки LAND ROVER, модель DISCOVERI SPORT, VIN НОМЕР_1 , що підтверджується листом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Південний від 22.03.2019р. №017-001-11333 БТ -2019 (а.с.88).

Із умов контракту від 29 листопада 2018 року №53/18-AS щодо розрахунків за товар видно, що (післяоплата здійснюється протягом 180 календарних днів з моменту поставки). Тобто, декларант на час митного оформлення не мав можливості надати митному органу банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, що митний орган залишив поза увагою.

Одночасно, із листа компанії ASANTECH SP.Z.O.O. від 03 січня 2019 року, що надавався декларантом додатково, видно, що доставка товару марки LAND ROVER, модель DISCOVERI SPORT, VIN: НОМЕР_1 згідно з контрактом №53/18-АS включена у ціну товару та становить 400 євро (а.с.35).

Наведене відповідає умовам DAP, що визначені контрактом №53/18-АS. Поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) Інкотермс означає, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Декларація країни відправлення від 22 грудня 2018 року №18PL341010Е0278530 (а.с.30, 76), заявка підтвердження вивозу (комунікат) IE599 (а.с.77-78) підтверджують поставку на вказаних умовах (у них також ціна товару вказана 22000 євро).

Отже, вищевказані документи не свідчать про те, що позивач поніс інші витрати, крім тих, які сплатив згідно з рахунком-фактурою від 22 грудня 2018 року №181222.3-AST/КР.

У звіті від 03 січня 2019 року №7/19 про оцінку транспортного засобу (а.с.31-34), який надавався на вимогу відповідача, визначено вартість транспортного засобу на дату оцінки на рівні 21928 євро. Даний звіт є довідковим та з огляду на документи, що видані продавцем товару, не є основою для визначення митної вартості декларантом. Разом з тим, звіт свідчить про рівень цін на такий транспортний засіб на ринку.

З огляду на викладене, апелянт не обґрунтував та не підтвердив жодними доказами ту обставину чому митна вартість, визначена декларантом у розмірі 22000 євро, у тому числі 400 євро транспортні витрати, не приймається митним органом до уваги.

Доводи апелянта про те, що митна вартість автомобіля, імпортованого позивачем за митною декларацією №UA205100/2019/000036 від 02.01.2019 р. не може бути визнана у зв`язку з неподанням всіх додаткових документів та відсутності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Так, відповідач, обмежившись у спірному рішенні лише загальним висновком про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

п. 2, 4 ч.2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як слідує з рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000016/2 від 04.01.2019р. у ньому зазначено лише про неможливість застосування 2-5 методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами 4 та 5, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч.2 ст. 55 МК України. Митний орган не зазначив в рішенні про коригування митної вартості порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Оскільки митним органом не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за першим методом. Проте, позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000016/2 від 04.01.2019р. - протиправним.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27 червня 2019 року у справі № 803/667/17, від 02 квітня 2019 року у справі № 809/784/19, від 06 березня 2019 року у справі № 809/278/17.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі № 140/230/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя З.М. Матковська

Постанова складена в повному обсязі 05.08.2019р.