Вирок

від 05.08.2019 по справі 755/11072/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11072/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Києві кримінальнепровадження внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за № 32019100000000164від 21лютого 2019року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шандра, Миронівського району, Київської області, громадянка України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 в літку 2018 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території Дніпровського району м. Києва зустрілася з невстановленою слідством особою, яка запропонувала останній за грошову винагороду стати учасником та директором підприємств, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531), ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаних товариств.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих їй невстановленою слідством особою, ОСОБА_4 , розуміючи, що вона стає учасником та призначає себе на посаду директора ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531), ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) не маючинаміру здійснюватигосподарську діяльність,з корисливих мотивів погодилася на таку пропозицію.

Так, згідно пункту 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник); документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом; інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

Пункт 9статті 24цього жЗакону визначає,якщо документидля проведеннядержавної реєстраціїюридичної особиподаються засновникомюридичної особи,державному реєстраторудодатково пред`являєтьсяйого паспорт.Якщо документидля проведеннядержавної реєстраціїюридичної особиподаються особою,уповноваженою засновником(засновниками)юридичної особи,державному реєстраторудодатково пред`являєтьсяїї паспортта надаєтьсядокумент,що засвідчуєїї повноваженняабо вразі поданняелектронних документівдокумент,що засвідчуєповноваження цієїособи,в електроннійформі залучаєтьсядо документів,передбачених частинами першою - сьомою цієї статті.

В свою чергу, ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надала невстановленій досудовим розслідуванням особі копії свого паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого Миронівським РВГУ МВС України у Київській області 12.01.1999 року та реєстраційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_2 , який на підставі цих документів у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час виготовив заяву про державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 28.08.2018, рішення №2 учасника ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 22.08.2018, заяву про державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 28.08.2018, рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 22.08.2018 та інші установчі, реєстраційні документи підприємств, в яких ОСОБА_4 була зазначена як учасник товариств та призначена на посаду директора.

В подальшому, 17.08.2018 ОСОБА_4 зустрілася у денний час доби біля виходу з станції метро «Контрактова Площа» в місті Києві з невстановленою слідством особою та прослідувала за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 22/17 до державного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , де в присутності вказаного нотаріуса підписала акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 17.08.2018, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 17.08.2018. Після чого 22.08.2018, ОСОБА_4 зустрілася у денний час доби біля виходу з станції метро «Дарниця» в місті Києві з невстановленою слідством особою та прослідувала за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 4 до державного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , де в присутності вказаного нотаріуса підписала рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 22.08.2018, рішення №2 учасників ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 22.08.2018 та інші установчі, реєстраційні документи підприємств в які внесені неправдиві відомості, а саме:

- в п.1 рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (кодЄДРПОУ 41854921) зазначено, що статутний капітал товариства сформовано в розмірі 100 000 грн. за рахунок внесків учасників, однак ОСОБА_4 частку в статутному капіталі фактично не приймала, внесків до статутного капіталу в порядку, розмірі та засобами, що передбачені установчими документами, не робила, а також не сплачувала грошових коштів за її придбання;

- в п.4 рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) зазначено, що вона є директором товариства, проте фактично наміру ставати директором товариства ОСОБА_4 не мала, в подальшому правами директора товариства не користувалася та обов`язки директора товариства не виконувала;

- в п.5 рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) зазначено, що місцезнаходження товариства: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 69, проте Товариство офісного та інших приміщень не мало та не використовувало;

- в п.6 рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (кодЄДРПОУ 41854921)зазначено види економічної діяльності товариства, які фактично ОСОБА_4 здійснювати наміру не мала;

- в п.1 рішення №2 учасників ТОВ «Апероль ЛТД»(кодЄДРПОУ 41852531) зазначено, що статутний капітал товариства сформовано в розмірі 100 000 грн. за рахунок внесків учасників, однак ОСОБА_4 частку в статутному капіталі фактично не приймала, внесків до статутного капіталу в порядку, розмірі та засобами, що передбачені установчими документами, не робила, а також не сплачувала грошових коштів за її придбання;

- в п.4 рішення №2 учасників ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) зазначено, що вона є директором товариства, проте фактично наміру ставати директором товариства ОСОБА_4 не мала, в подальшому правами директора товариства не користувалася та обов`язки директора товариства не виконувала;

- в п.5 рішення №2 учасників ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) зазначено, що місцезнаходження товариства: Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Миру, 83, проте Товариство офісного та інших приміщень не мало та не використовувало;

- в п.6 рішення №2 учасників ТОВ «Апероль ЛТД»(кодЄДРПОУ 41852531)зазначено види економічної діяльності товариства, які фактично ОСОБА_4 здійснювати наміру не мала.

Того ж дня, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у денний час доби перебуваючи біля виходу зі станції метро «Дарниця» в місті Києві ОСОБА_4 підписала рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 22.08.2018, рішення №2 учасників ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 22.08.2018 та інші документи щодо проведення державної реєстрації підприємства ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) та ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531), в які внесені неправдиві відомості щодо проведення ОСОБА_4 державної реєстрації підприємств ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) та ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) на своє ім`я, однак ОСОБА_4 участі в діяльності підприємства не приймала, наміру здійснювати діяльність від імені ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) та ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) як учасник та керівник вказаних підприємств не мала.

На час підписання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 28.08.2018, рішення №2 учасника ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) від 22.08.2018, заяви про державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 28.08.2018, рішення №2 учасників ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) від 22.08.2018 та інших установчих, реєстраційних документів підприємств, ОСОБА_4 розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) та ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921), оскільки ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа домовились про те, що учасником та директором вищевказаних підприємств буде значитися ОСОБА_4 , проте до діяльності ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) та ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) в подальшому вона не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаних вище підприємств будуть займатись інші особи.

Того ж дня, у невстановлений слідством час, після підписання вказаних вище документів, ОСОБА_4 передала їх за грошову винагороду у розмірі 700 гривень невстановленій досудовим розслідуванням особі.

В подальшому, невстановленою особою у невстановлений слідством час вказані документи подані для реєстрації ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) та ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі вказаних документів, Державним реєстратором 28 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію установчих документів юридичних осіб ТОВ «Апероль ЛТД» (код ЄДРПОУ 41852531) та ТОВ «Менеро» (код ЄДРПОУ 41854921) про що вчинено відповідно записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченої, яка будучи допитаною в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнала повністю, дала покази, підтвердила обставини їх вчинення, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу, щиро розкаялася у вчиненому.

Остання також виразила готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просила суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3ст. 349 КПК України,визнав недоцільнимдослідження доказівщодо обставин,які нікимне оспорюються,обмежившисьдопитом обвинуваченої, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують її особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченої, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,у межахч.3ст.349КПК України,керуючись законом,оцінюючи кожнийдоказ,що наявнийу провадженні,з точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язку,приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, за вище встановлених обставин.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.03.2018 у справі№ 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд уважає, установленими усі обставини, що мають значення для кримінального провадженняшляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядкуст. 349 КПК України.

При кваліфікації дій обвинуваченої суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення,визнаного судомдоведеним,суд у ракурсі кримінально-правової оцінки поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, з огляду на дійсність факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності та відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частинитого ж Кодексу, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 205-1 КК України, оскільки вона своїми умисними діями внесла в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має місце проживання, стан здоров`я, спосіб життя (раніше не судима, наявність на утриманні членів сім`ї які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останньою), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає належні соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченої до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 205-1 КК України у виді обмеження волі, зі звільненнявід відбування покаранняз випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 того ж Кодексу та покладенням обов`язків з числа визначених його ст. 76 КК, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Адже, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покаранняна переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покаранняперебуває усправедливому співвідношеннііз тяжкістюта обставинамискоєного іособою винного,адже справедливістьрозглядається яквластивість права,виражена,зокрема,в рівномуюридичному масштабіповедінки йу пропорційностіюридичної відповідальностівчиненому порушенню.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні вирішено відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлагає вирішенню згідно положень ст. 100 КПК України, однак вирішено бути не може, з огляду на не надання суду процесуальних рішень сторони обвинувачення про набуття певними доказами статусу речових.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

В силу ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Миронівським РВГУ МВС України у Київській області 12.01.1999 року) на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 1256,08 грн.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору.

С у д д я : ОСОБА_1