Ухвала

від 13.11.2018 по справі 903/55/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"13" листопада 2018 р. Справа № 903/55/18 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участю секретаря судового засідання Коритан Л.Ю., розглянувши скаргу Приватного підприємства "Флора"

на дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

у справі № 903/55/18

за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

- Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

до відповідачів: Приватного підприємства "Флора"

- Державного підприємства "ГрінЕнерго"

про визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015 року, скасування їх реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення земельних ділянок

за участю представників сторін :

від скаржника (відповідача 1): Гончар О. М. - довіреність від 23.11.2016р.;

від стягувача (відповідача 2): н/з;

від позивача - ГУ Держгеокадастру у Волинській області: Семенюта І.М., довіреність № 31-3-0.6-9/62-18 від 11.01.2018р.;

від Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області: Іващик Т. Л., довіреність б/н від 13.11.2018р. (посвідчення ВН № 0021 від 26.03.2018 року), Наумчук О. В. , довіреність б/н від 13.11.2018р. (посвідчення ВН № 0022 від 26.03.2018 року);

від прокуратури: Ревуха І.В., службове посвідчення № 045088 від 29.11.2016 року,

встановив:

30.10.2018 року ПП "Флора" звернулося до господарського суду із скаргою на дії ДВС (вих.№ 79 від 25.10.2018р.), в якій просить:

- поновити строк для звернення до суду із скаргою;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2018 року АСВП № 57017494;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року АСВП № 57017494;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП № 57017494;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП № 57017494.

В обґрунтування скарги зазначає, що на виконанні Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження АСВП № 57017494 з примусового виконання судового наказу №903/55/18-1, виданого 15 травня 2018 року Господарським судом Волинської області про зобов`язання ПП Флора повернути ДП Гріненерго земельні ділянки площею 21,4989 га, яка знаходиться за адресою Волинська обл., Маневицький район, Галузійська сільська рада, кадастровий номер 0723681500:02:002:0081 та площею 83,1454 га, яка знаходиться за адресою Волинська обл., Маневицький район, Галузійська сільська рада, кадастровий номер 0723681500:02:002:0082 .

ПП "Флора" вважає, що ДП Гріненерго , пред`являючи до Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області на виконання судовий наказ № 903/55/18-1 від 15 травня 2018 року, зобов`язане було сплатити авансовий внесок у розмірі двох мінімальних розмірів заробітних плат, а саме 7446 грн., проте такого авансового внеску не було сплачено.

Тому державний виконавець Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області був зобов`язаний повернути до ДП Гріненерго судовий наказ №903/55/18-1 від 15 травня 2018 року без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, проте державний виконавець Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Іващик Тарас Леонідович відкрив виконавче провадження постановою від 16 серпня 2018 року, в супереч вимогам п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження , а відтак оскаржувана постанова від 16 серпня 2018 року не відповідає вимозі закону та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що державний виконавець Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Іващик Тарас Леонідович, при винесенні оскаржуваної постанови від 16 серпня 2018 року діяв поза межами повноважень, не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, тому винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року, закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року також є протиправними та не сумісними з принципом законності та верховенства права, передбачених ст. 2 ЗУ Про виконавче провадження , а тому дані постанови також підлягають скасуванню.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подання скарги, скаржник зазначає, що про наявність виконавчого провадження ПП "Флора" дізналось лише 17.10.2018р. після блокування банком грошових коштів на рахунках та ознайомлення 18.10.2018р. повноважного представника з матеріалами виконавчого провадження ВП №57017494.

Ухвалою суду від 05.11.2018р. поновлено пропущений строк для подання скарги та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2018р..

13.11.2018р. на адресу суду від прокуратури Волинської області поступило пояснення №05-1852 вих.18 від 12.11.2018р., в якому просить відмовити у задоволенні скарги ПП Флора в частині визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018р.; закрити провадження за скаргою в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.10.2018р. та в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.10.2018р.; відмовити у задоволенні скарги ПП Флора в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2018р., дані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

13.11.2018р. на адресу суду від скаржника (ПП Флора ) поступила заява в якій зазначає, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2018 року державний виконавець прийняв рішення про стягнення з ПП Флора виконавчого збору у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, а в постанові про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року - ще 4 мінімальних розмірів заробітних плат, що свідчить про порушення державним виконавцем при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року вимог ч. 3 ст. 27 ЗУ Про виконавче провадження , відповідно до вимог якої з боржника юридичної особи при виконанні рішень зобов`язального характеру стягується виконавчий збір у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітних плат, дана заява долучена судом до матеріалів справи.

13.11.2018р. на адресу суду від ПП Флора поступило доповнення і уточнення до скарги №101 від 08.11.2018р., в якій просить суд:

- визнати незаконними рішення і дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2018 року АСВП № 57017494;

- визнати незаконними рішення і дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо стягнення з ПП Флора виконавчого збору та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року АСВП № 57017494;

- визнати незаконними рішення і дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо стягнення з ПП Флора витрат виконавчого провадження та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП № 57017494;

- визнати незаконними рішення і дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо закінчення виконавчого провадження та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП №57017494, дані доповнення і уточнення прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

13.11.2018р. на адресу суду від прокуратури Волинської області поступила заява №05-1854 вих.18 від 12.11.2018р. про застосування строку для звернення із скаргою, в якій просить відмовити в задоволенні скарги, в зв`язку з пропуском строку для оскарження постанов, дана заява долучена судом до матеріалів справи.

13.11.2018р. на адресу суду від прокуратури Волинської області поступила заява №05-1853 вих.18 від 12.11.2018р. про закриття провадження за скаргою ПП Флора в частині визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 03.10.2018р. та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.10.2018р. у АСВП № 57017494, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. При цьому посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №921/16/14-г/15 від 06.06.2018р., дана заява долучена судом до матеріалів справи.

13.11.2018р. на адресу суду від Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області поступив відзив №03-16-28/10779 від 06.11.2018р., в якому просять відмовити у задоволенні скарги ПП Флора в частині визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018р.; закрити провадження за скаргою в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.10.2018р. та в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.10.2018р.; відмовити у задоволенні скарги ПП Флора в частині визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2018р., даний відзив долучений судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.11.2018р. представник скаржника ПП "Флора" скаргу №79 від 25.10.2018р., з врахуванням заяви №94 від 07.11.2018р. та доповнення і уточнення до скарги №101 від 08.11.2018р., підтримав та просить її задоволити.

Представник ГУ Держгеокадастру у Волинській області заперечує проти задоволення скарги ПП Флора , оскільки дії головного державного виконавця Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області є правомірними та законними.

Прокурор та представники Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області просять провадження по розгляду скарги Приватного підприємства "Флора" в частині визнання незаконними рішення і дій Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо стягнення з ПП Флора виконавчого збору та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року АСВП № 57017494 та щодо стягнення з ПП Флора витрат виконавчого провадження та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП № 57017494 - закрити, у задоволенні іншої частині скарги Приватного підприємства "Флора" - відмовити, з підстав наведених у відзиві та поясненні.

Боржник - Державне підприємство "ГрінЕнерго", в судове засідання 13.11.2018р. не з`явився, пояснень на скаргу на дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області не надав.

При розгляді скарги судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.04.2018р. у справі 903/55/18 позов Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Приватного підприємства "Флора", Державного підприємства "ГрінЕнерго" про визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015 року, скасування їх реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення земельних ділянок задоволено та на виконання даного рішення господарського суду Волинської області судом 15.05.2018р. видано наказ №903/55/18-1, яким зобов`язано боржника - приватне підприємство "Флора" ( м. Київ, вул. Здолбунівська, 3, корп. А, к. 4, код ЄДРПОУ 32890325) повернути стягувачу - державному підприємству "ГрінЕнерго" (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 65-Б, код ЄДРПОУ 37814558) земельні ділянки площею 21,4989 га, кадастровий номер 0723681500:02:002:0081 , площею 83,1454 га, кадастровий номер 0723681500:02:002:0082 .

16.08.2018р. за заявою стягувача - ДП ГрінЕнерго на виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/55/18-1 від 15.05.2018р. головним державним виконавцем Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Іващиком Т.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57017494.

03.10.2018р. головним державним виконавцем Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Іващиком Т.Л. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 14892 грн., 22.10.2018р. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 150 грн., а також постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57017494.

Як вбачається зі змісту рішення від 11.04.2018, власником спірних земельних ділянок площею 21,4989 га, 83,1454 га, за адресою Волинська обл . , Маневицький p-п., Галузійська сільська рада, є ГУ Держземаганства у Волинській області, постійним правокористувачем є ДП "ГрінЕнерго''.

Згідно п.п. 1.1, 4.1, 8.1 Статуту ДП "ГрінЕнерго" в редакції наказу Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами від 22.11.2012 року №230-07, підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (далі - Уповноважений орган управління). Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

З положень статей 13, 14, 140. 142. 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84,121, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Згідно із ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками.

При вирішенні справи №903/55/18 судом було встановлено, що прокурором обґрунтовано належними та допустимими доказами порушення інтересів держави при розпорядженні даними земельними ділянками.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про управління об`єктами державної власності суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.08.2018 №826 цілісний майновий комплекс ДП ГрінЕнерго віднесено до сфери управління Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.п.66 п.3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №459, до основних його завдань належить здійснення контролю за виконанням суб`єктами управління функцій з управління об`єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об`єктами державної власності.

Крім цього, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до вимог ст.122 Земельного кодексу України є органом, який від імені держави здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Право постійного користування на дану земельну ділянку державної власності закріплено за державним підприємством, що засновано на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, що діє як орган, через який держава реалізовує повноваження власника земельних ділянок, а тому дане підприємство звільнено від сплати авансового внеску із врахуванням ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , так як йому лише повертались незаконно передані ПП Флора земельні ділянки державної власності.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону "Про виконавче провадження", органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Відповідно до аб.2 ч.І розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень авансові внески стягувачів перераховуються на окремий небюджетний рахунок, відкритий Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, приватним виконавцем в банках. Тобто, авансовий внесок сплачується на спецрахунок, де вони зберігаються. З цих коштів виконавець здійснює витрати по веденню виконавчого провадження. Зокрема, оплачується користування реєстрами, канцтовари, папір, поштові марки та інші витрати саме за цим конкретним виконавчим провадженням. В даному випадку авансовий внесок не зараховується до державного бюджету. А витрачається суто на витрати по веденню виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 статті 43 ЗУ "Про виконавче провадження" після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу.

Отже, авансовий внесок у виконавчому провадженні - це кошти, внесені стягувачем на окремий не бюджетний рахунок, відкритий відділом державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій в спосіб та порядок встановлений Міністерством юстиції України.

Виходячи із вишевикладеного, випливає, що авансовий внесок ніяким чином не впливає на виконання рішення боржником. А навпаки, при сплаті авансового внеску стягувачем, авансовий внесок стягується з боржника та повертається стягувачу.

Також суд зазначає, що скаржник ПП Флора не наводить аргументи щодо визнання незаконними рішення та дій Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо закінчення виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП №57017494.

Крім цього за результатами перевірки начальником Маневицького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області скарги Маневицької місцевої прокуратури на бездіяльність головного державного виконавця вказаного відділу Іващика Т.Л. проведено ряд виконавчих дій. Зокрема, на адресу боржника ПП Флора повторно надіслано виклик, яким зобов`язано останнього з`явитися 10.10.2018 з приводу виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 15.05.2018 за №903/55/18-1. На виклик боржник не з`явився, однак 11.10.2018р. до Маневицького РВ ДВС в телефонному режимі звернувся представник приватного підприємства та повідомив, що питання повернення земельної ділянки та сплати виконавчого збору буде вирішено на протязі 10 днів, що підтверджується постановою начальника Маневицького РВ ДВС області від 11.10.2018р.

В подальшому, на адресу органу державної виконавчої служби надійшла заява 18.10.2018 за №315, у якій боржником у відповідності до ч.4 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження повідомлено Маневицький РВ ДВС області про те, що рішення господарського суду виконано в повному обсязі, а тому виконавче провадження підлягає закінченню у відповідності до п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

На підставі повідомлення боржника про фактичне виконання рішення суду, яке підтверджено актами приймання - передачі земельних ділянок №07/05/18-1 та №07/05/18-2 від 07.05.2018р., головним державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження.

Факт винесення вказаних постанов доведено до відому сторін виконавчого провадження - стягувача, боржника та прокурора (лист від 22.10.2018 за №10243).

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вище зазначене, доводи скаржника спростовуються встановленими обставинами справи.

Судом встановлено, що за вказаних обставин щодо виконання рішення господарського суду несплата авансового внеску ДП "ГрінЕнерго" не порушує інтереси держави, оскільки такий платіж підлягає поверненню стягувачу.

Рішення зі справи має бути направлене на відновлення порушеного права або захист інтересів.

Отже, за вказаних обставин ПП "Флора" не довело про порушення свого права, яке підлягає захисту та відновленню у порядку господарського судочинства за скаргою.

Суд відмовляє у задоволені скарги за відсутності порушеного права скаржника та за відсутності об`єкта захисту за вимогами скаржника у цій справі.

Верховний Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Згідно позиції Верховного Суду, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суду слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як зазначалося вище, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Інших підстав, як відсутність доказів про сплату авансового внеску при відкритті виконавчого провадження для визнання дій державного виконавця незаконними та підстав для скасування постанов у виконавчому провадженні АСВП№57017494 скаржник не наводить.

Судом також враховується та обставина, що після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження скаржник (боржник у справі) 18.10.2018р. подав добровільно заяву про закінчення виконавчого провадження.

Дану обставину суд розцінює, як таку, що скаржник погодився про підставність відкриття виконавчого провадження та його закінчення.

Враховуючи викладене, несплата стягувачем ДП "ГрінЕнерго" авансового внеску при поданні заяви про вконання наказу господарського суду не є безумовною обставиною для визнання незаконними рішення і дій Відділу державної виконавчої служби Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2018 року АСВП № 57017494 та щодо закінчення виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП №57017494, а тому суд відмовляє в даній частині скарги №79 від 25.10.2018р. (з врахуванням доповнення і уточнення до скарги №101 від 08.11.2018р.) через необґрунтованість та безпідставність.

Щодо вимог скарги №79 від 25.10.2018р. (з врахуванням доповнення і уточнення до скарги №101 від 08.11.2018р.) в частині визнання незаконними рішення і дій Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо стягнення з ПП Флора виконавчого збору та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року АСВП № 57017494 та визнання незаконними рішення і дії відділу державної виконавчої служби Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо стягнення з ПП Флора витрат виконавчого провадження та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП № 57017494, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. При цьому відповідно до частини 1 статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В свою чергу ч. 2 статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України Про виконавче провадження встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України закриває провадження в частині скарги №79 від 25.10.2018р. (з врахуванням доповнення і уточнення до скарги №101 від 08.11.2018р.) про визнання незаконними рішення і дії відділу державної виконавчої служби Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення господарського суду щодо стягнення з ПП Флора виконавчого збору та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року АСВП № 57017494 та щодо стягнення з ПП Флора витрат виконавчого провадження та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року АСВП № 57017494.

Щодо тверджень скаржника в заяві від 13.11.2018р. про порушення вимог ч.3 ст.27 ЗУ Про виконавче провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 6-ти мінімальних зарплат, то як зазначили в судовому засіданні представники ВДВС при винесені постанови була допущена арифметична помилка, яка в послідуючому виправлена при винесені постанови про стягнення виконавчого збору, а тому виконавчий збір стягується в розмірі передбаченому нормами ЗУ Про виконавче провадження , з врахуванням зазначеного, суд вважає, що дана обставина не впливає на результат розгляду скарги.

Заяву прокуратури № 05-1854 вих.18 від 12.11.2018р. та клопотання Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області, що викладене у відзиві №03-16-28/10779 від 06.11.2018р. про застосування строку для звернення із скаргою суд відхиляє, оскільки при прийняті скарги до розгляду ухвалою від 05.11.2018р. визнав причини пропуску поважними та поновив строк.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 232, 234, 235, 339 - 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги в частині визнання незаконними рішень і дій Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018 АСВП № 57017494, щодо закінчення виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 АСВП №57017494.

2. Закрити провадження в частині скарги про визнання незаконними рішень і дій Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області щодо стягнення з ПП Флора виконавчого збору та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.10.2018 АСВП №57017494 та щодо стягнення витрат виконавчого провадження та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 АСВП № 57017494.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено

16.11.2018.

Суддя С. В. Костюк