Постанова

від 15.07.2019 по справі 904/6240/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019 року м.Дніпро Справа № 904/6240/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від ТОВ "Автотрансервіс": Отрошко Т.В, довіреність №б/н від 01.01.2019 року, адвокат;

від ПАТ "Страхова компанія "Форміка": Бублик А.В., довіреність №01 від 08.01.2019 року, представник;

представник відповідача-2 у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС , Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАЙС ГРУП на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 року (повний текст складено 01.03.2019 року) у справі №904/6240/17 (суддя Юзіков С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС ,

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАЙС ГРУП

про відшкодування шкоди,заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС на користь Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА 24 981,43 грн. відшкодування шкоди, 1228,91 грн. судового збору.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАЙС ГРУП на користь Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА 7 543,57 грн. відшкодування шкоди, 371,09 грн. судового збору.

Рішення першої інстанції мотивовано тим, що:

- матеріалами справи підтверджено розмір матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП в сумі 33 024, 57 грн., з урахування фізичного зносу транспорту на момент ДТП;

- за полісом АІ/9755228 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 2 000, 00 грн., відповідач-2 на відшкодування страхових виплат перерахував позивачеві 23 481, 00 грн., недоплати відповідача-2 в порядку регресу становить 7 543,57 грн.;

- до стягнення з відповідача-1 належить 24 981,43 - відшкодування шкоди (різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач-1 та відповідач-2 оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що:

- відповідно до п.4 Полісу страхування страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 2 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - 100 000, 00 грн.;

-про існування даного Полісу страхування позивачу було відомо, що підтверджується матеріалами справи;

- з матеріалів справи вбачається, що сума позовних вимог повністю охоплюється сумою відшкодування, зазначеній в Полісі страхування.

Відповідач-1 зазначає, що в діях останнього повністю відсутня вина у виникненні спірних правовідносин. Проте, зі змісту оскаржуваного рішення жодним чином не випливає, що суд взагалі надав належну оцінку доводам відповідача - 1 та вказав мотиви їх відхилення.

Просить рішення господарського суду в Дніпропетровській області від 19.02.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач-2 зазначає в апеляційній скарзі, що:

- місцевим господарським судом були порушені норми процесуального права, а саме ч.1 ст.993, п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України, ст.29 Закону України Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ;

- суд залишив поза увагою факт, що пошкоджений транспортний засіб Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у межах 10 робочих днів із дня ДТП було оглянуто представником відповідача-2, що підтверджується актом огляду №17-136 від 04.09.2017 року та помилково поклав витрати за проведення авто товарознавчого дослідження на страховика;

- сплативши страхове відшкодування в сумі 23 481,00 грн. у повному обсязі, останній виконав майнові зобов`язання щодо врегулювання страхового випадку, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач-2 просить рішення господарського суду в Дніпропетровській області від 19.02.2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА до Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАЙС ГРУП відмовити.

У відзиві на апеляційні скарги позивач зазначає, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції вірно встановлені спірні правовідносини, надана належна оцінка доказам, які містяться в матеріалах справи, тому розподіл між відповідачами розміру завданих збитків узгоджується з нормами чинного законодавства.

Просить залишити апеляційні скарги відповідачів без задоволення, рішення господарського суду в Дніпропетровській області від 19.02.2019 року у даній справі залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи, наведені в його апеляційній скарзі, просив суд задовольнити зазначені вимоги в повному обсязі.

Представник позивача судовому засіданні щодо задоволення апеляційних скарг обох відповідачів заперечував, підтримав доводи, наведені у відзиві, який міститься в матеріалах справи.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача -1 підлягає задоволенню, в задоволенні апеляційної скарги відповідача-2 слід відмовити виходячи з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, винним у якій було визнано водія ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем-1.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.10.2016 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 124 КУпАП.

В результаті ДТП легковий автомобіль Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ТОВ ЮРОМАШ отримав пошкодження.

Встановлено, що 31.05.2016 року Приватним акціонерним товариством СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА та ТОВ ЮРОМАШ було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3-626ю (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортними засобами.

Відповідно до п. 3.5. Договору виплати страхових відшкодувань за кожним страховим випадком здійснюються з урахуванням безумовної франшизи:

-при викраденні або конструктивній загибелі ТЗ 7% від страхової суми;

-при пошкодженні ТЗ (для ризиків (2.1.1. 2.1.7.):

-1,0 % від страхової суми, якщо страхова подія сталася за виною Страхувальника а також в разі, якщо при ДТП винного не встановлено, у випадках наїзду на перешкоду, тварин і т.п.;

-0,5 % від страхової суми в разі невинуватості водія Страхувальника.

26.09.2016 року Страхувальник повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду.

24.10.2016 року, з метою визначення розміру спричинених збитків, ПП ОСОБА_2 провів оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за результатами якого складено звіт №04-10-16Р. Згідно даного звіту, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля Subaru Outback, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 73 706,76 грн. без урахування коефіцієнту зносу та 33 024,57 грн. з урахуванням коефіцієнту зносу.

З матеріалів справи вбачається, що оцінювач ОСОБА_2 має спеціальність аварійний комісар з правом проведення автотоварознавчих експертиз, що за своїм визначенням вже дає підстави для проведення оцінки транспортного засобу, з метою визначення вартості матеріальних збитків.

На виконання вимог Договору добровільного страхування №3-626ю від 31.05.2016 року позивач, на підставі наданих документів, склав страховий акт №44/16 та №44/16-2, за яким провів виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ АВТОЦЕНТР-УКРАЇНА ПЛЮС у розмірі 12 256,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №689 від 02.11.2016 року №44/16-2 та на рахунок СПД ОСОБА_3 у розмірі 43 150,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №737 від 18.11.2016 року.

15.12.2016 року страхувальником також сплачено 600,00 грн за проведення авто товарознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2016 року №810.

Всього позивачем на відшкодування завданих Страхувальнику збитків сплачено 56 006,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення передбачено і статтею 27 Закону України Про страхування .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 та відповідач-1 уклали між собою договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відповідним Полісом №АI/9755258. Строк дії договору - з 13.07.2016 року до 12.01.2017 року. Дорожньо-транспортна пригода з участю працівника відповідача-1 відбулася в межах строку дії зазначеного договору.

Відповідно до умов Полісу страхування цивільно-правової відповідальності відповідача-1 вбачається, що ліміт відповідальності страховика - Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАЙС ГРУП за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн.

Встановлено, що позивач у даній справі звертався до відповідача-2 та останній добровільно перерахував позивачеві, в порядку регресу, страхову суму у розмірі 23 481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР012218 від 27.02.2017 року.

Таким чином, позивачу належить відшкодування у розмірі-32 525,00 грн. (56 006,00 грн. - 23 481,00 грн.).

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача-1 щодо відсутності підстав для стягнення частини відшкодування на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС , а висновок оскаржуваного рішення в цій частині вважає помилковим з наступних підстав:

Обов`язок страховика відшкодувати завдану шкоду виникає з факту завдання застрахованою особою такої шкоди.

Відповідно до статті 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з укладеним договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

Виходячи з умов договору страхування цивільно-правової відповідальності відповідача-1 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, дозволяє відшкодувати позивачу понесені ним витрати.

Їх розмір правильно зазначено позивачем - 32 525,00 грн.

Враховуючи взаємовиключність вимог відповідачів, відстав для задоволення апеляційної скарги відповідача-2 не вбачається. Доводи скаржника суперечать обставинам справи, доказам, вимогам норм права, які вказані вище.

Враховуючи, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам сторін, наявним у справі доказам, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, оскаржуване судове рішення слід скасувати. Позовні вимоги задовольнити щодо відповідача-2. В задоволенні вимог щодо відповідача-1 позивачу слід відмовити.

Згідно ст.129 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 277, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2019 року у справі № 904/6240/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП на користь Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА 32 525,00 грн. відшкодування шкоди, 1 600,00 грн. судового збору.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ ФОРМІКА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОТРАНССЕРВІС судовий збір за розгляд апеляційної скарги 2 400,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.08.2019 року

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко