Рішення

від 06.08.2019 по справі 911/1126/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.2019р. Справа №911/1126/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еліксир Про , с.Старі Кодаки,

Дніпропетровська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Асортимент ликів , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 109386,16 грн.

Суддя Г.В. Левшина

при секретарі судового засідання Торголенко К.А.

Представники сторін:

від позивача: Підпалий Б.О.

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еліксир Про , с.Старі Кодаки, Дніпропетровська область, позивач, звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Фармпланета , про стягнення заборгованості в сумі 109386,16 грн., у тому числі основний борг в сумі 97774,69 грн., інфляція в сумі 1373,25 грн., три проценти річних в сумі 787,56 грн., пеня в сумі 9450,66 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань на договором поставки №183010 від 05.08.2016р. в частині сплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 07.05.2019р. по справі №911/1126/19 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області. При цьому, як було встановлено судом, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Фармпланета змінило своє найменування на ТОВ Асортимент ликів з місцезнаходженням у місті Маріуполі.

Ухвалою від 27.05.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Еліксир Про , с.Старі Кодаки, Дніпропетровська область залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю Еліксир Про , с.Старі Кодаки, Дніпропетровська область строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання доказів відправлення позовної заяви та додатків до неї на належну адресу відповідача - ТОВ Асортимент ликів .

04.06.2019р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи квитанцій та опису вкладення у цінний лист копій матеріалів позову, направленого на належну адресу відповідача.

Ухвалою від 06.06.2019р. відкрите провадження у справі №911/1126/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 15.07.2019р. об 11.00 год.

12.07.2019р. до канцелярії суду з господарського суду Київської області надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

15.07.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшли супровідні листи про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 15.07.2019р. представник відповідача не з`явився. Позивач в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. відкладено розгляд справи на 06.08.2019 року о 14:00 год.

В засідання суду 06.08.2019р. відповідач не з`явився, позивачем надано суду заяву про збільшення позову.

Ухвалою від 06.08.2019р. відмовлено у прийнятті заяви позивача про збільшення позову.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Асортимент ликів зареєстроване за адресою: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 116А, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені рекомендованими листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2019р. та ухвалами господарського суду Донецької області про залишення позовної заяви без руху від 27.05.2019р., про відкриття провадження у справі від 06.06.2019р., про відкладення розгляду справи від 15.07.2019р. були повернуті до суду 25.06.2019р., 09.07.2019р., 24.07.2019р.

За приписами пунктів 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду про відкриття провадження у справі та про перерву у розгляді справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178, ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

05.08.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Еліксир Про (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фармпланета , яке змінило своє найменування та на даний час є Товариством з обмеженою відповідальністю Асортимент ликів (відповідач, покупець) було підписано договір поставки №183010, за умовами якого постачальник продає, а покупець купує і сплачує на умовах цього договору косметичні засоби, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки, інші товари аптечного асортименту (далі товар ) у кількості, асортименті та за цінами, вказаними в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.1 договору товар, за даним договором, поставляється окремими партіями у відповідності з видатковими накладними на основі заявок покупця. Замовлення на партію товару покупець направляє постачальнику факсимільним, електронним або телефонним зв`язком з послідуючим узгодженням сторонами умов доставки.

Відповідно до п.2.2 договору поставка товару здійснюється постачальником за допомогою перевізника за рахунок постачальника на склад покупця, розташований за адресою: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Хотів, вул.Промислова, 3, на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2010 року в редакції Міжнародної торгової палати, протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати погодження заявки постачальником.

Загальна вартість договору складається з вартості всіх партій товару поставлених покупцю за цим договором (п.4.1 договору).

Ціна товару визначається в національній валюті України та узгоджується сторонами для кожної окремої партії товару. Вартість упаковки, маркування, завантаження товару на транспортний засіб та його транспортування враховується до вартості товару (п.4.2 договору).

Згідно з п.4.5 договору покупець зобов`язаний надавати постачальником кожного 10-го числа поточного місяця відомості (Звіт) про залишки продаж товару, починаючи з дня поставки.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017 року, але якщо у сторін на момент закінчення строку дії договору залишаються невиконані договірні зобов`язання та законні вимоги, дія договору продовжується по відношенню до такого зобов`язань, до повного задоволення законних вимог (п.9.5 договору).

Згідно п.9.7 договору у випадку, якщо жодна з сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього договору, не повідомили іншу про припинення його умов, договір вважається автоматично пролонгований на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані відповідачем доказів припинення дії договору не надано.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення дії договору, суд приходить до висновку, що строк дії договору неодноразово було продовжено та у період постачання товару договір був чинним.

На виконання договору поставки №183010 від 05.08.2016р. позивач поставив відповідачу товар за видаткових накладних №479 від 29.06.2018р. на суму 28114,80 грн., №371 від 29.08.2018р. на суму 20930,40 грн., №398 від 28.09.2018р. на суму 25925,94 грн., №412 від 27.11.2018р. на суму 28347,84 грн., №7 від 03.12.2018р. на суму 531,36 грн., №460 від 21.01.2019р. на суму 15211,50 грн., всього на суму 97774,69 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписами його представника на зазначених видаткових накладних, яким було отримано товар на підставі довіреностей №4502 від 29.06.2018р., №4856 від 29.08.2018р., №5123 від 30.09.2018р., №5468 від 27.11.2018р., №6006 від 23.01.2019р.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначалось вище, згідно з п.4.5 договору покупець зобов`язаний надавати постачальником кожного 10-го числа поточного місяця відомості (Звіт) про залишки продаж товару, починаючи з дня поставки.

Відповідно до п.4.6 договору розрахунок за фактично реалізований товар, відповідно до п.4.5, здійснюється на протязі 10-х (десяти) банківських днів з моменту пред`явлення покупцем відомості (Звіту) про залишок та продаж товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано звіти про хід реалізації товару та його залишку на наступні суми:

- у червні 2018р. за період з 01.06.2018р. по 30.06.2018р. на суму 10692,01 грн., звіт надано 10.07.2018р.;

- у липні 2018р. за період з 01.07.2018р. по 31.07.2018р. на суму 23246,21 грн., звіт надано 10.08.2018р.;

- у серпні 2018р. за період з 01.08.2018р. по 31.08.2018р. на суму 5050,26 грн., звіт надано 10.09.2018р.;

- у вересні 2018р. за період з 01.09.2018р. по 30.09.2018р. на суму 20088,96 грн., звіт надано 10.10.2018р.;

- у жовтні 2018р. за період з 01.10.2018р. по 31.10.2018р. на суму 17051,22 грн., звіт надано 10.11.2018р.;

- у листопаді 2018р. за період з 01.11.2018р. по 30.11.2018р. на суму 4894,32 грн., звіт надано 10.12.2018р.;

- у грудні 2018р. за період з01.12.2018р. по 31.12.2018р. на суму 14732,94 грн., звіт надано 10.01.2019р.;

- у січня 2019р. за період з 01.01.2019р. по 31.01.2019р. на суму 15324,29 грн., звіт надано 10.02.2019р.;

- у березні 2019р. за період з 01.03.2019р. по 31.03.2019р. на суму 7329,90 грн., звіт надано 10.04.2019р.

Таким чином, відповідачем надано відомості про реалізацію поставленого позивачем товару на суму 118410,11 грн.

З огляду на приписи п.4.6 договору, відповідач зобов`язаний був оплатити позивачу вартість реалізованого товару у наступні строки:

- на суму 10692,01 грн. в строк до 24.07.2018р.;

- на суму 23246,21 грн. в строк до 27.08.2018р.;

- на суму 5050,26 грн. в строк до 24.09.2018р.;

- на суму 20088,96 грн. в строк до 25.10.2018р.;

- на суму 17051,22 грн. в строк до 23.11.2018р.;

- на суму 4894,32 грн. в строк до 22.12.2018р.;

- на суму 14732,94 грн. в строк до 24.01.2019р.;

- на суму 15324,29 грн. в строк до 22.02.2019р.;

- на суму 7329,90 грн. в строк до 24.04.2019р.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, відповідачем в березні 2019р. звіту за реалізований товар в лютому 2019р. не надано.

За висновками суду, покупець ненаданням звіту продавцю за лютий 2019р. підтвердив, що поставлений йому товар був повністю ним реалізований. Одночасно, визначаючи суму реалізованого товару за лютий 2019р., щодо якого відповідачем не надано звіт, суд виходить з того, що вказана сума повинна бути визначена враховуючи суму поставленого товару за спірними накладними та суму наданих звітів про хід реалізації товару відповідачем, та складає - 651,73 грн. (119061,84 грн. (сума поставленого товару) - 118410,11 грн. (сума реалізованого товару відповідачем враховуючи надані звіти). З огляду на викладене та враховуючи умови п.п.4.5, 4.6 договору кінцевим терміном оплати за поставлений товар в залишку 651,73 грн. є 22.03.2019р. (10.03.2019р. + 10 банківських днів).

При цьому, позивач також направляв на адресу відповідача претензію №11 від 15.03.2019р. з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар за договором поставки №183010 від 05.08.2016р. в сумі 97774,69 грн.

Втім, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач кошти на поставлений товар не повернув.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 97774,69 грн. за договором поставки №183010 від 05.08.2016р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач заперечень проти вказаних позовних вимог не надав, викладені позивачем обставини та надані докази не спростував.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 97774,69 грн. підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов`язань. Пеня нараховується протягом всього періоду прострочки до моменту повного виконання покупцем зобов`язань (в частині погашення заборгованості). Позовна давність до вимог про стягнення пені застосовується в один рік.

На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 19.01.2019р. по 26.04.2019р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 9450,66 грн.

Перевіривши, здійснений позивачем розрахунок пені, суд визнає його невірним, у зв`язку з невірним визначенням настання у відповідача строку платежу за видатковими накладними з урахуванням реалізованого товару за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018р., січень, березень 2019р. та за лютий 2019р. щодо якого звіти не було надано. При цьому, позивачем не вірно визначено суми основної заборгованості, згідно якої позивачем здійснено нарахування пені, адже, нарахування пені повинно бути проведено за кожною видатковою накладною окремо з урахуванням сум за реалізований товар згідно звітів та товару згідно якого відповідачем звіту не надано.

Крім цього, судом також встановлено порушення позивачем вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України при нарахуванні пені

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку пені стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 7229,32 грн., а решта вимог щодо стягнення пені в сумі 2221,34 грн. є неправомірною.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 19.01.2019р. по 26.04.2019р. в сумі 787,56 грн. та інфляцію в розмірі 1373,25 грн. за період з 01.02.2019р. по 31.03.2019р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено строк настання платежу у відповідача за видатковими накладними з урахуванням реалізованого товару за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018р., січень, березень 2019р. та за лютий 2019р. щодо якого звіти не було надано. При цьому, позивачем не вірно визначено суми основної заборгованості згідно якої позивачем здійснено нарахування трьох процентів річних, адже, заборгованість в сумі 97774,69 у відповідача перед позивачем виникла лише з 25.04.2019р., а тому нарахування трьох процентів річних повинно бути проведено відповідно з 19.01.2019р. (початковий період прострочення визначений позивачем) на суму 59735,83 грн. з 19.01.2019р. по 24.01.2019р., на суму 74768,77 грн. з 25.01.2019р. по 22.02.2019р., на суму 89793,06 грн. з 23.02.2019р. по 22.03.2019р., на суму 90444,79 грн. з 23.03.2019р. по 24.04.2019р., на суму 97774,69 грн. з 25.04.2019р. по 26.04.2019р.

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку трьох процентів річних стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 675,00 грн., а решта вимог щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 112,56 грн. є неправомірною.

Щодо вимог про стягнення інфляції судом враховано наступне:

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до вищенаведеного, розрахунок інфляційних витрат розраховується починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому платіж мав бути здійснений.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім проведено нарахування інфляції з лютого по березень 2019р. на суму 97774,69 грн. Однак, вказаний розрахунок є невірним, оскільки з урахуванням вірних строків настання платежів, правомірним є нарахуванням інфляції за лютий 2019р. на суму 74768,77 грн., за березень 2019р. на суму 89793,06 грн.

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку інфляції стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 1180,48 грн., а решта вимог щодо стягнення інфляції в сумі 192,77 грн. є неправомірною.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 112,56 грн., інфляції в сумі 192,77 грн., пені в сумі 2221,34 грн. є неправомірним, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 106859,49 грн., у тому числі основний борг в сумі 97774,69 грн., три проценти річних в сумі 675,00 грн., інфляція в сумі 1180,48 грн. та пеня в сумі 7229,32 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 165, 178, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Еліксир Про , с.Старі Кодаки, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю Асортимент ликів , м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 109386,16 грн., у тому числі основний борг в сумі 97774,69 грн., інфляція в сумі 1373,25 грн., три проценти річних в сумі 787,56 грн., пеня в сумі 9450,66 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Асортимент ликів (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.116А, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Міжнародний інвестиційний банк , МФО 380582, ЄДРПОУ 36852896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліксир Про (52072, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Старі Кодаки, вул. Аеродром, буд. 144, р/р НОМЕР_2 в АТ УКРСИББАНК м. Київ, МФО 351005, ЄДРПОУ 40383360; поштова адреса: 49126, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, бульвар Слави, 40) основний борг в сумі 97774,69 грн., три проценти річних в сумі 675,00 грн., інфляцію в сумі 1180,48 грн. та пеню в сумі 7229,32 грн., всього заборгованість в сумі 106859,49 грн., судовий збір в сумі 1876,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 06.08.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 06.08.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина