Рішення

від 01.08.2019 по справі 908/1433/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/28/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019 Справа № 908/1433/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Колєсніковій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс (03062, м. Київ, пр. Перемоги, б. 65)

до відповідача Комунального підприємства Аптека №195 Бердянської міської ради (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Димитрова, б. 30-Б)

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

10.06.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс до відповідача Комунального підприємства Аптека №195 Бердянської міської ради про стягнення основного боргу в сумі 4 655,83 грн, 445,59 грн інфляційних втрат, 99,00 грн 3% річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 10.06.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1433/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 11.06.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1433/19; справі присвоєно номер провадження 35/28/19; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 02.07.2019 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 02.07.2019 розгляд справи у порядку спрощеного провадження відкладено на 01.08.2019 об 11 год. 45 хв.

Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогою стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4 655,83 грн, що виникла внаслідок невиконання зобов`язання щодо оплати поставленого на підставі договору поставки товарів медичного призначення №ТКП-343 від 04.05.2018 товару. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 445,59 грн інфляційних втрат та 99,00 грн 3% річних.

В судове засідання 01.08.2019 представник позивача не з`явився.

31.08.2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у призначені судове засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлялася у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду не виконані, відзив на позов не надано.

Ухвала суду від 11.06.2019 про відкриття провадження управі, надіслана на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою поштового відділення За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 01.08.2019 судом прийнято рішення.

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

04.05.2018 між ТОВ Фірма Технокомплекс - постачальник та КП Аптека №195 БМР - покупець укладено договір поставки товарів медичного призначення №ТКП-343 (далі по тексту - договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується виготовляти та систематично поставляти і передавати покупцю визначений цим договором товар медичного призначення, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 1.3. договору сторони узгодили, що асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума кожної партії товару визначаються окремо, на підставі, узгоджених з постачальником специфікацій покупця.

Відповідно до умов п. 2.1., 2.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Розрахунок за отриману партію товару покупець здійснює протягом 30 днів з дня його одержання. Днем одержання товару вважається день підписання сторонами, або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Пунктом 5.11 договору передбачено, що покупець має право повернуто товар постачальнику, а постачальник зобов`язаний забрати його протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги (повідомлення) від покупця зробленого у спосіб, передбачений для направлення постачальнику замовлення в письмовому вигляді.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 10 228,42 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №ЗППР-00146 від 02.08.2018 на суму 479,19 грн;

- №ЗППР-08587 від 02.08.2018 на суму 9 749,23 грн.

Про прийняття товару відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи та печатка підприємства на видаткових накладних.

В порушення умов договору відповідачем отриманий товар оплачений не в повному обсязі, на суму 5 500,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №5936 від 24.09.2018 на суму 2 000,00 грн;

- №5914 від 18.09.2018 на суму 2 000,00 грн;

- №6007 від 05.10.2018 на суму 1 00,00 грн;

- №550 від 25.01.2019 на суму 500,00 грн.

Крім того, за видатковою накладною (повернення) №ВА-0000040 від 17.08.2018 відповідачем повернуто позивачеві товар на суму 72,59 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 655,83 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до матеріалі справи дії сторін, зокрема, передача позивачем товару відповідачу за видатковими накладними та прийняття товару відповідачем, свідчать про виникнення між ними господарських правовідносин поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4655,83 грн заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 99,00 грн за період з 02.09.2018 по 18.05.2019, а також 445,59 грн інфляційних втрат за період вересень 2018 року - травень 2019 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога про стягнення 3% річних в сумі 99,00 грн та 445,59 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс до Комунального підприємства Аптека №195 Бердянської міської ради про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства Аптека №195 Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Димитрова, б. 30-Б; ідентифікаційний код юридичної особи 01977346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, б. 65, ідентифікаційний код юридичної особи 19117325) заборгованість у розмірі 4 655,83 грн (чотири тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 83 коп), 3% річних у сумі 99,00 грн (дев`яносто дев`ять гривень 00 коп.), інфляційні втрати у сумі 445,59 грн (чотириста сорок п`ять гривень 59 коп.), судовий збір у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2019 року.

Суддя О.А. Топчій