Рішення

від 06.08.2019 по справі 910/7289/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2019Справа № 910/7289/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного підприємства "АЛКОМ ПЛЮС" до товариства з обмеженою відповідальністю "АВІПРО" про стягнення 95 840,72 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2019 року приватне підприємство "АЛКОМ ПЛЮС" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного у спрощений спосіб між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "АВІПРО" (далі - Товариство) договору поставки, позивач згідно з видатковими накладними поставив останньому пакувальну плівку на загальну суму 519 769,89 грн. Оскільки відповідач оплату за поставлений товар здійснив лише частково, погасивши борг в сумі 433 209,50 грн. та заборгувавши таким чином Підприємству 86 560,39 грн., позивач, посилаючись на статті 15, 16, 525, 526, 530, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 175, 193, 204, 216, 218, 230, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищевказану суму боргу, а також 1 935,16 грн. трьох процентів річних та 7 345,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

18 червня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 5 червня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 червня 2019 року прийнято позовну заяву Підприємства до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7289/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте Товариство у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

З огляду на наведене суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 18 червня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/7289/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02092, місто Київ, вулиця Машиністівська, будинок 1.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення з посиланням на вибуття Товариства.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 18 червня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що між Підприємством та Товариством був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

На виконання вказаної угоди Підприємство поставило відповідачу товар - пакувальну плівку на загальну суму 519 769,89 грн. У матеріалах справи наявні відповідні копії видаткових накладних: від 1 грудня 2017 року № РН-0000382 на суму 47 447,50 грн., від 7 грудня 2017 року № РН-0000386 на суму 24 240,00 грн., від 15 грудня 2017 року № РН-0000393 на суму 35 958,00 грн., від 26 грудня 2017 року № РН-0000397 на суму 49 831,68 грн., від 16 січня 2018 року № РН-0000005 на суму 23 763,60 грн., від 29 січня 2018 року № РН-0000392 на суму 25 983,36 грн., від 5 лютого 2018 року № РН-0000396 на суму 10 070,42 грн., від 13 лютого 2018 року № РН-0000402 на суму 29 952,00 грн., від 23 лютого 2018 року № РН-0000408 на суму 5 954,18 грн., від 26 лютого 2018 року № РН-0000409 на суму 36 467,16 грн., від 27 лютого 2018 року № РН-0000410 на суму 35 131,75 грн., від 27 березня 2018 року № РН-0000431 на суму 27 592,34 грн., від 19 квітня 2018 року № РН-0000451 на суму 9 019,30 грн., від 27 квітня 2018 року № РН-0000460 на суму 9 300,10 грн., від 2 травня 2018 року № РН-0000505 на суму 19 472,78 грн., від 11 травня 2018 року № РН-0000470 на суму 5 845,68 грн., від 24 травня 2018 року № РН-0000484 на суму 14 882,40 грн., від 25 травня 2018 року № РН-0000502 на суму 2 086,56 грн., від 30 травня 2018 року № РН-0000492 на суму 1 629,00 грн., від 14 червня 2018 року № РН-0000510 на суму 50 691,00 грн., від 25 червня 2018 року № РН-0000523 на суму 18 233,28 грн., від 12 липня 2018 року № РН-0000537 на суму 5 751,00 грн., від 16 липня 2018 року № РН-0000539 на суму 4 914,00 грн., від 19 липня 2018 року № РН-0000547 на суму 14 609,09 грн. та від 24 липня 2018 року № РН-0000550 на суму 10 943,71 грн.

Проте всупереч домовленостям Товариство оплату за поставлений товар здійснило не у повному обсязі, перерахувавши позивачу лише 175 520,00 грн. Вказана оплата була здійснена згідно наступних платіжних доручень: від 28 грудня 2017 року № 1156 на суму 10 000,00 грн., від 28 грудня 2017 року № 597 на суму 10 000,00 грн., від 26 січня 2018 року № 1257 на суму 30 000,00 грн., від 16 лютого 2018 року № 1372 на суму 5 000,00 грн., від 20 лютого 2018 року № 1385 на суму 20 000,00 грн., від 21 лютого 2018 року № 1395 на суму 10 000,00 грн., від 23 березня 2018 року № 695 на суму 15 000,00 грн., від 8 травня 2018 року № 1687 на суму 5 520,00 грн., від 6 червня 2018 року № 1780 на суму 20 000,00 грн., від 20 червня 2018 року № 1843 на суму 20 000,00 грн. та від 11 липня 2018 року № 1909 на суму 30 000,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в рахунок погашення заборгованості Товариства перед Підприємством за вищенаведеними видатковими накладними між сторонами було підписано акти заліку однорідних вимог від 27 грудня 2017 року, від 31 січня 2018 року, від 28 лютого 2018 року, від 31 березня 2018 року, від 27 квітня 2018 року та від 31 травня 2018 року на загальну суму 257 689,50 грн.

Таким чином Товариством за поставлений йому товар було сплачено лише 433 209,50 грн. (з урахуванням підписаних між сторонами актів заліку однорідних вимог). Відтак, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену згідно вищенаведених видаткових накладних продукцію склав 86 560,39 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується наявною у матеріалах справи копією підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків, а також заявою Підприємства від 12 липня 2019 року № 12/07-19 про підтвердження відсутності погашення відповідачем спірної суми боргу.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу Товариства, яка складає 86 560,39 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав належні документи, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед Підприємством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі статті 625 ЦК України також просив стягнути з Товариства три проценти річних у розмірі 1 935,16 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 86 560,39 грн. з 25 липня 2018 року по 22 квітня 2019 року, а також 7 345,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму основного боргу протягом серпня 2018 року - березня 2019 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених Підприємством до стягнення компенсаційних виплат за обрахований позивачем період, суд вважає його арифметично вірним, а позовну вимогу про стягнення з відповідача вищевказаних сум такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВІПРО" (02092, місто Київ, вулиця Машиністівська, будинок 1; ідентифікаційний номер 37203655) на користь приватного підприємства "АЛКОМ ПЛЮС" (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Гординського, будинок 58; ідентифікаційний номер 33223510) 86 560 (вісімдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 39 коп. основного боргу, 1 935 (одну тисячу дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 16 коп. трьох процентів річних, 7 345 (сім тисяч триста сорок п`ять) грн. 17 коп. інфляційних втрат, а також 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 6 серпня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко