Рішення
від 15.07.2019 по справі 910/5496/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2019Справа № 910/5496/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Шевченківського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер"

про виселення та стягнення 485 306,63 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.07.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (далі - Товариство) про:

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" з нежитлового приміщення загальною площею 193,7 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 37.

- стягнення 485 306,63 грн, з яких: 426 102,03 грн - заборгованість з орендної плати, 43 029,87 грн - пеня, 16 174,73 грн - штраф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині сплати орендних платежів за договором № 450/3 від 15.06.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду понад три місяці та відмову орендаря від зазначеного договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/5496/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2019 та встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.

14.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи.

За результатами підготовчого засідання 21.05.2019 судом було ухвалено Відкласти підготовче засідання у справі на 20.06.2019.

У підготовче засідання 20.06.2019 прибув представник позивача та надав пояснення.

Відповідач представників в судове засідання не направив, ухвалу суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином. З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 01030 50079337, ухвала суду від 21.05.2019 була вручена уповноваженому представнику відповідача 29.05.2019.

Будь-яких заяв чи клопотань учасниками процесу не заявлено.

За наслідками судового засідання 20.06.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.07.2019.

У призначеному судовому засіданні 15.07.2019 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві.

Відповідач не направив свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням № 0103050081951 з відміткою про вручення поштового відправлення 26.06.2019.

Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення у даній справі прийняте в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаян Вінер" (надалі - Орендар, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Шевченківського району міста Києва (надалі-позивач, Балансоутримувач) укладено Договір №450/34 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 27.04.2016 №14 та розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.05.2016 №293 передає, a Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Б .Хмельницького , буд. 37 для розміщення приватного закладу охорони здоров`я.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 192,8 кв. м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину Договору.

02.06.2017 до договору була підписана додаткова угода №1 про внесення змін до договору, де сторони домовились, що площа об`єкту оренди становить 193,7 кв.м.

31.05.2018 сторони внесли зміни до договору, а саме п.3.1. виклали в наступній редакції: Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від "21" квітня 2015 року N 415/1280 (із змінами внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору становить без ПДВ: 340 грн. 48 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2018 р. - 65 951 грн 68 коп."

Згідно з п. п. 3.1. 3.2., 3.4. Договору, за користування об`єктом оренди Орендар сплачує орендну плату розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 № 415/1280. Розмір орендної плати, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору, на дату підписання Договору становить 262 грн. 98 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 50 703 грн. 06 коп. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6. Договору, Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (п.3.6. договору).

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 15.06. 2016 до 14.06.2019 (п. 9.1. Договору).

Оскільки строк дії договору на момент розгляду справи по суті сплив, спірне приміщення за актом приймання-передачі позивачу не повернуто, а заборгованість з орендної плати за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року становить 426 102,03 грн, Підприємство звернулось із даним позовом до суду про виселення Товариства із займаного приміщення та стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2017 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором оренди нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва, загальною площею 193,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 37.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 426 102,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по орендній платі у сумі 426 102,03 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, Підприємством нараховано та заявлено до стягнення 43 029,87 грн пені та 16 174,73 грн штрафу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної плати, а тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Пунктом 6.2 договору передбачено право Підприємства на нарахування пені та штрафу в розмірі 3 % від суми заборгованості.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання зобов`язання пені та штрафу від вартості товару, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до статті 193 ГК України господарські санкції, зокрема, пені, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України в постановах від 28.02.2011 у справі №23/225 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню в розмірі 43 029,87 грн та 3% штрафу у розмірі 16 174,73 грн за невиконання зобов`язання за договором, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про виселення Товариства із займаного приміщення суд зазначає наступне.

У мовами спірного договору строк оренди передбачений до 14.06.2019, який станом на день розгляду даного господарського спору є таким, що настав.

Оскільки, як встановлено судом, Товариство порушило договірне зобов`язання з оплати орендної плати, після закінчення строку дії договору спірне приміщення за актом приймання-передачі Підприємству не повернув, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав задоволення вимоги позивача про виселення відповідача із займаного приміщення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Шевченківського району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" про виселення та стягнення 485 306,63 грн задовольнити повністю .

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16-А; ідентифікаційний код 35007886) з нежитлового приміщення загальною площею 193,7 м 2 , яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 37.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16-А; ідентифікаційний код 35007886) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Шевченківського району міста Києва (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 37; ідентифікаційний код 38945657) 426 102,03 грн (чотириста двадцять шість тисяч сто дві гривні 03 копійки) заборгованості з орендної плати, 43 029,87 грн (сорок три тисячі двадцять дев`ять гривень 87 копійок) пені, 16 174,73 грн (шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири гривні 73 копійки) штрафу та судовий збір у розмірі 9 200,61 грн (дев`ять тисяч двісті гривень 61 копійку).

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.08.2019.

СУДДЯ В.В. ДЖАРТИ

Дата ухвалення рішення15.07.2019
Оприлюднено06.08.2019

Судовий реєстр по справі —910/5496/19

Ухвала від 07.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 27.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Постанова від 23.01.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 10.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 21.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 15.10.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Ухвала від 16.09.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сулім В.В.

Рішення від 15.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 20.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 21.05.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні