Рішення

від 26.07.2019 по справі 910/4607/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2019Справа №910/4607/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -Комунального підприємства Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" простягнення 4 227 500,00 грн. Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Святогор Є.А.

від відповідача: Глазков Є.В.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" про стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт у розмірі 4 227 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч взятих на себе грошових зобов`язань за договором субпідряду №41/2 від 04.10.2018 не здійснив оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 227 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2019 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 15.04.2019) відкрито провадження у справі №910/4607/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 23.05.2019.

В підготовчому засіданні 23.05.2019 представником позивача було надано суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" кошти, а у разі їх недостатності також просив суд накласти арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно у межах суми позову у розмірі 4 227 500,00 грн. Крім того, представником позивача було надано усні пояснення з приводу необхідності вжиття таких заходів до забезпечення позову та підтримано відповідну заяву.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 06.06.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

06.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення, в яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" вказується, що пунктом 3.6 Договору субпідряду №41/2 від 04.10.2018 передбачено, що остаточний розрахунок за фактично виконані роботи проводиться між сторонами протягом 30 календарних днів після видачі уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю документу про готовність об`єкту до експлуатації. В той же час, будівництво об`єкту не завершене а тому відповідний документ замовником (третьою особою) не одержувався, у зв`язку з чим у відповідача не наступив обов`язок зі сплати позивачу коштів за виконані роботи.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2019 відкладено судове засідання на 18.06.2019.

14.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" вказує на невірність розуміння відповідачем умов п. 3.6 Договору субпідряду №41/2 від 04.10.2018 та зазначає, що сторонами при укладені даного договору малась на увазі поетапність оплат виконаних робіт, про що свідчить сплата відповідачем авансу у розмірі 3 087 000,00 грн. та оплата частини фактично виконаних робіт у розмірі 3 000 000,00 грн.

18.06.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких Комунальне підприємство Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" вказує, що ним із Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" було укладено договір підряду №41 від 04.10.2018 на виконання робіт - "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області" (ДК 021:2015 - 45230000-8). На виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" виконано роботи на суму 10 525 000,00 грн., а замовником проведено оплату за виконані роботи в сумі 10 525 000,00 грн. Водночас, третя особа вказує, що на даний час підрядником не виконано роботи за договором підряду №1 в повному обсязі.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2019 з метою з`ясування графіку виконання робіт (додаток №2 до договору субпідряду №41/2), обізнаності та волевиявлення Комунального підприємства Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" на погодження передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" 100% виконаних робіт за договором підряду №41 від 04.10.2018 іншому субпідряднику відкладено судове засідання на 09.07.2019; запропоновано учасникам справи надати відповідні додаткові пояснення, графік виконання робіт (додатки до договору субпідряду від 04.10.2018) та зобов`язано КП Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" надати пояснення щодо обізнаності та волевиявлення про вказані обставини

21.06.2019 від від третьої особи надійшли пояснення, які є аналогічними за змістом поданим 18.06.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2019 відкладено судове засідання на 26.07.2019; повторно зобов`язати третю особу виконати вимоги протокольної ухвали від 18.06.2019.

23.07.2019 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" надійшли пояснення, в яких третя особа повідомляє, що умовами укладеного з відповідачем договору підряду передбачалось надання замовником (третьою особою) письмової згоди на залучення субпідрядника для виконання робіт, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" не направлялось Комунальному підприємству Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" письмового запиту про можливість залучення до виконання робіт позивача. Крім того, третя особа зазначала, що за договором №41 від 04.10.2018 відповідач зобов`язався виконати власними силами не менше ніж 80% робіт за договором.

25.07.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач вказує, що обсяг робіт на кожен рік за договором підряду №41 від 04.10.2018 погоджується із замовником (третьою особою) шляхом укладення додаткових угод та залежить від бюджетного фінансування. Однак, на 2019 рік обсяг робіт погоджений не був, а бюджетне фінансування робіт за вказаний період не здійснювався. Відтак, на думку відповідача, у разі якщо до спливу строку дії укладеного з третьою особою договору (31.12.2019) буде відсутнє бюджетне фінансування, підрядні роботи будуть законсервовані і лише тоді у генпідрядника виникнуть зобов`язання перед субпідрядником із здійснення взаєморозрахунків.

26.07.2019 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" надійшли пояснення, які є аналогічними за змістом поданим 23.07.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2019 надав усні та письмові пояснення (аналогічні за змістом поданим 25.07.20109) по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Третя особа явку свого представника у судове засідання 26.07.2019 не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про місце дату та час засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Комунального підприємства Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг".

В судовому засіданні 05.03.2019 судом завершено розгляд справи №910/4607/19 по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 між Комунальним підприємством Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" (підрядник) укладено договір підряду №41, предметом якого є виконання підрядником за замовленням замовника робіт - "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області" (ДК 021:2015 - 45230000-8).

У відповідності до п. 2.1 Договору №41 від 04.10.2018 загальна вартість робіт з капітального ремонту дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області складає 76 999 999,00 грн., у тому числі ПДВ 12 833 333,17 грн. Джерелом фінансування відповідно до планів фінансування, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Закарпатської обласної державної адміністрації, є державний та місцевий бюджети. Вартість робіт з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області на 2018 рік складає 10 525 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 754 166,67 грн.

Пунктом 3.4 Договору №41 від 04.10.2018 встановлено, що підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи є підписані сторонами акт прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які складаються та підписуються підрядником і подаються для підписання замовнику.

Згідно пункту 3.6 Договору №41 від 04.10.2018 після здійснення приймання повного обсягу виконаних робіт замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи протягом 30 календарних днів після видачі уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю документу про готовність об`єкта до експлуатації.

Строк виконання робіт - до 31.12.2019 (п. 5.1 Договору №41 від 04.10.2018).

Підпунктом б) пункту 5.4 Договору №41 від 04.10.2018 встановлено, що терміни виконання робіт можуть бути змінені у разі відсутності фінансування, затримки у платежах.

Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників, при цьому підрядник зобов`язаний виконати не менше 80 відсотків робіт за Договором (п. 10.1 Договору №41 від 04.10.2018).

Пунктом 10.3 Договору №41 від 04.10.2018 встановлено, що залучення субпідрядників здійснюється підрядником за умови обов`язкового письмового погодження із замовником. Замовник має право відхилити залучення професійно або фінансово неспроможних субпідрядників.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 18.3 Договору №41 від 04.10.2018

04.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" (субпідрядник) укладено договір субпідряду №41/2 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що субпідрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи - "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області" (ДК 021:2015 - 45230000-8).

У відповідності до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 19.04.2018) загальна вартість робіт з капітального ремонту дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області складає 76 999 999,00 грн., у тому числі ПДВ 12 833 333,17 грн. Джерелом фінансування відповідно до планів фінансування, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Закарпатської обласної державної адміністрації, є державний та місцевий бюджети. Вартість робіт з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 070603 Синевир-Колочава-Буштино, км 0+000-17+600 Закарпатської області на 2018 рік складає 13 452 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 242 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.7 Договору послуги генпідряду складають 2% від суми Договору.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи є підписані сторонами акт прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які складаються та підписуються підрядником і подаються для підписання замовнику.

Згідно пункту 3.6 Договору після здійснення приймання повного обсягу виконаних робіт замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи протягом 30 календарних днів після видачі уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю документу про готовність об`єкта до експлуатації.

Строк виконання робіт - до 31.12.2019 (п. 5.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи договір №41 від 04.10.2018, укладений між Комунальним підприємством Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор", та субпідряду №41/2 від 04.10.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл", є ідентичними за своїм змістом (умовами), та фактично договір №41/2 від 04.10.2018 був укладений на виконання договору №41 від 04.10.2018, що було підтверджено представниками учасників судового процесу. Зокрема, у вказаних договорах було визначено ідентичний перелік робіт, які підлягали виконанню.

Відтак, фактично відповідач виконував посередницькі функції між виконавцем робіт (позивачем) та замовником таких робіт (третьою особою).

На виконання Договору субпідряду Товариством з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" були виконані, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" були прийняті будівельні роботи на суму 10 525 000,00 грн., що підтверджується підписаними представниками та скріплені печатками сторін довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року (форми КБ-3), актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року (форми КБ-2В), підсумковою відомістю ресурсів, розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на влаштування дорожнього одягу.

В свою чергу, третя особа підтверджує, що Комунальним підприємством Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" було прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" виконані будівельні роботи на суму 10 525 000,00 грн. та відповідно вказані роботи оплачені третьою особою відповідачу у повному обсязі.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про виконання ним належним чином будівельних робіт на суму 10 525 000,00 грн. за Договором, в той час як відповідачем частково оплачені відповідні роботи - у розмірі 6 297 500,00 грн., у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 4 227 500,00 грн.

Дослідивши зміст укладеного сторонами даного спору Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються, в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 875 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року (форми КБ-3) та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року (форми КБ-2В), позивачем було виконано, а відповідачем було прийнято виконані будівельні роботи за Договором на суму 10 525 000,00 грн.

Вказані акт та довідка підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл".

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Суд відзначає, що відповідач у своєму відзиві не заперечує факту виконання таких робіт, їх обсягу, якості, в той час як у відзиві Товариством з обмеженою відповідальністю Дорожнє підприємство "Алькор" було лише зазначено, що строк оплати таких робіт не настав.

Отже, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем будівельних робіт за Договором на суму 10 525 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи є підписані сторонами акт прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які складаються та підписуються підрядником і подаються для підписання замовнику.

Згідно пункту 3.6 Договору після здійснення приймання повного обсягу виконаних робіт замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи протягом 30 календарних днів після видачі уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю документу про готовність об`єкта до експлуатації.

Як вбачається із змісту позову та не заперечувалось відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" було оплачено виконані позивачем роботи частково - у розмірі 6 297 500,00 грн.

Щодо оплати іншої частини виконаних робіт - у розмірі 4 227 500,00 грн., відповідач вказує, що обов`язок з їх оплати не настав, оскільки роботи за Договором в повному обсязі не виконані та відповідно уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю не видано документ про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд не погоджується з наведеними доводами відповідача з огляду на наступне.

Із формулювання умов п.п. 3.4, 3.6 Договору та аналогічних за змістом умов Договору №41 від 04.10.2018, а також практики господарських взаємовідносин між учасниками даної справи, вбачається, що сторонами (третьою особою та відповідачем, а в подальшому відповідачем та позивачем) погоджено виконання робіт у обсязі, погодженому замовником з урахуванням наявності/відсутності бюджетного фінансування.

Тобто, замовник визначає із генпідрядником обсяг робіт та їх вартість, оплата яких буде можливою згідно бюджетного фінансування, та відповідно після завершення виконання таких робіт - замовник оплачує їх. В свою чергу, представником відповідача у судовому засіданні вказувалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" не завершує виконання всіх робіт за договором №41 від 04.10.2018, оскільки у замовника відсутнє фінансування та відповідно можливість оплатити виконані роботи, а тому у генпідрядника відсутній обов`язок виконувати роботи в повному обсязі.

Отже, замовником та генпідрядником умови п.п. 3.4, 3.6 договору №41 від 04.10.2018 розуміються наступним чином - роботи виконуються лише в тій частині, фінансування яких передбачене з державного та місцевого бюджетів, та після виконання таких робіт замовник оплачує їх на підставі акту та довідки.

Суд не вбачає підстав для іншого розуміння аналогічних за змістом умов п.п. 3.4, 3.6 Договору, укладеного між генпідрядником та субпідрядником.

Відтак з аналізу наведених умов Договору вбачається, що у відповідача виникає обов`язок зі оплати виконаних позивачем робіт після підписання акту прийняття робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Виконані позивачем роботи були прийняті відповідачем, а в подальшому передані відповідачем та прийняті замовником робіт - третьою особою.

Виконані позивачем роботи були оплачені третьою особою відповідачу в повному обсязі, хоча умови розрахунків між сторонами за Договором №41 від 04.10.2018 та за Договором №41/2 від 04.10.2018 є ідентичними.

Представник відповідача у судових засіданнях не міг пояснити чому при ідентичних умовах укладених учасниками спору договорів, у третьої особи наявний обов`язок оплатити фактично виконані роботи на підставі акту та довідки, в той час як у генпідрядника відсутній обов`язок із здійснення оплати субпідряднику.

Отже, кошти, які були сплачені замовником за виконані позивачем роботи на даний час наявні у відповідача, однак останній не вважає, що його обов`язок із оплати робіт перед позивачем настав.

Водночас, пунктом 10.1 Договору №41 від 04.10.2018 встановлено, що підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників, при цьому підрядник зобов`язаний виконати не менше 80 відсотків робіт за Договором.

Однак, в супереч пункту 10.1 Договору №41 від 04.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Дорожнє підприємство "Алькор" було передано на виконання субпідряднику (позивачу) 100% робіт, виконання яких передбачалось укладеним з третьою особою договором.

Пунктом 10.3 Договору №41 від 04.10.2018 встановлено, що залучення субпідрядників здійснюється підрядником за умови обов`язкового письмового погодження із замовником. Замовник має право відхилити залучення професійно або фінансово неспроможних субпідрядників.

Проте, третя особа стверджує, що відповідач не погоджував з Комунальним підприємством Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" залучення до виконання робіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" в якості субпідрядника (та й в принципі будь-яких інших субпідрядників), а тим більше передання на виконання субпідрядникові 100% визначеного Договором №41 від 04.10.2018 обсягу робіт.

Наведені обставини свідчать про недобросовісність відповідача у виконанні ним своїх зобов`язань за Договором №41 від 04.10.2018 та відповідно останній ухилився від фактичного виконання підрядних робіт з капітального ремонту дороги та переклав свої зобов`язання на позивача, а сам здійснює посередницьку діяльність (одержуючи за це прибуток від субпідрядника у розмірі 2% від від суми Договору, як це передбачено пунктом 2.7 Договору субпідряду).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Сукупність встановлених судом обставин (передання відповідачем на виконання позивачу 100% від визначеного обсягу робіт в супереч умовам Договору №41 від 04.10.2018, одержання від третьої особи (замовника) повної оплати за фактично виконані позивачем роботи, проте ухилення від здійснення з позивачем розрахунків, неможливість пояснити, чому ідентичні умови договорів в частині оплати робіт трактуються відповідачем по різному: у випадку із замовником вказує, що виконання робіт обумовлене оплатою замовником таких робіт, а у випадку із субпідрядником вказує, що оплата робіт обумовлена виконанням підрядних робіт в повному обсязі), на думку суду, свідчать про недобросовісність відповідача як у взаємовідносинах із замовником робіт - Комунальним підприємством Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг", так і у взаємовідносинах із виконавцем робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл", та відповідно є зловживанням Товариством з обмеженою відповідальністю Дорожнє підприємство "Алькор" своїми правами на шкоду третій особі та позивачу з метою одержання майнової вигоди.

Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим відповідно до частини 3 статті 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловжила.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Пунктом 1 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на суд покладено обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Суд відзначає, що висновок про ненастання станом на дату розгляду даного спору (серпень 2019 року) у відповідача обов`язку зі сплати на користь позивача за виконані останнім та прийняті відповідачем у жовтні 2018 року роботи, з огляду на одержання відповідачем від замовника повної оплати виконаних позивачем робіт та встановлені у даній справі обставини недобросовісності відповідача у взаємовідносинах із своїми контрагентами, не відповідатиме принципу гарантування кожному права на справедливий суд та невиконання судом свого обов`язку із здійснення справедливого судочинства.

Зокрема, суд також враховує передбачене частиною 3 статі 16 Цивільного кодексу України право на відмову у захисті порушеного права, яким особа зловжила.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" у своїх поясненнях, які надішли до суду 25.07.2019, вказує, що виконання робіт за Договором №41 від 04.10.2018, а відтак відповідно і за Договором субпідряду, залежать виключно від фінансування таких робіт з державного та місцевого бюджетів. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю Дорожнє підприємство "Алькор", обґрунтовуючи ненастання у нього строку з оплати виконаних позивачем робіт, допускає, що повний обсяг робіт за Договором №41 від 04.10.2018 може бути виконаний до закінчення строку дії такого договору, а відтак вказує, що будь-які грошові зобов`язання перед позивачем за Договором настануть не раніше 31.12.2019.

Так, відповідачем зазначалось, що обсяг робіт на кожен рік визначається замовником (третьою особою) та генпідрядником (відповідачем) додатковими угодами та залежить від бюджетного фінансування згідно планів фінансування.

Водночас, на 2019 рік між третьою особою та відповідач обсяг робіт, які підлягають виконанню у 2019 році, не визначався.

Враховуючи, що Договором №41 від 04.10.2018 передбачено виконання робіт на суму 76 999 999,00 грн., в той час як станом на серпень 2019 року фактично виконані будівельні роботи вартістю на суму 10 525 000,00 грн. (тобто, менше 1/7 робіт, передбачених Договором №41 від 04.10.2018), а також зважаючи на те, що Комунальним підприємством Закарпатської обласної ради "Будкомплектторг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" не погоджувалось виконання інших робіт за Договором у 2019 році, в той час як здійснення капітального ремонту дороги загального користування потребує значного проміжку часу, суд критично оцінює доводи відповідача щодо можливості завершення будівельних робіт у повному обсязі до 31.12.2019 (ще й з врахуванням, що роботи перепадають на осінньо-зимовий період, який супроводжується значними осадами, в той час як специфіка таких робіт як капітальних ремонт дороги унеможливлює якісне виконання таких робіт при осадах).

З обґрунтованістю наведених доводів представник відповідача погодився у судовому засіданні, в якому здійснювалась фіксація технічними засобами.

Отже, відповідач міг та повинен усвідомлювати, що у 2019 році видача уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю документу про готовність об`єкта до експлуатації є унеможливленою.

Відтак, суд приходить до висновку, що наведені доводи відповідача спрямовані виключно на ухилення від здійснення оплати фактично виконаних позивачем у жовтні 2018 року робіт, а не на сприяння суду у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Водночас, відповідач вказує про відсутність бюджетного фінансування від замовника для здійснення всього обсягу робіт за договором №41 від 04.10.2018, а тому між сторонами вказаного правочину не передбачалось виконання робіт у 2019 році.

Частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" були наявні очевидні підстави в розумінні ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" не виконає своїх обов`язків з оплати виконаних позивачем робіт за Договором, а відтак позивач мав право зупинити виконання своїх зобов`язань за Договором з виконання підрядних робіт, яке і реалізував.

Частиною 4 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" було реалізовано своє передбачене законодавством право на призупинення виконання підрядних робіт за Договором та виконано свій обов`язок із здійснення підрядних робіт, у відповідача виник обов`язок із здійснення оплати виконаних робіт.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що прийняття генпідрядником виконаних позивачем у жовтні 2018 року робіт за Договором має своїм наслідком виникнення у відповідача грошових зобов`язань із оплати таких робіт, строк виконання яких станом на дату розгляду даного спору настав.

Водночас, у пункті 2.7 Договору сторонами було погоджено, що послуги генпідряду складають 2% від суми Договору.

У відповідності до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 19.04.2018) ціна Договору складає 76 999 999,00 грн., у тому числі ПДВ 12 833 333,17 грн.

Умовами Договору не визначено конкретного переліку послуг генпідряду, їх характеристик, не встановлено обов`язку відповідача вчиняти будь-які інші дії крім тих, що безпосередньо обумовлюють можливість позивача виконати роботи за договором.

Водночас, суттю вказаного договору є, зокрема, отримання виконавцем робіт (відповідачем) прибутку (оплати) за виконані роботи.

Системний аналіз Договору, його правова природа, яка в тому числі передбачає можливість виконавця робіт отримати винагороду від генпідрядника та те, що позивач як субпідрядник був залучений до виконання робіт за Договором №41 від 04.10.2018 (укладеним між відповідачем та третьою особою) дають підстави для висновку, що в розумінні п. 2.7 Договору "послуги генпідряду" зводяться до залучення субпідрядника (позивача) до виконання робіт на об`єкті будівництва шляхом укладення відповідного договору та наданні субпідряднику можливості отримати прибуток за виконані роботи.

Оскільки судом було встановлено, що фактично позивачем було одержано можливість виконати роботи на суму 10 525 000,00 грн., то відповідно у останнього наявний обов`язок зі сплати на користь відповідача 2% від вказаної суми суми (винагороди).

Отже, грошове зобов`язання відповідача повинне бути зменшеним на суму, яка підлягає сплаті субпідрядником генпідряднику за послуги генпідряду.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість з оплати фактично виконаних позивачем у жовтні 2018 року робіт у розмірі 4 017 000,00 грн. (4 227 500,00 - (10 525 000,00 грн. х 0,02).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожнє підприємство "Алькор" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 35, офіс; ідентифікаційний код 39507877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літ. А, нежитлове приміщення з №1 по №14 групи приміщень №309; ідентифікаційний код 32851616) суму заборгованості у розмірі 4 017 000 (чотири мільйони сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 60 255 (шістдесят тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 05.08.2019.

Суддя Р.В. Бойко