Рішення

від 15.07.2019 по справі 910/4147/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2019 р.Справа № 910/4147/19

За позовом Приватного підприємства "ІНВЕСТА ФІНАНС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛ-МІЛЛ"

про стягнення 65 271,81 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ІНВЕСТА ФІНАНС ГРУП" (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛ-МІЛЛ" (відповідач) про стягнення 65 271,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору суборенди №228-090218 від 09.02.2018р.

Ухвалою суду від 05.04.2019 р. позовну заяву залишено без руху, зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

17.05.2019 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.04.2019 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду надійшли поштові повернення №0103050278402 та №0103050278399, якими відповідачу направлялись копії ухвали суду від 22.04.2019 р. Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.02.2018 року між Приватним підприємством "ІНВЕСТА ФІНАНС ГРУП" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛЛ-МІЛЛ" (суборендар) було укладено Договір суборенди № 228-090218 (далі - Договір), за умовами якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування (суборенду) нежиле приміщення № 228, площею 74,36 кв.м., яке розташоване на 2-му поверсі корпусу "А" будинку в„– 15 по вулиці Сім`ї Хохлових у місті Києві під розміщення останнім офісу.

Вказане приміщення, до моменту здачі його в суборенду, використовувалось позивачем за договором оренди № 011215 від 01.12.2015 року та договором оренди № 080218 від 08.02.2018 року, укладеними між позивачем та власником приміщення - ПрАТ "КРОНОС".

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, суборендар за користування приміщенням, зобов`язався сплачувати орендареві щомісяця суборендну плату, розмір якої становить - 16 554,61 грн., в тому числі ПДВ - 2 759,10 грн.

Згідно зі п. 2.2. Договору, окрім суборендної плати, суборендар повинен компенсувати орендареві витрати на забезпечення приміщення комунальними та іншими послугами.

Відповідно до п. 2.6. Договору, платежі, передбачені ним, здійснюються шляхом попередньої оплати щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця.

01.05.2018 р. сторони підписали акт приймання-передачі приміщення.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, сума орендних платежів за Договором склала 130 147,54 грн., на підставі актів надання послуг:

- № 358 від 31.05.2018 року на суму 16 554,61 грн.;

- № 818 від 31.05.2018 року на суму 2 010,02 грн.;

- № 688 від 30.06.2018 року на суму 16 554,61 грн.;

- № 946 від 30.06.2018 року на суму 2 166,80 грн.;

- № 836 від 31.07.2018 року на суму 16 554,61грн.;

- № 1029 від 31.07.2018 року на суму 731,98 грн.;

- № 1041 від 31.08.2018 року на суму 16 554,61 грн.;

- № 1169 від 31.08.2018 року на суму 1 127,54 грн.;

- № 1123 від 30.09.2018 року на суму 17 239,45 грн.;

- № 1313 від 30.09.2018 року на суму 928,72 грн.;

- № 1328 від 31.10.2018 року на суму 17 254,00 грн.;

- № 1453 від 31.10.2018 року на суму 582,14 грн.;

- № 1469 від 30.11.2018 року на суму 17 161,78 грн.;

- № 1608 від 30.11.2018 року на суму 4 726,67 грн.

Проте, відповідач суборендну плату сплатив частково, на суму 73 554,61 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку ПП "ІНВЕСТА ФІНАНС ГРУП".

Таким чином, розмір заборгованості відповідача по сплаті суборенд них платежів станом на час розгляду справи складає 56 592,93 грн.

Розмір заборгованості по Договору підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2018 року, підписаним обома сторонами.

Крім суми основного боргу у розмірі 56 592,93 грн., позивач також просить суд стягнути з відповідача 6 809,76 грн. пені, 1 301,64 грн. інфляційних втрат та 567,48 грн. 3 % річних.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у випадку прострочення платежів, передбачених договором на користь орендаря, суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діє в період прострочення, нарахованої на суму простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов`язань за Договором має сплатити 6 809,76 грн. пені, 1 301,64 грн. інфляційних втрат та 567,48 грн. 3 % річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином та у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛ-МІЛЛ" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15; код ЄДРПОУ 41903507) на користь Приватного підприємства "ІНВЕСТА ФІНАНС ГРУП" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 10, оф. 381; код ЄДРПОУ 38577959) 56 592 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 93 коп. заборгованості, 6 809 (шість тисяч вісімсот дев`ять) грн.76 коп. пені, 1 301 (одну тисячу триста одну) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 48 коп. 3 % річних та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.07.2019 р.

Суддя Н.І. Зеленіна