ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2019 справа № 914/540/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за первісним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109"
до відповідача-1 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас"
до відповідача-2 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів"
про стягнення 14980,00 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів"
до відповідача за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109"
про визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації та визнання рішення загальних зборів такими, що суперечать законодавству
за участю представників :
від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічним позовом) Боровець В.Д
від відповідача-1 за первісним позовом не з'явився
від відповідача-2 за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом) Дручек В.С.
Суть спору : Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" про стягнення 14980,00 грн. Зокрема позивач у позовній заяві просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас" заборгованість по внесках на утримання ОСББ Зелена-109 за період березень 2016 - липень 2016 роки в загальній сумі 1400,00 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" заборгованість по внесках на утримання ОСББ Зелена-109 за період серпень 2016 - грудень 2018р. в загальній сумі 13580,00 грн.
Крім того Товариством з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" подано зустрічний позов до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" про визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації та визнання рішення загальних зборів такими, що суперечать законодавству.
Ухвалою суду від 01.04.2019р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2019р.
В судовому засіданні 25.04.2019р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 21.05.2019р.
Ухвалою суду від 13.05.2019р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/540/19, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання призначено на 21.05.2019р.
В судовому засіданні 21.05.2019р. суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 11.06.2019р.
В судовому засіданні 11.06.2019р. суд ухвалив відмовити у задоволененні клопотання про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. В судовому засіданні 11.06.2019р. оголошено перерву до 25.06.2019р.
В судовому засіданні 25.06.2019р. суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про залучення Регіонального відділення Фонду держаного майна України у Львівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів. В судовому засіданні 25.06.2019р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.07.2019р.
В судовому засіданні 16.07.2019р. суд оголосив перерву до 23.07.2019р.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримав повіністю, у задоволенні вимог за зустрічним позовом просив відмовити.
Відповідач-1 за первісним позовом явку представника в судове засідання не забезпечив. Відповідачем-1 за первісним позовом подано заяву про розгляд справи №914/540/19 без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фелікітас .
Представник відповідача-2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, зустрічний позов просив задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-109" (позивач у справі) зареєстроване як юридична особа 11.09.2009р. та здійснює свою діяльність на підстав статуту в редакції, що затверджена протоколом зборів від 21.02.2012р. №6.
Приміщення по вулиці Зелена, 109 у місті Львові було передано на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-109" згідно з актом приймання-передачі від 13.08.2013р.
Як зазначає позивач у позовній заяві за первісним позовом, у своїх взаємовідносинах із співвласниками приміщень в будинку по вулиці Зелена, 109 у місті Львів, він керується статтею 360 Цивільного кодексу України, Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .
Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.
У відповідності до пункту 8.1. статуту позивача, у разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством.
В п.8.2 статуту передбачено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Як зазначив позивач за первісним позовом, він у 2010 році звернувся до відповідача-1 за первісним позовом із пропозицією врегулювати питання організації відносин співвласників приміщення щодо утримання будинку по вулиці Зеленій, 109 у місті Львові, надіславши відповідачу-1 для підписання, в тому числі, договір від 26.11.2010р. №12/2010 щодо відносин власників нежитлових приміщень та управителя. Однак, у відповідь, відповідач-1 листом повернув надані йому документи.
Також, як зазначив позивач за первісним позовом, листом від 21.01.2011р. №2 відповідач-1 обґрунтував небажання підписувати зазначений договір тим, що він готовий укласти договір, за котрим будуть надаватись лише реальні послуги.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником 297 кв.м. нежитлових приміщень в будинку по вулиці 3елена,109 у місті Львові до серпня 2016 року було ТзОВ Фелікітас (відповідач-1 за первісним позовом).
Починаючи із серпня 2016 року власником цих приміщень стало ТзОВ Фелікітас-Львів (відповідач-2 за первісним позовом). А тому позивач за первісним позовом надіслав відповідачу-1 за первісним позовом лист від 26.02.2019р. №235/17/1 із вимогою оплатити внески за період із січня по липень 2016р.
Також, позивач за первісним позовом надіслав відповідачу-2 за первісним позовом лист від 26.02.2019р. №236/17/1 із вимогою оплатити внески за період із серпня 2016 року по грудень 2018 року.
Як зазначив позивач у позовній заяві за первісним позовом, на вказані вище листи він відповіді не отримав.
На переконання позивача за первісним позовом, у відповідачів існує обов'язок по сплаті внесків на утримання будинку, а їх частка у загальному обсязі внесків і платежів встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача-2 (перебувала у власності відповідача-1).
В п.7.5 статуту зазначено, що перелік та розмір обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюється відповідно до статуту об'єднання.
В п.7.1 статуту зазначено, що правління об'єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного члена об'єднання. Кошторис об'єднання складається до 25 грудня поточного року з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах членів об'єднання.
Правлінням позивача за первісним позовом був розроблений розрахунок щомісячного внеску на утримання ОСББ "Зелена 109" в 2016 році, котрий був затверджений протоколом від 11.03.2016р. №14. Розмір щомісячного внеску для відповідачів на 2016 рік становив 280,00 грн., відповідно за повний 2016 рік внесок становить 3360,00 грн.
Правлінням позивача за первісним позовом був розроблений розрахунок щомісячного внеску на утримання ОСББ "Зелена 109" в 2017 році, котрий був затверджений протоколом від 02.03.2017р. №15. Розмір щомісячного внеску для відповідача-2 на 2017 рік становив 420,00 грн., відповідно за повний 2017 рік внесок відповідача становить 5040,00 грн.
Правлінням позивача за первісним позовом був розроблений розрахунок щомісячного внеску на утримання ОСББ "Зелена 109" в 2018 році, котрий був затверджений протоколом від 22.02.2018р. №17. Розмір щомісячного внеску для відповідача 2 на 2018 рік становив 595,00 грн., відповідно за повний 2018 рік внесок відповідача становить 7140,00 грн.
Як зазначає позивач, загальна сума несплачених відповідачами внесків за 2016-2018 роки становить 15540,00 грн.
При цьому позивач посилається на постанову Верховного Суду від 17.07.2018р. у справі №910/6356/16, де зазначено: "Спростовуючи доводи Відповідача про недоведеність Позивачем обставин з надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, суди зазначили, що підставою позову у справі є невиконання Відповідачем, як співвласником, своїх обов'язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є обов'язковими для всіх співвласників, при цьому, кошти, які Позивач просить стягнути з Відповідача - це платежі і внески за період з 01.03.2011 по 30.06.2016 на утримання як самого будинку (від даху до підземних комунікацій), прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов'язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи скаржника про необхідність перевірки судами документального підтвердження понесення Позивачем витрат з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Стосовно доводів Відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що загальними зборами співвласників ОСББ "Політех" у спірний період приймалися рішення про порядок сплати, перелік та розмір обов'язкових внесків та платежів, на які претендує Позивач, суди зазначили, що вказані твердження спростовуються наявними у справі протоколами загальних зборів ОСББ Політех (витягів із протоколів) за період з 2011 по 2016 роки, а також затвердженими проектами бюджету ОСББ за спірний період з детально визначеним кошторисом ОСББ, який містить відповідний перелік надходжень та витрат, що планується протягом календарного року; в тому числі затверджений розмір внесків (тариф) .
Враховуючи наведене позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас" заборгованість по внесках на утримання ОСББ Зелена-109 за період березень 2016 - липень 2016 роки в загальній сумі 1400,00 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" заборгованість по внесках на утримання ОСББ Зелена-109 за період серпень 2016 - грудень 2018р. в загальній сумі 13580,00 грн.
Відповідач-1 за первісним позовом проти первісного позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на первісний позов. Зокрема відповідач-1 посилається на таке.
Приміщення, які знаходилися у власності відповідача-1 за первісним позовом, мають окремий вхід, з бокової частини будинку. Всі комунікації (електрика, водопостачання, каналізація, теплове постачання) є окремими та не пов'язанні із комунікаціями будинку.
Крім того, як зазначає відповідач-1, у нього були укладенні окремі договори, згідно яких він отримував та сплачував комунальні послуги, які йому надавали організації, а саме: з постачання електричної енергії; з послуг з вивезення твердих побутових відходів; з послуг подачі води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі; з послуг з транспортування природного газу; з послуг постачання природного газу; з послуг на централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування групи охорони на тривожні сигнали. Відповідач-1 за первісним позовом самостійно здійснював плату за земельну ділянку та податок за нерухомість, а також здійснював витрати на облицювання частини будинку, на укладку тротуарної плитки, на утеплення частини будинку, яка стосувалася нежитлових приміщень.
Також відповідач-1 за первісним позовом зазначив, що ним було надано відповідь, на звернення позивача, де зазначено, що відповідач-1 не ознайомлений із повноваженнями іншої сторони договору - управителем, та просив позивача підтвердити, чи відповідає типовому проекту чи це є інша угода, а також просив позивача надати відповідачу-1 за первісним позовом статут об'єднання та свідоцтво про реєстрацію, протокол установчих зборів та список членів об'єднання, рішення судів та документів, на які він посилаєтеся у супровідному листі, а також просив надати протокол зборів про затвердження кошторису. Як стверджує ТзОВ Фелікітас , позивач не надав відповіді та не надав зазначених документів.
Також відповідач-1 за первісним позовом у відзиві на первісний позов зазначає, що на його думку будинок по вулиці Зелена, 109 у місті Львові не перейшов в управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109". Крім того, відповідач-1 за первісним позовом вважає, що розрахунок щомісячного внеску здійснено невірно.
Враховуючи наведене, відповідач-1 за первісним позовом вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-2 за первісним позовом проти первісного позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на первісний позов. Зокрема відповідач-2 за первісним позовом посилається на те, що він неодноразово звертався до позивача з проханням надати ряд документів, але позивач на дані звернення не реагував.
Відповідач-2 за первісним позовом стверджує, що рішення про створення ОССБ прийнято всупереч вимогам законодавства, на яке посилається відповідач у відзиві за позовну заяву, а тому вважає що поданні позивачем протоколи є незаконними, оскільки вони прийняті не у спосіб та не по формі, що визначені законодавством, а відповідно вони не можуть бути належним доказом у даній справі про створення ОСББ. Також відповідач-2 за первісним позовом вважає, що розрахунок щомісячного внеску здійснено невірно.
Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем не надано доказів того, що відповідач-2 за первісним позовом має спільну часткову власність у будинку та не зазначив, яка є його частка та яким правочином (правовстановлюючим документом) це встановлено.
Враховуючи наведене, відповідач-2 за первісним позовом просить у задоволенні первісного позову відмовити повністю. Крім того відповідач-2 за первісним позовом зазначив, що заперечення на первісний позов також містяться у зустрічній позовній заяві.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" подано зустрічний позов до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-109" про визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації та визнання рішення загальних зборів такими, що суперечать законодавству.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що ОСББ Зелена-109 було незаконно зареєстроване, діє незаконно та приймає незаконні рішення, які оформленні з порушенням вимог законодавчих актів, та незаконно взяло на себе управління нежитловим будинком та порушує права та інтереси ТзОВ Фелікітас-Львів .
При цьому позивач за зустрічним позовом посилається на те, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-111 Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , а також на те, що об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Таким чином, як зазначає позивач за зустрічним позовом, для застосування законодавства, яке регулює правовідносини ОСББ, важливою умовою є те, що створення ОСББ можливе у багатоквартирному будинку та по процедурі, яка визначена законодавчими та нормативними актами.
Як зазначено у зустрічній позовній заяві, ТзОВ Фелікітас стало власником нежитлових приміщень, загальною площею 206.2 кв.м., які знаходилися у будинку за №109 на вул. Зелена у м. Львов, викупивши їх у держави, через АТ "Львівська товарно-фондова біржа", уклавши договір купівлі-продажу.
В подальшому, як зазначає позивач за зустрічним позовом, 03.08.2000р. ТзОВ Фелікітас стало власником іншого нежитлового приміщення, які дотичні до попередніх куплених приміщень, загальною площею 91.7 кв.м., які знаходилися у будинку за №109 на вул. Зелена у м. Львов, викупивши їх у держави, згідно договору купівлі-продажу.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, ці приміщення мають окремий вхід, з бокової частини будинку. Всі комунікації у приміщенні не пов'язанні із комунікаціями будинку, були укладенні договори на комунальні послуги: з подачі води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі; з постачання природного газу та з транспортування природного газу; з постачання електричної енергії; з вивезення твердих побутових відходів; на централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування групи охорони на тривожні сигнали; товариство самостійно здійснює плату за земельну ділянку та податок за нерухомість, а також здійснювало витрати щодо утримання частини будинку, яка прилягає до цих приміщень.
Як зазначено у зустрічній позовній заяві, у 2016р., шляхом виділення із ТзОВ Фелікітас , через розподільчий баланс від 21.07.2016р., було створене ТзОВ Фелікітас-Львів , яке стало власником нерухомого майна площами: 206.2 кв.м. та 91.7 кв.м. у м. Львові на вул.Зелена, 109.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, будинок №109 на вул.Зеленій, знаходився у державній власності та перебував у повному господарському віданні Державного підприємства Житлово-комунальна контора Української державної будівельної корпорації "Укрбуд". Українська державна будівельна корпорація Укрбуд , як правонаступник Міністерства будівництва УРСР, була створена постановою №65 Кабінету Міністрів від 1 липня 1991р. Про створення Української державної будівельної корпорації та здійснювало управління державним майном об'єднань, організацій та підприємств та виступало орендодавцем нерухомого майна, розпорядником переданого йому нерухомого майна був Кабінет Міністрів України.
Наказом Української державної будівельної корпорації від 04.11.1993р. №221 державне підприємство - Трест Львівпромбуд реорганізовано, у ДП Житлово-комунальна контора , в повне господарське відання якого передано державне майно, серед якого був будинок за адресою:.м.Львів, вул. Зелена,109 та числився як гуртожиток для холостяків.
Як зазначено у зустрічній позовній заяві, у відповідності до Житлового кодексу Української РСР, Постанови Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986р. за №208 "Про затвердження Примірного положення про гуртожитки , гуртожитки не мали статусу багатоквартирного будинку, оскільки мали статус лише жилого будинку. Вказана Постанова втратила чинність у 2015р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України за №582 від 12.08.2015р., а тому, як зазначає ТзОВ Фелікітас-Львів , у будинку за №109 по вул.Зелена у м.Львові були відсутні квартири, а були жилі приміщення та нежитлові приміщення.
Позивач за зустрічним позовом зазначає також, що 03.10.2003р. виконком Львівської міської ради прийняв Рішення №860 Про надання дозволу громадянам, організаціям на використання власних квартир як нежитлових , у пунктом 1.15 цього рішення, приміщення І-ІІ-Ш-ІV-V поверхів будинку №109 на вул. Зеленій, заг.пл.5426,3 кв.м. переведено у статус нежитлових, для використання їх Державним підприємством житлово-комунальної контори Української державної будівельної корпорації Укрбуд .
Таким чином, за твердженням позивача за зустрічним позовом, будинок по вул. Зелена, 109 у місті Львові ніколи не був багатоквартирним будинком, оскільки у даному будинку були відсутні квартири, а з 2003р. будинок став в цілому нежитловим будинком і вже не мав статусу гуртожитку.
При цьому, позивач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що як вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію та із статуту (нова редакція) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена, 109 , його статут був затверджений рішенням установчих зборів від 26 грудня 2008 року, однак відповідач за зустрічним позовом не надав доказів, що будинок за №109 на вул.Зелена у м.Львові був багатоквартирним.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом стверджує, що виходячи з вимог законодавства створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у нежитловому будинку чи у будинку у якому відсутні квартири, закон не дозволяв можливості, а тому, відповідно, установчі збори по створенню ОСББ, перший статут ОСББ, новий статут та рішення загальних зборів, які оформленні протоколом №6 від 21.02.2012р. є незаконними.
Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що у період затвердження нового статуту, відповідно до діючого на той час законодавства, статут об'єднання мав складатися відповідно до типового статуту, який затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. У статуті, серед іншого, мало бути визначено перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільне майно) та перелік майна, що перебуває у спільній частковій власності (загальне майно).
Однак, як зазначає позивач за зустрічним позовом, у статуті відсутні вище зазначенні переліки майна. Отже, за твердженням ТзОВ Фелікітас-Львів , статут не відповідає типовому статуту.
Також позивач за зустрічним позовом стверджує, що акт приймання-передачі від 13.08.2013р. не відповідає акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, що затверджений Постановою №1521, порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.
При цьому позивач за зустрічним позовом також звертає увагу на те, що ОСББ Зелена-109 не подало доказів, що при передачі будинку було повідомлено Кабінет Міністрів України, як уповноваженого власника державного майна.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки не було дотримано вимог законодавства та вимог складення акту приймання-передачі, то відповідно, до відповідача за зустрічним позовом не перейшло право управляти цим будинком.
Також позивач за зустрічним позовом вважає, що навіть у випадку, якщо б будинок по вулиці Зелена, 109 у місті Львові вважався багатоквартирним, то існують інші підстави вважати, що рішення зборів, які оформлені протоколами №14 від 11.03.2016р., №15 від 02.03.2017р., №17 від 22.02.2018р. є незаконними, оскільки не відповідають вимогам закону, який діяв станом на дату їх прийняття.
Так, позивач за зустрічним позовом зазначив, що Приватне підприємство Інфорсервіс-Інвест є власником нежитлових приміщень 2-го, 3-го, 4-го, 5-го поверхів, загальною площею 4033,3 кв.м. Згідно акту приймання передачі від 13.08.2013р. зазначено, що загальна площа будинку 5460,5 кв.м. Згідно Рішення №860 від 03.10.2003р. ВК Львівської міської ради прийняв Про надання дозволу громадянам, організаціям на використання власних квартир як нежитлових , загальна площа будинку зазначена 5426,3 кв.м.
Отже, враховуючи, що один із власників будинку має у власності 4033,3 кв.м, що становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх нежитлових приміщень будинку, то відповідно при голосуванні кожен має лише один голос, а не кількість зазначених у протоколах голосів.
Враховуючи наведене позивач за зустрічним позовом просить:
- визнати недійсним статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-109 , який було затверджено протоколом №6 від 21 лютого 2012 року за рішенням загальних зборів членів ОСББ Зелена-109 та затвердженого рішенням установчих зборів від 26 грудня 2008 року;
- скасувати державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-109 зареєстрованого 11.09.2009 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради.
- визнати рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена-109 такими, що суперечать законодавству, а саме Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та такими, що ущемлюють права та законні інтереси Товариства із обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів".
Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив, подавши відзив на зустрічний позов.
Зокрема ОСББ Зелена-109 зазначає, що твердження позивача за зустрічним позовом, що приміщення, які знаходились у власності ТзОВ "Фелікітас" мали окремий вхід з бокової частини будинку, а всі комунікації були окремими і не пов'язаними із комунікаціями будинку не свідчить про існування підстав для звільнення від сплати внесків на управління, утримання та збереження спільного майна, оскільки частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Щодо твердження про незаконність реєстрації відповідача на тій підставі, що він був створений з метою обслуговування будинку по вул.Зелена, 109 у м.Львові, однак даний будинок на той час не був житловий і в ньому не було жодних квартир, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що в рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.10.2003р. йдеться мова лише щодо надання дозволу на використання житлових приміщень власних квартир як нежитлових.
Більше того, як зазначає відповідач за зустрічними позовом, позивач свідомо подав суду лише витяг із вказаного вище рішення виконкому ЛМР, так як в п.п.2.1 даного рішення було зобов'язано громадян та юридичних осіб розробити проектно-технічну документацію на перепланування приміщень власних квартир у нежитлові приміщення для використання їх в інших цілях, а згідно із п.п.2.2 рішення від 03.10.2003р. громадяни та юридичні особи зобов'язані були подати розроблену і погоджену з управлінням архітектури і містобудування проектно-технічну документацію на розгляд міжвідомчої комісії району з подальшим затвердженням розпорядженням голови районної адміністрації.
Щодо твердження про те, що ОСББ Зелена-109 не довело належними, достатніми і достовірними доказами факт виконання вищевказаних вимог, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що ТзОВ Фелікітас-Львів було відомо із листа департаменту житлового господарства та інфраструктури від 01.07.2011р. №25-645, що станом на 01.07.2011р. будинок по вул.Зелена, 109 перебуває в статусі житлового.
Більше того, ОСББ Зелена-109 наголошує на тому, що питання законності створення ОСББ з огляду на те, що ОСББ "Зелена, 109" було створено із метою обслуговування нежитлового приміщення по вул.Зелена, 109, вже було вирішено іншими судами за участі ТзОВ Фелікітас-Львів .
Зокрема відповідач за зустрічним позовом посилається на справу №5015/1419/12, підстава позову у якій була тотожна тим аргументам щодо незаконності статуту відповідача, які були зазначені ТзОВ Фелікітас-Львів у його позові.
При цьому відповідач за зустрічним позовом зазначає, що пункт 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо невідповідності статуту відповідача вимогам чинного законодавства України, оскільки в ньому відсутній перелік майна, котре перебуває у спільній сумісній власності (неподільне майно) та перелік майна, котре перебуває у спільній частковій власності (загальне майно), а також те, що в статуті не відображено підписи учасників, присутніх на установчих зборах, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що ТзОВ Фелікітас-Львів не наведено норми права, на підставі якої такі невідповідності можуть бути підставою для визнання статуту відповідача недійсним.
Разом з цим ОСББ Зелена-109 зазначає, що вимога чинного законодавства України про необхідність наявності в статуті переліку майна виконана в п.п.3.2.1 та в п.п. 3.3.1. статуту.
Що стосується питання необхідності підписів всіх учасників, присутніх на установчих зборах, то відповідач за зустрічним позовом зазначив, що в даному випадку він керувався положеннями частини 16 статті 6 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , відповідно до якої статут підписує голова зборів.
Твердження про невідповідність акту приймання-передачі житлового комплексу від 13.08.2018р. вимогам постанови Кабінету Міністрів України Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 11.10.2002р. №1521 на думку відповідача за зустрічним позовом не відповідає дійсності, оскільки позивач за зустрічним позовом не вказав в чому полягає невідповідність такого акту і не навів норми права, яка була порушена із підписанням такого акту.
Що стосується позовної вимоги про визнання рішення загальних зборів ОСББ "Зелена-109" такими, що суперечать законодавству України, то відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що така вимога позивача не є конкретизована, не наведено жодних норм права, на підставі котрих рішення загальних зборів слід визнати такими, що суперечать чинному законодавству України, а спосіб захисту не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, ОСББ Зелена-109 просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов слід задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-109" (позивач у справі) зареєстрований як юридична особа 11.09.2009р. та здійснює свою на підстав статуту в редакції, що затверджена протоколом зборів від 21.02.2012р. №6.
Приміщення по вулиці Зелена, 109 у місті Львові було передано на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-109" згідно з актом приймання-передачі від 13.08.2013р.
У статті 360 Цивільного кодексу України зазначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до статті 15 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
Згідно з статтею 20 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
У відповідності до вимог частини 3 статті 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Як встановлено судом, власником 297 кв.м. нежитлових приміщень в будинку по вулиці 3елена,109 у місті Львові до серпня 2016 року був ТзОВ Фелікітас . Також, як встановлено судом, починаючи із серпня 2016 року власником цих приміщень стало ТзОВ Фелікітас-Львів . Дані обставини відповідачами не оспорюються.
Із розрахунку позовних вимог за первісним позовом та із матеріалів справи вбачається, що заборгованість ТзОВ Фелікітас по внесках на утримання ОСББ Зелена-109 за період березень 2016 року - липень 2016 року становить 1400,00 грн., а заборгованість ТзОВ "Фелікітас-Львів" по внесках на утримання ОСББ Зелена-109 за період серпень 2016 року - грудень 2018 року становить 13580,00 грн.
Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, правомірність нарахування внесків на утримання ОСББ Зелена-109 встановлена судом виходячи із умов, передбачених у статуті ОСББ Зелена-109 з врахуванням протоколу зборів правління ОСББ Зелена-109 від 11.03.2016р. №14, протоколу зборів правління ОСББ Зелена-109 від 02.03.2017р. №15 та протоколу зборів правління ОСББ Зелена-109 від 22.02.2018р. №17, якими було розроблено розрахунки щомісячного внеску на утримання ОСББ "Зелена 109" для відповідачів у 2016р., 2017р. та 2018р.
Щодо заперечень відповідачів та зустрічного позову ТзОВ Фелікітас-Львів суд зазначає таке.
Державна реєстрація позивача за первісним позовом як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відбулась 11.09.2009р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена-109", видане Управлінням державної реєстрації Львівської міської ради.
Згідно з статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється для забезпечення і захисту прав членів та дотримання їх обов'язків, належного утримання та використання неподільного та загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх необхідних платежів.
Як встановлено статтею 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи -підприємця.
Частиною 1 статті 3 також вищенаведеного закону також встановлено, що його дія поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців, а згідно частини 3 цієї ж статті об'єднання громадян, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до статті 33 вказаного закону юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Таким чином, позивач за первісним позовом створений відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", його державна реєстрація у встановленому законом порядку не припинена, а належних та допустимих доказів протилежного суду не надано.
В силу ст.5 названого Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та при будинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Для забезпечення вищенаведених функцій статтею 11 вищезазначеного Закону визначено, що об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини, або укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.
Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішення прийняти весь будинковий комплекс за адресою м.Львів, вул.Зелена, 109 на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" було прийнято зборами позивача та оформлене протоколом №1 від 30.10.2009р. Вказаним рішенням також було доручено правлінню забезпечити прийняття у встановленому порядку вказаного будинкового комплексу на баланс позивача за первісним позовом.
На збори з'явилися 4 члени об'єднання з 6, що складає 66,7% від загальної кількості членів. За вказане вище рішення проголосували усі члени об'єднання, які з'явились на збори. Передача майна з балансу на баланс відбулася в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. №1521. Згідно п.2 даного Порядку рішення про прийняття житлового комплексу або його частини приймається загальними зборами об'єднання.
Пунктом 3 вищеназваного Порядку встановлено, що у разі прийняття такого рішення створюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та ОСББ. Передача проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.
Отже, із змісту вищевказаних норм права вбачається, що вирішення питання щодо передачі на баланс житлового комплексу залежить виключно від прийнятого зборами ОСББ рішення і таке право кореспондується з обов'язком балансоутримувача у двомісячний строк після надходження відповідного звернення від об'єднання передати йому житловий комплекс та відповідну технічну документацію.
Суду не представлено доказів визнання вищевказаного рішення зборів позивача за первісним позовом недійсним в судовому порядку, а підстав для визнання його недійсним, з огляду на зазначені обставини та законодавчі приписи, суд не знаходить. Таким чином вказане рішення є встановленою законом підставою, за наслідком якої відбулась передача йому на баланс будинку.
Слід зазначити, що вказані вище обставини щодо ОСББ Зелена-109 були встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2011 року у справі 5015/3913/11, яким було зобов'язано ДП "Житлово-комунальна контора" передати на баланс ОСББ "Зелена, 109" житловий комплекс за адресою: місто Львів, вул..Зелена, будинок, 109.
Вказане рішення Господарського суду Львівської області було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2012 року.
Так, відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже законність створення та прийняття на баланс ОСББ Зелена-109 будинку на вулиці Зелена, 109 у місті Львові вже встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином твердження позивача за зустрічним позовом про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації ОСББ Зелена-109 та визнання рішення загальних зборів такими, що суперечать законодавству з мотивів невідповідності процедури створення ОСББ Зелена, 109 та невідповідності порядку передання в управління ОСББ Зелена, 109 будинку на вулиці Зелена, 10 у місті Львові вимогам законодавства є безпідставними, оскільки їх законність встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.
Крім того, статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом (ч.2 ст.20 ГК Укоаїни).
Суд погоджується із твердженням позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), що позовна вимога про визнання рішень загальних зборів ОСББ "Зелена-109" такими, що суперечать законодавству України не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, які передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначаючи у зустрічній позовній заяві про те, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зелена, 109 було незаконно зареєстроване та діє незаконно та приймає незаконні рішення, позивачем за зустрічним позовом не наведено та належним чином не обгрунтовано підстав порушення саме його прав та законних інтересів у зв'язку зі створенням і діяльністю ОСББ Зелена 109 та прийняттям останнім на загальних зборах рішень.
Беручи до уваги підстави зустрічного позову, суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При поданні позовної заяви, позивачем за первісним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., який відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідачів на користь позивача, оскільки первісний позов слід задовольнити повністю.
Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом слід покласти на позивача за зустрічним позовом (ТзОВ Фелікітас-Львів ), оскільки у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката у даній справі за первісним позовом суд зазначає таке.
У попередньому (орієнтовному) розрахунку розрахунок суми судових витрат позивачем за первісним позовом зазначено, що ним понесено судові витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн. Представником позивача в судовому засіданні до завершення судових дебатів зазначено, що ним будуть подані докази понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 116, 129, 130, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1 . Первісний позов задовольнити.
2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас" (79026, місто Львів, вулиця Академіка Лазаренка, будинок 2, ідентифікаційний код 20797070) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 109, ідентифікаційний код 36670314) заборгованість по внесках на утримання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" в розмірі 1400,00 грн. та судовий збір в розмірі 179,53 грн.
3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелікітас-Львів" (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 109, ідентифікаційний код 40676851) на корисить Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 109, ідентифікаційний код 36670314) заборгованість по внесках на утримання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелена, 109" в розмірі 13580,00 грн. та судовий збір в розмірі 1741,47 грн.
4 . У задоволенні зустрічного позову відмовити
5 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6 . Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 30.07.2019р. на 12:30 год. у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128.
7 . Встановити позивачу строк до 29.07.2019р. для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, що визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.08.2019р.
Суддя Петрашко М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2019 |
Оприлюднено | 06.08.2019 |
Номер документу | 83457252 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Петрашко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні