Рішення

від 05.08.2019 по справі 917/889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.19 року Справа № 917/889/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України, бульвар Тараса Шевченка 50-Г, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 19030825

до Благодійної організації "Благодійний фонд "Головко" вул. Пушкарівська 26, кв.40, м Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39364308

про стягнення грошових коштів

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

03.06.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до відповідача Благодійна організація "Благодійний фонд "Головко" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 7 339, 95 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору №1/2016 від 01.04.2016 року Орендодавцем було передано, а відповідачем прийнято у користування орендовані приміщення, про що складено акт приймання - передачі від 01.04.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.06.2019 р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", є достовірними.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (код ЄДРПОУ 39364308) є: вул. Пушкарівська 26, кв.40., м. Полтава, 36039.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону була направлена копія ухвали про відкриття провадження у цій справі з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

До суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачеві разом з копією ухвали суду про відкриття провадження від 20.06.2019, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку повідомлення з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати вручення (відсутність) та повернуто до суду.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб -порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 06.06.2019 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вирішив розглядати справу за наявними матеріалами в справі.

01.04.2016 між Державним підприємством Український науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів НДІБМВ (далі - Орендодавець, Балансоутримувач), та Благодійна організація Благодійний фонд Головко (далі - Орендар) укладено договір оренди № П 4459 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 82,3 кв. м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Констянтинівська 68, на 2 поверсі будівлі 4-х поверхової будівлі, кімната 217, що перебуває на балансі Державного підприємства Український науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів НДІБМВ код ЄДРПОУ (далі - Орендодавець), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2015 і становить 920 220,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення благодійної організації.

Відповідно до п.10.1 Договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01 квітня 2016 року до 31 березня 2017 року включно.

01.04.2017 року між Державним підприємством "Український науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" та Благодійною організацією " Благодійний фонд "Головко" було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору оренди №1/2016 (П4459) від 01.04.2016 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №186 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - 3528,23 грн.

В п.3.6 Договору зазначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету Балансоутримувача у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж, із врахуванням пункту 9 розділу "Прикінцеві положення " Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

На виконання умов Договору орендодавець передав орендарю за актом приймання-передачі від 01.04.2018 державне нерухоме майно площею 82,3 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68 , на 2 поверсі будівлі 4-х поверхової будівлі, кімната 217, що перебуває на балансі Державного підприємства "Український науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ", код ЄДРПОУ 00294349.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву з метою погашення виниклої заборгованості з орендної плати 13.02.2019 направлено на адресу ДП "УНД І ПК Інститут Будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" відповідний Лист №30-05/1153 , що за договором №П4459 від 01.04.2016 року (орендар Благодійна організація "Благодійний фонд "Головко") станом на 11.02.2019 року існує заборгованість з орендної плати до державного бюджету України в розмірі 5 258,34 грн. Також в листі повідомлялось, що в зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати орендар не виконав, таким чином нарахована пеня і штраф відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ", розмір якої становить - 252,73 грн., 157,75 грн. (штраф 3% річних). Відповідь на адресу Регіонального відділення Фонду часу не надходила.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного і комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до ст. 19 Закону України „По оренду державного та комунального майна" орендна плата орендарем вноситься незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу з орендної плати в розмірі 7 339,95 грн..

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно ч. 1, 2, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата з урахуванням її індексації, є істотною умовою договору оренди. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування об`єктом оренди, орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що при вирішенні спорів щодо розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем платежів, господарським судам слід встановити, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди, а саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Отже, нарахування Позивачем пені - 437,32 грн., інфляційних нарахувань - 105,38 грн., штраф - 197,98 в період з жовтня по лютий 2019 року є правомірними.

Таким чином, суд визнав обґрунтованими та задовольняє повністю позовні вимоги про стягнення 7 339, 95 грн., які складається з суми заборгованості за орендну плату - 6 599,27 грн., пеня - 437,27 грн., інфляційні нарахування - 105,38 грн., штраф - 197,98 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 79, 74, 76, 123, 129, 232, 233, 236- 238, 241, 522 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Полтавської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд "Головко" (вул. Пушкарівська 26, кв.40, м Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39364308) на користь Державного бюджету України (одержувач : УК Шевченківському районі м. Києва, код одержувач 37995466, банк одержувач Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31117094026011, КЕКД 22080300, призначення платежу - плата за оренду іншого державного майна) заборгованість з орендної плати по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.04.2016 року № П4459 в розмірі 7 339,95 грн., з яких орендна плата - 6599,27 грн., пеня - 437,32 грн., інфляційні нарахування - 105,38 грн., штраф - 197,98 грн.

3. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд "Головко" (вул. Пушкарівська 26, кв.40, м Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39364308) на користь Державного бюджету України (одержувач : УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувач : Казначейство України (ЕАП), МФО 89998, р/р 34310206083011, призначення платежу - судовий збір за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України, Господарський суд Полтавської області ) у розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.