ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/543/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ДНІПРОПЛАСТАВТОМАТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР ПОЛЕ"
про стягнення 40 583 грн. 23 коп.
без участі представників сторін
у с т а н о в и в:
Позиція та докази позивача
Правовими підставами позову ТОВ "Виробниче підприємство "ДНІПРОПЛАСТАВТОМАТ" (позивач) до ТОВ "ЯР ПОЛЕ" (відповідач) про стягнення 40583,23 грн., з яких 29967,64грн. основного боргу, 2425,96 грн. 3% річних, 8189,63 грн. інфляційних втрат, вказано ст.ст.525, 526, 625, 610, 629, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст.193, 216 Господарського кодексу України, а в якості обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги зазначено про порушення відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки № 14 від 14.08.2014, а саме про нездійснення відповідачем повної оплати товару, який був отриманий ним на підставі даного договору, у встановлені у цьому договорі строки, через що у позивача виникло, в силу закону та договору, право на нарахування заявлених до стягнення грошових сум річних, інфляційних
На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею: договір поставки № 14 від 14.08.2014, з протоколом розбіжностей від 14.08.2014 до нього (а.с.8-21), специфікацію № 12 від 06.09.2016 до цього договору (а.с.22), рахунок на оплату № 1870 від 06.09.2016 (а.с.23), видаткову накладну № 2557 від 01.11.2016 (а.с.24), довіреність відповідача № 123 від 31.10.2016 (а.с.25-26), виписки з 06.09.2016 по 22.02.2017 по банківських рахунках позивача (а.с.27-40), акти звіряння взаєморозрахунків за 3-ій та 4-ий квартал 2018 року (а.с.41-42).
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, встановлено строки, 24.07.2019 відповідачу для надання відзиву на позов та 29.07.2019 позивачу для надання відповіді на відзив. Проте, у вказаний встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав.
Поряд з цим, листа з ухвалою суду від 02.07.2019, що був направлений за юридичною адресою відповідача, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.80-83), повернуто до суду без вручення адресату, з довідкою підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" про повернення листа за закінченням встановленого строку зберігання. Таким чином, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову.
Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 ГПК України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.
За таких обставин розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.
Від сторін не надходили будь-які заяви та клопотання з процесуальних питань.
Обставини, які встановлено судом
14.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ДНІПРОПЛАСТАВТОМАТ", як постачальником (надалі - позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯР ПОЛЕ", як покупцем (надалі - відповідач) був укладений договір поставки № 14, який, з урахуванням підписаного, також 14.08.2014, сторонами договору та скріпленого їхніми печатками протоколу розбіжностей до цього договору, містить, зокрема, наступні умови:
- постачальник приймає на себе зобов`язання, за замовленням покупця виготовити та поставити покупцю вироби з поліетилену, поліпропілену, поліетилентерефталату, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти та оплатити ці вироби на умовах договору (п.1.1);
- на кожну поставку товару складається окрема специфікація до договору, яка є його невід`ємною складовою (п.1.1., п.1.4);
- вартість та строк поставки товару встановлюються у специфікації (п.2.1., п.4.1.);
- форма оплати - безготівковий розрахунок; строк оплати товару зазначається у специфікації, а якщо строк оплати у специфікації не зазначено, то покупець сплачує вартість товару в наступному порядку: 30 % від вартості товару по кожній поставці - протягом 5-ти робочих днів, після підписання специфікації на поставку товару, 70 % від вартості товару по кожній поставці - на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з вказаної у специфікації дати поставки, якщо інші строки та порядок оплати не передбачено безпосередньо специфікацією (п.3.1., п.3.2.).
- зобов`язання постачальника по поставці товару є виконаними з моменту передачі товару покупцю на підставі накладної, що підписана уповноваженими представники сторін договору (п.4.7);
- договір вступає у силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015, а в частині проведення взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань (п.11.1.);
- покупець має право розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку, шляхом направлення постачальнику повідомлення про розірвання договору не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору (п.11.2.);
- будь-які зміни до договору мають бути вчинені у письмовій формі, підписані сторонами договору та скріплені їхніми печатками (п.10.1.).
06.09.2016 позивач та відповідач підписали специфікацію № 12, в якій зазначено, що це специфікація до укладеного між ними 14.08.2014 договору поставки № 14, та за якою між ними узгоджено здійснення позивачем відповідачеві поставки товару, на умовах попередньої оплати його повної вартості, за шістьма найменуваннями у вказаних у специфікації асортименті та кількості, загальною вартістю 128 962,80 грн. +(-)5 %, у строк 18 календарних днів після попередньої оплати.
Також, 06.09.2016 позивач виставив відповідачеві рахунок № 1870 від 06.09.2016 на оплату товару шести найменувань загальною вартістю 139967,64 грн., з урахуванням податку на додану вартість.
На підставі видаткової накладної № 2557 від 01.11.2016 та згідно довіреності відповідача № 123 від 31.10.2016 позивач передав відповідачеві товар шести найменувань загальною вартістю 139967,64 грн., у відповідності до рахунку № 1870 від 06.09.2016 на оплату товару.
Вказані рахунок № 1870 від 06.09.2016 позивача та видаткова накладна № 2557 від 01.11.2016, також містить у собі посилання на укладений між сторонами 14.08.2014 договір поставки № 14.
Відповідачем здійснено часткову оплату вказаного у видаткові накладній № 2557 від 01.11.2016 товару, а саме, сплачено 98000,00 грн. попередньої оплати за товар (19 000,00 грн. 06.09.2016, 26000,00 грн. 24.10.2016, 53000,00 грн. 31.10.2016) та 12000,00 грн. після отримання товару (5000,00 грн. 08.12.2016, 5000,00 грн. 27.01.2017, 1000,00 грн. 03.02.2017, 1000,00 грн. 22.02.2017), а всього 110 000,00 грн. з 139 967,64 грн. вартості цього товару.
Несплачений відповідачем залишок вартості вказаного товару складає 29967,64 грн.
У зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати вказаного товару у встановлені договором строки, за вчиненим позивачем розрахунком відповідачу нараховані 2425,96 грн. 3% річних та 8189,63 грн. інфляційних втрат, по часових періодах існування відповідних сум заборгованості.
Правові норми, що підлягають застосуванню
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається
Відповідно до ч. 1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно ж до ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.
Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору
До 31.12.2015 - строк дії укладеного 14.08.2014 між сторонами справи договору поставки № 14.
Умовами даного договору, з урахуванням (в редакції) підписаного сторонами справи та скріпленого їхніми печатками протоколу розбіжностей до цього договору, не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору на будь-який строк після 31.12.2015, за відсутності письмових заперечень будь-якої сторони договору. (Пункт 11.2. основного тексту договору, який передбачав таку можливість, у відповідності до протоколу розбіжностей узгоджений сторонами в редакції, яка не передбачає автоматичної пролонгації договору).
У справі відсутні докази продовження на 2016 рік дії вказаного договору поставки від 14.08.2014 № 14, в порядку передбаченому п.10.1. цього договору "будь-які зміни до договору мають бути вчинені у письмовій формі, підписані сторонами договору та скріплені їхніми печатками" та ст.654 Цивільного кодексу України "зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із звичаїв ділового обороту ". Наявні у специфікації № 12 від 06.09.2016, рахунку №1870 від 06.09.2016 та видатковій накладній № 2557 від 01.11.2016 посилання на договір поставки від 14.08.2014 № 14 не є такими доказами.
Поряд з цим, наявність 1) рахунку позивача № 1870 від 06.09.2016 на оплату відповідачем товару шести найменувань загальною вартістю 139 967,64 грн., 2) підписаної позивачем та відповідачем та скріпленою їхніми печаткою видаткової накладної № 2557 від 01.11.2016 на приймання-передачу вказаного товару, а також довіреності № 123 від 31.10.2016 відповідача на отримання вказаного товару, свідчить на користь виникнення між позивачем та відповідачем майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За висновком суду вказаними первинними документами підтверджується, що між сторонами справи фактично був укладений у спрощений спосіб договір купівлі-продажу товару, який вказаний у видатковій накладній № 2557 від 01.11.2016. За умовами такого договору позивач зобов`язався передати у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити вказаний товар. Взаємовідносини сторін за таким договором в частині оплати товару врегульовано положеннями ст.ст.655, 692 Цивільного кодексу України, зокрема "покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором" . В силу припису даної норми відповідач повинен був здійснити оплату повної вартості вказаного товару наступного дня після його отримання, тобто, 02.11.2016. Докази іншого у справі відсутні.
Таким чином, позивачем виконано передбачений для нього як для продавця товару ст.655 Цивільного кодексу України обов`язок передати товар покупцеві. Вказаний у видатковій накладній № 2557 від 01.11.2016 товар був переданий позивачем відповідачеві та прийнятий відповідачем від позивача без будь-яких зауважень та заперечень. Докази іншого у справі, також, відсутні.
Проте, відповідачем не виконаний передбачений для нього як для покупця товару ст.692 Цивільного кодексу України обов`язок здійснити оплату повної вартості товару після його отримання від покупця. Несплачений відповідачем залишок вартості вказаного товару позивача у розмірі 29967,64 грн., утворює заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним між ними у спрощений спосіб договором купівлі-продажу, що підтверджується первинними документами (видаткова накладна № 2557 від 01.11.2016, довіреність відповідача № 123 від 31.10.2016, виписки за період з 06.09.2016 по 22.02.2017 по банківських рахунках позивача), а також, узгоджено між позивачем та відповідачем за актами звіряння між ними взаєморозрахунків за 3-ій та 4-ий квартал 2018 року.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію містить у собі п.3.1. та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".
Розрахунки заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних втрат судом перевірено, вони не містять арифметичних помилок, а також не є завищеними, оскільки виконані у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а розрахунок інфляційних втрат, ще й додатково, з урахуванням положень листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Висновки суду
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання його договірного зобов`язання в частині оплати товару позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 27.06.2019 № 1483 у сумі 1921 грн., які відповідно до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог" підлягають стягненню з відповідача, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР ПОЛЕ" (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Пасічника, буд.152; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39089348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ДНІПРОПЛАСТАВТОМАТ"(49033, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд.122; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31614302) 29967,64 грн. заборгованості з оплати товару, 2425,96 грн. річних, 8189,63грн. інфляційних втрат та 1921 грн. компенсації витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Соловйов
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2019 |
Оприлюднено | 07.08.2019 |
Номер документу | 83457676 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Соловйов К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні