Рішення

від 01.08.2019 по справі 168/420/19

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 168/420/19

Провадження № 2/168/167/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд в складі

головуючого-судді Назарука О.В.,

секретар судових засідань - Таксюк О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Старовижівської селищної ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельні ділянки загальною площею 3.8888 гектарів, які він успадкував від своєї дружини - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак свої спадкові права не оформив та не зареєстрував у встановленому законом порядку. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого заповів все належне йому майно ОСОБА_1 , який за життя спадкодавця був скасований. Крім позивача ОСОБА_1 спадкоємцями за законом першої черги є діти померлого: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які від прийняття спадщини відмовились, про що в нотаріальну контору в установлений строк подали відповідні заяви. Вказуючи, він є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак у видачі свідоцтва на спірне спадкове майно йому відмовлено зв`язку з відсутністю державного акта та належної реєстрації прав спадкодавця. Просить визнати за ним право власності на земельні ділянки загальною площею 3.8888 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 1,2971 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 1,1056 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 1,4861 га, що надані для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області, в порядку спадкування, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовче засідання позивач не з`явився, однак його представник ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує, просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що Старовижівська селищна рада Волинської області позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника.

Представник третьої особи - Ковальчук О.В. подала суду заяву, в якій не заперечує щодо розгляду справи без участі представника та залишає питання щодо врегулювання спору на розсуд суду.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання державним нотаріусом копії спадкової справи № 29/2012, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлені наступні обставини.

За життя ОСОБА_7 належала земельна ділянка площею 3.8888 гектарів, що надана для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_4 (аркуш справи 84). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (аркуш справи 26). Після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняв батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3.8888 гектарів, розташовану на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області (аркуш справи 31).

Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 27). Заповіт, складений ОСОБА_2 на користь позивача, посвідчений секретарем Седлищенської сільської ради Старовижівскього району Волинської області 19 січня 2009 року, зареєстровано в реєстрі № 03, скасований 10 травня 2011 року (аркуш справи 6, 24, 29). Відповідно до заяви, наявної в матеріалах спадкової справи та поданої до нотаріуса у визначений законом строк, позивач прийняв спадщину (аркуш справи 58), отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна (аркуш справи 72). Діти померлого - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовились в користь позивача, про що у встановлений законом строк подали відповідні заяви нотаріусу (аркуш справи 14-15, 20-21, 64-65). Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку у спадщині та які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає.

Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (аркуш справи 34) на земельні ділянки площею 3.8888 гектарів, оскільки на вказані земельні ділянки не оформлено право власності та не зареєстровано в передбаченому законом порядку, відсутній державний акт на право власності на землю.

За життя батько позивача державного акта на вище згадані земельні ділянки не отримав.

На даний час зареєструвати право власності на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як, фізичної особи, припинена у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за статтею 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до статтей 1220, 1221 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із заяви, поданої відповідачем до суду убачається, що Старовижівській селищній раді Волинської області було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 74). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та визнання ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки загальною площею 3.8888 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 1,2971 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 1,1056 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 1,4861 га, що надані для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області, що належали ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 січня 2009 року посвідченого держаним нотаріусом Старовижівської державної нотаріальної контори Хвещук А.В.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76, 77, 263, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки загальною площею 3.8888 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 1,2971 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 1,1056 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 1,4861 га, що надані для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Назарук