Рішення

від 25.07.2019 по справі 120/1508/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 липня 2019 р. Справа № 120/1508/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представника позивача: Бондарчука С.В.

представника відповідача: Овчарук В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Телебарінфо"

до: Барської міської ради Вінницької області

про: визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Телебарінфо" з адміністративним позовом до Барської міської ради Барського району Вінницької області, в якому просить визнати протиправним рішення 33 сесії 8 скликання Барської міської ради від 22.11.2018 року в частині встановлення пріоритету на розміщення зовнішньої реклами, відмови у надані дозволу на розміщення рекламних щитів в місті Бар, Вінницької області та зобов`язати Барську міську раду вчинити дії в порядку передбаченому законом, а саме надати дозволи на розміщення рекламних щитів в місті Бар Вінницької області за адресами:

- майдан Святого Миколая (поблизу центру дозвілля);

- площа Пам`яті (поблизу магазину Грош);

- площа Пам`яті (поблизу житлового будинку № 21);

- вул. Героїв Майдану, 55 (поблизу заправки "Укрнафта").

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до виконавчого комітету міської ради із заявами про надання дозволу на розміщення рекламних щитів (білбордів), однак рішенням міської ради позивачу відмовлено у надані зазначеного дозволу, однак цим же рішенням позивачеві надано пріоритет на розміщення одного рекламного щита. Вказаним рішенням орган місцевого самоврядування обмежив господарську діяльність позивача, у зв`язку з чим, у відповідача відсутні законні підстави для відмови у надані дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Представник відповідача в наданих суду письмових запереченнях зазначив, що Барська міська рада є колегіальним органом, який складається з депутатів, а дозволи на розміщення зовнішньої реклами надаються шляхом голосування за проект рішення, відтак рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу депутатів. Заяви позивача розглянуті на засіданні постійної комісії з питань архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, запропоновано проект рішення про встановлення пріоритету на розміщення рекламних засобів у кількості 4 шт., за позивачем, однак на засіданні постійної комісії вказаний проект рішення не підтримала більшість депутатів. Основною підставою для відмови став той факт, що позивачем несвоєчасно сплачується плата за користування місцями на яких розташовуються рекламні щити а також договори на встановлення рекламних щитів укладені з порушенням термінів.

Представником позивача надано відповідь на відзив мотивований тим, що надання дозволів на розміщення реклами відноситься до повноважень саме виконавчого комітету ради, а порядок надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами врегульований Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, якими визначено, що дозвіл видається на підставі рішення виконавчого органу міської ради, а не на підставі рішення прийнятого на сесії міської ради. Також, законодавцем чітко визначено перелік підстав для відмови у надані дозволів, який є вичерпним, який не містить підстав, як несвоєчасна сплата за користування місцями на яких розташовуються рекламні засоби.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечила, посилаючись на обґрунтування відзиву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2018 року та 04.10.2018 року ПП "Телебарінфо" звернулося до Виконавчого комітету Барської міської ради із заявами про надання дозволу на розміщення рекламних щитів (білбордів) за наступними адресами:

- м. Бар, вул. майдан Святого Миколая (поблизу Центру дозвілля-кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка);

- м. Бар, вул. Героїв Майдану, 55 (поблизу заправки Укрнафта);

- м. Бар, площа Пам`яті (поблизу магазину "Грош");

- м. Бар, площа Пам`яті (поблизу житлового будинку № 21).

15.11.2018 року протоколом засідання постійної комісії з питань архітектури розглянуто заяви позивача де членами комісії прийнято рішення рекомендувати Барській міській раді відмовити ПП "Телебарінфо" у надані дозволу на розміщення рекламних носіїв.

В подальшому, на 33 сесії 8 скликання Барської міської ради від 22.11.2018 року винесено на голосування три пропозиції з приводу поданих заяв. По двох пропозиціях, серед яких пропозиція фінансового відділу міської ради щодо відмови позивачеві у надані дозволу на розміщення зовнішньої реклами на вулицях міста Бар рішення не прийняте.

Однак, цим же голосуванням прийнято рішення про встановлення пріоритету на розміщення рекламного щита в кількості 1 одиниці за адресою м. Бар, вул. Героїв Майдану, 55 (поблизу заправки Укрнафта).

Барська міська рада листом від 30.11.2018 року повідомила позивача про результати розгляду його звернень про надання дозволу на встановлення рекламних щитів в місті Бар, у якому зазначили про те, що рішення радою не прийняте, у зв`язку з тим, що розгляд вказаного питання не набрав необхідної кількості голосів депутатів.

Незгода позивача із вказаним рішенням в частині, що порушує його права та законні інтереси, зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Бар врегульовано Законом України Про рекламу , Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У відповідності до ст. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу , зовнішня реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових та стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, правовідносини, що виникають у зв`язку з розміщенням реклами в населених пунктах, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

Згідно із п.п. 2, 3, 5, 6, 9 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Аналізуючи зазначене суд прийшов до висновку про те, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до Типових правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління.

Відтак до повноважень робочого органу, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп`ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням; копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Процедура розгляду заяв на одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оформлення такого дозволу та прийняття виконавчим органом ради у встановлений строк рішення про надання дозволу передбачена у п.п. 10 - 20 Типових правил. Зокрема, п.п. 19, 20 Типових правил встановлено, що робочий орган протягом не більш як п`ятнадцяти робочих днів з дати одержання належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає заяву, готує і подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Виконавчий орган ради протягом п`яти робочих днів з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

В силу положеннями п. 24 Типових правил, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Отже відповідно до п. 20 Типових правил розміщення зовнішньої реклами рішення про відмову у наданні дозволу приймається виключно виконавчим комітетом міської ради.

Також суд звертає увагу, на те, що відповідно до ст. 2.1.1 Статуту Барської міської об`єднаної територіальної громади визначено, що виконавчими органами ради є виконавчий комітет міської ради, департаменти, управління, відділи та інші утворені радою виконавчі органи.

Рішення виконавчого комітету з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Відтак, статутом визначено, що виконавчий комітет Барської міської ради є її виконавчим та розпорядчим органом, також виконавчий комітет наділений власною компетенцією, а його рішення можуть бути скасовані відповідною радою.

Повноваження виконавчих комітетів відповідних рад також закріплені у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ч. 3 ст. 10 зазначеного закону передбачено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно до п. 13 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово - комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належать повноваження з надання дозволу в порядку встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Отже аналізуючи норми чинного законодавства, суд зазначає про те, що дозвіл видається на підставі рішення виконавчого органу міської ради, а не на підставі рішення прийнятого на сесії міської ради. Відтак питання щодо надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами має бути вирішено виключно шляхом прийнятого рішення виконавчим комітетом Барської міської ради, шляхом задоволення або відмови у надані дозволу з підстав передбачених законом.

Також, суд звертає увагу, що на засіданні 33 сесії Барської міської ради 8 скликання від 22.11.2018 року винесено на голосування три пропозиції з приводу заяв щодо надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами в місті Бар. За пропозицію винесену відділом МА та ЖКГ, щодо встановлення приорітету на розміщення рекламного щита рішення не прийнято. Поряд з тим, встановлено, що на голосування міської ради також винесено проект рішення профільної комісії, щодо відмови у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами на вулицях міста Бар. Однак, вказаний проект рішення фактично не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття, а відтак, факт відмови у наданні дозволу відсутній. По третій пропозиції щодо встановлення пріоритету на розміщення рекламного щита, питання вирішено на користь позивача.

Відтак, за вищевказаних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, скасувати рішення 33 сесії 8 скликання від 22.11.2018 року в частині надання пріоритету на розміщення зовнішньої реклами за ПП "Телебарінфо", враховуючи законодавчі норми п. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади, за таких обставин, суд вважає за можливе зобов`язати Барську міську раду вирішити питання про надання дозволів на розміщення реклами за зверненнями ПП "Телебарінфо" з урахуванням правової оцінки суду.

Також, суд критично ставиться до твердження відповідача стосовно основного аргументу, яким оперувала профільна комісія під час вирішення заяви ПП"Телебарінфо" щодо надання дозволу на розміщення реклами про те, що позивачем несвоєчасно сплачувалася плата за користування місцями на яких розташовуються рекламні щити, а відтак суд зазначає наступне.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу наведений у п. 22 цих Типових правил, а саме у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості.

Відтак, законодавець чітко прописав перелік підстав для відмови у надані дозволу, що є вичерпним та як видно із законодавчо закріплених підстав для відмови законодавчо не передбачено підстави такої, як не своєчасна сплата за користування місцями на яких розташовуються рекламні засоби. Також, суд бере до уваги той факт, що відповідачем не надано документально підтверджених розрахунків по не своєчасній сплаті позивачем за рекламні місця.

А відтак, оскаржуване рішення не містять визначення конкретних причин відмови позивачу у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами та конкретних норм законодавства, які стали підставою для такої відмови.

Також, судом не встановлено інших фактів, які б могли слугувати підставою для відмови у видачі такого дозволу.

Під час розгляду справи відповідач правомірності своїх дій не довів, натомість, доводи позивача знайшли своє підтвердження.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що понесені позивачем судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Телебарінфо" (23000, м. Бар, Вінницька область, пл. Пам`яті, 5а, ЄДРПОУ 39930437) до Барської міської ради Вінницької області (23000, м. Бар, Вінницька область, вул. Героїв Майдану, 6, ЄДРПОУ 04051017) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 33 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області від 22.11.2018 року "Про встановлення пріоритету на розміщення зовнішньої реклами за ПП "Телебарінфо".

Зобов`язати Барську міську раду Вінницької області вирішити питання про надання дозволів на розміщення реклами за зверненнями приватного підприємства "Телебарінфо" від 03 та 04.10.2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства "Телебарінфо" сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1921 грн. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Барської міської ради Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович