Рішення

від 29.07.2019 по справі 540/1173/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1173/19 13 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - Васильєвої М.В.,

представника відповідачів - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дїі,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 22.02.2019 р. № 1085061/39689024 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.01.2019 р.;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 08.01.2019 року, складену позивачем днем надіслання до реєстру, а саме 08.01.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про внесення позивача до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати відповідача-1 виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою від 12.06.2019 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 19.07.2019 р.

Протокольною ухвалою від 19.07.2019 р. для витребування додаткових доказів в судовому засіданні оголошена перерва до 29.07.2019 р.

29.07.2019 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) направлена податкова накладна №1 від 08.01.2019 р. на загальну суму 20700,00 грн., в т.ч. 172500,00 грн. база оподаткування ПДВ 34500,00 грн. Згідно отриманої 31.01.2019 р. від ДФС України квитанції податкова накладна позивача №1 доставлена до відповідача-2 та прийнята, але їх реєстрація в ЄРПН зупинена. У зв`язку із чим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивачем надані пояснення та усі необхідні документи на підтвердження реальності господарських операцій, однак відповідачем прийняті рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних. Однак, надані позивачем до податкового органу документи та інформація не були враховані органом ДФС, про що свідчить винесена останнім квитанція №2 від 21.02.2019 р. На думку позивача, за результатами розгляду наданих ТОВ ТД БАРС-ПОСУД документів, відповідач виніс протиправне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 08.01.2019 р. із зазначенням причини: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

У відзиві на позовну заяву, відповідачі заперечили проти позову, мотивуючи тим, що 31.01.2019 р. позивачем направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна від 08.01.2019 р. №1, реєстрація якої була зупинена, у зв`язку із тим, що остання відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріям ризиковості платника" (внесення позивача до журналу ризикових платників). Позивачеві було запропоновано надати пояснення та копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції по податковій накладній. На виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем надані по зупиненій податковій накладній письмові пояснення та копії документів, які розглянуті комісією регіонального рівня - ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі. За результатами розгляду пояснень та документів, комісією відповідача-1 прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Рішення Комісії ґрунтувалося на тому, що під час направлення пояснень з додатками, були відсутні банківські виписки або інші платіжні документи, відсутня інформація про транспортування від постачальника нетканого матеріалу. Також, згідно даних ЄРПН не встановлена подальша реалізація товару кінцевому споживачу. Надано договори з ФОП ОСОБА_1 щодо надання в користування двох складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідно до даних державного реєстру майнових прав ФОП ОСОБА_1 має у власності лише енергоблок за зазначеною адресою. Таким чином, відповідачі вважають рішення контролюючого органу обґрунтованим, а позов - безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою діяльністю ТД БАРС-ПОСУД перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як платник податків.

Видами діяльності ТОВ ТД БАРС-ПОСУД є:

Код КВЕД 13.95 виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одяг;

Код КВЕД 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями;

Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

Код КВЕД 46.44 оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (основний);

Код КВЕД 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

07.09.2018 року між ТОВ БАРС-ПОСУД (постачальник) та ПП БАРС-Херсон (замовник) укладений договір поставки № 7/09 .

На підтвердження виконання договору поставки № 7/09 від 07.09.2018 року ТОВ ТД БАРС-ПОСУД здійснена поставка товару ПП БАРС-Херсон та підписаний сторонами акт приймання-передачі товару від 08.01.2019 р.

31.01.2019 р. ТОВ ТД БАРС-ПОСУД для реєстрації в ЄРПН направлена податкова накладна №1 від 08.01.2019 р. на суму 207000,00 грн., що виписана за результатами господарської операції із поставки товару ПП БАРС-Херсон .

Згідно Квитанцій №1, яка наявні в матеріалах справи, вищезазначена податкова накладна доставлені до ДФС України 31.01.2019 р. та прийнята, але її реєстрація в ЄРПН зупинена.

Вказаний факт не заперечується сторонами.

Зі змісту Квитанцій вбачається, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної є: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 08.01.2019 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПП/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (копія квитанції додається до кожної накладної)".

21.02.2019 р. позивачем направлене повідомлення № 4 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинено. Кількість додатків - 60 документів.

За результатами розгляду наданих позивачем додаткових пояснень та документів, комісією ГУ ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі прийнято рішення від 22.02.2019 р. № 1085061/39689024 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.01.2019 р. №1.

При прийнятті зазначеного рішення контролюючий орган вказав на наступні підстави: СГ надано копії документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не надано документи, які підтверджують транспортування продукції на склад. Відсутні банківські виписки. Згідно даних ЄРПН відсутня реалізація товару покупцем ТОВ БАРС-ХЕРСОН кінцевому споживачу .

Таке рішення фіскального органу позивач вважає протиправним, просить його скасувати та зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживають контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, згідно з пунктом 201.10 цієї статті при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі- квитанція).

Пунктом 201.10 ПК України передбачено, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

21.02.2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнятоа постанова №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Відповідно до п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. (далі - Критерії №959) за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Зі змісту Квитанції №1 про зупинення реєстрації податкової накладної від 08.01.2019 р. встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН вимогам визначених пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Із дослідженої квитанції №1 слідує, що контролюючим органом порушена норма п.13 Порядку №117, оскільки ним в Квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН. Замість цього вказується лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення семи різних критеріїв: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, фіскальний орган зобов`язаний у Квитанціях вказувати на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959. Визначення контролюючим органом у даній квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у п.14 Порядку №117.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, зазначений порядок містить вичерпний перелік документів достатніх для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиковості платника податку.

При вирішенні цього спору суд вважає за доцільне звернути увагу ще на таке.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:

а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;

б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Як підтверджується копією квитанції від 31.01.2019 р., якою зупинена реєстрація податкової накладної, відповідач-2 не зазначив конкретного критерію ризиковості, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, відповідачем-2 не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 р. по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 р. по справі №940/1240/18, від 22.07.2019 р. по справі №815/2985/18.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, додатком якого є форма рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище та встановлено судом, відмовляючи у реєстрації податкової накладної №1, відповідачем-1 вказано наступну причину: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів(робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Додаткова інформація: СГ надано копії документів,я кі не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не надано документи, які підтверджують транспортування продукції на склад. Відсутні банківські виписки. Згідно даних ЄРПН відсутня реалізація товару покупцем ТОВ БАРС-ХЕРСОН кінцевому споживачу.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних завдання адміністративного суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснення господарських операцій за договором від 07.09.2018 р. №7/09 позивач направляв контролюючому органу картку рахунку № 361 за січень 2019 р., в якій зазначається контрагент - ПП БАРС-ХЕРСОН ., дата оплати - 08.01.2019 р., вид операції - реалізація товару (матеріал нетканй СнанБел 29г/к.м. 3200 мм.) та сума - 207000,00 грн. Тобто, вказана картка рахунку свідчить про здійснення ПП БАРС-ХЕРСОН розрахунку із ТОВ ТД БАРС-ПОСУД за проведену господарську операція із реалізації товару (матеріал нетканий СнанБел). Зазначений факт не заперечувся сторонами в судовому засіданні.

Крім того, на вимогу суду відповідач долучив до матеріалів справи перелік документів, що надавалися позивачем на підтвердження реальності виконання господарської операції за договором поставки від 07.09.2018 р. №7/09, а саме: контракт № 2659-22/18 від 08.08.2018 р.; митні декларації № UA500010/2018/016657, № UA500010/2018/016644; товарні накладні Серія ЖД №1653053, №1653054, № 1653121; видаткові накладні від 30.09.2018 р. № 14449, 14462 та 21.10.2018 р. № 15564; рахунки -фактури №№1653053,1653054 від 01.10.2018 р., №1653121 від 22.10.2018 р.; специфікація товару (матеріал нетканий СпанБел 2210401) №№ партії 2189-1, 2187-1, 1992-3, 2190-1, 2188-1, 1994-2; сертифікати якості №№2880, 3163, 2884, 3161, 3162, 2878; договір оренди складського приміщення № 01/10-2018 укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ТД БАРС-ПОСУД ; акт приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна від 01.10.2018 р., від 01.11.2018 р.; договрі оренди складського приміщення та обладнання по різанню, склеюванню, фасуванню та пакуванню поліпропіленового нетканого матеріалу №01/11-2018 від 01.11.2018 р.; договрі поставки №7/09 від 07.09.2018 р. укладений між ТОВ ТД БАРС-ПОСУД (постачальник) та ПП БАРС-ХЕРСОН (покупець); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №30/11 від 30.11.2018 р., № 30/12 від 31.12.2018 р.; видаткова накладна №РН-0000001 від 08.01.2019 р. (постачальник-ТОВ ТД БАРС-ПОСУД , одержувач - ПП БАРС-ХЕРСОН , товар - матеріал нетканий Снан Бел 29г/к.м. 3200 мм., на загальну суму -207000,00 грн.); оборотно-сальдова відомість по рахунку №631, контрагент: ОСОБА_1 за 4 квартал 2018 р.); оборотньо-сальдова відомість по рахунку №281 ТМЦ за січень 2019 р.; акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) № 31/10 від 31.10.2018 р.; акт приймання-передачі товару від 08.01.2019 р. складений сторонами згідно договору №7/09 від 07.09.2018 р.

Однак, отримавши від позивача вищезазначений перелік документів, фіскальний орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, через ненадання платником податку первиних документів та банківських виписок з особових рахунків.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення від 22.02.2019 р. року №1085061/39689024.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 28 Порядку №117 передбачано, що податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із вимог зазначеної норми, належним способом відновлення порушеного права платника податків є зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну, а тому позов підлягає задоволенню в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 22.02.2019 р. №1085061/39689024 та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.01.2019 р. №1 датою її подання.

Разом із тим, предметом оскарження в даній справі, серед іншого, є скасування рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників податків та зобов`язання виключити підприємство із такого переліку.

Судом встановлено, що 19.11.2018 р. комісією Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі прийняте протокольне рішення № 147 про включення ТОВ Барс-посуд (39689024) до переліку ризикових платників, з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам, що вподальшому стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача.

На думку суду зазначене рішення у вигляді протоколу є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Пунктом 1 Порядку №117 встановлені організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку №117 Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв (лист №959), то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії.

Із протоколу відповідача-1 від 19.11.2018 р. №147 слідує, що за останнім критерієм п.1 пп.1.6 (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) відповідач відніс позивача до ризикових платників.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Судом встановлено, що протокольне рішення комісії не містить мотивів та матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім цього суд враховує, що Лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р., яким встановлені критерії ризиковості платника податків не є нормативно-правовим актом, відтак його застосування органами ДФС є сумнівним з огляду на п.31 ст.3 ПК України яким визначений перелік нормативно-правових актів, що визнається податковим законодавством.

Також суд відмічає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року у справі № 640/1240/19 задоволені позовні вимоги ТОВ "Гранд-Табак" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків". Зобов`язано ДФС України відкликати лист від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків", як такий що не підлягає виконанню.

Таким чином, рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі №147 від 19.11. 2018 року не відповідає вимогам пп.1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак є протиправним і підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом № 147 від 19.11.2018 р. про внесення товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (код ЄДРПОУ 39689024; вул.Некрасова, 2, м.Херсон, 73000) до "Журналу ризикових платників".

Зобов`язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) виключити товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (код ЄДРПОУ 39689024; вул.Некрасова, 2, м.Херсон, 73000) з переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок".

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (код ЄДРПОУ 39689024; вул.Некрасова, 2, м.Херсон, 73000) в рестрації податкової накладної №1 від 08.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2019 р. №1085061/39689024.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197; Львівська площа,8, м.Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.01.2019 р. № 1 подану товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (код ЄДРПОУ 39689024; вул.Некрасова, 2, м.Херсон, 73000).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (код ЄДРПОУ 39689024; вул.Некрасова, 2, м.Херсон, 73000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75; код ЄДРПОУ 39394259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "БАРС-ПОСУД" (код ЄДРПОУ 39689024; вул.Некрасова, 2, м.Херсон, 73000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 серпня 2019 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 111030600