Рішення

від 30.07.2019 по справі 2а-15081/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 липня 2019 року справа №2а-15081/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Київський мотоциклетний завод") доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №00088322330 В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київський мотоциклетний завод" (далі по тексту - ПАТ "Київський мотоциклетний завод") (яке у подальшому змінило організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним визначення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, виходячи з того, що господарські операції із контрагентами-постачальниками підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту; при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ "Віннерком" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт". На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Оружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року №К/800/30390/13 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року адміністративну справу №2а-15081/12/2670 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 16 січня 2018 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 23 жовтня 2012 року №0008832230 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ "Київський мотоциклетний завод" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 184 871,31 грн., у тому числі за основним платежем на 147 897,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 974,26 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 03 жовтня 2012 року №1506/22-30/00231314 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Київський мотоциклетний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Віннерком", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за вересень 2011" (далі по тексту - акт перевірки) з урахуванням рішення за результатами розгляду заперечень до акту перевірки від 19 жовтня 2012 року №7678/10/22-30, яким висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та статей 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ "Віннерком", щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 96 565,56 грн., в тому числі за вересень 2011 року - на 96 565,56 грн., в результаті чого занижена податкове зобов`язання по ПДВ на загальну суму 96 565,56 грн., та по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 51 331,49 грн., в тому числі за вересень 2011 року - на 51 331,49 грн., в результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 51 331,49 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум вартості придбаних у ТОВ "Віннерком", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за вересень 2011 робіт, послуг у зв`язку із не підтвердженням факту здійснення господарських операцій, а саме: контролюючими органами було встановлено порушення зазначеними товариствами вимог частини п`ятої статті 203 частин першої, другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах ТОВ "Віннерком" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" із їхніми контрагентами (зокрема позивачем ПАТ "Київський мотоциклетний завод") не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України, а також перевіркою зазначених контрагентів позивача встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 липня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, які підпадають під визначення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України), та встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 липня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, які підпадають під визначення статей 22, 185 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач послався на те, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" анульоване в день підписання договорів із позивачем - 24 березня 2011 року, а, отже, при складанні податкових накладних від 24 березня 2011 року та від 30 вересня 2011 року контрагент позивача ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" не був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 360489026596, що зазначений в таких податкових накладних, та згідно наданих ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва пояснень директора ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" ОСОБА_1 останній пояснив, що йому взагалі невідомо нічого про ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", а відповідно договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних-робіт, актів прийому-передачі та інших документів він не формував та не підписував, внаслідок чого підприємство має ознаки фіктивної діяльності, а вся первинна документація по правовідносинах позивача із ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" від імені останнього підписана невідомою особою, та на підставі таких первинних документів не можуть виникати податкові зобов`язання та формуватися податковий кредит. Також станом на 30 вересня 2011 року за позивачем обліковувалась кредиторська заборгованість перед його контрагентами, а саме: перед ТОВ "Віннерком" в сумі 579 393,41 грн. та перед ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" в сумі 611 527,70 грн., відповідно до чого станом на час віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні 2011 року по правовідносинах із ТОВ "Віннерком" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" такі суми податку на додану вартість не були сплачені позивачем у складі вартості отриманих товарів (послуг) його контрагентам, а відповідно такі суми податку на додану вартість не були визначені такими контрагентами у складі податкових зобов`язань за вересень 2011 року для сплати до Державного бюджету.

Отже, на думку податкового органу, господарські операції позивачем та його контрагентами ТОВ "Віннерком", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" визнані нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08 лютого 2017 року №К/800/30390/13 зазначив наступне:

"Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правочини укладені між позивачем та його контрагентами є недійсними, оскільки вони не відповідають умовам чинності правочину, а саме вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, так як суперечать моральним засадам суспільства, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що за позивачем обліковується кредиторська заборгованість перед контрагентами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджуються документально. Крім того в матеріалах справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили. Також суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок щодо наявності кредиторської заборгованості перед контрагентами.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України…

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій наведеному уваги не надали та, здійснюючи оцінку відображеної позивачем в податковому обліку вартості товарів (робіт, послуг), належним чином не перевірили реальності господарських операцій та не з`ясували чи призвели ці операції до реальних змін майнового стану позивача.

Досліджуючи обставини реальності господарської операції, слід мати на увазі, що документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Водночас, суди попередніх інстанцій, не дослідили та не перевірили належним чином обставин фактичного здійснення господарських операцій з урахуванням специфіки договорів, що укладені між суб`єктами господарювання.

Так, зокрема, судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено які конкретно здійснювались роботи ТОВ "Віннерком", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" і не перевірено чи підтверджується надання таких робіт доказами. В силу того, що за звичаєм ділового обороту виконання робіт супроводжується документами (кошторисом, допуском працівників до об`єкта ремонту) позивач як особа, що зобов`язана підтверджувати дані власного податкового обліку, мав надати докази фактичного виконання вказаних робіт та пов`язаності таких послуг з його господарською діяльністю.

Крім того, залишилися недослідженими обставини про те чи контрагенти позивача були спроможними здійснити операції на виконання умов договорів; чи могли поставити обсяг робіт в обумовлені сторонами строки; чи мали контрагенти позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Слід відмітити і те, що, роблячи оцінку господарським операціям як таким, що є реальними/не реальними суди мають надавати оцінку всім важливим доводам, якими сторони обґрунтовували свою позицію.

Також суд першої інстанції, обґрунтовуючи факт порушення позивачем, посилався на пояснення директора ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" - ОСОБА_1 , який заперечував свою участь у веденні господарської діяльності підприємства та у підписанні будь-яких документів від його імені, в тому числі й документів щодо діяльності з позивачем.

Оцінюючи вказаний довід слід було на підставі належних та допустимих доказів перевірити хто був відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" у період здійснення господарської операції з позивачем.

У випадку наявності інформації про те, що відповідальні за ведення господарської діяльності особи контрагента позивача надані на підтвердження господарської операції документи не підписували і не складали, слід поставити в порядку, визначеному статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували первинні документи, видані ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" або допитати посадових осіб вказаного суб`єкта господарювання в порядку, визначеному статтями 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлення обставин підписання документів уповноваженою/не уповноваженою особою має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій також не вжили заходів з метою встановлення обставини щодо порушення кримінальної справи відносно директорів ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", ТОВ "Віннерком" та чи виносилися вироки за результатами розслідування вказаної справи.

Згідно з частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Водночас при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не встановили період вчинення ОСОБА_1 злочинних дій, що полягали у фіктивному підприємстві ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", та не перевірили чи вчинялись зазначені злочинні дії в період господарських операцій з позивачем та не перевірили чи вчинення вказаними особами злочині дії впливають на реальність господарських операцій позивача.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору".

На виконання вказівок Вищого адміністративного суду України Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що 22 липня 2011 року між позивачем та ТОВ "Віннерком" було укладено три договори про виконання робіт №№61, 62, 63, відповідно до умов яких позивач виступав замовником, а ТОВ "Віннерком" - виконавцем робіт з поточного ремонту електроустаткування цехів №№2, 4, 7, 8 (за договором №61), 10, 36 (за договором №62), 5, 37 (за договором №63), які належать позивачу та розташовані в місті Києві по вулиці Сім`ї Хохлових, 8. Загальна вартість робіт, передбачених договорами №№ 61, 62, 63 від 22 липня 2011 року, склала 579 393,41 грн. (включаючи податок на додану вартість 96 565,56 грн., в тому числі: за договором №61 - 250 289,11 грн. (в тому числі податок на додану вартість 41 714,85 грн.), за договором №62 - 246 757,58 грн. (в тому числі податок на додану вартість 41 126,26 грн.), за договором №63 - 82 346,72 грн. (в тому числі податок на додану вартість 13 724,45 грн.). зазначені договори підписані зі сторони ТОВ "Віннерком" директором А.В. Каскеєвим.

На підтвердження виконання зазначених договорів в матеріалах справи містяться акти приймання виконаних робіт, локальні кошториси на поточний ремонт електроустаткування цехів, договірні ціни.

ТОВ "Віннерком" на виконання зазначених договорів виписані позивачу наступні податкові накладні: від 30 вересня 2011 року №30 на суму 250 289,11 грн. (в тому числі податок на додану вартість 41 714,85 грн.) - за договором №61 від 22 липня 2011 року; від 30 вересня 2011 року №31 на суму 246 757,58 грн. (в тому числі податок на додану вартість 41 126,26 грн.) - за договором №62 від 22 липня 2011 року; від 30 вересня 2011 року №32 на суму 82 346,72 грн. (в тому числі податок на додану вартість 13 724,45 грн.) - за договором №63 від 22 липня 2011 року.

Понесені позивачем витрати, в тому числі податок на додану вартість, сплачені на користь ТОВ "Віннерком" за проведені ремонтні роботи, віднесені ПАТ "Київський мотоциклетний завод" до складу податкового кредиту за вересень 2011 року.

Оплата за виконані ТОВ "Віннерком" роботи здійснена в порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем надано копії платіжних доручень від 03 квітня 2012 року, від 03-04 травня 2012 року.

За перевірений період позивачем укладені договори з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", а саме: договір №54 від 24 березня 2011 року, відповідно зав умовами якого ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" зобов`язалося виконати роботи з розбирання, переміщення і демонтажу устаткування ковальського цеху, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, який належить позивачу, а позивач - оплатити виконані роботи. Вартість робіт відповідно до умов вказаного договору та договірної ціни на розбирання, переміщення і демонтаж устаткування ковальського цеху склала 186 018,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 31 003,00 грн.); договір №55 від 24 березня 2011 року, за умовами якого ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" зобов`язалося виконати роботи з поточного ремонту перекриттів ливарного цеху, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, який належить позивачу, а позивач - оплатити виконані роботи. Вартість робіт відповідно до умов вказаного договору та договірної ціни на поточний ремонт перекриттів ливарного цеху склала 121 970,93 грн. (в тому числі податок на додану вартість 20 328,49 грн.). Договори зі сторони контрагента ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" підписані директором ОСОБА_1 .

На підтвердження виконання зазначених договорів в матеріалах справи містяться акти приймання виконаних робіт, локальні кошториси на поточний ремонт електроустаткування цехів, договірні ціни.

ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" на виконання зазначених договорів виписало позивачу наступні податкові накладні: від 30 вересня 2011 року №215 на суму 186 018,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 31 003,00 грн.) - за договором №54 від 24 березня 2011 року; від 30 вересня 2011 року №216 на суму 121 970,93 грн. (в тому числі податок на додану вартість 20 328,49 грн.) - за договором №55 від 24 березня 2011 року.

Понесені позивачем витрати з податку на додану вартість, сплачені на користь ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за проведені ремонтні роботи, віднесені до складу податкового кредиту за вересень 2011 року.

Оплата за виконані ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" роботи здійснена в порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем надано копії платіжних доручень від 01 лютого 2012 року, від 03 квітня 2012 року.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період у складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", ТОВ "Віннерком", у зв`язку з придбанням робіт.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених податкових накладних не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведеності факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З тексту акту перевірки вбачається, що позивач у перевіреному періоді здійснював оптову торгівлю мотоциклами власного виробництва. При цьому, виробнича діяльність позивача здійснюється у будівлях та цехах, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, що належать ПАТ "Київський мотоциклетний завод" на підставі реєстраційного посвідчення, виданого КП "Київське міське бюро технічне та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна".

Наказом від 21 березня 2011 року №МЗ-75 "Про проведення весняного огляду будівель та споруд" вирішено в квітні поточного року провести весняний огляд будівель та споруд та інженерних мереж. Актом за результатами загального періодичного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж виробничого корпусу №1 від 22 березня 2011 року рекомендовано для забезпечення нормальної експлуатації будівельних конструкцій виконати, зокрема ремонтні роботи, роботи з відновлення, посилення, заміни елементів конструкцій корпусу. Протоколами засідання технічної ради ПАТ "КМЗ" від 15 лютого 2011 року №6 та від 23 червня 2011 року №14 вирішено виконати ремонт покрівлі силами сторонніх організацій з частковою заміною несучої конструкції, виконати ремонт заводських електросистем силами сторонніх організацій, у зв`язку з чим укладено договори з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", ТОВ "Віннерком".

За наслідками виконаних ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", ТОВ "Віннерком" робіт позивачем складено висновки технічної ради, з яких вбачається про виконання обумовлених договорами робіт у повному обсязі.

Разом з тим, надані позивачем первинні документи, на думку суду, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій із ТОВ "Віннерком" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" та свідчать про укладання договорів на виконання робіт.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів, які б могли підтвердити рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у контрагентів позивача права на здійснення обумовлених договорами видій діяльності, оскільки позивач як особа, яка зобов`язана підтверджувати дані власного податкового обліку, мав надати докази фактичного виконання вказаних робіт та пов`язаності таких послуг з його господарською діяльністю. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження спроможності контрагентів за перевіряємий період здійснити операції на виконання умов договорів; чи могли поставити обсяг робіт в обумовлені сторонами строки; чи мали контрагенти позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Крім того, щодо господарських операцій з ТОВ "Віннерком" за перевірений період суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Віннерком" має право на заняття наступними видами діяльності за КВЕД: 51.41.0 оптова торгівля текстильними товарами; 51.55.0 оптова торгівля хімічними продуктами; 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 74.40.0 рекламна діяльність; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 74.87.0 надання інших комерційних послуг. В свою чергу, в межах укладених з позивачем договорів ТОВ "Віннерком" мало б надавати послуги з поточного ремонту електроустаткування цехів.

З урахуванням чого суд вважає, що наявні в матеріалах справи первинні документи не доводять фактичного виконання зазначених видів робіт саме цим контрагентом.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо фіктивності правочинів між ТОВ "Віннерком" та його контрагентом ТОВ "МПС Капітал" (по третьому ланцюгу правовідносин), оскільки позивач не мав господарських взаємовідносин із останнім.

Крім того щодо господарських операцій з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", як вбачається з наданої позивачем довідки АА №386706 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" має право на заняття наступними видами діяльності за КВЕД: 74.87.0 надання інших некомерційних послуг; 59.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 74.14.0 консультування з питань комерційної діяльності та управління; 74.20.1 діяльність у сфері інжинирінгу; 74.40.0 рекламна діяльність.

Тобто, заявлені види діяльності не відповідають роботам формально виконаним ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" щодо розбирання, переміщення і демонтажу устаткування ковальського цеху, поточного ремонту перекриттів ливарного цеху.

Суд також звертає увагу, що наявні у справі докази свідчать, що свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" анульоване в день підписання договорів із позивачем, а саме 24 березня 2011 року, тобто, при складанні податкових накладних від 30 вересня 2011 року контрагент позивача ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" не був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість та, як наслідок, не мав права виписувати податкові накладні, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит з податку на додану вартість у вересні 2011 року.

Таким чином, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача послуг, придбаних у ТОВ "Віннерком" та ТОВ "Компанія "Грифон Консалт", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість є правомірним.

Додатково відповідач, обґрунтовуючи факт порушення позивачем, посилався на пояснення директора ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" ОСОБА_1 , який заперечував свою участь у веденні господарської діяльності підприємства та у підписанні будь-яких документів від його імені, в тому числі й документів щодо діяльності з позивачем.

В свою чергу, з наданих позивачем копій первинних документів за перевіряємий період вбачається, що вони були підписані від імені ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" директором ОСОБА_1 .

Проте, суд зазначає, що вказані пояснення директора ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" можуть бути лише одним із доказів у кримінальному судочинстві, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання в акті перевірки на обставини фіктивного підприємництва контрагентів та на акти про неможливість проведення зустрічної звірки щодо них, оскільки вони не підтверджуються будь-яким доказами і такий акт за своєю правовою природою не є результатом податкового контролю та не може фіксувати порушень податкового законодавства.

Утім, зазначене не впливає на законність формування ПАТ "Київський мотоциклетний завод" даних податкового обліку з податку на додану вартість у зв`язку із недоведеністю реальності господарських операцій.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2013 року у справі №757/15488/13-к за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 358, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України, яким затверджено угоду від 12 липня 2013 року про визнання винуватості між прокурором Городовим О.А. та обвинуваченим ОСОБА_2 .

У вироці зокрема встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими особами сприяв невстановленим особам у підробленні з метою збуту та збуті первинних фінансово-господарських документів (податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, договорів, угод та ін.) складених від імені підприємств, зокрема, ТОВ "Віннерком", ТОВ "Компанія "Грифон Консалт".

Проте, оцінюючи вказаний вирок як доказ в контексті спору, суд керується приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У межах спірних правовідносин Окружним адміністративним судом міста Києва не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності осіб, щодо яких ухвалено вирок суду, тобто ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу, що вказаний вирок не використовувався під час перевірки та не був підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому вважається таким, що не стосується предмета доказування у даній справі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ "Київський мотоциклетний завод" про скасування податкового повідомлення-рішення документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Київський мотоциклетний завод" задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватному акціонерному товариству "Київський мотоциклетний завод" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приватне акціонерне товариство "Київський мотоциклетний завод" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8; ідентифікаційний код 00231314);

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, ідентифікаційний код 26088877).

Суддя В.А. Кузьменко