Ухвала

від 29.07.2019 по справі 359/6322/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

скаржника ОСОБА_5 ,

слідчого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з повною технічною фіксацією скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка є представником ОСОБА_5 , на дії слідчих в порядку ст. 303 КПК України,

встановив:

До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначена скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , яку обґрунтовано тим, що слідчими Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було проведено обшук нежитлового приміщення, а саме: гаражних боксів № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу «Радужний-1» по проспекту Генерала Ватутіна, 18 в м. Києві, які на даний момент перебувають у тимчасовому платному користуванні ОСОБА_5 . Під час проведення обшуку були вилучені предмети та документи, які належать останньому, перелік зазначений з протоколах обшуку від 02.07.2019.

Слідчі проводили обшук за адресою: по проспекту Генерала Ватутіна, 18 в м. Києві на території гаражно-будівельного кооперативу «Радужний-1» посилаючись на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2019 та 13.06.2019 якими було надано дозвіл слідчим Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на обшук гаражних боксів № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу «Радужний-1» по проспекту Генерала Ватутіна, 18 в м. Києві, з метою відшукання та вилучення майна пов`язаного з кримінальним провадженням №12018110100002311, яке жодним чином не стосується ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а вони в свою чергу зобов`язані діяти лише в межах повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Ухвалами слідчого судді надано дозвіл на відшукання та вилучення документів та майна, які пов`язані з кримінальним провадженням №12018110100002311, отже вилучені речі, взагалі не підлягали відшуканню та вилученню.

Так, відповідно до вищевикладеного, слідчими Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, згідно з протоколами обшуку від 02.07.2019, були вилучені речі, які належать ОСОБА_5 , що підтверджується відповідними документами, які додаються, таким чином порушено ч. З ст. 41 Конституції України, та ч. 1 ст. 16 КПК України.

Аналізуючи вищевикладене стає чітко зрозумілим, що вилучені під час обшуку документи та майно не мають відношення до кримінального провадження №12018110100002311, а вказаними ухвалами не передбачено вилучення документів та майна, які належать ОСОБА_5 .

Отже, враховуючи все вищевикладене, та судову практику в вирішенні подібних справ «Тимчасово вилучене під час обшуку майно має бути арештовано судом або повернуто володільцю. В іншому випадку це протиправна бездіяльність слідчого або прокурора», вилучені документи та предмети мають бути негайно повернені ОСОБА_5 .

Таким чином, просить суд зобов`язати слідчого Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018110100002311, негайно повернути ОСОБА_5 всі вилучені під час обшуку документи та предмети за протоколом обшуку від 02.07.2019.

У судове засідання адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , скаргу підтримують в повному обсязі та просили суд задовольнити її, з підстав зазначених в ній.

Скаржник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав скаргу на дії слідчих в порядку ст. 303 КПК України з підстав зазначених у ній.

Слідчий Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у судовому засіданні просив відмовити у задоволені вимог зазначеної скарги. Посилаючись на те, що розслідування даного кримінального правопорушення ще триває, а тому підстав для задоволення скарги немає.

Суд заслухавши пояснення скаржника, захисників, дослідивши скаргу та документи, приєднані до скарги, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Органом досудового розслідування Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесенні до ЄРДР №12018110100002311, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.

У зазначеному кримінальному провадженні, за результатами наданих слідчими суддями дозволу на проведення обшуку, ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2019 та 13.06.2019, проведено обшук, нежитлового приміщення, а саме: гаражних боксів № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу «Радужний-1» по проспекту Генерала Ватутіна, 18 в м. Києві, які на даний момент перебувають у тимчасовому платному користуванні ОСОБА_5 . Під час проведення обшуку були вилучені предмети та документи, які належать останньому, перелік зазначений з протоколах обшуку від 02.07.2019.

При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.

Частиною першою статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підстави та порядок здійснення стороною обвинувачення своїх повноважень, пов`язаних із вилученням під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження документів, речей, електронних інформаційних систем або їх частин та іншого майна, а також його правомірним утриманням для встановлення обставин кримінального провадження регламентується вимогами ст. ст. 167-169, 170-174, 234-236 КПК України. Так, ч. 2 ст. 168 КПК

України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Даний тип майна (щодо якого в ухвалі не надано прямого дозволу на відшукання) відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вважається тимчасово вилученим майном. Тимчасово вилучене майно протягом короткого проміжку часу повинно бути або арештоване судом (слідчим суддею) або повернуто володільцю (ст. 171 КПК України). Якщо зазначені вимоги закону не виконані і таке майно не повернуто, його володілець згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України має право оскаржити в судовому порядку бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи та це встановлено слідчим суддею, 10.07.2019, ОСОБА_5 звертався з клопотанням до Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київської області про повернення тимчасово вилученого майна перелік зазначений з протоколах обшуку від 02.07.2019. Разом з цим, відомості про поверненням такого майна власнику у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. З даної норми випливає, що застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

У судовому засіданні не встановлено, що прокурор або слідчий зверталися в порядку, передбаченому главою 17 КПК України, щодо вирішення питання про накладення арешту на тимчасово вилучене, під час огляду місця події майно, яке перебувало у тимчасовому платному користуванні ОСОБА_5 . При цьому слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.

Отже, якщо стосовно вилученого в ході огляду місця події майна, речей або документів, не накладено арешт і воно перебуває у володінні органів досудового розслідування без належної правової підстави, то таке майно підлягає поверненню особі, в якої воно було вилучено.

Таким чином, з огляду на зазначені положення кримінального процесуального закону, тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно перелік зазначений у протоколах обшуку від 02.07.2019

незаконно утримується службовими особами СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, оскільки слідчий не накладаючи арешт на майно у кримінальному провадженні №12018110100002311, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених в ч. 1 ст. 167 КПК України (арешт або негайне повернення), а тому воно підлягає поверненню.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 100 цього ж Кодексу речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, зокрема, у вигляді предметів, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

На підставі наведеного, слідчий суддя вважає за можливе передати майно та документи перелік зазначений у протоколах обшуку від 02.07.2019, на відповідальне зберігання ОСОБА_5 так як, з урахуванням обставин кримінального правопорушення по якому здійснюється досудове розслідування, це можливе без шкоди для кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про обґрунтованість поданої адвокатом ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та документів, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР №12018110100002311, а саме майно перелік зазначений у протоколах обшуку від 02.07.2019, оскільки, вбачається порушення як права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, так і права користувача таким майном, а тому дана скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 168-171, 303, 307 КПК України, суд,

ухвалив:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка є представником ОСОБА_5 , на дії слідчих в порядку ст.303 КГІК України - задовольнити.

Зобов`язати слідчих Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, повернути ОСОБА_5 всі вилучені під час обшуку 02.07.2019 документи та предмети.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено о 8:30 год. 02.08.2019.

Слідчий суддя ОСОБА_1