Рішення

від 02.08.2019 по справі 906/668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/668/19

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Шевчук - Сингаївської І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Адванс Транс" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня)

про стягнення 70952,50 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Адванс Транс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" 70952,05 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № ТЕО-10042019/1 від 10.04.2019 про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Ухвалою від 19.07.2019 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; призначив засідання суду на 02.08.2019 об 11:30; встановив сторонам відповідні терміни для надання процесуальних документів; направив копії цієї ухвали на юридичні адреси позивачу та відповідачу.

Сторони про дату та час засідання суду повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать, відповідно, стосовно відповідача - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 43), щодо позивача - витяг із офіційного сайту Укрпошти (а. с. 45).

Представники сторін в засідання суду не прибули.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Подання заяв по суті справи є правом учасників процесу (ч. 4 ст. 161 ГПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, передбаченими ст. 165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

10.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМ Адванс Транс" (експедитор/позивач) укладено договір № ТЕО-10042019/1 про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір) (а. с. 14-18), за п.1.1 якого експедитор, в межах даного договору надає послуги замовнику з організації перевезення вантажним транспортом.

Згідно з п. 2.2. договору сторонами, зокрема, погоджено, що конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці. Після одержання замовлення (заявки) експедитор акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі за допомогою факсимільного зв"язку або по електронній пошті з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи (п. 2.3. договору).

У пункті 3.1.7. договору експедитор зобов"язується за заявками замовника здійснювати перевезення по CMR та TIR Carnet.

Відповідно до п. 4.4. договору порядок і термін оплати фіксується в разовій заявці, яка надсилається експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати три банківських днів з моменту отримання рахунку, акту виконаних робіт.

Оплата послуг експедитора проводиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі рахунку, CMР або ТТН, акту виконаних робіт (п. 4.5. договору).

Згідно з п. 5.1. договору кількість прийнятих (зданих) експедитором вантажів визначається кількістю місць, зазначених у товарно-транспортній накладній.

Позивачем надано відповідачу послугу з перевезення вантажу автомобільним транспортом, про що свідчать міжнародна ТТН CMR А № 117884 (а.с.20) та відповідний акт надання послуг № 65/1 від 19.04.2019 (а.с.23).

Позивачем на адресу відповідача 10.06.2019 направлялась претензія вих. №100619/1-1 від 10.06.2019 стосовно сплати боргу у сумі 70952,05 грн. за надану послугу (а. с. 24, 25), про що свідчать поштова накладна та відповідний опис вкладення до листа (а. с. 26). Зазначена претензія була залишена без розгляду та відповіді.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 70952,05 грн. боргу та 1921,00 грн. судового збору.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Стаття 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов`язки на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом, який за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей).

Аналогічне визначення поняття договору транспортного експедирування наведено у ст. 316 ГК України.

За приписами ст. 930 ЦК України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Транспортно - експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, визначають товарно-транспорту накладну як обов`язковий документ, що має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п.п. 1, 11.1 Правил товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів та єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з ч. 1 ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ст. 916 ЦК України).

За ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 10 цієї ж статті Закону підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

За ч. 12 вказаної статті Закону факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо позовних вимог в частині стягнення 70952,05 грн. основного боргу.

Судом встановлено, що на підставі умов договору № ТЕО-10042019/1 від 10.04.2019 про надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, позивачем здійснено перевезення вантажу на загальну суму 70952,05 грн., про що свідчать акт надання послуг № 65/1 від 19.04.2019 (а. с. 23) та міжнародна товарно - транспортна накладна А CMR № 117884 (а. с. 20).

Також в матеріалах справи є заявка № 10042019/1 від 10.04.2019 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (а. с. 19) та рахунок на оплату № 65/1 від 19.04.2019 на суму 70952,05 грн. (а. с. 22).

У письмових поясненнях від 16.07.2019 (а. с. 34) позивачем повідомлено також про те, що позивачем (експедитором) залучено до виконання послуг перевезення третю особу (перевізника) згідно з договору № ЕП-28032019/1 від 28.03.2019 на транспортне експедирування автотранспортом; позивачем (експедитором) підписано з перевізником заявку №10042019/1 від 10.04.2019; третя особа (перевізник) виставив позивачу (експедитору) рахунок на оплату № 54/19 від 19.04.2019 на суму 66423,28 грн. та склав акт надання послуг № 54/19 від 19.04.2019 на суму 66423,28 грн. за виконані ним послуги (а. с. 21).

Тому, позивачем (експедитором) включено до вартості виконаних послуг перевізником суму експедиторської винагороди (1000,00 грн.) та виставлено відповідачу (замовнику) рахунок на суму 70952,05 грн. та акт надання послуг.

З огляду на викладене та враховуючи факт невиконання належним чином обов`язку зі оплати поставленого вантажу, відповідач зобов`язаний оплатити позивачу борг у розмірі 70952,05 грн.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 70952,05 грн.

5. Щодо розподілу між сторонами судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаргур Фінгер Джоінт" (13413, Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, 8, код ЄДРПОУ 34900701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Адванс Транс" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 66, код ЄДРПОУ 41128917):

- 70952,50 грн. заборгованості;

- 1921,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.08.19

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком. з повідомл.)