Рішення

від 07.08.2019 по справі 910/6330/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2019Справа № 910/6330/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Міко" (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181, код ЄДРПОУ 36626037)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страбат Україна" (02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177, код ЄДРПОУ 37653001)

про розірвання договору та стягнення 92 842,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Міко звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Страбат Україна про розірвання договору поставки № 1 від 04.01.2018 та стягнення 92842,75 грн. передплати за непоставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором поставки № 1 від 04.01.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви у визначений спосіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6330/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про наявність судового провадження повідомлявся належним чином. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 07.06.2019 була надіслана відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і отримана - 11.06.2019.

Позивач також належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 07.06.2019 була надіслана позивачу на зазначеній у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана - 13.06.2019.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2018 між позивачем - ТОВ Компанія МІКО (покупець по договору) та ТОВ СТРАБАТ України (постачальник) був укладений договір поставки № 1, за умовами якого постачальник відповідно до умов цього Договору зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та вчасно в повному обсязі оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах зазначених у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару.

Кількість та асортимент Товару; адреси, строки та умови поставки кожної конкретної партії Товару, що постачається згідно з даним Договором, погоджуються та визначаються сторонами у замовленнях (п.1.2 договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 04.01.2018 позивач та відповідач узгодили поставку товару по договору: Планетарний редуктор Wittenstein ALPHA LPB 070-MX1-5 121-000 у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 68 842,75 грн. та визначили строк поставки товару до 30 календарних днів після оплати товару, порядок розрахунків 100% оплати. Умови поставки: згідно умовам DDP (Інкотермс 2010) до складу покупця за адресою: м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181.

Сторони у п.2.3 договору узгодили, що датою поставки вважається дата підписання обома сторонами видаткової накладної, що засвідчує прийняття

товару покупцем від постачальника. Доставка здійснюється в термін що вказано у специфікації.

Відповідно до п.3.1 договору, загальна ціна Договору складається із сумарної вартості Товару, поставленого за відповідними видатковими накладними протягом строком дії Договору.

Згідно умов п.3.2 договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на умовах 100% передоплати (авансовий платіж), на підставі рахунків, які виставляються Постачальником, не пізніше ніж за 2 (два) банківський дні до дати

поставки відповідної партії Товару.

Розрахунок здійснюється у національній валюті України - гривні, в безготівковій: банківській; формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку останнього. Оплата вважається такою, що відбулася, з моменту зарахування відповідних коштів у повному обсязі на поточний рахунок Постачальника. Облік розрахунків та поставок за даним Договором ведеться в розрізі рахунків -фактур. (пп.3.3-3.4 договору).

На виконання домовленостей сторін відповідачем було виставлено для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 04.01.2018 на суму 68 842,75 грн.

Позивачем на підставі платіжного доручення № 655 від 05.01.2018 перераховано на користь відповідача суму 68 842,75 грн. в якості передплати за товар згідно рахунку № СФ-0000002 від 04.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач після отримання попередньої оплати, товар, у т.ч. у визначений строк не поставив, натомість у березні заявив про недостатність суми для поставки товару та виставив рахунок -фактуру № СФ-0000002 від 04.01.2018 на суму 92 842,75 грн.

Позивач за платіжним дорученням № 935 від 14.03.2018 сплати на користь позивача суму 24 000,00 грн. в якості передплати за товар по рахунку № СФ-0000002 від 04.01.2018.

Таким чином, загальна сума отриманих відповідачем в якості попередньої оплати за поставку товару склала 92 842,75 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару на отриману суму попередньої оплати не виконав.

08.01.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою про втрату інтересу до отримання передбаченого договором товару і повернення суми 92 842,75 грн. попередньої оплати у 14-денний термін з моменту отримання претензії. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем отримана вказана претензія -11.01.2019, проте залишена без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду, позивач просить розірвати договір поставки № 1 від 04.01.2018 у зв`язку з істотним порушенням умов договору та стягнути з відповідача суму 92842,75 грн. передплати за непоставлений товар відповідно до ст. 692 ЦК України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур було сплачену суму 92 842,75 грн. в якості попередньої оплати за товар, який відповідно до умов Специфікації та оплати 14.03.2018, мав бути поставлений у строк до 15.04.2018.

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару шляхом його передачі у власність позивача, підписання сторонами видаткових накладних, строк виконання якого настав ще у квітні 2018 році, суду не надано.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

За умовами п.8.1 договору поставки № 1 від 04.01.2018, договір набирає чинності та вступає в дію в момент підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по ньому. Якщо жодна зі Сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного Договору не виявить ініціативу щодо його (договору) розірвання, договір вважається пролонгованим (продовженим) на кожен наступний календарний рік на умовах, викладених у ньому (у Договорі).

Згідно п.8.3 договору, як постачальник, так і покупець, у випадку систематичного (більш двох разів, підряд) невиконання (неналежного виконання) іншою Стороною будь-якої з умов, положень або зобов`язань по цьому договору, має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, письмово: повідомивши про це іншу Сторону по Договору не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Договір вважається розірваним з дати одержання іншою Стороною письмового-повідомлення про розірвання.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано факт порушення умов договору поставки № 1 від 04.01.2018 , невиконання зобов`язань щодо поставки товару, у зв`язку з чим суд прийшов висновку, що неотримання Позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді поставки товару підтверджує істотність порушення відповідачем умов договору.

Матеріалами справи встановлено, що претензією-вимогою за вих.№ 2 від 08.01.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою виконати обов`язок щодо повернення коштів у сумі 92 842,75 грн. та повідомляв про порушення зобов`язання щодо поставки товару. у т.ч. у визначений строк та у зв`язку із цим втрату інтересу покупця щодо отримання обумовленого товару.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №1 від 04.01.2018 позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про повернення суми 92 842,75 грн. попередньої оплати, суд зазначає.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Як вже зазначалось судом, 08.01.2018 позивачем було надіслано відповідачу вимогу за вих.№ 2 від 08.01.2019 про повернення суми 92 842,75 грн.

Оскільки матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів позивачу у заявленій сумі, враховуючи припинення правовідносин сторін, суд прийшов до висновку про наявність підстав про повернення на користь позивача 92 842,75 грн. сплачених за товар, який не поставлений.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1.Розірвати договір поставки № 1 від 04.01.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Міко" (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181, код ЄДРПОУ 36626037) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Страбат Україна" (02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177, код ЄДРПОУ 37653001).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страбат Україна" (02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177, код ЄДРПОУ 37653001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Міко" (61017, м.Харків, вул.Велика Панасівська, 181, код ЄДРПОУ 36626037) 92 842 (дев`яносто дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 75 коп. боргу, 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак