Рішення

від 30.07.2019 по справі 908/1675/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 Справа № 908/1675/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: Пронюк В.Я., довіреність № 14-190 від 17.05.2019, адвокат, посвідчення № 000292 від 17.09.2018

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1675/19

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6 м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-січ» (вул. Автозаводська, буд. 50А, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код 35036753)

про стягнення 5013,38 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 19.06.2019 № 14/4-860 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-січ» про стягнення пені в сумі 4669,27 грн., трьох процентів річних в сумі 334,11 грн. та інфляційних витрат в сумі 10,00 грн. за договором № 4189/16-ТЕ-13 постачання природного газу від 21.12.2015.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 12.07.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1675/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/103/19. Судове засідання призначено на 30.07.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 30.07.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Суд оголосив про розгляд справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі та зазначив, що на підставі договору постачання природного газу № 4189/16-ТЕ-13, укладеного між сторонами 21.12.2015 5280/1617-КП-13 від 31.10.2016, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 149 207,05 грн., за який відповідач розрахувався несвоєчасно. Оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 договору. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 4 669,27 грн., загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 334,11 грн., сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 10,00 грн. Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 5 013,38 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 4, 20, 42, 46, 162, 164, 171 ГПК України, ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 30.07.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-січ» (Споживач) укладено договір постачання природного газу № 4189/16-ТЕ-13, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. Договору, Постачальник передає Споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 88,0 тис. куб. метрів.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що Споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Обсяг поставки підтверджується Постачальником Споживачу на відповідний місяць поставки (розрахунковий періодЇ в установленому порядку.

Пунктом 3.4 договору закріплено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

У пункті 3.5. договору зокрема зазначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Ціна за газ встановлена розділом 5 Договору.

Сторонами за вказаним договором були укладена Додаткова угода до договору № 1 від 31.12.2015, відповідно до якої змінювалась ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору.

Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пунктів 8.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також цим договором.

У разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розділом 12 Договору сторони передбачили, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-січ» пені в сумі 4669,27 грн., 3% річних в сумі 334,11 грн. та інфляційних витрат в сумі 10,00 грн. за договором № 4189/16-ТЕ-13 постачання природного газу від 21.12.2015.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов`язки: обов`язком позивача стало передання відповідачу природного газу, а обов`язком відповідача - прийняття газу і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору постачання природного газу № 4189/16-ТЕ-13 від 21.12.2015 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 149 207,05 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Відповідач оплату за поставлений природного газ здійснив несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений п. 6.1. договору.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, суд відзначає, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вимоги чинного законодавства господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, судом перевірено розрахунки позивача із урахуванням приписів законодавства та за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» .

Перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 334,11 грн. (за загальний період з 16.02.2016 - 06.06.2016) та інфляції в сумі 10,00 грн. за травень 2016 року суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 8.2. договору.

За порушення грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 669,27 грн. (за загальний період з 16.02.2016 - 06.06.2016).

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань суд констатує обґрунтованість правового характеру вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку, що вимога про її стягнення підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В даному випадку позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов`язань.

Отже, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит-січ» (вул. Автозаводська, буд. 50А, м. Запоріжжя, 69118, ідентифікаційний код 35036753) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6 м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) - 4 669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 27 коп. пені, 334 (триста тридцять чотири) грн. 11 коп. 3% річних, 10 (десять) грн. 00 коп. інфляції та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 06.08.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.