Рішення

від 05.08.2019 по справі 915/1644/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року Справа № 915/1644/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» ,

юридична адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14 (код ЄДРПОУ 01125608),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Трансспецавто» ,

юридична адреса: 54020, м. Миколаїв, Громадянський узвіз, 1/1 (код ЄДРПОУ 38395822),

про: стягнення 2040,76 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бабич В.О., адвокат;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ.

25.06.2019 року державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом №06/808 від 21.06.2019 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансспецавто» про стягнення грошових коштів у сумі 2040,76 грн., з яких:

- 1392,54 грн. - основний борг,

- 484,76 грн. - пеня,

- 122,59 грн. - інфляційні втрати,

- 40,87 грн. - 3% річних.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.08.2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Копія ухвали суду від 01.07.2019 року, надіслана на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

05.08.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору №75-Р від 10.08.2015 року щодо компенсації сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідач відзив по суті спору не подав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

10.08.2015 року між державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт» як балансоутримувачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Трансспецавто» як орендарем укладено договір №75-Р щодо компенсації сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Договір), предметом якого є взаємовідносини сторін щодо відшкодування (компенсації) орендарем балансоутримувачу сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке використовується за Договором оренди державного нерухомого майна від 08.01.2014 року №РОФ-1228 (далі - Договір оренди), укладеним між орендарем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2015 року) балансоутримувач зобов`язується щорічно до 31-го грудня кожного наступного року виставляти орендарю рахунок на відшкодування (компенсацію) сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рахунок виставляється за попередній календарний рік пропорційно розміру річного податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розрахованого згідно із розділом XІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України, якщо такий податок не компенсовано річним податком на прибуток. Розрахунок розміру відшкодування (компенсації), що підлягає сплаті орендарем, здійснюється балансоутримувачем за нерухоме майно, яке використовується за Договором оренди.

Відповідно до п. 2.2 Договору орендар зобов`язується оплачувати рахунки, виставлені балансоутримувачем згідно п. 2.1 Договору, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку.

Відповідно до п. 3.2 Договору за прострочення оплати по Договору з орендаря стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом строку дії Договору оренди, а в частині розрахунків до повного їх звершення орендарем.

29.05.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Трансспецавто» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області підписано договір про дострокове припинення дії Договору оренди державного нерухомого майна від 08.01.2014 року №РОФ-1228 (а.с. 15-16), актом приймання-передачі майно повернуто орендодавцю (а.с. 17).

Позивачем був складений акт наданих послуг (виконаних робіт) від 31.05.2018 року №10172666 за період з 01.01.2018 року по 28.05.2018 року на суму 1392,54 грн., який підписаний відповідачем без зауважень (а.с. 21).

На підставі вказаного акту позивачем виставлений рахунок від 31.05.2018 року №10172666 на суму 1392,54 грн. (а.с. 22), який отриманий відповідачем 15.06.2018 року (а.с. 19-20).

В порушення умов Договору відповідач рахунок протягом 5-ти банківських днів з дати отримання не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором №75-Р від 10.08.2015 року в сумі 1392,54 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 484,76 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2 Договору за прострочення оплати по Договору з орендаря стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 23.06.2018 року по 14.06.2019 року в сумі 484,76 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 11). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 484,76 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 122,59 грн. та 3% річних у сумі 40,87 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з липня 2018 року по квітень 2019 року включно в сумі 122,59 грн. та 3% річних за період з 23.06.2018 року по 14.06.2019 року включно в сумі 40,87 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 11) є арифметично правильним, період нарахування визначено позивачем вірно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансспецавто» (юридична адреса: 54020, м. Миколаїв, Громадянський узвіз, 1/1, код ЄДРПОУ 38395822) на користь державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» (юридична адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, код ЄДРПОУ 01125608):

- 1392,54 грн. - основний борг за договором №75-Р від 10.08.2015 року,

- 484,76 грн. - пеня,

- 122,59 грн. - інфляційні втрати,

- 40,87 грн. - 3% річних,

- 1921,00 грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 07.08.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв