Рішення

від 07.08.2019 по справі 160/5484/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 160/5484/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОСПЛАВМЕТ

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні

дії,-

ВСТАНОВИВ :

13.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОСПЛАВМЕТ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправними, скасування рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1147560/41340862 від 23.04.2019 року, №1147561/41340862 від 23.04.2019 року, №1148283/41340862 від 24.04.2019 року, №1149822/41340862 від 25.04.2019 року;

- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 06.02.2019 року на суму ПДВ 79489,50 грн., №2 від 19.02.2019 року на суму ПДВ 78868,95 грн., №1 від 06.03.2019 року на суму ПДВ 105330,61 грн. та №1 від 15.01.2019 року на суму ПДВ 108468,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року, згідно квитанцій вказані накладні було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, які надіслано для реєстрації. При цьому, рішеннями відповідача-1 було відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних, також, в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняті відповідачем-1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивач просив позовні вимоги задовольнити.

20.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

10.07.2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечував та вказав, що оскаржувані рішення правомірні, та такі, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

10.07.2019 року від Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних було прийнято комісією регіонального рівня відповідач вважає, що позовні вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасним.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою, основним видом діяльності якої є Оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД - 46.72).

20.07.2017 року між позивачем та ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ було укладено Договір поставки №11170420 (далі - Договір), згідно якого у січні 2019 року позивачем (Постачальником) на користь Покупця - ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ поставлено сплав алюмінію вторинного АВ-87 (код УКТЗЕД 7601209100) кількістю 11,012 тон, на загальну суму 650 809,20 грн. (у т.ч. сума ПДВ 108 468,20 грн.).

06.02.2019 року за Договором позивачем (Постачальником) на користь Покупця - ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ поставлено сплав алюмінію вторинного АВ-87 (код УКТЗЕД 601209100) кількістю 8,070 тон, на загальну суму 476 937,00 грн. (у т.ч. сума ПДВ 79 489,5 грн.).

19.02.2019 року за Договором позивачем (Постачальником) на користь Покупця - ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ поставлено сплав алюмінію вторинного АВ-87 (код УКТЗЕД 601209100) кількістю 8,007 тон, на загальну суму 473 213,70 грн. (у т.ч. сума ПДВ 78 868,95 грн.).

06.03.2019 року за Договором позивачем (Постачальником) на користь Покупця - ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ поставлено сплав алюмінію вторинного АВ-87 (код УКТЗЕД "601209100) кількістю 10,759 тон, на загальну суму 631 983,66 грн. (у т.ч. сума ПДВ 105 330,61 грн.).

За вищевказаними поставками було проведено частковий розрахунок на суму 1 420 513, 25 грн.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України позивачем було складено податкові накладні №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вищевказані податкові накладні було прийнято контролюючим органом, проте їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп.2.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем в електронному вигляді було подано письмові пояснення та документи на підтвердження реєстрації вказаних податкових накладних, а саме: - Договір поставки №11170420, Додаткова угода №1 до нього від 04.12.2018р. та Специфікації №1 та №2; - рахунок на оплату №02 від 15.01.2019 року; - накладна №02 від 15.01.2019 року; - ТТН №02 15.01.2019 року; - документи щодо транспортування товару: рахунок на оплату №2, платіжне доручення №6 та Акт надання послуг №2 від 15.01.2019 року; - рахунок на оплату №03 від 06.02.2019 року; накладна №03 від 06.02.2019 року; - ТТН №03 06.02.2019 року; - документами щодо транспортування товару: Договір-заявка №05/02/19 від 05.02.2019 р.; рахунок-фактура №3, платіжне доручення №20 та Акт №3 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 06.02.2019 року; - рахунок на оплату №04 від 19.02.2019 року; - накладна №04 від 19.02.2019 року; - ТТН №04 19.02.2019 року; - документами щодо транспортування товару: Договір-заявка №18/02 від 18.02.2019 р.; рахунок-фактура ЛЖм-0000033, платіжне доручення №24 та Акт №33 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.02.2019 року; - рахунок на оплату №05 від 06.03.2019 року; - накладна №05 від 06.03.2019 року; - ТТН №05 06.03.2019 року, а також документами щодо транспортування товару: Заявка №050319 від 05.03.2019 р.; рахунок на оплату №31, платіжне доручення №26 та Акт надання послуг №31 від 06.03.2019 року; - платіжні доручення №6479 від 29.03.2019р., №7863 від 19.04.2019р., №7911 від 22.04.2019р„ №8170 від 25.04.2019р„ №8376 від 26.04.2019р„ №9400 від 17.05.2019р„ №9763 від 24.05.2019р.; - Договір постачання № 10/01 -1 від 10.01.2019р.; - Специфікація №01 від 14.01.19р.; - накладна; - рахунок-фактура та ТТН №653 від 14.01.2019 року; - платіжні доручення від 29.01.19р., 04.02.2019р.,18.03.19р.,19.03.19р.,23.05.2019р.; - документи щодо транспортування товару Позивачу (ФОП ОСОБА_1): Рахунок та Акт надання послуг №1/1 від 14.01.2019 року, платіжне доручення №23 від 11.02.19р.; - Лист №7 від 12.02.19р.; - договір постачання №29/01-1 від 29.01.2019р.; - специфікація №01 від 04.02.19р.; - видаткова накладна; рахунок-фактура №01; - ТТН №402 від 04.02.2019 року; - платіжні доручення від 29.01.19р„ 04.02.2019р., 18.03.19р. 19.03.19р.,23.05.2019р.; - документи щодо транспортування товару Позивачу (ФОП ОСОБА_1): Рахунок та Акт надання послуг №4/1 від 04.02.2019 року, платіжне доручення №43 від 26.03.19р.; - Договір постачання №11/02-1 від 11.02.2019р.; - специфікації №01 від 18.02.2019р.; - видаткова накладна №РН-0000853; - рахунок-фактура №СФ-0000853; - ТТН №853 від 18.02.2019р.; - платіжні доручення від 24.05.2019р.; від 28.05.2019р.; від 29.05.2019р.; - документи щодо транспортування товару Позивачу (ФОП ОСОБА_1): Рахунок та Акт надання послуг №9/1 від 18.02.2019 року, платіжне доручення №36 від 20.03.19р., Лист №12 від 21.03.19р.; - Договір постачання №28/02-1 від 28.02.2019р.; - специфікації №01 та №02 від 04.03.2019р.; - рахунки-фактури; - накладні та ТТН за №№41 та 44 від 04.03.2019р.; - документи щодо транспортування товару Позивачу (ФОП ОСОБА_1): Рахунок та Акт надання послуг №16/1 від 04.03.2019 року, платіжне доручення №44 від 26.03.19р.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1147560/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.02.2019 року, №1147561/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 19.02.2019 року, №1148283/41340862 від 24.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.03.2019 року, №1149822/41340862 від 25.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 15.01.2019 року, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Позивач вважає вказані рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що суперечить вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 р. № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної через те, що "податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 р. наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Суд звертає увагу, що відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року не відповідають умовам критерію пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях №1 міститься лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1147560/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.02.2019 року, №1147561/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 19.02.2019 року, №1148283/41340862 від 24.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.03.2019 року, №1149822/41340862 від 25.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 15.01.2019 року.

З матеріалів справи встановлено, що в оскаржуваному Рішенні про відмову в реєстрації ПН підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про надання документів з порушенням вимог законодавства без конкретизації, які саме документи містять недоліки, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та у чому такі недоліки полягають.

Рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1147560/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.02.2019 року, №1147561/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 19.02.2019 року, №1148283/41340862 від 24.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.03.2019 року, №1149822/41340862 від 25.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 15.01.2019 року, прийняті не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 9605,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №115 від 10.06.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, а оскаржувані рішення прийнято, саме Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 9605,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОСПЛАВМЕТ (49000, м.Дніпро, вул.Тверська, 17/12, код ЄДРПОУ 41340862) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1147560/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.02.2019 року, №1147561/41340862 від 23.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 19.02.2019 року, №1148283/41340862 від 24.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 06.03.2019 року, №1149822/41340862 від 25.04.2019 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 15.01.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 06.02.2019 року, №2 від 19.02.2019 року, №1 від 06.03.2019 року та №1 від 15.01.2019 року подані Товариством з обмеженою відповідальністю ДНІПРОСПЛАВМЕТ датою їх фактичного отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОСПЛАВМЕТ (код ЄДРПОУ 41340862) судові витрати у розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв